Постанова

від 27.06.2007 по справі 10/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "27" червня 2007 р.                                                                  Справа №  10/278

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

в судовому засіданні від 26 червня 2007 року:

позивача: Прищепа О.С. (дов. № 452/10-32 від 11.01.2007р.); Шлапак В.А. (дов. № 15748/10-32 від 04.04.2007р.);

відповідача: Костюченко С.А. (дов. № 26 від 11.06.2007р.);

після перерви в судовому засіданні від 27 червня 2007 року:

позивача: не з'явився;

відповідача: Костюченко С.А. (дов. № 26 від 11.06.2007р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції в місті Рівне

до відповідача Приватного малого підприємства „Опал”

про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція в місті Рівне (надалі –Позивач) звернулася в господарський суд з позовом до Приватного малого підприємства „Опал” (надалі –Відповідач) про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках. В судовому засіданні, після поновлення розгляду справи та проведення Позивачем перевірки Відповідача представники Позивача підтримали позовні вимоги.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що на підставі пункту 1 статті 10, пункту 1 частини 1 статті 11, пункту 3 частини 6, частин 8, 10 статті 11-1 та частини 1 статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Позивачем було прийнято наказ № 371 від 15 листопада 2006 року „Про призначення  позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача” з 16 листопада 2006 року по 29 листопада 2006 року. 16 листопада 2006 року Позивачем  виписано направлення на проведення позапланової документальної перевірки. В цей же день складено акт про не допуск до проведення  позапланової документальної перевірки Відповідача. 27 листопада 2006 року складено акт про вихід за юридичною адресою підприємства. 29 листопада 2006 року складено повторний акт. 29 листопада 2006 року Позивачем прийнято наказ № 397 про перенесення термінів проведення перевірки. 30 листопада 2006 року та 4 грудня 2006 року  Позивачем складені акти про не надання документів для проведення  позапланової документальної перевірки. 5 грудня 2006 року складено  акт про не надання документів працівникам, що здійснювали перевірку за серпень 2006 року. Наведені обставини свідчать про відмову Відповідача від проведення позапланової документальної перевірки. Також представники Позивача після поновлення провадження у справі вказували на те, що після проведення перевірки за наслідками якої складено акт №1016/625/23-300/13971219 від 27 грудня 2006 року (а.с. 69-79) „Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача з питань достовірності  заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року” підстава для застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках не відпала, оскільки Відповідач при її проведені не надав усіх документів за серпень 2006 року.

Відповідач у запереченні (а.с. 62-64), запереченні (а.с. 67-68) та представник Відповідача в судових засіданнях заперечили проти позову та просять відмовити в задоволенні позову з підстав вказаних у даних запереченнях.

Ухвалою суду від 8 грудня 2006 року (а.с. 44; суддя Юрчук М.І.) провадження у справі № 10/278 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом від 8 грудня 2006 року (вхідний № 4932 від 8 грудня 2006 року).

          Розпорядженням голови господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2007 року (а.с. 45) справу № 10/278 передано на розгляд судді Савченку Г.І. в зв'язку з обранням Юрчука М.І. суддею Рівненського окружного адміністративного суду.

          Ухвалою суду від 20 квітня 2007 року (а.с. 47) провадження по даній справі поновлено та призначено до судового розгляду на 17 травня 2007 року на 10 годину 30 хвилин.

          Розпорядженням голови господарського суду Рівненської області від 15 травня 2007 року (а.с. 48) справу № 10/278 передано на розгляд судді Василишину А.Р. в зв'язку з перебуванням судді Савченка Г.І. у відрядженні.

В судовому засіданні від 26 червня 2007 року оголошувалася перерва до 27 червня 2007 року до 14 години 10 хвилин, про що представники Позивача та Відповідача повідомлені під розписку (а.с. 82).

Представник Позивача в судове засідання від 27 червня 2007 року не з'явився. Позивач не повідомив суд про причини неприбуття  свого представника.

Враховуючи те, що закінчується двомісячний строк розгляду адміністративної справи з дня відкриття провадження, який у відповідності до пункту 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути перевищеним, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі доказами.

Приймаючи постанову суд виходив з наступного.

15 листопада 2006 року за № 371 Позивачем прийнято наказ „Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача” (а.с. 31) з метою: підтвердження  достовірності  даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податку; підтвердження суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2006 року.

16 листопада 2006 року Позивачем було виписано направлення № 68/1564/23-300             (а.с. 30) на проведення позапланової документальної перевірки Відповідача (код ЄДРПОУ 13971219) з 16 листопада 2006 року по 29 листопада 2006 року для підтвердження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2006 року.

16 листопада 2006 року Позивачем було складено акт № 36/23-300 (а.с.29) „Про не допуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача”.

28 листопада 2006 року Позивачем було складено акт № 41/23-300 (а.с. 13) „Про не допуск до проведення позапланової виїзної документальної  перевірки Відповідача”.

29 листопада 2006 року Позивачем було складено акт № 42/23-300 (а.с. 14) „Про не допуск до проведення  позапланової документальної  перевірки Відповідача”.

29 листопада 2006 року за № 397 Позивачем прийнято наказ (а.с. 11) „Про перенесення терміну проведення позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача”.

1 грудня 2006 року Позивачем було складено акт № 44/23-300 (а.с. 16) „Про не надання документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача”, в якому зазначено, що: документи для перевірки надано не було, зі слів головного бухгалтера Відповідача Козоріз М.М. –документи знаходяться в аудитора на перевірці і будуть представлені 4 грудня 2006 року об 11 годині.

5 грудня 2006 року Позивачем було складено акт № 45/23-300 (а.с. 27-28) „Про не надання  документів для проведення позапланової  виїзної  документальної  перевірки Відповідача”.

На останній сторінці акту від 5 грудня 2006 року (а.с. 27-28) представником Відповідача вказано, що: висловів що зазначені в акті даний представник не говорив, лист № 16 571/23-708 від 4 грудня 2006 року отриманий Відповідачем 4 грудня о 16 годині. Документи, які зазначені в посвідченні на право перевірки від 30 листопада 2006 року надані. Ревізор перевіряв документи на протязі трьох годин. Представник Відповідача зазначає. що йому не зрозумілі висновки перевіряючого, а лист № 16 571/23-708 від 4 грудня 2006 року передано на розгляд керівнику, відповідь на нього буде надана у встановлений законом термін.

При досліджені вищезазначених доказів, судом встановлено, що, в порушення пункту 2 частини 1 статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (із змінами та доповненнями від 25 березня 2005 року № 2505-IV), в наказі Позивача № 397 від 29 листопада 2006 року (а.с. 11) „Про перенесення терміну позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача” не зазначено дати початку та закінчення перенесеної перевірки.

Згідно частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Оскільки даний наказ не містить дати початку та закінчення перенесеної перевірки, за ним не можна встановити коли саме мала бути проведена ця перевірка, а отже даний доказ не містить інформацію про предмет доказування.

Крім того, судом встановлено, що 27 грудня 2006 року Позивачем проведено перевірку Відповідача, за наслідками якої Позивачем складено акт №1016/625/23-300/13971219                    (а.с. 69-79) „Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача з питань достовірності  заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року”.

З даного акту вбачається (сторінка акту –4; а.с. 70 зворот), що: згідно наказу Позивача № 371 від 15 листопада 2006 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача виписано направлення  № 68/1564/23-300 від 16 листопада 2006 року. На 5 сторінці акту (а.с. 71), абзац 2-3, зазначено, первинні документи за вересень 2006 року Відповідачем представлені, за серпень 2006 року частково представлені. На сторінці 4 (а.с. 70 зворот) даного акту міститься запис (пункт 2.9), згідно якого при перевірці використано документи, які представлені до перевірки суцільним порядком за серпень, вересень 2006 року.

Враховуючи вищенаведене господарський суд Рівненської області вважає, що по питанню правомірності заявленого бюджетного відшкодування за вересень 2006 року Позивачем проведено документальну позапланову  виїзну перевірку, про що складено акт від 27 грудня 2006 року №1016/625/23-300/13971219 (а.с. 69-79).

Суд вважає безпідставним посилання Позивача на не подання Відповідачем  документів за серпень 2006 року. Позивачем не представлено суду доказів наявності наказу на проведення позапланової документальної перевірки за серпень 2006 року, направлення на право її проведення, не надано доказів  які б стверджували підставність для здійснення документальної перевірки правомірності заявленого бюджетного відшкодування за серпень 2006 року.

По суті, Позивач не позбавлений права, передбаченого частиною 1 статті 11 Закону  України  „Про Державну податкову службу в Україні” та абзацом „б“ підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (зі змінами та доповненнями), здійснити в установленому Законом порядку позапланову документальну перевірку, в розумінні частини 2 статті 19 Конституції України.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання Відповідача на ухвалу Апеляційного суду   Рівненської області (а.с. 65-66) про скасування постанов про порушення кримінальних справ, як на підставу  для відмови  в задоволенні  заяви Позивача  про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій по рахунках, оскільки підставою для застосування такого виду санкцій є не допущення до перевірки, не надання  документів для її проведення, в той час, як постанова про порушення кримінальної справи не була  підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань  правомірності  бюджетного відшкодування за вересень 2006 року.

Згідно частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України: доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України: суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона  повинна довести  ті обставини,  на яких ґрунтуються  її вимоги  та заперечення, крім випадків встановлених  статтею 72 КАС України.

Враховуючи усе вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Постанову направити сторонам у справі.

3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..

Повний текст постанови оформлено та підписано 03.07.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.