Рішення

від 11.10.2018 по справі 905/1022/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.2018 Справа № 905/1022/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Конько В.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, м. Краматорськ в інтересах держави в особі позивача, Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка

до відповідача: Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» , м. Слов'янськ

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Краматорська міська рада, м. Краматорськ

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» , м. Краматорськ

про стягнення шкоди в розмірі 2760675,00грн.

Представники сторін:

від прокурора : Алекаєв Ю.В.;

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 02.10.2018 по 11.10.2018

Суть спору: Заступник керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, м. Краматорськ в інтересах держави в особі позивача, Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства Слов'янське лісове господарство , м. Слов'янськ про стягнення шкоди завданої незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу на території Краматорської міської ради Донецької області квартал 24 виділ 1.1, площа 14 га, квартал 26 виділ 4 площа 13га, квартал 47 виділ 9 площа 6,6га Краматорського лісництва у розмірі 2760675,00грн. з них: 30% грошових стягнень до спеціального фонду Державного бюджету України, 70 % грошових стягнень до спеціального фонду місцевого бюджету Краматорської міської ради Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що працівники відповідача здійснювали незаконну рубку дерев на території Регіонального ландшафтного парку Краматорський , чим заподіяно шкоди на суму 2760675,00грн.

Ухвалою суду від 12.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1022/18, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Краматорську міську раду та Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» .

02.07.2018 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі №327 від 27.06.2018, ухвалою від 14.08.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

05.07.2018 на електронну адресу суду та 12.07.2018 до канцелярії суду надійшла заява від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Краматорської міської ради про розгляд справи без участі їх представника. Суд задовольняє означене клопотання.

До канцелярії суду 05.07.2018 від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Регіонального ландшафтного парку «Краматорський» надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Суд задовольняє клопотання третьої особи.

До канцелярії суду 26.07.2018 від відповідача надійшов відзив від 24.07.2018, в якому відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. Акт №06-22 Державної екологічної інспекції України позапланової перевірки не є допустимим доказом у справі, оскільки ухвала слідчого судді Краматорського міського суду від 31.10.2017 (провадження №1-кс/234/5762/17) про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки скасована. ДП Слов'янське лісове господарство не є належним відповідачем по справі у зв'язку відсутністю обвинувального вироку, що набув законної чинності відносно посадових осіб відповідача, більш того жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Тільки 22.03.2018 набув чинності Закон України №2362-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього середовища , яким внесено зміни у Закон України Про природно-заповідний фонд , а саме ст. 9-1 доповнено частиною п'ятнадцятою наступного змісту: Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів , отже у жовтні 2017 року такої заборони Закон України Про природно-заповідний фонд не містив. Також відповідачем заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи, у задоволенні вказаного клопотання судом ухвалою від 14.08.2018 відмовлено.

Ухвалою від 10.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, ухвалами суду підготовче засідання відкладалось.

10.08.2018 від Краматорської місцевої прокуратури Донецької області надійшла відповідь на відзив від 06.08.2018 №01-79-7751вих-18, в якій прокуратура наполягає на задоволенні позовних вимог.

10.08.2018 позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка надав пояснення на позов прокурора, в яких повністю підтримав позовні вимоги, оскільки вважає, що рубка дерев на території Регіонального ландшафтного парку Краматорський була здійснена відповідачем без отримання лімітів та дозволів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2018 суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.10.2018. В судовому засіданні 02.10.2018 оголошувалась перерва до 11.10.2018.

Прокурор та представник позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 11.10.2018 прокурор та позивач підтвердили, що рубка дерев була здійснена відповідачем в рамках заходів з поліпшення санітарного стану лісів.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Регіональний ландшафтний парк "Краматорський" створено згідно рішення Донецької обласної ради від 18.05.2004 №4/16-451 "Про створення регіонального ландшафтного парку "Краматорський" в м. Краматорську Донецької області з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів та ландшафтів.

Відповідно до охоронного зобов'язання від 22.09.2004 №155 Міністерства екології та природних ресурсів України на території регіонального ландшафтного парку "Краматорський" забороняється господарська діяльність, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу.

Відповідно до п. 1 Положення про регіональний ландшафтний парк Краматорський , затвердженого Наказом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 31.10.2007 №85, загальна площа парку становить 1738,82 га, в тому числі земель: Краматорської міської ради 659,86 га, Красногорської селищної ради 181,2 га, Біленьківської селищної ради - 327,21 га, ДП Слов'янське лісове господарство - 570,55 га.

Згідно п. 1.4. Положення парк створено без вилучення земельних ділянок у землекористувачів.

Відповідно до п.1.5. Положення межі парку виносяться в натуру та закріплюються на місцевості шляхом встановлення єдиних державних знаків та аншлагів територій та об'єктів природно-заповідного фонду, наносяться на планові-картографічні матеріали землекористувачів, землевласників та державних органів земельних ресурсів на місяцях.

Пунктом 4 Положення про регіональний ландшафтний парк Краматорський встановлено, що землі парку є об'єктом комплексної охорони. Підприємства, установи та організації, землі яких входять до складу парку, здійснюють традиційну господарську діяльність з дотриманням загальних вимог, що встановлені Законами України Про oxoрону навколишнього природного середовища та Про природно-заповідний фонд України , Лісовим кодексом, Санітарними правилами в лісах України, матеріалами лісовпорядкування, іншими законодавчими та нормативними актами, Положенням. На території парку забороняється проведення такої господарської діяльності на природних територіях в межах парку, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів.

Відповідно до рішення Краматорської міської ради від 24.04.2013 № 26/VI-10 погоджено зміну меж регіонального ландшафтного парку Краматорський шляхом включення до його складу територій лісового фонду ДП Слов'янський лісове господарство площею 509га, без вилучення земельних ділянок у власників та користувачів у т.ч.: Урочище Циглярове (кв. 24) - 57 га, Урочище Росоховате (кв.26-27) - 133 га.

Відповідно до проекту організації території регіонального ландшафтного парку Краматорський , охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів до складу Ділянки №3 Комишуваха , належить урочище Липове велике 47-48 кв.: землі Краматорської міської ради загальною площею 91,8 га, землекористувач ДП Слов'янський лісове господарство , до складу Ділянки №5 належить Урочище Циглярове - 57 га та Урочище Росоховате - 133 га, землі Краматорської міської ради, землекористувач ДП Слов'янський лісове господарство .

До складу ДП Слов'янський лісове господарство входять чотири лісництва, зокрема Краматорське.

Краматорською місцевою прокуратурою Донецької області здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390002846 від 12.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за фактом виявлення 11.10.2017 автомобілів марки ЗИЛ 137Б, реєстраційний номер НОМЕР_1, та ЗИЛ 131В, реєстраційний номер НОМЕР_2, в яких перевозились зруби дерев лісових порід у вигляді круглих пнів, під час огляду яких було вилучено квитанцію до прибуткового касового ордеру №002807 від 11.10.2017 видану ДП Слов'янський лісгосп та товаро-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом серії ДНА №130888 від 11.10.2017 на автомобіль ЗИЛ 131, реєстраційний номер АХ 3130АН.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2017 справа № 234/15395/17 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про проведення перевірки та надано дозвіл Державній екологічній інспекції у Донецькій області на проведення документальної позапланової перевірки Краматорського лісництва ДП Слов'янський лісгосп на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки дерев.

Однак, ухвалою від 12 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу представника ДП Слов'янське лісове господарство задоволено, ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2017 про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки - скасовано, ухвалено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки Краматорського лісництва ДП Слов'янський лісгосп на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки дерев відмовлено.

Проте, до скасування ухвали Краматорського міського суду № 234/15395/17 від 31.10.2017, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі цієї ухвали проведено документальну позапланову перевірку Краматорського лісництва ДП Слов'янський лісгосп на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки дерев та складено Акт № 06-22.

В акті № 06-22 зазначено, що ліміти та дозвіл на проведення рубки для кварталу 24 виділ 1.1, площа 14 га, кварталу 26 виділ 4 площа 13 га, кварталу 47 виділ 9 площа 6,6 га відсутні.

В ході перевірки було проведено перерахунок кількості та діаметрів пнів зрубаних дерев на даних ділянках, та отримані наступні результати:

Краматорське лісництво, квартал 24 виділ 1.1, площа 14 та, СВР-2017, видалення 624 сироростучих дерев відбулось без дозвільних документів, породи дуб, ясень, відповідно діаметрами: від 6,1 см. до 10 см. - 1 шт., від 10,1 см. до 14 см. - 21 шт., від 14,1 см. до 18 см. - 58 шт., від 18,1 см. до 22 см. - 119 шт., від 22,1 см. до 26 см. - 114 шт., від 26,1 см. до 30 см. - 110 шт., від 30,1 см. до 34 см. - 76 шт., від 34,1 см. до 38 см. - 57 шт., від 38,1 см. до 42 см. - 30 шт., від 42,1 см. до 46 см. - 11 шт., від 46,1 см. до 50 см. - 17 шт., 50,5 см. - 1 шт., 52,5 см. - 1 шт., 53,0 см. - 1 шт., 56,0 см. - 1 шт., 59,0 см. - 1 шт.,60,0 см. - 1 шт., 65,0 см. - 1 шт., 76,0 см. - 1 шт., 71,0 см. - 1 шт., 97,5 см. - 1 шт., у корі біля шийки кореня.

Краматорське лісництво, квартал 26 виділ 4 площа 13 та., СВР-2017: 104 сироростучих дерева, породи дуб та клен, відповідно діаметрами: від 6,1 см. до 10 см. - 2шт., від 10,1 см. до 14 см. - 2 шт., від 14,1 см. до 18 см. - 11 шт., від 18,1 см. до 22 см. - 8 шт., від 22,1 см. до 26 см. - 13 шт., від 26,1 см. до 30 см. - 9 шт., від 30,1 см. до 34 см. - 11 шт., від 34,1 см. до 38 см. - 7шт., від 38,1 см. до 42 см. - 6 шт., від 42,1 см. до 46 см. - 9 шт., від 46,1 см. до 50 см. - 8 шт., 51 см. - 2шт., 53 см. - 2 шт., 53,5 см. - 2 шт., 54 см. - 1 шт., 55 см. - 2 шт., 56,5 см. - 1 шт., 59 см. - 1 шт., 60,0 см. - 2шт., 64,0 см. - 1 шт., 62,5 см. - 1 шт., 64,5 см. - 1 шт., 89,0 см. - 1 шт., 72,5 см. - 1 шт., 75,0 см. - 1 шт., у корі біля шийки кореня. 9-сухостійних дерев, відповідно діаметрами: від 18,1 см. до 22 см. - 1 шт., від 22,1 см. до 26 см. - 1 шт., від 30,1 см. до 34 см, - 1 шт., від 46,1 см. до 50 см. - 1 шт., 51 см. - 1 шт., 53 см. - 1 шт., 56 см. - 2 шт., 79,5 см. - 1 шт., 88,0 см. - 1 шт., у корі біля шийки кореня.

Краматорське лісництво, квартал 47 виділ 9 площа 6,6 га. СВР-2017: 294 сироростучих дерева, пород дуб, ясень та клен, відповідно діаметрами: від 6,1 см. до 10 см.- 1 шт., від 10,1 см. до 14 см. - 13 шт., від 14,1 см. до 18 см. - 49 шт., від 18,1 см. до 22 см.- 72 шт., від 22,1 см. до 26 см. - 43 шт., від 26,1 см. до 30 см. - 37 шт., від 30,1 см. до 34 см. - 26 шт., від 34,1 см. до 38 см. - 14 шт., від 38,1 см. до 42 см. - 11 шт., від 42,1 см. до 46 см. - 12 шт., від 46,1 см. до 50 см. - 6 шт., 51,5 см. - 1 шт., 52,5 см. - 1 шт., 53 см. - 1 шт., 54,0 см. - 1шт., 57,5 см. - 1 шт., 58,5 см. - 1 шт., 63,5 см. - 1 шт., 64,5 см. - 1 шт., 66,5 см. - 1 шт., 92,5 см. - 1 шт., у корі біля шийки кореня. 279-сухостійних дерев, відповідно діаметрами: від 6,1 см. до 10 см. - 1 шт., від 10,1 см. до 14 см, - 6 шт., від 14,1 см. до 18 см. - 23 шт., від 18,1 см. до 22 см. - 80 шт., від 22,1 см. до 26 см. - 58 шт., від 26,1 см. до 30 см. - 41 шт., від 30,1 см. до 34 см. - 30 шт., від 34,1 см. до 38 см. - 15 шт., від 38,1 см. до 42 см. - 10 шт., від 42,1 см. до 46 см. - 7 шт., від 46,1 см. до 50см.- 3 шт., 54,5 см. - 1 шт., 54см. - 1 шт., 56 см. - 1 шт., 66,0 см. - 1 шт., 66,5 см. - 1 шт., у корі біля шийки кореня.

Проведеною Державною екологічною інспекцією у Донецькій області документальної позапланової перевірки, встановлено, що працівниками Краматорського лісництва упродовж 2017 року здійснювалась незаконна рубка дерев на території Регіонального ландшафтного парку Краматорський (природно-заповідного фонду) без одержання лімітів та наявності дозволу, чим заподіяно шкоди на суму 2760675,00 грн.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2018 року справа № 243/352/18, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00грн.

Відповідачем до матеріалів справи наданий Висновок науково-правової експертизи щодо належності рубок формування та оздоровлення лісів до спеціального використання природних ресурсів, а також особливостей регулювання здійснення лісогосподарських заходів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 15 січня 2018 року № 126/4-е. Згідно висновку, рубки формування та оздоровлення лісів, які законодавством визначаються як лісогосподарські заходи і не відносяться до спеціального використання природних ресурсів, в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають здійснюватися власниками лісів та постійними лісокористувачами, яким в установленому порядку надано це право, за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, з додержанням вимог Лісового кодексу України, а в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - і Закону України Про природно-заповідний фонд України , положень про конкретні території та об'єкти природно-заповідного фонду, а також проектів організації таких територій. Необхідність проведення таких рубок, їх обсяг мають визначатися на підставі матеріалів лісовпорядкування, результатів відповідних обстежень, та погоджуватися в установленому порядку.

Згідно зі ст.35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Указом №454/2011 від 13.04.2011 Президента України затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, за змістом п.1 якого державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.7 вказаного Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

За змістом Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується, державна екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

В ході розгляду справи судом враховане, що у відповідності до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень шляхом подання доказів, які представляють собою будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Як зазначалося вище, перевірка відповідача проводилася на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2017 справа №234/15395/17 про проведення документальної позапланової перевірки Краматорського лісництва ДП Слов'янський лісгосп на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки дерев. Проте, ухвалою від 12 липня 2018 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м.Бахмут апеляційну скаргу представника ДП Слов'янське лісове господарство задоволено, ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2017 про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки - скасовано, ухвалено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки Краматорського лісництва ДП Слов'янський лісгосп на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки дерев відмовлено.

Згідно ст. 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відносяться: м. Краматорськ (Краматорська міська рада): смт.Біленьке (Біленьківська селищна рада); смт. Красноторка, смт. Комишуваха, смт.Малотаранівка, с. Привілля (Красноторська селищна рада); м. Слов'янськ (Слов'янська міська рада); с. Маяки.

Отже, дія Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розповсюджується на відповідача.

Проте, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 212 Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, які проводять діяльність, пов'язану з вирубкою лісу, використанням водних живих ресурсів, веденням мисливського господарства та збереженням природно-заповідного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що мета створення відповідача, характер його діяльності свідчить про те, що він відноситься до суб'єктів з високим ступенем ризику, відносно якого допустимо проведення позапланових перевірок в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Статтею 6 зазначеного Закону, визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів, проаналізував які суд встановив, що суду не надано ані погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення перевірки, ані будь-яких інших доказів які б свідчили про проведення позапланової перевірки відповідача в межах вказаного Закону та Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". У відповідності до ч.2 ст. 6 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

Враховуючи скасування ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2017 справа № 234/15395/17, на підставі якої проводилась перевірка позивачем відповідача, за результатами якої був складений акт № 06-22, в якому позивачем встановлено факти порушення з боку відповідача та на підставі якого в наступному розрахована шкода, завдана внаслідок рубки дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду, та відсутність будь-яких інших доказів, які свідчать про правомірність перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області відповідача, позбавляють суд права прийняти надані позивачем докази по справі, у зв'язку із тим, що вони отримані з порушенням закону.

Питання допустимості доказів тісно пов'язане з правом на справедливий судовий розгляд, закріплений в Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Загальне правило полягає в тому, що докази, отримані неналежним або незаконним чином, не можуть братися до уваги судом, отже суд не може прийняти акт № 06-22, як належний та допустимий доказ.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2) шкоди та її розмір; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини.

При вирішенні спору на позивача покладається обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Акт № 06-22 Державної екологічної інспекції у Донецькій області, в якому встановлено кількість зрубаних дерев та на підставі якого розрахована сума шкоди, що заявлена до стягнення з відповідача, як зазначалось вище, згідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України не є допустимим доказом у справі, а тому суду не доведено розмір шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім визначеного, суд враховує, що у відповідності до ст. 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства (ст. 100 Лісового кодексу України).

Як встановлено судом, Закон України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, яка діяла на час проведення рубок відповідачем та на час проведення перевірки, не мав спеціальних положень щодо порядку проведення рубок формування та оздоровлення лісів. Главою 4 зазначеного Закону не встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях регіональних ландшафтних парків.

У відповідності до Санітарних правил в лісах України (Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (п. 5 Правил).

Згідно із пунктів 12, 13 Правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Як свідчать матеріали справи, 13.07.2017 комісія у складі працівників відділу діагностики ДСЛП Харківлісозахист , відділу лісового та мисливського господарства Донецького ОУЛМГ, управління природно-заповідних територій лісового господарства та регуляторної політики Донецької ОДА, ДП Слов'янське ЛГ провела лісопатологічне обстеження на території Краматорського лісництва, метою якого було визначення причин відмирання та висихання насаджень та призначення в них необхідних заходів з поліпшення санітарного стану лісів. За результатами такого обстеження був складений акт та рекомендована санітарна рубка вибіркова (СРВ) пошкоджених дерев в обсязі, визначеному у в таблиці 1 акту.

17.07.2017 відповідачем у відповідності із зазначеним актом, був складений перелік заходів з поліпшення санітарного складу лісів на 2017 рік, який був погоджений Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДСЛП Харківлісозахист .

31.08.2017 Донецька обласна державна адміністрація погодила перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, а саме вибіркову санітарну рубку на 2017 рік у РЛП Краматорський .

ДП Маріупольська лісова науково-дослідна станція 11.09.2017 надала наукове обґрунтування використання природних ресурсів у межах території та об'єктів ПЗФ - РЛП Краматорський на 2017 рік, в якому проаналізувала запроектовані лісові заходи (вибіркові санітарні рубки) в РЛП Краматорський , та вказала на крайню необхідність проведення цих заходів. В обґрунтуванні зазначене те, що враховуючи надзвичайну небезпечність ураження насаджень стовбуровими та окоренковим гнилями та виникненню спалаху розмноження і розповсюдження шкідників, проведення заходів з поліпшення санітарного стану - вибіркових санітарних рубок (ВСР) у лісових насадженнях у вказаних у акті обсягах на території ландшафтного парку Краматорський не суперечить сучасним вимогам законодавства України щодо ведення господарства в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України та не призводить до негативних наслідків щодо подальшого функціонування природних комплексів на даних територіях. Проведення санітарних рубок є доцільним, своєчасним та, на даний час, єдиним заходом щодо локалізації існуючих, запобігання розповсюдженню і виникненню осередків ураження стовбуровими і окоренковими гнилями та шкідниками, запобігання втрати технічної якості деревини, поліпшення санітарного стану насаджень.

У вересні 2017 року третя особа РЛП Краматорський листом № 250/17 повідомила відповідача про те, що вона була ознайомлена із актом обстеження лісів та забезпечила виїзд своїх працівників на місце передбачуваних заходів для ознайомлення, під час чого нею було дійсно виявлено ознаки всихання дерев внаслідок ураження інфекційними захворюваннями та мікопатологій.

Таким чином, відповідачем були виконані вимоги Санітарних правил в лісах України, щодо розроблення заходів поліпшення стану лісів в РЛП, а також враховане те, що проведення цих заходів є вкрай необхідним для запобігання втрати технічної якості деревини, поліпшення санітарного стану насаджень РЛП Краматорський .

До того ж суд приймає до уваги те, що сторони в судових засіданнях погоджувались з тим, що проведена рубка дерев відбувалася в межах та у відповідності до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2017 рік.

У відповідності до ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, як джерело права, суд звертається до рішення ЄСПЧ у справі Федоренко проти України, в якому зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами. Втручання у право власності має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні. ЕСПЧ особливо зазначив, що ця свобода оцінювання, тим не менше, йде пліч-о-пліч з Європейським наглядом. Тому Суд повинен впевнитись, чи були надані Урядові межі розсуду перевищені, тобто чи було доктрину ultra vires (хоча і законну саму по собі) застосовано у цій справі з урахуванням принципу пропорційності.

Суд приймає до уваги, що відповідач своїми діями щодо реалізації запланованих заходів щодо санітарної рубки пошкоджених дерев забезпечив локалізацію існуючих, запобігання розповсюдженню і виникненню осередків ураження стовбуровими і окоренковими гнилями та шкідниками, запобігання втрати технічної якості деревини, поліпшення санітарного стану насаджень на території РЛП Краматорський . Суд враховує, що спірна рубка дерев відбулася із відома та погодження органів, які приймають участь у затвердженні лімітів та наданні дозволів, була направлена на забезпечення суспільних інтересів, які полягають у захисті та збережені лісів, та жодна із сторін не довела факти проведення рубки поза межами запланованих заходів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що формальне порушення вимог законодавства відповідачем щодо проведення рубок без встановлення лімітів та отримання дозволів не може бути підставами для стягнення шкоди, оскільки у даному випадку призведе до непропорційного втручання до мирного володіння ним грошовими коштами, порушить справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи, та призведе до порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволені позову.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються на прокуратурі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Заступника керівника Краматорської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Костянтинівка (85114, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Театральна, буд. 18а, код ЄДРПОУ 38034476) до відповідача Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» (84137, Донецька обл., Слов'янський район, с.Маяки, код ЄДРПОУ 00991723), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Краматорської міської ради (84313, Донецька обл. м.Краматорськ, пл.Миру, буд. 2, код ЄДРПОУ 24812116), Регіональний ландшафтний парк "Краматорський", м. Краматорськ (84313, Донецька обл. м.Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 30, оф. 612, код ЄДРПОУ 32934901) про стягнення шкоди у сумі 2760675,00грн. відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оголошено 11.10.2018 вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано протягом 22.10.2018.

Суддя Г.Є. Курило