Ухвала

від 16.10.2018 по справі 38/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.10.2018Справа № 38/42 Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-агро" на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро")

до комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 1 663 098,75 грн.

Представники:

від заявника: Дроботенко Ю.О. - представник за довіреністю № 80 від 17.09.2018 р.;

Твердохдіб І.Ю. - представник за довіреністю № 11 від 23.01.2018р.;

від відповідача: Тараско Т.Є. - представник за довіреністю №06-5/48 від 25.01.2018р.;

від ВДВС: Лозова А.І. - представник за довіреністю №2/39/4644 від 19.04.2018 р..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення грошових коштів в сумі 1 663 098,75 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Київпастранс"(04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"(03680, м.Київ, бул. І. Лепсе, 4, корп. 21; код 24718890) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 1552512 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 96 коп., 3% річних в сумі 9649 (дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 77 коп., державне мито в сумі 15621 (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 62 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 48 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 32500 (тридцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

26.02.2010 на виконання рішення від 04.02.2010 було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.16 року (суддя Селівон А.М.) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Октан" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо повернення виконавчого документа (наказу господарського суду міста Києва від 26.02.10 р. у справі № 38/42) стягувачеві постановою ВП № 18200431 від 26.12.14. задоволено частково. Визнаго незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо повернення стягувачу виконавчого документа - наказу господарського суду міста Києва від 26.02.10 р. по справі № 38/42. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП № 1800431 від 26.12.14. про повернення виконавчого документа стягувачу. В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року (суддя Мандриченко О.М.) у задоволенні скарги комунального підприємства "Київпастранс" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 38/42 відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 року (суддя Ярмак О.М.) закрито провадження з розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-агро" на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лозової Анастасії Ігорівни у справі № 38/42.

14.09.2018 року до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-агро" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця в якій просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни у виконавчому провадженні №18200431, зобов'язати державного виконавця надати відповідь на заяви стягувача та у місячний строк здійснити заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження",

- визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни при зарахуванні виконавчого збору на рахунки ВПВР ГУ ДВС ГТУЮ у м. Києві перед перерахуванням стягнутих з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) коштів на рахунки стягувача ТОВ "Нафтопостач-агро" (код ЄДРПОУ 24718890),

- зобов'язати державного виконавця стягнути з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) кошти зараховані в якості виконавчого збору та витрат на виконавче провадження №18200431 у сумі 91 576,95 грн. перерахувати за банківськими реквізитами стягувача,

- зобов'язати державного виконавця стягувати виконавчий збір та витрати на виконавче провадження тільки після перерахування на банківські реквізити стягувача коштів стягнутих з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) в розмірі 1 225 503,83 грн., з зобов'язанням Лозової А.І. усунути порушення при недопустимості стягнення витрат за виконавчі дії до сплати боржником повної суми боргу по виконавчому документу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2018 року визначено суддю Власова Ю.Л.

Розпорядженням керівника апарату №05-23/1658 від 14.09.2018 року у зв'язку з звільненням судді Власова Ю.Л., відповідно до п.4.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №38/42, зареєстрованих за вхідним №01-20/8490/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року у справі №38/42 розгляд скарги призначено на 01.10.2018р.

01.10.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшло пояснення.

01.10.2018 року до канцелярії суду від Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.10.2018 року представники відповідача, ДВС не з'явилися.

Заявником підтримано клопотання ДВС про відкладення розгляду скарги.

Суд відмовив в задоволенні клопотання ДВС про відкладення розгляду скарги.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року відкладено розгляд скарги на 16.10.2018 року.

В судовому засіданні 16.10.2018 року представник ДВС заявив усне клопотання про перенесення розгляду скарги у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами скарги.

Суд відмови в задоволенні клопотання ДВС.

Представники заявника підтримали скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення скарги.

Представник ДВС заперечував проти задоволення скарги.

Заслухавши пояснення представників заявника, відповідача та ДВС, дослідивши наявні докази, суд вважає, що скарга на дії та бездіяльність державного виконавця підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В обґрунтування скарги, скаржник зазначає, що 26.02.2010 року на виконання рішення суду від 04.02.2010 року видано судовий наказ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №18200431 про стягнення з боржника на користь стягувача коштів у сумі 1 610 503,83 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року у справі №910/15476/16 встановлено часткове погашення КП Київпастранс заборгованості за наказом №38/42 у сумі 385 000,00 грн. Залишок заборгованості боржника у виконавчому провадженні №18200431 становить 1 255 503,83 грн.

Станом на день звернення з скаргою, виконавче провадження не є виконаним, з незрозумілих причин гроші не надходять стягувачу, постанова про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з виконанням КП Київпастранс рішення суду не виносилась.

При намаганні КП Каївпастранс закінчити ВП №18200431, ніби то у зв'язку з повним виконання у цій скарзі боржнику було відмовлено.

З часу перебування виконавчого провадження на виконанні (з лютого 2016 року) державним виконавцем Лозовою А.І. стягнуто лише виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Скаржником зазначено, що у відповідності до статті 27 та 42 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір стягується до державного бюджету після фактичного стягнення з боржника заборгованості та передання її стягувачеві за виконавчим документом та згідно ч.5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження забороняється використання стягнутих з боржника грошових сум, що підлягають виплаті стягувачу, на цілі передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами.

Проте, незважаючи на стягнутий з КП Київпастранс на підставі постанови державного виконавця Лозової А.І. від 22.05.2017 р. про стягнення виконавчого збору в межах ВП № 18200431 та розпорядження № 18200431 від 26.05.2017 р. платіжним дорученням № 423 від 26.05.2017 р. виконавчий збір на суму 91234,69 грн. та платіжним дорученням № 422 витрати виконавчого провадження на суму 342,26 грн. докази списання сум стягувачу на виконання наказу №38/42 в матеріалах ВП № 18200431 відсутні.

Також, скаржник неодноразово звертався до державного виконавця:

- 01.09.2017 року з заявою про підтвердження існування боргу вих. № 67/3 від 23.08.2017 p.;

- 18.12.2017 року - з заявою вих. № 124 про перерахунок коштів за відповідними реквізитами стягувача;

- 22.02.2018 року - з заявою вих. №27 про примусове та негайне списання боргу

- 27.06.2018 року - з заявою вих. № 49 про хід ВП № 18200431 .

Проте, перелічені вище заяви залишились без відповідного реагування зі сторони виконавця та відповіді на них стягувач так і не отримав, а при намаганнях ознайомитись з матеріалами ВП № 18200431 в тих випадках коли цього добивався ( за регулярної відсутності Лозової А.І. у години прийому на робочому місті). Не знаходив у справі усіх документів, що мають до неї відношення.

Також, скаржник звернувся до ВПВР ГУ ВДС ГТУЮ у м. Києві з заявою вих. № 43 від 21.03.2018 року про витребування матеріалів та хід ВП № 18200431 в якій просив:

- у встановлені на те строки надати ТОВ „Нафтопостач-агро" відомості/повідомлення про причини ненадходження коштів з депозитного рахунку ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві на рахунок ТОВ „Нафтопостач-агро" стягнутих з КП „Київпастранс" на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 38/42 від 26.02.2010 року в межах ВП № 18200431 та направити ТОВ „Нафтопостач-агро" (код СДРПОУ 24718890) повідомлення про хід ВП № 18200431;

- надіслати ТОВ „Нафтопостач-агро" належним чином завірені копії документів по ВП № 18200431 на підтвердження/спростування факту стягнення/списання з КП „Київпастранс" коштів на депозитні рахунки виконавчого органу.

Проте незважаючи на збіг майже п'ятимісячного строку з дня подачі першого клопотання, прошиті та пронумеровані належним чином завірені копії матеріалів ВП № 18200431 на адресу скаржника так і не надішли.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року у справі №38/42 у задоволенні скарги Комунального підприємства "Київпастранс" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 38/42 відмовлено повністю.

У вищезазначеній ухвалі судом встановлено, що 08.06.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 18200431 з примусового виконання наказу суду від 26.02.2010 № 38/42. Водночас, 08.07.2016 між сторонами в справі було укладено Договір № 45.16.15 про розстрочення боргу, відповідно до якого ТОВ "Фірма Октан" надало розстрочку КП "Київпастранс" сплати заборгованостей по виконавчим провадженням, що на момент підписання договору перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, борги за якими визнаються, зокрема, за виконавчим провадженням № 18200431 зі стягнення 1 610 503,83 грн. з примусового виконання наказу виданого господарським судом міста Києва від 26.02.2010 у справі № 38/42.

Згідно з п. 1.2. Договору скаржник зобов'язався погасити визнаний ним борг по переліченим у договорі виконавчим провадженням, який на день підписання цього договору становить 3624444,67 грн. не пізніше 20 числа кожного місяця, та гарантував його сплату, виконуючи графік погашення боргу, наведений у договорі.

У січні 2018 року скаржник звернувся до ДВС із заявами про закінчення виконавчих проваджень у зв'язку з повним фактичним виконанням наказів суду, зокрема, наказу від 26.02.2010 у справі № 38/42. Із доданих скаржником документів неможливо встановити повне чи часткове виконання останнім рішення суду від 04.02.2010 у справі № 38/42, оскільки відсутні належні та допустимі докази погашення боржником боргу саме за наказом суду від 26.02.2010 у справі № 38/42. Одночасно, не вбачається з поданих до суду копій виписок з банківського рахунку скаржника погашення заборгованості за цим наказом і до підписання договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в державного виконавця були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження № 18200431 зі стягнення 1610503,83 грн. з примусового виконання наказу виданого господарським судом міста Києва від 26.02.2010 у справі № 38/42.

Відповідно до статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частинами 1 та 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи, що скаржник, як сторона виконавчого провадження не може бути обмежений у своєму праві на отримання відомостей про стан та хід виконавчого провадження, у зв'язку із чим, суд вбачає за можливе задовольнити вимоги скаржника в частині визнання неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни у виконавчому провадженні №18200431 та зобов'язання державного виконавця надати відповідь на заяви стягувача відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки, скаржником не доведено та не надано належних доказів на підтвердження заявлених у скарзі вимог щодо невиконання державним виконавцем всіх дій при примусовому виконанні судового рішення у даній справі, тому вимога скаржника в частині зобов'язання державного виконавця у місячний строк здійснити заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог скаржника в частині визнання неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни при зарахуванні виконавчого збору на рахунки ВПВР ГУ ДВС ГТУЮ у м. Києві перед перерахуванням стягнутих з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) коштів на рахунки стягувача ТОВ "Нафтопостач-агро" (код ЄДРПОУ 24718890), зобов'язання державного виконавця стягнути з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) кошти зараховані в якості виконавчого збору та витрат на виконавче провадження №18200431 у сумі 91 576,95 грн. перерахувати за банківськими реквізитами стягувача, зобов'язання державного виконавця стягувати виконавчий збір та витрати на виконавче провадження тільки після перерахування на банківські реквізити стягувача коштів стягнутих з КП "Київпастранс" (код ЄДРПОУ 31725604) в розмірі 1 225 503,83 грн., з зобов'язанням Лозової А.І. усунути порушення при недопустимості стягнення витрат за виконавчі дії до сплати боржником повної суми боргу по виконавчому документу, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 27 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, нормами статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена черговість розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі й виконавчого збору.

При цьому, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено імперативних норм, якими забороняється органам виконавчої служби стягувати з боржника виконавчий збір на стадії, що передує закінченню виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу скаржника, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Таким чином, перерахування скаржнику всіх стягнутих грошових коштів з відповідача в межах виконавчого провадження №18200431 є виключними повноваженнями органів виконавчої служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про перерахування стягнутих грошових коштів. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України №21-4564а15 від 01.03.2016.

Керуючись ст. ст. 234, 339 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-агро" на бездіяльність державного виконавця задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни у виконавчому провадженні №18200431 та зобов'язати державного виконавця надати відповідь на заяви стягувача відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

3. В іншій частині скарги відмовити.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

5. Повідомити учасників справи, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Мудрий