Постанова

від 23.10.2018 по справі 904/1391/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м.Дніпро Справа № 904/1391/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р.

( суддя: Євстигнеєва Н.М., повний текст рішення складено 29.05.2018 р.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Агро-стандарт",

м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара",

с. Боровківка Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 25 398,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агро-стандарт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" заборгованість у розмірі 25 398,60 грн., з яких: основний борг у розмірі 17 137,99 грн.; пеня у розмірі 2 256,98 грн.; 5 % річних у розмірі 309,18 грн.; інфляційні втрати у розмірі 832,64 грн.; штраф у розмірі 4 861,81 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" на користь Приватного підприємства "Агро-стандарт" заборгованість у розмірі 17 137,99 грн., пеню у розмірі 2 232,68 грн., штраф у розмірі 4 861,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 589,14 грн., 5% річних у розмірі 305,85 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 743,19 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що строк оплати товару є таким, що настав, а доказів оплати заборгованості Покупець не надав, доводи, наведені Позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги ТОВ Агро-Самара посилається на те, що Продавець, продав товар неналежної якос ті - шини не відповідають вимогам ГОСТ 7463 та ГОСТР41.106-99. ( Правила ЕЭК ООН № 106 ) та мають порушення технології виробництва. Усувати дефекти продукції, Позивач не побажав. В зв'язку з продажем неякісних шин та необхідністю проведення польо вих робіт в кінці вересня 2017 року, ТОВ Агро-Самара вимушене було придбати у ПП Агро-Стандарт такі ж самі шини для трактора.

Скаржник зазначає на тому, що Позивач заявляє вимоги на суму яка фактично є рівною вартості неякісної продукції.

Стосовно стягнення штрафних санкцій, пені та відсотків, то Скаржником ці суми не визнаються в зв'язку з невизнанням основної суми боргу та в зв'язку з тим, що сума штрафних санкцій виникла із-за несвоєчасного звернення Позивача до суду.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Орєшкіной Е.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 р. апеляційна скарга Відповідача була залишена без руху, стороні було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору.

Недоліки апеляційної скарги Відповідачем були усунуті: надано докази сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.09.2018 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Дарміна М.О. та Орєшкіной Е.В.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Подобєда І.М., Антоніка С.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд, утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р. припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

У зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Дніпропетровським апеляційним господарським судом, справа № 904/1391/18 передана до Центрального апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Відповідно до ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2018 р. колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л. прийнято до свого провадження справу № 904/1391/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Від Позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що підприємство вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обгрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що позиція Відповідача зводиться до того, що він займається переоцінкою доказів які містяться у матеріалах справи та вільно трактує норми чинного законодавства України не зазначаючи ніяких нових доводів чи фактів.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Позивача з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи щодо неоспорених обставин та встановлено судом першої інстанції, 24.05.2016 р. між Приватним підприємством "Агро-стандарт" ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" ( Покупець ) укладено Договір купівлі-продажу № 27-1/2-2016-16, відповідно до п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує товар З/Ч до тракторів, вантажних автомобілів та іншої с/г техніки на умовах, зазначених в цьому договорі, в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору.

Якість товару, що поставляється має відповідати ГОСТам та ТУ заводу-виробника. Приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється у відповідності з Інструкціями №П-6 та П-7 на складі продавця ( п. п. 2.1, 2.2 договору ).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору складає 200 000,00 грн. Розрахунок за товар по даному договору здійснюється Покупцем шляхом оплати на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше, ніж через 30 днів з моменту передачі товару ( підписання видаткових накладних ) відповідно до цін, зазначених у видаткових накладних ( п. 4.1 договору ).

У відповідності до п. 4.2 договору моментом переходу права власності на товар до Покупця вважається момент підписання видаткових накладних відповідно до п. 4.1. Умови поставки - самовивіз ( п. 4.4 договору ).

Відповідно до п. 6.1 строк дії договору встановлюється з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2017 р. У випадку якщо за 2 тижні до закінчення дії строку договору ( п. 6.1 ) жодна зі сторін письмово не повідомила другу сторону про розірвання договору, договір вважаться пролонгованим на наступний рік ( п. 6.2 договору ).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається ( ст. ст. 525, 526 ЦК України ).

На виконання умов договору, Продавцем поставлено, а Покупцем прийнято товар на загальну суму 65 817,31 грн., що підтверджується видатковими накладними № 45/2 від 27.03.2017 на суму 23 590,58 грн., № 65/2 від 27.04.2017 на суму 951,22 грн., № 101/2 від 31.05.2017 на суму 2 544,02 грн., № 152/2 від 27.07.2017 на суму 3 083,40 грн., № 175/2 від 30.08.2017 на суму 4 139,65 грн., № 206/2 від 28.09.2017 на суму 27 830,74 грн., № 234/2 від 30.10.2017 р. на суму 3 677,70 грн.

Покупець частково оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 1945 від 24.03.2017 на суму 23 590,58 грн., № 2 від 28.07.2017 на суму 3 083,40 грн., № 10 від 04.08.2017 на суму 3 495,24 грн., №17 від 14.09.2017 на суму 4 139,65 грн., № 64 від 20.11.2017 на суму 3 677,70 грн., № 65 від 23.11.2017 на суму 3 520,73 грн., № 73 від 15.12.2017 на суму 7 172,02 грн.

За твердженням Позивача - на час звернення з позовом до суду несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 17 137,99 грн., що і є причиною виникнення спору.

Крім основного боргу, Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 2 256,98 грн. за загальний період прострочки з 30.11.2017 по 02.04.2018 та штраф у розмірі 20 % від простроченої суми, що складає 4 861,81 грн., 5 % річних у розмірі 309,18 грн. за період з 30.11.2017 по 02.04.2018 та інфляційні збитки за період з грудня 2017 по лютий 2018 у розмірі 832,64 грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату товару згідно з умовами п. 4.1 договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми неоплаченої видаткової накладної за кожен день прострочки. За затримку оплати товару, понад 10 календарних днів, згідно з умовами п. 4.1 договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20 % від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до п. 5.4 договору за несвоєчасну оплату товару згідно з умовами п. 4.1 договору, Покупець сплачує Продавцю інфляційні втрати, а також 5 % річних.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий Позивачем розрахунки стягуваних сум, дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягає сума у розмірі 25 127,47 грн., з яких 17 137,99 грн. - основний борг, 2 232,68 грн. - пеня, 4 861,81 грн. - штраф, 305,85 грн. - 5% річних та 589,14 грн. втрати від інфляції.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача означеної заборгованості, місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено факт поставки товару, строк оплати якого у відповідності з п. 4.1 договору є таким, що настав, при цьому доказів оплати заборгованості Покупцем надано не було.

Стосовно зменшення розміру неустойки, про яке Відповідач зазначав у відзиві, то суд першої інстанції не знайшов підстав для зменшення неустойки, оскільки прострочення виконання зобов'язання склало майже 6 місяців, а Відповідачем не було надано належних доказів, що прострочення сплати заборгованості сталося з вини Позивача, а також доказів скрутного майнового стану.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Так, заперечення Відповідача щодо відсутності боргу, оскільки вказана сума дорівнювала сумі поставлених неякісних шин, за які грошові кошти Позивачем не повернуті, обгрунтовано були відхилені місцевим судом з посиланням на те, що предметом позову, який розглядається по цій справі, є стягнення заборгованості за поставлений товар, який був прийнятий Покупцем без зауважень.

З відзиву на позов, вбачається, що Відповідач ставив під сумнів якість товару, який вже є оплаченим.

Умовами договору купівлі-продажу визначений порядок приймання товару за якістю та кількістю, а відтак, як вірно вказав суд першої інстанції з приводу виявлення дефектів у поставленому товарі, сторони мають керуватися договором та відповідно Інструкцією.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України , для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 24.05.2018 р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст. ст. 123 , 129 , 269 , 270 , 275, 276, 281-28 5, 287 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р. у справі № 904/1391/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара" .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова