2/113
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" червня 2007 р.Справа № 2/113
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянувши справу № 2/113
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю " Торгова лінія", м. Олександрія
про стягнення 8634 грн. 68 коп.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача –Фатовенко О.О. – дов. від 28.12.2006р.
Від відповідача - участі не брав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;
Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградобленерго” 24.04.2007р. звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з відповідача 8634 грн. 68 коп. п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2003р.
Відповідач позовні вимоги не заперечив, витребувані судом документи не подав.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
В С Т А Н О В И В :
Між сторонами 15.10.2003р. укладено договір № 6157а про постачання електричної енергії на користування електричною енергією, який сторонами пролонговано на 2003 рік.
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставляти електричну енергію, як різновид товарної продукції, доводити споживачу договірні величини споживання електроенергії та величину граничного споживання потужності, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати спожиту електроенергію, нарахування за перевищення договірних величин споживання та потужності, а також інші платежі в строки та в обсяги, обумовлені договором.
Згідно пункту 4.2.2. договору, у випадку споживання електроенергії понад договірної величини, обумовленої цим договором за відповідний розрахунковий період, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання.
На підставі звіту споживача про електроспоживання енергопостачальною організацією було виставлено до оплати рахунок-фактуру № 615/1 від 23.10.2003р. про оплату 3460 грн.97 коп. в т.ч. ПДВ 576 грн. 83 коп. вартості спожитої в жовтні 2003р. електроенергії зі строком оплати до 28.10.2003р. Оплата відповідачем була проведена 29.10.2003р., тобто з порушенням встановленого строку.
19.11.03р. відповідно до пункту 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам позивачем направлено повідомлення про коригування на жовтень 2003р. граничних (договірних) величин електроспоживання до рівня оплаченої за цей місяць величини споживання.
На підставі звіту споживача про електроспоживання енергопостачальною організацією було виставлено до оплати рахунок-фактуру № 615а/1 від 20.11.2003р. на загальну суму 15389грн.83 коп. (в тому числі 3210 грн. 89 коп. за спожиту електроенергії в листопаді 2003р. та за перевищення граничного рівня споживання 11536,76 грн. в т.ч. ПДВ ). За перевищення граничного рівня споживання електричної енергії рахунок не було оплачено.
16.12.2003р. між сторонами укладено угоду про порядок погашення заборгованості в сумі 11536 грн. 76 коп. за перевищення договірної величини споживання електроенергії. Кінцевий строк оплати вкзаної суми згідно договору – 20.11.2004р.
Згідно Порядоку постачання електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. № 475, та пункту 6 додатку N 1 до договору, в силу якого постачальник вправі вносити зміни (доповнення) відповідно до законодавчих актів, які набирають чинність після підписання договору, без погодження другої сторони, господарський суд приходить до висновку, що позивачем додержано належний порядок коригування граничної (договірної) величини споживання електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є наявність чи відсутність зобов'язання боржника щодо сплати ним коштів, нарахованих, як відповідальність за перевищення граничних величин споживання електричної енергії, а також визначення особи, що є стороною (боржником) у спірному зобов'язанні на момент розгляду справи.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору... та інших актів цивільного законодавства...
Укладаючи договір від 15.10.2003р. на користування електричною енергією, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України.
Таким законодавством, що регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею постачанням і використанням електричної енергії є Закон України “Про електроенергетику”, Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002р., Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р.
Вищевказаними підзаконними актами запроваджено регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання і передбачено, що граничні величини споживання та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором; повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання (п.11 Порядку) і відповідно до п. 5.3 Правил користування електричною енергією є договірною.
Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами п'ятою та шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.
Редакцію пункту 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” , що передбачала відповідальність споживачів (крім населення, професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації державної і комунальної форм власності) у випадках споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період було змінено в сторону зменшення розміру відповідальності за допущене порушення у вигляді сплати енергопостачальникам дократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.
За змістом статей 275 –277 Господарського кодексу України правовідносини у сфері енергопостачання та зобов'язання, що виникають з них, є господарсько-правовими.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 пункту 5 розділу ІХ “Прикінцеві положення” Кодексу передбачено, що положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі, якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення, такі самі положення містяться в Цивільному кодексі України.
Із матеріалів справи вбачається, що 6.02.2004р. та 19.03.204р. відповідачем оплачено 2902 грн. 08 коп. за перевищення договірної величини споживання електрогенергії.
Вказану суму оплати позивачем підставно зараховано в погашення суми боргу за понаддоговірну величини споживання елктроенергії в жовтні 2003р.
За викладених обставин позивачем вірно зроблено розрахунок різниці договірної величини споживання електроенергії з врахуванням фактично оплаченої за жовтень 2003р.
Враховуючи обставини справи, відсутність доказів сплати відповідачем суми понаддоговірної величини споживання електроенергії за жовтень 2003р. та діюче законодавство України, проаналізоване вище, суд приходить до висновку про те, що позов є частково обгрунтованим і підлягає задоволенню на суму 5702 грн. 46 коп. двократної вартості понаддоговірної величини споживання електроенергії в жовтні 2003р.
В задоволенні решти позову на суму 2932 грн. 22 коп. необхідно відмовити.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному розмірі,, враховуючи мінімальний розмір їх оплати.
Відповідно до ст. 47 ГПК України повернути позивачеві із державного бюджету 13 грн. 36 коп. державного мита, надлишково сплаченого платіжним дорученням N 90 від 5.04.2007р., яке залишається у справі.
Керуючись ст.ст. 509, 526, Цивільного кодексу України, ст. 275-277 ГК України, ст.ст. 47, 49, 82, 84, 85, 111-12, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Торгова лінія” м. Олександрія пр. Леніна,140(р/р 2600425099211 у ПІБ м. Олександрія МФО 323657 код 32637430) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград пр. Комуністичний, 15, від імені якої діє Олександрійський міський район електричних мереж ВАТ “ Кіровоградобленерго” м. Олександрія вул.. Діброви, 1 (п/р 26032333332946 в ЦВ ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код 23226362) 5702 грн. 46 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії в жовтні 2003р., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Повернути відкритому акціонерному товариству "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград пр. Комуністичний, 15, від імені якої діє Олександрійський міський район електричних мереж ВАТ “ Кіровоградобленерго” м. Олександрія вул.. Діброви, 1 (п/р 26032333332946 в ЦВ ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код 23226362) із державного бюджету /УДК у м. Кіровограді, банк - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) 13 грн. 36 коп. державного мита, надлишково сплаченого платіжним дорученням N 90 від 5.04.2007р., яке залишається у справі.
Довідку видати.
В задоволенні позовних вимог про стягнення 2932 грн. 22 коп. відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 772583 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні