Ухвала

від 17.04.2019 по справі 910/3178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.04.2019Справа № 910/3178/18

За заявою про у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу ЖБК "СИГНАЛ" розстрочення виконання рішення №910/3178/18 Приватного акціонерного товариства "Київводоканал" до проОбслуговуючого кооперативу ЖБК "СИГНАЛ" стягнення 93 037, 68 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А. Представники сторін: від позивача: від відповідача (заявника):Хомич Ю.В. - представник за довіреністю; Данько Л.Л. - представник за довіреністю; ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Сигнал" (надалі - відповідач, ОК ЖБК "Сигнал") про стягнення заборгованості за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05745/4-08 від 16.06.2005 в сумі 93 037, 68 грн. з них: основного боргу - 65 910, 45 грн, інфляційних втрат - 15 959, 78 грн, 3% річних - 3 156, 66 грн, пені - 4 715, 27 грн та штрафу - 3 295, 52 грн, посилаючись неналежне виконання абонентом оплати вартості наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/3178/18, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 62 985, 28 грн основного боргу, 4 644, 68 грн пені, 12 733, 94 грн інфляційних втрат, 2 898, 45 грн 3% річних, 3 149, 26 грн штрафу та судовий збір 1 636, 51 грн, в іншій частині позову відмовлено.

25.03.2019 через канцелярію суду від Обслуговуючого кооперативу ЖБК "СИГНАЛ" (надалі також - заявник) надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 на 9 місяців з 01.04.2019 по 01.01.2020 рівними частинами по 8 672, 02 грн щомісячно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 вказану про розстрочення виконання рішення прийнято судом до провадження та призначено до розгляду на 17.04.2019.

Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 237 Господарського кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Водночас, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004р. Європейського суду з прав людини Шмалько проти України право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №910/3178/18, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Разом з тим, частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Так, мотивуючи заяву про відстрочення виконання рішення заявник вказує, що є неприбутковою організацією, основною метою діяльності якої не є одержання прибутку, вищевказана сума стягнення за рішенням суду є значною, та такою, що не може бути сплачена разовим перерахуванням коштів та при цьому діяльність заявника спрямована виключно на обслуговування будинку № 3 по вулиці Покотила в місті Києві і він є колективним споживачем житлово-комунальних послуг та платоспроможність заявника прямо залежить від того, чи всі мешканці будинку, який він обслуговує, своєчасно сплачують за надані їм послуги організаціями, з якими ОК ЖБК "Сигнал" від імені мешканців будинку уклав договори на обслуговування.

При цьому, заявник вказує на відсутність його вини як юридичної особи, спроможність та своєчасність оплати яким прямо залежить від того, чи всі мешканці будинку своєчасно сплачують за надані їм послуги організаціями, з якими заявник від імені мешканців будинку уклав договори на обслуговування, значний розмір заборгованості, що стягується за рушенням суду, у порівнянні із щомісячними надходженнями та витратами заявника, скрутне фінансове становище заявника, наявність заборгованості мешканців будинку перед заявником у розмірі 99 021,22 грн., що перевищує розмір заборгованості за рішенням суду, часткове добровільне погашення заявником заборгованості за судовим рішенням, що підтверджує намагання заявника виконати рішення, у зв'язку із чим просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 по справі № 910/3178/18, а саме розстрочити стягнення заборгованості за рішенням суду на 9 (дев'ять) місяців з 01.04.2019 по 01.01.2020 рівними частинами по 8 672,02 грн.

Так, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Разом із тим, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявником, у свою чергу, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у розумінні приписів ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України на підтвердження наявності, поважних та виняткових обставин для надання розстрочки виконання рішення суду. Зокрема - не надано доказів важкого фінансового стану підприємства, його збитковості, наявної загрози банкрутства тощо.

Також заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства не обґрунтовано того, в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо розстрочення виконання рішення.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено наявності визначених Законом підстав для розстрочення виконання рішення суду, а саме, у даному разі - рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 по справі № 910/3178/18, шляхом стягнення заборгованості за рішенням суду на 9 (дев'ять) місяців з 01.04.2019 по 01.01.2020 рівними частинами по 8 672,02 грн., а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу ЖБК "СИГНАЛ" про розстрочення виконання рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 22.04.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко