Рішення

від 19.10.2018 по справі 520/5971/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/5971/18

Провадження № 2/520/4749/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, будинок № 95, аліменти на утримання матері ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот ) гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, довічно.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що відповідач у справі є її сином, з яким у неї склались не дуже добрі стосунки. На теперішній час вона потребує допомоги. Також позивач вказує, що інших джерел доходів вона не має, тому її матеріальне становище є вкрай тяжким. У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді від 22.05.2018 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК.

У вказаній ухвалі позивачу було надано строк для усунення зазначених недоліків до 31.05.2018 року, однак, не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

На виконання вимог даної ухвали 12.06.2018 року позивачем надіслано до суду заяву, до якої надано копію позову з додатками, у зв'язку з чим ухвалою судді від 12.06.2018 року справу було прийнято до провадження суду та призначено судове засідання.

В ході судового засідання, яке відбулось 12 липня 2018 року, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила витребувати у Головного управління ДФС в Одеській області, що розташоване за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 відомості з Державного реєстру фізичних осіб щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, код НОМЕР_1, про суми отриманих доходів за період січень-червень 2018р. Витребувати у Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7) інформацію щодо звернення та отримання ОСОБА_1, дата народження 28 квітня 1939р., код НОМЕР_1, адреса реєстрації м. Одеса, Люстдорфська дорога, 95 субсидій, участі у міських цільових програмах, отримання адресної натуральної та грошової допомоги, соціальної допомоги та інших соціальних послуг за період 2017-2018рр. Витребувати у КУ Територіальний центр соціального обслуговування Київського району м. Одеси (м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 8) інформацію щодо перебування на обліку та з якого часу, звернення та отримання ОСОБА_1, дата народження 28 квітня 1939р., код НОМЕР_1, адреса реєстрації м. Одеса, Люстдорфська дорога, 95 субсидій, участі у міських цільових програмах, отримання адресної натуральної та грошової допомоги, соціальної допомоги та інших соціальних послуг за період 2017-2018рр. Витребувати у ТОВ Карабінер-Сервіс (код ЕДРПОУ 39218637, адреса 65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 101) належним чином завірену копію договору № КС-212/17 від 09 жовтня 2017р. із усіма додатками. Зобов'язати AT КБ Приватбанк (код ЕДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) розкрити та надати інформацію (прізвище, ім'я, по батькові) щодо власника платіжної картки 5168 74** **** 1116 за участі якої були здійснені оплати по платіжним квитанціям № 1115-6033-2994- 7172, 1145-5554-6556-4269, 1173-6988-8312-8762, 1202-6417-0897-2974, 1232- 6435-9508-9900, 0.0.968374867.1, 1173-7024-2247-4035, 0.0.1013641337.1, 0.0.1038808020.1.

Ухвалою суду від 12.07.2018 року клопотання представника відповідача було задоволено.

В подальшому ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання заявись позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі, окрім тог,о позивач повідомила суд, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що розмір її пенсії не вистачає для придбання необхідних ліків та достатнього харчування.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у задоволенні позову просили відмовити, заперечуючи проти стягнення аліментів саме у грошовому еквіваленті, однак, зазначали, що не проти надавати допомогу матері та виявили бажання допомагати ліками та продуктами харчування.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши сторони, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 1961 року Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Свєрская) ОСОБА_6, про що свідчить копія Свідоцтва про шлюб Серії ІІІ-УР № 486232.

В період даного шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії І-ЖД № 534530, виданго повторно 28 листопада 2017 року Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

Тобто, позивач ОСОБА_1 є матір'ю відповідача ОСОБА_3.

Батько відповідача, ОСОБА_5, помер 26 грудня 2013 року, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_7 реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 12587.

З матеріалів справи, а саме пенсійного посвідчення № 1000591 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є непрацездатною особою, пенсіонером за віком. Розмір її пенсії, відповідно до довідки Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі від 16 травня 2018 року, становить 1556, 89 гривень.

Відповідно до Виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, наданої КУ ЦПМСД № 4 Амбулаторія № 6, ОСОБА_1 має низку захворювань, в тому числі хвороби серця, які потребують певного довготривалого лікування, на яке потрібні значні грошові витрати, про що свідчать надані позивачем квитанції.

Згідно довідки № 153 ОСББ Комітет мікрорайон ДМИТРІЇВКА у м. Одесі позивач ОСОБА_1 разом з гр. ОСОБА_8 мешкають в будинку № 95 по вул. Люстдорфській дорозі в м. Одесі на 29/200 частин.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані 29/200 частин будинку № 95 по вул. Люстдорфській дорозі в м. Одесі, на підставі Договору дарування, посвідченого 07 вересня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_8.

Також судом встановлено, що 20 червня 2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено Договір дарування частини домоволодіння, відповідно до умов якого ОСОБА_1 подарувала своєму сину ОСОБА_3 53 /100 частини домоволодіння під № 95 розташованого по вулиці Люстдорфська дорога у місті Одесі.

З листа Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг ) Київського району міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 19.07.2018 року № 332 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 на обліку в даній установі не перебуває та не перебувала, ніяких видів допомоги не отримувала.

Також згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 2814 від 18.07.2018 року встановлено, що за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року інформації про доходи ОСОБА_1 немає.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради своїм листом від 27.07.2018 року № 02-24/293 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як дитина війни та пенсіонер за віком. Має право на пільги згідно ст.. 5 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Відповідно до міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення міста ОСОБА_7 на 2018-2020 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2742, ОСОБА_1, як дитині війни нараховано адресну одноразову муніципальну допомогу до Дня Перемоги у розмірі 200 гривень, яку було виплачено в квітні 2018 року. Також, у 2018 році для розрахунків за опалення ОСОБА_1 нарахована адресна муніципальна дотація у сумі 1200 гривень, яка перерахована на її особовий рахунок ПАТ Одесагаз-Постачання . Житлова субсидія ОСОБА_1 не призначалась.

Отже, згідно паспортних даних та документів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є непрацездатною особою, інших видів доходів, окрім пенсії, не має.

Ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюється законом про державний бюджет на відповідний рік. Так, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1373,00 грн.

Тобто розмір пенсії позивача (1556, 89 грн.) нижче розміру прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, а від так на думку суду, з урахуванням цін на харчування та ліки, позивачу необхідна стороння допомога.

Стаття 51 ОСОБА_10 України закріплює обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Згідно матеріалів справи, відповідач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає та зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 на належних йому 53/100 часток домоволодіння.

Як вбачається з Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 883079, ОСОБА_3 має другу групу інвалідності, яка встановлена до 01.12.2019 року.

Відповідач ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем є директором Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Автотюнінг , окрім того офіційно працює в Одеському національному політехнічному університеті, де як вбачається з довідки про доходи розмір його заробітної плати складає 2 576 гривень.

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 02.10.2017 року, нарахований дохід ОСОБА_3 за період з 1 кв. 2016 року по 2 кв. 2017 року у загальному розмірі склав 97 631. 30 гривень.

Крім того, з 03.11.2015 року ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи у розмірі 1603, 90 гривень

Крім того, при вирішенні спору по суті суд бере до уваги, що 15 жовтня 2017 року у відповідача ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_11, про що свідчить копія Свідоцтва про народження Серії І-ЖД № 534214, яке було видане Київським районним у місті ОСОБА_7 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Також у позивача на утриманні є син від попереднього шлюбу, ОСОБА_12 11.05.2004 року, на утримання якого рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2018 року, справа № 520/7362/17 стягнуто аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття ОСОБА_12, тобто до 11.05.2022 року.

Обгрунтовуючи причини, яік стали підставою для звернення до суду, позивач зазначає те, що розміру пенсії їй не вистачає для належного харчування та лікування.

Так, правовідносини сторін врегульовані ст.ст. 4-15, 16, 22 ЦК України та ст.ст.3 - 15, 17-20, 184, 202- 206 СК України.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1, як матрю та ОСОБА_3, як сином, втратились родинні почуття, що призвело до великої кількості позовних заяв, які знаходяться (знаходились) на розгляді в Київському районному суді м. Одеси. Зважаючи на вказаі обставини, позивач відмовляється від отримання допомоги від сина у вигляді продуктів харчування та ліків та виявила бажання особисто їх придбавати.

Разом з тим, вирішуючи справу по суті, суд зазначає, що утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. Неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Тим не менш суд враховує, що однією з основних цілей регулювання сімейних відносин відповідно до частини 2 статті 1 СК України є утвердження почуття обов'язку перед батьками.

За змістом статті 7 СК України сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги

Так, згідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а також Постановою Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України , непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку або є інвалідами 1,2,3 груп.

Як вбачається зі ст. 203 СК України дочка, син, крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою або немічністю.

Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін

Таким чином, зважаючи на засади виваженості, розумності та справедливості, принцип рівності прав, наданих громадянам ОСОБА_10 України, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою за віком, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та їх потреби в існуванні (їжа ,одяг, комфорт, користування житлово-комунальними та медичними послугами ) та потреби в реалізації соціального та духовного розвитку, що потребує значних матеріальних витрат, суд вважає, що 400 гривень буде достатнім розміром матеріальної допомоги на утримання позивача у справі

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК)

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 206 СК України у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки має досить похилий вік та відповідно до медичних довідок потребує лікування через наявні захворювання.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 ОСОБА_10 України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 776- 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 184, 202 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатну матір - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІПН НОМЕР_2), уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 у твердій грошовій сумі у розмірі 400 гривень з моменту пред'явлення позову 18 травня 2018 року й довічно.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 року