Ухвала

від 09.07.2018 по справі 460/5314/16-ц

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №460/5314/16-ц

Провадження №2/460/408/18

УХВАЛА

09.07.2018 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові клопотання відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_8 від 03.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки",

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_9, Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області, Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державного виконавчого органу та скасування реєстрації права власності на землю . Позивачі просять визнати протиправними та скасувати рішення Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області №388 від 26.12.2008 Про погодження надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ в с.Черчик ОСОБА_9 , розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 30.06.2011 №279 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства , наказ начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_8 від 03.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки", а також скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2000 га на території Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області кадастровий номер 4625887000:02:000:0202.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернувся в суд з клопотанням про закриття провадження у даній справі в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_8 від 03.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки" у відповідності до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України ( в редакції станом на день подання клопотання) з огляду на наступне. Позивачі просять визнати протиправним та скасувати наказ начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_8 від 03.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки" , чим оскаржують дію органу владних повноважень. Вважає, що вимоги позивачів до ГУ Держгеокадастру повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір в частині скасування наказу має ознаки публічно-правового спору, що відноситься до юрисдикції адміністративного суду, тому провадження у справі в частині цих вимог просить закрити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.п.2-3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції .

З'ясовуючи питання юрисдикції та підсудності у кожній конкретній цивільній справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до вимог ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, тобто коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України , Господарським процесуальним кодексом України , Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до п.6 цієї ж постанови Пленуму при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7"Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2 ), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010року № 10-рп/2010у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України , пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України , статтями 177 , 181 , 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в ст.19 КАС України, зокрема на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС ).

Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Отже, виходячи з такого розуміння, до юрисдикції адміністративних судів слід відносити спори, які виникають з публічно-правових земельних відносин, що засновані на підпорядкуванні одного учасника іншому, де один з них здійснює владні управлінські функції, та характеризуються імперативним методом правового регулювання.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-2510цс15, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п.10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

З моменту реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій щодо розпорядження землями, які перебувають у власності держави чи територіальної громади, такий суб'єкт вступає у приватноправові відносини, що характеризуються рівністю таких суб'єктів у спірних правовідносинах та диспозитивним методом правового регулювання.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625887000:02:000:0202, яка знаходиться на території Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_9.

Отже, у даному випадку наявний спір з приводу ненормативного акта, який вичерпав свою дію після його реалізації, шляхом оформлення ОСОБА_9 права власності на земельну ділянку, а тому вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області про закриття провадження у справі є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 222, 255, 260, 261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника ОСОБА_7 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_8 від 03.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки".

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Карпин