Рішення

від 27.09.2018 по справі 910/7147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2018Справа № 910/7147/18

За позовомВідділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації до 1) Державної казначейської служби України, 2) Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України простягнення 716841,74 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників процесу:

від позивачаОстровська О.Н. від відповідача-1не з'явились від відповідача-2Михайлов С.І. від третьої особи на стороні відповідача-2 не з'явились; від третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України та Міністерства юстиції України, в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 716841,74 грн.

Позов мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо списання з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз коштів, які є власністю позивача та з яких постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 знято арешт, позивачу завдано шкоди у розмірі 716841,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 відкрито провадження у справі №910/7147/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2; підготовче засідання у справі призначено на 04.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.08.2018.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2018.

24.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій позивач просить у разі ухвалення рішення про задоволення (часткове задоволення) позову відшкодувати Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації понесені судові витрати в сумі 25752,63 грн (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу).

В судове засідання, призначене на 27.09.2018, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач-1, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, представників в судове засідання не направив. У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позову заперечує, вказуючи на те, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, а тому Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб'єктів. Також відповідач-1 зазначає, що позивачем не доведено факту наявності рішення щодо незаконності дій чи бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, без якого державний орган неможливо притягнути до відповідальності та зобов'язати відшкодувати шкоду. Крім того, відповідач-1 вважає, що до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України також не підлягає застосуванню, оскільки в даному випадку відсутні ознаки безпідставності набуття.

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив, вказуючи на те, що позовна заява не містить посилання на рішення судів, якими визнано протиправними дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, державного виконавця, а також позивачем не надано доказів визнання протиправними дій державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

Приватним акціонерним товариством Тернопільміськгаз подано суду письмові пояснення, в яких третя особа-1 підтверджує факт помилкового перерахування на її рахунок коштів в сумі 716841,74 грн, проте зазначає про неможливість повернення коштів, оскільки 30.06.2017 відповідно до меморіального ордера №Н06307S04А вони були списані з рахунку №26000060502039 в Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку Приватбанк . При цьому, Приватне акціонерне товариство Тернопільміськгаз просило суд розглядати справу без участі його представника.

Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подано суду письмові пояснення по справі, в яких третя особа-2 проти позову заперечує та зазначає, що утримання Приватним акціонерним товариством Тернопільміськгаз на рахунку грошових коштів, які відповідають критеріям помилкові , вказує на обов'язок саме для третьої особи-1 повернути такі кошти власнику.

В судовому засіданні 27.09.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2017 Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок 26000060502039 в ПАТ КБ Приватбанк, що належить Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз , платіжним доручення №1 від 26.01.2017 на загальну суму 716841,74 грн з призначенням платежу: 1011020; 2111; Зарплата за січень 2017 .

Позивач зазначає, що вказані кошти призначалися для виплати заробітної плати працівникам освіти та були перераховані Приватному акціонерному товариству Тернопільміськгаз помилково.

Як свідчать обставини справи, позивач звертався до ПАТ Тернопільміськгаз з проханням повернути помилково перераховані кошти, однак, отримав відповідь про неможливість повернення коштів, оскільки на розрахунковий рахунок ПАТ Тернопільміськгаз , відкритий у ТФ ПАТ КБ Приватбанк, накладено арешт в межах примусового виконання рішень Господарського суду Тернопільської області органами ДВС.

У зв'язку з цим Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з помилково перерахованих коштів.

В ході розгляду справи №819/496/17 Тернопільським окружним адміністративним судом було встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться виконавче провадження №51879779 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2016 №921/894/15-г/З про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз на користь ПАТ ПАК Нафтогаз України 696328,95 грн штрафу. В ході виконання державним виконавцем вжито ряд заходів примусового виконання шляхом накладення арешту на кошти та майно ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз . Також у Відділі перебуває ще два виконавчих проваджень №52097914 та №51879783 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №921/894/15-г/З про стягнення заборгованості із ПАТ по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз на загальну суму 27644,97 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №51242228, відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Тернопільської області від 24.02.2016 №921/894/15-гЗ про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 5981641,19 грн основного боргу, 5800450,05 грн інфляційних втрат, 1229830,16 грн 3% річних, 738402,11 грн пені та 73055,12 грн судового збору.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 позов Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації задоволено та знято арешт з коштів у сумі 716841,00 грн, помилково перерахованих Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації платіжним дорученням №1 від 26.01.2017, які знаходяться на арештованому рахунку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз 26000060502039 в Публічному акціонерному товаристві комерційному банку Приватбанк .

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 08.08.2017 ВП №51571480 знято арешт з коштів в межах суми 716841,74 грн, код фінансової установи: 338783, назва фінансової установи: Тернопільська Ф.ПАТ КБ Приватбанк , м.Тернопіль, номер рахунку: 26000060502039.

Листом від 17.04.2018 №01-12/475 Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації повторно звернувся до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз із вимогою повернути кошти в сумі 716841,74 грн на рахунок 35419017013594 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області.

Однак, листом від 24.04.2018 №324 ПАТ Тернопільміськгаз повідомило позивача, що грошові кошти у сумі 716841,74 грн були списані органом державної виконавчої служби згідно платіжної вимоги державного виконавця, що унеможливлює повернення вказаної суми.

Так, з матеріалів справи, в тому числі меморіального ордеру №Н06307S04A вбачається, що в рамках виконавчого провадження №51242228 на підставі платіжної вимоги державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 30.06.2017 з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз №26000060502039 списано на депозитний рахунок №37319006000177 (отримувач - Міністерство юстиції України) грошові кошти у розмірі 738028,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо списання з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз коштів у сумі 716841,74 грн, які є власністю Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації та з яких постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 знято арешт, завдали шкоди позивачу та є неправомірними. За таких обставин, посилаючись на положення ст.ст. 1212 та 1173 Цивільного кодексу України, позивач вказує на наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації 716841,74 грн завданої шкоди.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, однією із обов'язкових умов відшкодування шкоди в порядку ст.1173 Цивільного кодексу України є завдання шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів.

При цьому, факт неправомірності (незаконності) дій (бездіяльності) державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №920/565/17.

Відповідно до ч.ч. 1- 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Неправомірною поведінкою в даному випадку позивач вважає списання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України коштів з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз у розмірі 716841,74 грн, які є власністю Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, на рахунок Міністерства юстиції України (про що позивачем зазначено у відповіді на відзив відповідача-2).

Проте, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту допущення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправної поведінки (як обов'язкової складової цивільного правопорушення та підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків) при здійсненні ним виконавчого провадження, в тому числі щодо списання грошових коштів з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз .

Зокрема, позивачем не надано ані судових рішень, якими було б встановлено факт неправомірності дій державного виконавця щодо списання грошових коштів з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз в ході виконавчого провадження №51242228, ані доказів визнання протиправними дій державного виконавця в порядку ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

Не встановлено таких обставин і в ході розгляду справи.

Суд відзначає, що за результатами розгляду адміністративної справи №819/496/17 Тернопільський окружний адміністративний суд постановив зняти арешт з коштів в сумі 716841,74 грн помилково перерахованих платіжним дорученням №1 від 26.01.2017, які знаходяться на відповідному ранку ПАТ Тернопільміськгаз . При цьому, питання про повернення помилково перерахованих грошових коштів на користь Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації в рамках вказаної адміністративної справи не вирішувалося.

Матеріали справи свідчать, що на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знято арешт з коштів в сумі 716841,74 грн, про що винесено постанову від 23.11.2017. Тобто, приписи постанови від 06.04.2017 у справі №819/496/17 органом державної виконавчої служби виконано в повному обсязі.

Більш того, як свідчать матеріали справи списання грошових коштів згідно меморіального ордеру №Н06307S04A з рахунку ПАТ Тернопільміськгаз №26000060502039 мало місце 30.06.2017, в той час як згідно довідки Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 №07-06/11399/18, зазначено постанова набрала законної сили лише 27.07.2017.

За таких обставин, з огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту неправомірності дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як обов'язкової складової цивільного правопорушення, підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків в даному випадку відстуні.

Щодо посилань позивача на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України суд відзначає таке.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В рамках даної справи позивачем заявлено вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 716841,74 грн з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України.

Проте, суд відзначає, що положеннями ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок повернення майна саме особою, яка набула це майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що грошові кошти у розмірі 716841,74 грн були помилково перераховані позивачем на рахунок ПАТ Тернопільміськгаз . Відповідачі учасниками цих правовідносин не є.

Вважаючи, що грошові кошти у заявленому позивачем розмірі перераховані та утримуються Приватним акціонерним товариством Тернопільміськгаз безпідставно, позивач не позбавлений можливості вирішити спір про повернення таких коштів в судовому порядку, пред'явивши позов до особи, яка, на його думку, набула відповідне майно без достатньої правової підстави.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 716841,74 грн, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір на витрати на професійну правничу допомогу) покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 23.10.2018.

Суддя Ю.М. Смирнова