Рішення

від 20.09.2010 по справі 2-2861/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа

№2-2861/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

за участю секретаря Прутян Х.М., Чугуникової М.В., Лазнікова І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 29130 грн.46 коп., посилаючись на вину відповідача у ДТП, та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., спричиненої діями відповідача, стягнення понесених судових витрат.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів права власності на транспортній засіб, відповідач не згоден з висновком експертизи щодо розміру шкоди, не доведена наявність моральної шкоди.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 1 вересня 2008 року о 9 годині 10 хв. на Об'їзній дорозі, в м. Одесі, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем Ніссан , реєстраційний номер НОМЕР_1, допустила зіткнення з автомобілем марки Рено , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль Рено було пошкоджено. Право власності позивача ОСОБА_1 на автомобіль RENAULT , модель КАNGOO , підтверджується свідоцтвом ВНС 166852 про реєстрацію цього транспортного засобу.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 2 жовтня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_2 порушила вимоги п. 16.11. Правил дорожнього руху України - виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надала переваги автомобілю позивача, що рухався головною дорогою. ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 68 грн.

Згідно зі ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою

Як вбачається з висновку судової автотоварознавчої експертизи № 11340 від 20.2.2010 р., вартість поновлювального ремонту автомобіля складає 34552 грн.49 коп. Сума матеріальної шкоди складає 35701 грн. 75 коп.

Відповідно до квитанції № 78/501 з приймання телеграми щодо повідомлення відповідача про проведення експертизи, вартість відправлення телеграми на ім'я ОСОБА_2 склала 12 грн. 96 коп., сплата позивачем саме цієї суми підтверджується квитанцією № 7628 від 16 вересня 2008 року.

Згідно з квитанцією № 0000117 від 29.9.2008 р., ОСОБА_1 сплатила за проведення товарознавчого дослідження 550 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 15 від 10.11.2008 р., їхня вартість склала 23183 грн., саме ця сума, як і вартість відправлення телеграми та вартість товарознавчого дослідження підлягають стягненню з відповідача, всього у відшкодування матеріальної шкоди 23745 грн. 96 коп..

Представником відповідача не надано доказів, які спростовують відсутність вини ОСОБА_2 у ДПТ та відсутність її обов'язку відшкодувати завдану матеріальну шкоду.

Разом з тим, суд не приймає до уваги вимоги позивача щодо відшкодування вартості запчастин в сумі 3984 грн. 50 коп. відповідно до накладної № 472 від 23.9.2008 р., та в сумі 1400 грн. відповідно до накладної № 475 від 11.10.2008 р., оскільки суду не надано підтверджень сплати позивачем цих сум.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідачем ОСОБА_2 не доведено відсутність її вини у завданій позивачеві моральної шкоди. Доводи про відсутність взагалі спричинення позивачеві моральної шкоди є необгрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги.

Наявність спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди підтверджується як самим фактом дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, так і пошкодженням майна позивача, неможливістю деякий час користуватися автомобілем, що порушило звичайний образ життя позивача, змусило його прикладати зусилля для організації умов свого життя з урахуванням обставин, створених внаслідок скоєння відповідачем ДТП.

Однак, враховуючи характер та ступінь спричиненої моральної шкоди, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що за цими позовними вимогами задоволенню підлягає сума не 5000 грн., як було заявлено позивачем, а лише 250 грн.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідача підлягає сума судових витрат: 237 грн. 45 коп. - судовий збір щодо вимог відшкодування матеріальної шкоди, 8 грн. 50 коп. - судовий збір щодо вимог відшкодування моральної шкоди витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись ст.10-11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 1166, 1187, 1167 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди: вартість відновлювального ремонту - 23183 грн., вартість проведення експертизи -550 грн., витрати, пов'язані з проведенням дій, необхідних для розгляду справи, - 12 грн. 96 коп., всього на загальну суму 23745 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 250 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 245 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя