Ухвала

від 22.10.2018 по справі 463/2827/16-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2827/16-ц

Провадження №2-зз/463/43/18

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

22 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Рік-Автоцентр про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя , зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя , -

в с т а н о в и в:

14 червня 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійним договору купівлі-продажу автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, на підставі якого було оформлено довідку-рахунок філії №1 ТзОВ Рік-автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862 та визнати недійсною реєстрацію даного автомобіля на ім'я ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку філії №1 ТзОВ Рік-автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862; поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2, шляхом визначення часток, відступивши від рівності часток подружжя: визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частки даного автомобіля, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частки даного автомобіля.

Автоматизованою системою документообігу суду 14 червня 2016 року для розгляду такої визначено суддю Головатого Р.Я.

Ухвалою від 18 липня 2016 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 27 липня 2016 року відкрито провадження у даній справі.

Крім того, 27 липня 2016 року ухвалою суду частково задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, в забезпечення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та поділ майна подружжя накладено арешт на автомобіль марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2.

2 серпня 2016 року позивачем уточнено позовні вимоги, відповідно до яких залучено як співвідповідача у справі ТзОВ Рік-Автоцентр . Крім того, просить визнати недійсним договір комісії на продаж транспортного засобу №837862-1 від 25 листопада 2014 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТзОВ Рік-автоцентр на продаж автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2; визнати недійним договір комісії на купівлю транспортного засобу №837862-1 від 25 листопада 2014 року, укладеного між ТзОВ Рік-автоцентр та ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2; визнати недійсною видану ТзОВ Рік-Автоцентр ОСОБА_3 довідку-рахунок філії №1 ТзОВ Рік-автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862 на автомобіль марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, та визнати недійсною реєстрацію даного автомобіля на ім'я ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку філії №1 ТзОВ Рік-Автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862; здійснити поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2, шляхом визначення часток, відступивши від рівності часток подружжя: визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частки даного автомобіля, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частки даного автомобіля.

25 листопада 2016 року позивачем уточнено позовні вимоги, відповідно до яких просить визнати недійсним договір комісії на продаж транспортного засобу №837862-1 від 25 листопада 2014 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТзОВ Рік-автоцентр на продаж автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2; визнати недійним договір комісії на купівлю транспортного засобу №837862-2 від 26 листопада 2014 року, укладеного між ТзОВ Рік-автоцентр та ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, д.н. НОМЕР_2; визнати недійсною видану ТзОВ Рік-Автоцентр ОСОБА_3 довідку-рахунок філії №1 ТзОВ Рік-автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862 на автомобіль марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року випуску, об'єм двигуна 1870, номер кузова НОМЕР_1, та визнати недійсною реєстрацію даного автомобіля на ім'я ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку філії №1 ТзОВ Рік-Автоцентр від 26 листопада 2014 року №837862; здійснити поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2, шляхом визначення часток, відступивши від рівності часток подружжя: визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частки даного автомобіля, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частки даного автомобіля.

3 січня 2017 року відповідачем ОСОБА_8 подано зустрічний позов до ОСОБА_4, яким просить визнати за ним право власності на ? частину спільно нажитого у шлюбі майна, виділити у власність ОСОБА_6 ? частину спільно нажитого майна на суму 55 100 грн., зобов'язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_6 майно, яке є його особистою приватною власністю - гірські лижі Salomon з чобітьми вартістю 5 000 грн.

Ухвалою суду від 19 червня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову. В забезпечення позовних вимог стягувача ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ТзОВ Рік-Автоцентр про визнання недійсним договору та поділ майна подружжя передано автомобіль марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н.з. НОМЕР_3 з відповідними документами та ключами на безоплатне відповідальне зберігання ОСОБА_9 в гаражі №14 за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Горішній, гаражно-будівельний кооператив Сигнал .

3 серпня 2017 року здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Головатого Р.Я.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду такої визначено суддю Лакомську Ж.І.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року дана справа прийнята до провадження суддею Лакомською Ж.І.

1 червня 2018 року здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи у зв'язку з неможливістю судді Лакомської Ж.І. брати участь у розгляді справи.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Стрепка Н.Л. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою суду від 7 червня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Стрепком Н.Л. та призначено таку у підготовче судове засідання.

9 жовтня 2018 року на електронну адресу Личаківського районного суду м. Львова надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до якого просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м Львова від 27 липня 2016 року, та зняти арешт з автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2018 року вказане клопотання було повернено заявнику.

16 жовтня 2018 року на адресу Личаківського районного суду м. Львова надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до якого просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м Львова від 27 липня 2016 року, та зняти арешт з автомобіля марки Opel Vivaro , фургон маловантажний-В, 2005 року, об'єм двигуна 1870, д.н. НОМЕР_2.

Клопотання мотивує тим, що спірний автомобіль придбаний нею ще у 2014 році, за який повністю здійснено оплату його вартості, а тому вона є добросовісним набувачем. Враховуючи погіршення стану її здоров'я просить зняти арешт з автомобіля з метою його можливого продажу для отримання коштів для лікування. Вважає, що навіть у випадку задоволення позовних вимог позивачу можуть бути присудженні лише грошові кошти, що відображу в практиці Верховного Суду України та Верховного Суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_2 подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, представник позивача ОСОБА_10 надіслав клопотання, відповідно до якого просив відмовити в знятті арешту.

Враховуючи обмежені строки розгляду клопотання, суд вважає за можливе розглянути таке у відсутності осіб, які не з'явились.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали клопотання про скасування заходів забезпечення позову та матеріали цивільної справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_11 проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; звЂ�ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

У відповідності до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи наведене вище та принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування вижитих заходів забезпечення позову.

При цьому, судом не беруться до уваги доводи ОСОБА_3 з посиланням на судову практику вирішення спорів у схожих цивільно-правових відносинах, оскільки у відповідності до правової позиції висловленої Верховним Судом України в справі № 6-3058цс16 від 22 червня 2016 року. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого майна без письмової згоди одного з подружжя, за наявності згоди другого з подружжя, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку можна зробити висновок, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Враховуючи предмет спору за первісним позовом і стадію судового розгляду - підготовче судове засідання, на даному етапі суд позбавлений можливості перевірити зазначені вище обставини, які можна з'ясувати тільки в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 151, 158 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Рік-Автоцентр про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя , зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

Відповідачі: ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

Товариство з обмеженою відповідальністю Рік-Автоцентр , місцезнаходження: м. Львів, вул. Щирецька, 36, ідентифікаційний номер 35101539.

Суддя: Стрепко Н. Л.