Постанова

від 23.10.2018 по справі 826/15053/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 жовтня 2018 року

справа №826/15053/14

адміністративне провадження №К/9901/8937/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників

позивача - Кривошей О.Т. за дов. від 16 жовтня 2018 року,

відповідача - Грицаєнка Р.М. за дов. від 16 березня 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року у складі судді Качура І.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у складі суддів Оксененко О.М., Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В., у справі №826/15053/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Система до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

30 вересня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЕК Система (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 09 липня 2014 року № 0009832202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 679555 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 419889 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

27 листопада 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, задоволений позов Товариства, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 09 липня 2014 року № 0009832202, з мотивів того, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

04 березня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

11 березня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №826/15053/14 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

25 березня 2015 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якому позивач доводить, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, її доводи суперечать дійсним обставинам справи, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

15 вересня 2016 року справа №826/15053/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №826/15053/14 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/8937/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38130206, перебуває на податковому обліку з 02 квітня 2012 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у червні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Еко-Строй-Град за січень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 20 червня 2014 року №1174/2659/2202/38130206 (далі -акт перевірки).

Керівником податкового органу 09 липня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009832202, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1679555 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 419889 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та його контрагентом ПП Еко-Строй-Град укладено та виконано договір від 02 грудня 2013 року №10100, предметом якого є постачання товару (опорні конструкції та елементи кріплення для КРПЕ типу GТ01-1 комплект, опорні конструкції та елементи кріплення електро газового струмопроводу-1 комплект), договір від 27 грудня 2013 року № 10203, предметом якого є постачання товару (комплект елементів кріплення до трансформатора типу НOSV 40000/123,40 МВА). Під час перевірки податковим органом досліджені оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 та доведено відображення на їх підставі господарських операцій у бухгалтерському обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлена реальність виконання вказаних договорів, шляхом дослідження первинних документів, зокрема актів приймання - передачі робочої та кошторисної документації, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, за їх висновком всі документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі відповідні реквізити.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача продукції виробничо-технічного призначення.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводять правомірність формування позивачем, податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентом позивача, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт порушення кримінальної справи стосовно контрагента позивача не доводить жодну із ознак податкового правопорушення.

За межами компетенції податкового органу знаходиться також визнання договорів недійсними шляхом наведення таких висновків у акті перевірки.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення - рішення.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі №826/15053/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер