Постанова
Іменем України
10 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 727/2422/17
провадження № 61-29282св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю Регіональний центр Мікрохірургія ока ,
заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2017 року у складі судді Слободян Г. М. та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2017 року у складі суддів: Владичана А. І., Височанської Н. К., Міцнея В. Ф.,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Регіональний центр Мікрохірургія ока (далі - ТОВ РЦ Мікрохірургія ока ) звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження та арешту майна боржника.
Скарга мотивована тим, що 15 лютого 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53423445 щодо виконання виконавчого листа № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці. 17 лютого 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 10 986 923 грн.
ТОВ РЦ Мікрохірургія ока вказувало, що зазначені постанови є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрито щодо виконавчого документа, який вже виконано. Так, у провадженні відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області знаходиться виконавче провадження №48749845 щодо виконання виконавчого листа № 2-210, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці на виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 02 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ РЦ Мікрохірургія ока та ОСОБА_3 про виділ частки майна та звернення стягнення на нього.
16 вересня 2015 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевичем А. В. відкрито виконавче провадження № 48749845 щодо виконання зазначеного виконавчого листа. У строк на добровільне виконання рішення, а саме 29 вересня 2015 року заявник сплатив на рахунок державної виконавчої служби грошові кошти в сумі 536 000 грн і таким чином виконав рішення суду в добровільному порядку в повному обсязі.
У подальшому ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій та постановою Верховного Суду України встановлено факт добровільного виконання вказаного рішення суду, проте 15 лютого 2017 року державний виконавець Саінчук Є. В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 53423445 щодо виконання виконавчого листа № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці та 17 лютого 2017 року ним накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ РЦ Мікрохірургія ока просило визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 лютого 2017 року та постанову про арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року, які винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 53423445 щодо виконання виконавчого листа № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2017 року скаргу задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження № 53423445 від 15 лютого 2017 року.
Визнано протиправною та скасовано постанову винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 53423445 про арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 лютого 2017 року та арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року винесені з порушенням вимог закону, оскільки вони не відповідають виконавчому документу, в них не зазначено першого абзацу виконавчого документу Шевченківського районного суду м. Чернівці № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року, а саме: Виділити частину майна ТОВ РЦ Мікрохірургія ока , пропорційну частці його учасника ОСОБА_3, що становить 50 % статутного капіталу товариства .
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2017 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2017 року скасовано. Скаргу задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову, винесену Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження № 53423445 від 15 лютого 2017 року. Визнано протиправною та скасовано постанову, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 У виконавчому провадженні № 53423445 про арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року з інших підстав .
Зобов'язано державного виконавця винести постанову про повернення стягувачу виконавчий документ № 2-210/12, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що допущений державним виконавцем недолік при оформленні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не впливає на її законність та правильність, оскільки постанова відповідає вимогам статті 26 Закону України Про виконавче провадження , містить всі необхідні реквізити виконавчого документу. Разом з тим, державним виконавцем безпідставно було відкрито виконавче провадження № 53423445 та накладено арешт на майно боржника, оскільки стягувачем пред'явлено виконавчий документ з порушенням річного строку, встановленого статтею 22 Закону України Про виконавче провадження .
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що річний строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановлений статтею 22 Закону України Про виконавче провадження стягувачем не був пропущений. Виконавчий лист був виданий 28 травня 2015 року, а пред'явлений до виконання 16 вересня 2015 року. З 16 вересня 2015 року по 14 лютого 2017 року виконавчий лист знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, тобто строк пред'явлення його до виконання був перерваний. Новий строк пред'явлення до виконання слід відраховувати з наступного дня після повернення стягувачу, тобто з 15 лютого 2017 року. В цей же день стягувач повторно пред'явив виконавчий документ до виконання. Крім того, 05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України Про виконавче провадження № 1404- VІІ від 02 червня 2016 року. Оскільки на час набрання чинності вказаним Законом виконавчий лист перебував на виконанні у державній виконавчій службі, виконавче провадження було розпочате і не завершене, то на всі дії по виконавчому провадженню розповсюджується новий Закон України Про виконавче провадження . Таким чином, стягувач повторно подав виконавчий лист від 28 травня 2015 року на виконання 15 лютого 2017 року, тобто з додержанням трирічного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання згідно вимог Закону України Про виконавче провадження № 1404- VІІ від 02 червня 2016 року.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ РЦ Мікрохірургія ока зазначило про те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, а не за заявою стягувача. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, оскільки стягувачу повернуто виконавчий документ саме за його заявою, строк його пред'явлення до виконання не перервався і відповідно цей строк сплив 16 вересня 2016 року, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України Про виконавче провадження .
23 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
За положеннями статті 383 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частин другої, третьої статті 387 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду скарги, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суди установили, що рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 02 березня 2015 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до ТОВ РЦ Мікрохірургія ока , ОСОБА_3 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї задоволено частково.
Виділено частину майна ТОВ РЦ Мікрохірургія ока , пропорційну частці його учасника ОСОБА_3, що становить 50% статутного капіталу товариства.
Звернуто стягнення на частину майна ТОВ РЦ Мікрохірургія ока , пропорційну частці ОСОБА_3 в статутному капіталі товариства, що становить 50%, вартістю згідно балансу станом на 23 червня 2008 року - 536 000 грн, за непогашеними борговими зобов 'язаннями перед ОСОБА_4 у сумі 9 985 730 грн.
На виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 02 березня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці 28 травня 2015 року було видано виконавчий лист №2-210.
16 вересня 2015 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Бушкевича А. В. відкрито виконавче провадження № 48749845 по виконанню цього виконавчого листа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 13 червня 2016 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 28 липня 2016 року, замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_2
14 лютого 2017 року за заявою стягувача ОСОБА_2 від 14 лютого 2017 року постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області Манжосова М. П. про повернення виконавчого документастягувачу на підставі пункту першого частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу ОСОБА_2
15 лютого 2017 року за заявою стягувача ОСОБА_2 від 15 лютого 2017 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження №53423445 відкрито виконавче провадження по виконанню цього ж виконавчого листа.
Постановою про арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року головним державним виконавцем Саінчуком Є. В. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 10 986 923 грн.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Про виконавче провадження , який був чинним на час видачі виконавчого листа, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606- XIV виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, строк пред'явлення до виконання виконавчих документів становив один рік.
Статтею 23 Закону України Про виконавче провадження , в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа , врегульовано випадки переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, було вказано, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання переривалися пред'явленням виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини першої статті 23 Закону) та частковим виконанням рішення боржником (пункт 2 частини першої статті 23 Закону).
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV , після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Установлено, що виконавчий лист був виданий 28 травня 2015 року та пред'явлений до виконання 16 вересня 2015 року, тобто через 3 місяці 19 днів. З 16 вересня 2015 року по 14 лютого 2017 року виконавчий лист знаходився на виконанні в державній виконавчій службі.
15 лютого 2017 року виконавчий лист за заявою стягувача ОСОБА_2 був повторно пред'явлений до виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був перерваний.Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг цього строку поновлюється, тобто починається саме новий строк пред'явлення до виконання, тривалість якого встановлена законом на момент видачі виконавчого документу, та не змінюється шляхом зарахування часу, що минув до переривання строку.
Строк перебування виконавчого листа на виконанні з 16 вересня 2015 року по 14 лютого 2017 року не входить до річного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Новий строк пред'явлення до виконання слід відраховувати з наступного дня після його повернення стягувачу, тобто з 15 лютого 2017 року.
Крім того, 05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закон України Про виконавче провадження № 1404-VІІ від 02 червня 2016 року, пунктом 6 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІ якого передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
Отже, на час повернення виконавчого документа стягувачу 14 лютого 2017 року діяв Закон України Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 року виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Частиною п'ятою статті 37 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 рокувизначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону
Згідно частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження 15 лютого 2017 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 року визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За змістом частини п'ятої статті 26 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За змістом пункту першого частини четвертої статті 12 Закону України Про виконавче провадження в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадженнястроки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що 15 лютого 2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 15 лютого 2017 року у строки визначені Законом України Про виконавче провадження в редакції від 02 червня 2016 року.
За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість скарги ТОВ РЦ Мікрохірургія ока та наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 лютого 2017 року та постанови про арешт майна боржника від 17 лютого 2017 року, які винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 53423445 щодо виконання виконавчого листа № 2-210/12, виданого 28 травня 2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці є помилковим.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ТОВ РЦ Мікрохірургія ока у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 41 2, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2017 року скасувати.
У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний центр Мікрохірургія ока на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько
С.Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко
С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2018 |
Оприлюднено | 23.10.2018 |
Номер документу | 77286056 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні