Постанова

від 11.10.2018 по справі 496/2437/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5093/18

Номер справи місцевого суду: 496/2437/14-ц

Головуючий у першій інстанції Калінюк Р. Б.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року м. Одеса

Справа № 496/2437/14-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

- відповідач - ОСОБА_4,

- треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору - 1) ОСОБА_5, 2) Державна реєстраційна служба України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_4, треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5, Державна реєстраційна служба України, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття права власності, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Дельта Банк , подану представником ОСОБА_6,на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді

Калінюка Р.Б. 02 жовтня 2014 року,

встановив:

У травні 2014 р. публічне акціонерне товариство Дельта Банк (далі - Банк) звернулося до суду з позовом, в якому просить: 1) в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі - 120 260,03 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 1 215 732,69 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11385571001 від 03.02.2009 р., укладеним між АКІБ УКРСИББАНК та ОСОБА_5, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: 1.1) на земельну ділянку, місцезнахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 1.2) житловий будинок, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 59,0 кв.м., житловою площею - 27,0 кв. м. (на підставі Договору іпотеки № б/н від 26.08.2008 року), шляхом передачі Іпотекодержателю - публічному акціонерному товариству Дельта Банк права власності на вказане майно; 2) визнати за публічним акціонерним товариством Дельта Банк право власності на предмет іпотеки, а саме на: 2.1) земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2.2) житловий будинок, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 59,0 кв. м., житловою площею - 27,0 кв. м.; 3) припинити право власності Іпотекодавця - ОСОБА_4 на: 3.1) земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 3.2) житловий будинок, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 59,0 кв. м., житловою площею - 27,0 кв. м., в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою та житловим будинком; 4) виселити з будинку, який розташований за адресою - АДРЕСА_1, Іпотекодавця ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; 5) витребувати від ОСОБА_4 та передати ПАТ Дельта Банк технічний паспорт, правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на земельну ділянку та житловий будинок, які розташовані за адресою - АДРЕСА_1.

Банк обґрунтовує свої вимоги тим, що 21.08.2014 р. між АКІБ УКРСИББАНК та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11385571000, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі - 69 000,00 доларів США. Строк повернення кредиту в повному обсязі - до 21.08.2015 р. або достроково зі сплатою - 15% річних за користування кредитом.

03.02.2009 р. було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту, згідно якої номер Договору змінено на №11385571001 та відповідачу було подовжено кінцевий термін повернення кредиту до - 21.08.2025 р..

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором Іпотекодавець - ОСОБА_4 передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: 1) земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 2) житловий будинок - місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 59,0 кв. м., житловою площею - 27,0 кв.м.. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області 23.11.2007 року, договору куплі-продажу, посвідченого Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області 28.09.2005 р., реєстровий № 1-4499. Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано Банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. АКІБ УКРСИББАНК змінило назву на - публічне акціонерне товариство УКРСИББАНК .

08.12.2011 р. між ПАТ УКРСИББАНК та ПАТ Дельта Банк було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі - 120 260,03 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 1 215 732,69 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 66 530,53 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 672 570,43 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 53 729,5 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 543 162,26 грн..

Позивач, як новий кредитор та Іпотекодержатель, має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та Договором іпотеки визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а сааме - передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та набуття Іпотекодержателем права власності на нього за вартістю, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Таким чином, існують всі підстави для задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на нього. З метою захисту прав та інтересів Позивача, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, існують всі підстави для припинення права власності Іпотекодавця (у тому числі право володіння, користування і розпорядження) на предмет іпотеки.

Також позивач зазначає, що для проведення реєстрації права власності до реєстраційної служби необхідно подати документи, які відсутні у Іпотекодержателя та перебувають у Іпотекодавця - технічного паспорту та правовстановлюючого документу на предмет іпотеки (або їх дублікати). Також через неможливість реалізувати права Іпотекодавця за відсутності ключів від будинку, існують всі підстави для їх витребування у Відповідача та передачі Позивачу.

Крім того, мешканці спірного будинку чинять перешкоду у доступі до предмету іпотеки, використовують будинок для проживання, що є порушенням та обмеженням прав Іпотекодержателя. Відповідно до вимог законодавства Позивачем було направлено письмову вимогу про виконання зобов'язання, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, вимогу про виселення мешканців (у зв'язку із зверненням стягнення) та вимогу про направлення Іпотекодержателю усієї наявної документації на предмет іпотеки разом з ключами (а. с. 3 - 9).

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02.10.2014 р. вищевказаний позов Банку задоволено частково.

Звернуто стягнення в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі - 120 260,03 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 1 215 732,69 грн. за Договором про надання споживчого кредиту № 11385571001 від 03.02.2009 р., укладеним між АКІБ УКРСИББАНК та ОСОБА_5, на предмет іпотеки, а саме на: - на земельну ділянку, місцезнахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано за публічним акціонерним товариством Дельта Банк право власності на предмет іпотеки, а саме на - земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Припинено право власності Іпотекодавця - ОСОБА_4 на земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в тому числі право володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою та житловим будинком.

Витребувано від ОСОБА_4 та передано ПАТ Дельта Банк правовстановлюючі документи (або їх дублікати) на земельну ділянку, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1.

В частині звернення стягнення на житловий будинок, розташований за адресою - АДРЕСА_1, визнання права власності та припинення права власності на житловий будинок, витребування документів на будинок, виселення з вказаного будинку Іпотекодавця - ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 21.08.2008 р. між АКІБ УКРСИББАНК та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11385571000 (а. с. 12 -18). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_5 отримала кредит в сумі - 69 000,00 доларів США, який зобов'язувалась повернути у повному обсязі в строк - до 21.08.2015 р. або достроково зі сплатою 15% річних за користування кредитом.

03.02.2009 р. було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту, згідно якої номер Договору змінено на №11385571001 та відповідачу було подовжено кінцевий термін повернення кредиту до 21.08.2025 року (а. с. 22 - 30).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором Іпотекодавець - ОСОБА_4 передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 0,2500 га., кадастровий № НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок, місце знахождення - АДРЕСА_1, загальною площею - 59,0 кв. м., житловою площею - 27,0 кв. м.. (а. с. 31 - 34). Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, виданого відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області 23.11.2007 року (а.с.54-55), договору купівлі-продажу, посвідченого Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області 28.09.2005 року, за р. № 1- 4499 (а.с.32). Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано Банком у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ УКРСИББАНК змінило назву на Публічне акціонерне товариство УКРСИББАНК .

08 грудня 2011 року між ПАТ УКРСИББАНК та ПАТ Дельта Банк було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а. с. 67 - 70). На підставі вказаного Договору до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Через неналежне виконання умов Договору про надання споживчого кредиту у позичальника утворилась заборгованість у розмірі - 120 260,03 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 1 215 732,69 грн., яка складається з: - 66 530,53 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 672570,43 грн. - заборгованість за кредитом; - 53 729,5 доларів США, що згідно курсу НБУ складає - 543 162,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Розмір заборгованості підтверджується випискою по кредитному договору (а. с. 44 - 53).

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами містять всі умови, передбачені вищевказаним Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03.06.2014 року, а саме: по-перше, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту (а. с. 12 - 18). По-друге, кредит наданий в іноземній валюті, що підтверджується п.1.1. вказаного договору (а.с.12). По-третє, позивачем не надано суду доказів про те, що у відповідача у власності знаходиться інше, окрім житлового будинку який є предметом іпотеки, нерухоме житлове майно, відповідних клопотань про витребування інформації про знаходження у відповідача іншого нерухомого житлового майна позивачем до суду надано не було. Із вказаного суд робить висновок, що зазначений житловий будинок, є єдиним об'єктом, що знаходиться у відповідача у власності та використовується ним як місце постійного проживання. Вказані факти спростовані позивачем не були.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає встановленим той факт, що у відповідача знаходиться у власності тільки спірний житловий будинок, що вбачається із договору іпотеки (а. с. 32). В-п'яте, як вбачається із п.1.2 іпотечного договору від 21.08.2008 р. (а. с. 31 - 32) загальна площа житлового будинку складає - 59,00 кв. м., що не перевищує 250 кв. м., передбачених

Зважаючи на положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову. Суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача: 1) щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - на земельну ділянку, шляхом передачі Іпотекодержателю - ПАТ Дельта Банк права власності на вказане майно; 2) визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на предмет іпотеки, а саме - на земельну ділянку; 3) припинення права власності іпотекодавця - ОСОБА_4 на земельну ділянку, в тому числі права володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою; 4) витребування від ОСОБА_4 та передачі ПАТ Дельта Банк правовстановлюючих документів (або їх дублікатів) на земельну ділянку.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо: 1) звернення стягнення в рахунок виконання основного зобов'язання на житловий будинок, шляхом передачі Іпотекодержателю ПАТ Дельта Банк права власності на вказане майно; 2) визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок; 3) припинення права власності Іпотекодавця ОСОБА_4 на житловий будинок; 4) виселення з будинку Іпотекодавця ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; 5) витребування від ОСОБА_4 та передачі ПАТ Дельта Банк технічного паспорту, правовстановлюючих документів (або їх дублікатів) на житловий будинок (а. с. 135 142).

Апеляційна скарга, подана Банком 11.12.2014 р. (а. с. 148), ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.02.2015 р. повернута Банку у зв'язку із тим, що не було сплачено судовий збір (а. с. 168).

Банк в апеляційній скарзі, яка надійшла у травні 2018 р., оскаржує рішення в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог щодо: 1) звернення стягнення на житловий будинок, шляхом передачі Іпотекодержателю ПАТ Дельта Банк права власності на нього; 2) визнання за ПАТ Дельта Банк права власності на житловий будинок; 3) припинення права власності Іпотекодавця ОСОБА_4 на житловий будинок; 4) виселення з будинку Іпотекодавця ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; 5) витребування від ОСОБА_4 та передачі ПАТ Дельта Банк технічного паспорту, правовстановлюючих документів (або їх дублікатів) на житловий будинок.

Банк просить рішення суду першої інстанції в оскарженій частині скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскарженій частині рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, що чинним законодавством не заборонено звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Мораторій носить тимчасовий характер. У майбутньому, після втрати чинності Закону України про мораторій Банк матиме право реалізувати рішення суду про звернення стягнення.

Учасники справиу судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайшвидшому вирішенні спору, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду рішення, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ОСОБА_4 заочне рішення суду першої інстанції не оскаржила, а тому законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів правильно встановив обставини по справі та відповідні їм правовідносини, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на житловий будинок шляхом передачі його у власність Банку тощо. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з вищевказаними підставами обґрунтування судом першої інстанції відмови в задоволенні цих позовних вимог. Вважає, що цих висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального (ст. ст. 12, 33, 36, 37 України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 179, 212, 213 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення) права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Укладеним між ОСОБА_4 та АКІБ Укрсиббанк 21.08.2008 р. договором іпотеки (нерухомого майна) передбачено позасудове врегулювання питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на майно в рахунок виконання обов'язків Позичальника за Кредитним договором (п. 5).

За правилами, передбаченими ст. ст. 12, 33 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договору, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 37 Закону України Про іпотеку не містить положення про можливість визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 р. (справа № 760/14438/15-ц, провадження № 14-38цс18), суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена і Верховним Судом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що чинним законодавством не заборонено звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, мораторій носить тимчасовий характер і після втрати чинності Закону України про мораторій Банк матиме право реалізувати рішення суду про звернення стягнення, колегія відхиляє, оскільки Банк невірно обрав спосіб захисту.

Таким чином, апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, тільки в частині зміни підстав обґрунтування відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права призвело до помилкового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог, пов'язаних із зверненням стягнення на житловий будинок, колегія суддів вважає, що вказані висновки щодо відмови в задоволенні позову необхідно змінити. Банку необхідно відмовити у задоволенні позову за вищевказаного обґрунтування щодо невірно обраного способу захисту.

В решті рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк - задовольнити частково.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, розміщений за адресою - АДРЕСА_1, шляхом передачі Іпотекодержателю - публічному акціонерному товариству Дельта Банк права власності на нього, визнання за публічним акціонерним товариством Дельта Банк права власності на вказаний житловий будинок, припинення права власності Іпотекодавця - ОСОБА_4 на вказаний житловий будинок, виселення з вказаного житлового будинку Іпотекодавця - ОСОБА_4 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою, витребування від ОСОБА_4 та передачі публічному акціонерному товариству Дельта Банк технічного паспорту, правовстановлюючих документів (або їх дублікатів) на вказаний житловий будинок- змінити в частині обґрунтування підстав відмови у позові.

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе