Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/3178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2018Справа № 910/3178/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Сигнал"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Дяченко В.Є. (представник за довіреністю);

від відповідача Трамбовецький А.В. (представники за довіреністю).

В судовому засіданні 9 жовтня 2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників сторін, що повне рішення буде складено 24.10.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

19 березня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) надійшла позовна заява № 385/12 від 13.03.2018 року до Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Сигнал" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 року в сумі 93 037,68 грн. з них: основного боргу - 65 910,45 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот десять гривень 45 копійок), інфляційних втрат - 15 959,78 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 78 копійок), 3% річних - 3156,66 грн. (три тисячі сто п'ятдесят шість гривень 66 копійок), пені - 4715,27 грн. (чотири тисячі сімсот п'ятнадцять тисяч 27 копійок) та штрафу - 3295,52 грн. (три тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 52 копійки). Крім того, в п.п. 2, 3 прохальної частини позовної заяви № 385/12 від 13.03.2018 року "Акціонерна компанія "Київводоканал" міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судових засіданнях з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Абонент, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як Постачальником, послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №910/3178/18 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.04.2018 року.

11.04.2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у відповідача відсутня заборгованість по коду 8-1078 за позовний період з 01.05.2017 по 31.12.2017, в матеріалах справи відсутні первинні документи щодо направлення позивачем на адресу банківської установи відповідача інформаційно-дебетових повідомлень щодо оплати послуг. Крім того, відповідач вказує, що у нього на балансі немає теплових пунктів, в яких здійснюється підігрів холодної води задля виготовлення гарячої води, відповідач не використовував і не використовує холодну воду, яка йде на виготовлення гарячої води. Також, відповідач зазначає, що починаючи з 2015 року більше 70% квартир були обладнані бойлерами, тому об'єми споживання послуги з водовідведення гарячої води повинні бути набагато нижчими, ніж вказує позивач.

20.04.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.02.2015 по 31.12.2017 послуг не повідомляв, з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не звертався, тому, в силу положень п. 2.1.6 та п. 2.2.5 договору, кількість та вартість наданих позивачем з 01.02.2015 по 31.12.2017 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем. Відповідач мав можливість бути присутнім при знятті показників з приладу обліку, що знаходиться в тепловому пункті, але не користувався таким своїм правом, відповідач не виконував п. 2.3 Договору та норми п. 7.1 та 7.2 Правил приймання № 37 та не передавав інформацію позивачу щодо обсягів отриманих послуг.

В судовому засіданні 24.04.2018 року судом оголошувалася перерва до 04.05.2018 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в судовому засіданні 04.05.2018 року судом постановлено ухвалу здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче засіданні призначено на 31.05.2018 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

В підготовчому засіданні 31.05.2018 року судом оголошувалася перерва до 24.07.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 31.05.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 року підготовче засідання відкладено на 09.08.2018 року, задоволено клопотання № 649/12 від 25.04.2018 року Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та витребувано у ПАТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, поставленої ПАТ "Київенерго" споживачу (-ам) до будинку, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Володимира Покотила (Картвелішвілі), буд. 3 у період з 01.02.2015 по 31.12.2017.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 09.08.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/3178/18 до судового розгляду по суті на 13.09.2018 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

В судовому засіданні 13.09.2018 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 09.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2005 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (надалі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом Сигнал , яке в свою чергу перейменовано у Обслуговуючий кооператив ЖБК Сигнал (надалі - відповідач, абонент укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05745/4-08 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1. договору облік поставленої води здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.4. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

Зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1.6. договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Згідно п. 2.2.1. договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п. 2.2.2. договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.5. договору).

Згідно п. 7.1. договору, договір укладається строком на один рік набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання зазначеним нормативно-правовим актом законної сили) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 05745/4-08 від 16.06.2005 року як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (надалі - Правила), які відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питного водопостачання.

Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1. Правил).

У пункті 1.2. Правил надані визначення, зокрема, наступних термінів: виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник); вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання і реєстрації результатів вимірювання та обладнання для влаштування вузла відповідно до вимог нормативних документів; замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - споживач або суб'єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта архітектури з наступним його приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Пунктами 3.1., 5.2. Правил передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Згідно з п. 3.7. Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 1.4. Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002р. за №403/6691 (надалі - Правила №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2. Правил №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

За змістом п. 1.4 Правил №37 абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів);

Відповідно до п. 2.4 зазначених Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку), погодженими та підписаними відповідачем, які є первинними документами й підтверджують факт надання послуг та їх об'єми, розшифровками рахунків відповідача, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг, довідками з банків, які підтверджують надсилання на адресу відповідача дебетових повідомлень, банківськими виписками та витягами з реєстрів наданих пільг та субсидій, які підтверджують часткову оплату.

Як зазначає позивач,на виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі:

- за кодом 8-1078 за період з 01.05.2017р. по 31.12.2017р. на суму 107 251,02 грн., з яких сплачено 104 841,51 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 2409,51 грн.;

- за кодом 8-51078 за період з 01.02.2015р. по 31.12.2017р. на суму 90 202,23 грн., з яких сплачено 26 701,29 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 63 500,94 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 65 910,45 грн.

При цьому, позивач вказує, що з 01.02.2015р. по 31.12.2017р. по коду абонента 8-51078 позивач здійснював нарахування відповідачу вартості лише відведення гарячої води. Забезпечення послугою з централізованого постачання гарячої води житлового будинку ОК ЖБК Сигнал по вул. В.Покотила (Картвелішвілі), буд. 3 здійснюється від центрального теплового пункту, що знаходиться за адресою пр-т Леся Курбаса, 5-Б. Нарахування обсягів відведення гарячої води здійснювалось відповідно до показів працюючого приладу обліку (особовий рахунок 714-3), який знаходиться на балансі ПАТ Київенерго . Оскільки від вказаного центрального теплового пункту одночасно споживали питну воду для потреб гарячого водопостачання житлові будинки інших абонентів, то подальший розподіл обсягу відведення гарячої води здійснювався в процентному співвідношенні, пропорційно кількості мешканців у кожному житловому будинку, а саме:

з 01.01.2015р. по 16.01.2016р.:

- ОК ЖБК Сигнал по вул. Володимира Покотала, 3 - 292 мешк., що складало 36,65% від загального об'єму;

- ЖБК Жовтень-3 вул. Володимира Покотила, 1 - 255 мешк., що складало 32,06% від загального об'єму;

- ЖБК Авіатор-2 по пр.-ту Л. Курбаса, 5-Б - 249 мешк., що складає 31,29% від загального об'єму;

з 17.01.2016р. у зв'язку зі зміною схеми водоспоживання, а саме, з встановленням тепло лічильника ЖБК Жовтень-3 процентне співвідношення між житловими будинками було змінено:

- ОК ЖБК Сигнал по вул. Володимира Покотала, 3 - 292 мешк., що складало 53,97 % від загального об'єму;

- ЖБК Авіатор-2 по пр.-ту Л. Курбаса, 5-Б - 249 мешк., що складає 46,03 % від загального об'єму по даному теплопункту.

Також, позивач зауважив, що відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.02.2015 по 31.12.2017 послуг не повідомляв, з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не звертався, тому, в силу положень п. 2.1.6 та п. 2.2.5 договору, кількість та вартість наданих позивачем з 01.02.2015 по 31.12.2017 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем. Відповідач мав можливість бути присутнім при знятті показників з приладу обліку, що знаходиться в тепловому пункті, але не користувався таким своїм правом, відповідач не виконував п. 2.3 Договору та норми п. 7.1 та 7.2 Правил приймання № 37 та не передавав інформацію позивачу щодо обсягів отриманих послуг.

В матеріалах справи також містяться оригінали довідок ПАТ КБ Хрещатик від 05.02.2018р. № 9-1/354, ПАТ Радикал Банк від 02.02.2018р. № 108/18, ПАТ Банк кредит Дніпро від 08.02.2018р. № 51/12-615 з реєстрами інформаційно-дебетових повідомлень, які підтверджують факт направлення останніх до банківської установи відповідача.

Також, позивачем нараховані інфляційні втрати - 15 959,78 грн., 3% річних - 3156,66 грн., пеня - 4715,27 грн. та штраф - 3295,52 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що у відповідача відсутня заборгованість по коду 8-1078 за позовний період з 01.05.2017 по 31.12.2017, в матеріалах справи відсутні первинні документи щодо направлення позивачем на адресу банківської установи відповідача інформаційно-дебетових повідомлень щодо оплати послуг. Крім того, відповідач вказує, що у нього на балансі немає теплових пунктів, в яких здійснюється підігрів холодної води задля виготовлення гарячої води, відповідач не використовував і не використовує холодну воду, яка йде на виготовлення гарячої води. Також, відповідач зазначає, що починаючи з 2015 року більше 70% квартир були обладнані бойлерами, тому об'єми споживання послуги з водовідведення гарячої води повинні бути набагато нижчими, ніж вказує позивач.

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення його дія поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

ПАТ АК Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

Вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води .

Таким чином, позивач є виробником та постачальником, а відповідач - споживачем (згідно зі ст. 1 Закону споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб) послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Як вже зазначалося судом вище, на підтвердження обсягів наданих послуг за договором до справи судом залучені надані позивачем акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку), розшифровки рахунків відповідача, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.5. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити поважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідачем встановлений договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг виконано не було, та у встановлений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.

Таким чином, надані ПАТ АК Київводоканал послуги за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 року вважаються прийнятими.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 року в частині сплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод за кодом 8-1078 за період з 01.05.2017р. по 31.12.2017р. та за кодом 8-51078 за період з 01.02.2015р. по 31.12.2017р. підтверджено матеріалами справи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2018 року відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по коду 8-51078 у розмірі 3950,76 грн. за лютий-березень 2015.

Щодо поданої заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом 19.03.2018р.

Відповідно до п.2.2.2 договору відповідач розраховується за послуги на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, встановленому чинним законодавством, у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.02.2015 року позивач направив до банківської установи відповідача інформаційно-дебетові повідомлення на оплату послуг по коду абонента 8-51078 за надані послуги з 12.01.2015р. по 10.02.2015р. Відповідно до п. 2.2.2. договору відповідач мав сплати кошти за заявлений до 27.02.2015р. включно, з 28.02.2015р. у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг.

Тобто, з 28.02.2015р. позивачу стало відомо про порушення свого права на отримання оплати за надані послуги за період 12.01.2015р. по 10.02.2015р., у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на пропуск строку позовної давності до вказаних вимог, оскільки позивач звернувся з даним позовом 19.03.2018 р.

Судом встановлено, що 13.03.2015р. позивач направив до банківської установи відповідача дебетові повідомлення на оплату за надані послуги по коду абонента 8-51078 за період 10.02.2015р. по 05.03.2015р. Відповідно до п. 2.2.2. договору відповідач мав сплати кошти за заявлений період до 23.03.2015р. включно, з 24.03.2015р. у відповідача виникло прострочення виконання зобов'язання щодо оплати послуг за період з 10.02.2015р. по 05.03.2015р., тобто з 24.03.2015р. позивачу стало відомо про порушення свого права на отримання оплати за надані послуги за період 10.02.2015р. по 05.03.2015 р., отже позивач не пропустив строк позовної давності на звернення до суду з вказаними вимогами, оскільки звернувся до суду в межах 3-річного строку.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 року є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 62 985,28 грн., в іншій частині вимог стосовно стягнення 2925,17 грн. основного боргу позивачу належить відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності до заявлених позовних вимог.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат - 15 959,78 грн., 3% річних - 3156,66 грн., пені - 4715,27 грн. та штрафу - 3295,52 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично невірним, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в межах заявленого позивачем періоду, становить 4644,68 грн.,в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 70,59 грн. позивачу належить відмовити.

В пункті 4.6. договору сторони погодили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків від несплаченої суми.

Суд звертає увагу, що з огляду на пропуск строку позовної давності за період 12.01.2015р. по 10.02.2015р. та відмовою в частині стягнення основного боргу за вказаний період, суд дійшов висновку, що сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3149,26 грн. (62 985,28 грн. (сума основного боргу, яка підлягає до стягнення) х 5%), в іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 146,26 грн. позивачу належить відмовити.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

З огляду на пропуск строку позовної давності за період 12.01.2015р. по 10.02.2015р. та відмовою в задоволені позовних вимог в частині стягнення основного боргу за вказаний період, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 249,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 2268,05 грн. за вказаний період задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично невірним, сума 3% річних та інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в межах заявленого позивачем періоду, становить 12 733,94 грн. - інфляційних втрат та 2898,45 грн. - 3% річних, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 957,79 грн. та 3% річних в сумі 8,65 грн. позивачу належить відмовити.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення основного боргу - 62 985,28 грн., пені - 4644,68 грн., інфляційних втрат - 12 733,94 грн., 3% річних - 2898,45 грн. та штрафу - 3149,26 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1636,51 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Сигнал" (код ЄДРПОУ 23494737, адреса: 03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (код ЄДРПОУ 03327664, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 62 985,28 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 28 копійок), пені - 4644,68 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні 68 копійок), інфляційних втрат - 12 733,94 грн. (дванадцять тисяч сімсот тридцять три гривні 94 копійки), 3% річних - 2898,45 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім гривень 45 копійок), штрафу - 3149,26 грн. (три тисячі сто сорок дев'ять гривень 26 копійок) та судовий збір - 1636,51 грн. (одна тисяча шістсот тридцять шість гривень 51 копійка).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.10.2018р.

Суддя О.В. Котков