Постанова

від 05.02.2019 по справі 910/7147/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 910/7147/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Сабадаш О.І. довіреність № 13574/20.3/22-18 від 20.12.18

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Конопліцький І.В. довіреність № 14-208 від 28.10.18

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року (повний текст складено 23.10.2018 р.)

у справі № 910/7147/18 (суддя Смирнова Ю.М. )

за позовом Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації

до 1. Державної казначейської служби України

2. Міністерства юстиції України

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 -Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 716841,74 грн , -

в с т а н о в и в :

Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 716841,74 грн. (а.с.10-15).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі №910/7147/18 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 244-249).

12 листопада 2018 року Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №01-12/1184 від 12.11.2018 р. на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Одночасно, в тексті апеляційної скарги, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить поновити Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2018 року, апеляційна скарга Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації у судовій справі № 910/7147/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року у справі № 910/7147/18 поновлено Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

29 грудня 2018 року від Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації на виконання ухвали від 10.12.2018 р. надійшов лист.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року, у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, для вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

11 січня 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №910/7147/18, розгляд апеляційної скарги Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18 призначено на 05 лютого 2019 року.

01 лютого 2019 року від позивача надійшла заява, у якій він просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності свого представника та підтримав у повному обсязі викладені у ній доводи.

У судовому засіданні 05 лютого 2019 року представники Міністерства юстиції України та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надали пояснення, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У судове засідання 05 лютого 2019 року представники Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, Державної казначейської служби України та ПрАТ "Тернопільміськгаз" не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411626555551, 0411626555543, 0411626555560 та 0411626555586.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1 не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, а також заяву позивача, у якій викладено прохання розглядати апеляційну скаргу без участі його представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

26 січня 2017 року Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації перераховано грошові кошти на загальну суму 716841,74 грн. на розрахунковий рахунок 26000060502039 в ПАТ КБ Приватбанк, з призначенням платежу "1011020; 2111; Зарплата за січень 2017", що підтверджується платіжним дорученням №1 (а.с. 23).

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 03.02.2017 листом №54 повідомив, що на р/р ТФ ПАТ КБ Приватбанк 27.01.2017 помилково зараховано кошти в сумі 716841,74 від відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації (призначення платежу заробітна плата за січень 2017 року. Оскільки на даний р/р накладено арешт в межах примусового виконання рішень Господарського суду Тернопільської області органами ДВС не мають змоги здійснити повернення коштів даному відправнику (аркуш справи 10).

Позивач листами від 09.02.2017 №01-12/210 та №01-12/213 звернувся до Державної виконавчої служби про надання дозволу, в межах накладеного арешту на повернення помилково перерахованих грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернолільміськгаз" (аркуш справи 11-12).

Відповідачі повідомили, що підстави щодо звільнення майна (коштів) боржника з-під арешту у відповідності до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" відсутні. Питання про зняття арешту з вищезазначених коштів може бути вирішено в судовому порядку. Про що свідчить лист відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 27.02.2017 №193 та лист №5065-0-33-17/20-1 від 03.03.2017р відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (аркуш справи 13-14).

Про неможливість повернення таких коштів повідомив позивача ПАТ "КБ "Приватбанк" листом від 06.02.2017 р. №20.1.0.0.0/7-20170130/983 (а.с. 26).

Листом від 03.03.2017 №5065-0-33-17/20-1 Відділ примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту з коштів ПАТ "Тернопільміськгаз", який є боржником у зведеному провадженні №51242228 по виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2016 №921/894/15-г/3 про стягнення з боржника коштів та повернення помилково перерахованих позивачем на нього коштів, а також про те, що вказане питання має вирішуватись у судовому порядку (а.с. 25).

06 квітня 2017 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/496/17 задоволено позов Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації задоволено та знято арешт з коштів у сумі 716841,00 грн ., помилково перерахованих Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації платіжним дорученням №1 від 26.01.2017, які знаходяться на арештованому рахунку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 26000060502039 в Публічному акціонерному товаристві комерційному банку "Приватбанк" (а.с. 27-29).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №819/496/17 встановлено, що: "Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок 26000060502039 в ПАТ КБ Приватбанк, що належить Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" платіжним доручення №1 від 26.01.2017 на загальну суму 716 841,74 грн. Дані кошти призначалися для виплати заробітної плати працівникам освіти Тернопільської райдержадміністрації молодшого обслуговуючого персоналу.

Суд встановив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішення управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться виконавче провадження № 51879779 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2016 № 921/894/15-г/З про стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "ПАК Нафтогаз України" 696328,95 грн. штрафу.

В ході виконання державним виконавцем вжито ряд заходів примусового виконання шляхом накладення арешту на кошти та майно ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз".

Також у Відділі, перебуває ще два виконавчих проваджень № 52097914 та № 51879783 по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/894/15-г/З про стягнення заборгованості із ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на загальну суму 27644,97 грн.

Задовольняючи позовні вимога Тернопільський окружний адміністративний суд керувався тим, що: "з огляду на арешт коштів, що знаходяться на рахунку Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 26000060502039 в ПАТ КБ Приватбанк", накладений постановою про арешт коштів боржника, позивач позбавлений можливості розпоряджатися власними коштами.".

08 серпня 2017 року згідно постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 р. у справі №819/496/17, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП №51571480 знято арешт з коштів в межах суми 716841,74 грн., код фінансової установи: 338783, назва фінансової установи: Тернопільська Ф.ПАТ КБ "Приватбанк", м.Тернопіль, номер рахунку: 26000060502039 (а.с. 30). Аналогічну постанову у ВП №51242228 також винесено 23.11.2017 (а.с. 31).

Разом з тим, 30.06.2017 р., відповідно до меморіального ордеру №Н06307S04A з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" №26000060502039 списано на депозитний рахунок №37319006000177 (отримувач - Міністерство юстиції України) грошові кошти у розмірі 738028,02 грн. з призначенням платежу "ч/о 738028,02 грн., № 921/894/15-г/3 от 24.02.2016. ПТ 345/9-10 ост. 12541869,11 грн-на осн.док ВК №20160629PBDBN000000002310" (а.с. 32).

Листом від 17.04.2018 №01-12/475 Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації повторно звернувся до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" із вимогою повернути кошти в сумі 716841,74 грн. на рахунок 35419017013594 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області (а.с. 33).

Листом від 24.04.2018 №324 ПАТ "Тернопільміськгаз" повідомило позивача, що грошові кошти у сумі 716841,74 грн. були списані органом державної виконавчої служби згідно платіжної вимоги державного виконавця, що унеможливлює повернення вказаної суми (а.с. 34).

Вказані кошти розподілено відповідно до розпорядження №51242228/9 наступним чином: 73802,80 грн. виконавчий збір та 664225,22 грн. на користь стягувача за наказом від 24.02.2016 №921/894/15-г/3 (а.с. 74), що також підтверджується платіжними дорученнями №3127 від 06.07.2017 та №3126 від 06.07.2017 (а.с. 75-76).

Позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету завданої шкоди обґрунтовані з посиланням на положення ст.ст. 1212 та 1173 ЦК України тим, що внаслідок неправомірних дій органу ДВС щодо списання з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" коштів, які є власністю позивача та з яких постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 знято арешт, позивачу завдано шкоди у розмірі 716841,74 грн.

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що належні йому кошти помилково потрапили на рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз", який був арештований та з якого було знято арешт постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 р. у справі №819/496/17. Разом з тим, орган ДВС "скористався тим, що вказана постанова не набрала законної сили та направив платіжну вимогу на підставі якої згідно меморіального ордеру спірні кошти були списані з рахунку та зараховані на рахунок в Державній казначейській службі України", а отже діяв недобросовісно, що призвело до заподіяння позивачу шкоди. При цьому позивач вказує, що кошти, як такі, що помилково потрапили до Державного бюджету України підлягають поверненню з державного бюджету на підставі ст. 1212 ЦК України.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є в т.ч.: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 56 Конституції України проголошено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади або місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 р. у справі № 916/336/17).

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 21.06.2018р. по справі №916/1371/17.

При цьому, факт неправомірності (незаконності) дій (бездіяльності) державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №920/565/17.

Неправомірною поведінкою в даному випадку позивач вважає списання органом ДВС коштів з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" у розмірі 716841,74 грн., які є власністю позивача, на рахунок Міністерства юстиції України.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази неправомірної поведінки відповідача-2 при вчиненні виконавчих дій щодо виконання наказу господарського суду (в т.ч. шляхом списання грошових коштів з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз"), що свідчить про відсутність підстав для покладення відповідальності у вигляді відшкодування завданої позивачу шкоди на відповідача-2 та відповідно необґрунтованість доводів апеляційної скарги у вказаній частині.

Зокрема, позивачем не надано ані судових рішень, якими було б встановлено факт неправомірності дій державного виконавця щодо списання грошових коштів з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" в ході виконавчого провадження №51242228, ані доказів визнання протиправними дій державного виконавця в порядку ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". Не встановлено таких обставин і в ході розгляду справи.

В межах розгляду адміністративної справи №819/496/17 Тернопільським окружним адміністративним судом питання щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів на користь позивача в межах вказаної адміністративної справи - не вирішувалось.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №819/496/17 державним виконавцем знято арешт з коштів в сумі 716841,74 грн., про що винесено постанову від 23.11.2017. Тобто, приписи постанови від 06.04.2017 у справі №819/496/17 органом ДВС виконано.

При цьому, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65859546) постанова Тернопільського окружного адміністративного суду набрала законної сили 27.07.2017 р., а списання грошових коштів з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" №26000060502039 відбулось 30.06.2017 .

Враховуючи викладені обставини, а також з огляду на недоведеність позивачем факту неправомірності дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, як обов'язкової складової цивільного правопорушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав стягнення з відповідача-2 збитків.

Слід зазначити, що позивач просить стягнути спірні кошти з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, як збитки та при цьому визначає їх правову природу, як кошти отримані без достатньої правової підстави та додатково посилається на положення ст. 1212 ЦК України.

За змістом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, положеннями ст.ст. 1212, 1213 ЦК України встановлено обов'язок повернення майна саме особою, яка набула це майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

В процесі розгляду справи встановлено, що за меморіальним ордером №Н06307S04A від 30.06.2017 р. з рахунку ПАТ "Тернопільміськгаз" №26000060502039 списано 738028,02 грн., в процесі вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду і вказані дії державного виконавця у визначеному законом порядку незаконними не визнавались, що свідчить про відсутність підстав вважати ці кошти такими, що потрапили до Державного бюджету України.

При цьому, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що позивачем помилково перераховано 716841,74 грн. саме на рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз", з огляду на що позивач не позбавлений можливості вирішити спір про повернення таких коштів в судовому порядку, пред'явивши позов до особи, яка, на його думку, набула відповідне майно без достатньої правової підстави.

Враховуючи викладене з урахуванням заявлених підстав позову , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивач не позбавлений права звернутись з позовною заявою до отримувача коштів ПАТ "Тернопільміськгаз" з позовною вимогою про повернення помилково перерахованих позивачем грошових коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у справі № 910/7147/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Відділ освіти Тернопільської районної державної адміністрації.

4. Справу №910/7147/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

О.В. Агрикова

Дата складення повного тексту - 07.02.2019 р.