Рішення

від 09.10.2018 по справі 201/8690/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8690/17

Провадження № 2/201/448/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участі секретаря - Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ,

В С Т А Н О В И В :

16.06.2017р. ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, уточнивши ці вимоги 08.12.2017р. (а.с. № 25-26) .

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 21.06.2017р. вказана позовна заява була залишена без руху та ухвалою від 11.12.2017р. відкрито провадження після усунення недоліків (а.с. № 15, 27).

В позовній заяві ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 є батьком їх сина ОСОБА_2 Льва, 13.08.1998р.н . Останній навчається на денній формі навчання на першому курсі геолого-географічного факультету ДНУ ім. О. Гончара (з осені 2017р. вже на другому курсі). Він немає можливості працювати, потребує коштів для оплати навчання та інших витрат, які пов'язані з проживанням та навчанням, у зв'язку з чим позивачка просила суд стягувати з відповідача щомісячно аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 3000 грн. щомісячно до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцятитрирічного віку.

Ухвалою суду від 15.05.2018р. були витребувані з ІФ ДРФО ДФС України відомості про суми доходів та сплачених податків ОСОБА_2 (а.с. № 65), відповідь на яку надійшла до суду 21.06.2018р. (а.с. № 86-87).

Представник позивачки - ОСОБА_3 (діє за договором про надання правової допомоги від 20.09.2017р. та ордеру від 02.05.2018р.- а.с. № 22, 63) в наданій суду 09.10.2018р. заяві позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу за її відсутністю, без фіксування процесу технічними засобами. Зазначала, що з урахуванням наказу про відрахування ОСОБА_4 з ВНЗ вважає за можливе стягнення аліментів за період з червня 2017р. по 30.06.2018р.(а.с. № 96-97).

Представник відповідача - ОСОБА_5 (діє за договором про надання правової допомоги від 25.05.2018р. та ордеру від 02.06.2018р.- а.с. № 78-79,80) 09.10.2018р. також надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю та без фіксування процесу технічними засобами, проти задоволення позову заперечував (а.с. № 98).

Пунктом 9 частини 1 Розділу XI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст.197, п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України проведено 13.09.2018р. (а.с. № 94).

З урахуванням письмових заяв представників сторін від 09.10.2018р. судове засідання відповідно до положень ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України відбувалось за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 191, ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, починаючи від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України (в редакції Закону України від 17.05.2017р.) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У разі пред'явлення позову одним із батьків, суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких, у зв'язку з цим стягуються аліменти.

Судом встановлено, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_4, 13.08.1998р. народження (а.с. № 10).

Відповідно до договору № 1040-16 від 06.08.2016р. ОСОБА_6, 13.08.1998р.народження був зарахований студентом першого курсу денної форми навчання геолого-географічного факультету ДНУ ім. О. Гончара , з орієнтовним терміном навчання до 30.06.2020р. (а.с. № 5, 11-12, 13).

Відповідно до наказу №770с від 05.06.2018р. ректора ДНУ імені Олеся Гончара ОСОБА_4 відраховано з 2-го курсу денної форми навчання геолого-географічного факультету навчання за невиконання навчального плану (а.с. № 77).

Позивачка наполягала на стягненні з відповідача щомісячно за період навчання сина у навчальному закладі 3000грн. щомісячно.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, оскільки єдиним джерелом доходу відповідача є пенсія, яка складає 2395,80 грн., з якої відраховується 20% в рахунок погашення заборгованості згідно постанови державного виконавця, крім того зазначає, що ОСОБА_4 відраховано з ВНЗ до наказу №770с від 05.06.2018р. (а.с. № 71, 73-77).

Згідно відповіді ГУ ДФС України від 11.06.2018р., яка надійшла відповідно до ухвали суду від 15.05.2018р. про витребування доказів, інформації про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. в ЦБД ДРФО немає (а.с. № 86-87).

Згідно з ст. 70 Закону України Про виконавче провадження із заробітної плати боржника може бути за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш, як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш, як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018р. прожитковий мінімум на працездатних осіб: з 1 січня 2018р. - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

З огляду на те, що відповідно до ст. 199 СК України утримання повнолітніх сина (або доньки) під час навчання є обов'язком батьків та відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дитини, яка продовжує навчання, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та стягнути щомісячно за період навчання ОСОБА_4, 13.08.1998р. народження з 16.06.2017р. по 05.06.2018р. (включно) аліменти у розмірі 881 грн. (половини прожиткового мінімуму на працездатних осіб), здійснюючи стягнення аліментів на користь ОСОБА_1.

При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує також й обов'язок матері ОСОБА_4 по утриманню дитини на період його навчання у навчальному закладі, отже в іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Також, суд вважає, що аліменти слід стягнути з дня подачі позову та до останнього дня навчання ОСОБА_4 у ВНЗ, а це 05.06.2018р., а не 30.06.2018р., як зазначала представник позивачки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.

Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, то на підставі ст. 2 Закону України Про судовий збір , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп., що є мінімальною ставкою судового збору на 2018р. за майновими вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, ч. 1 ст. 191, 199, 200 СК України (в редакції Закону України від 17.05.2017р.), п.20 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006р. №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , ст. 70 Закону України Про виконавче провадження ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018р. , ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 41, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, п.1 ч. 1 ст. 430, п. 9 ч. 1 Розділу XI Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 20.08.1962р. народження, РНОКПП НОМЕР_1, аліменти на період навчання повнолітнього сина - ОСОБА_4 13.08.1998р. народження , в розмірі 881 грн. щомісячно , починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 16.06.2017р. по день відрахування з навчального закладу 05.06.2018р. (включно), здійснюючи стягнення аліментів на користь ОСОБА_1.

Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Н.В.Ткаченко