УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"25" жовтня 2018 р. Справа № 906/934/18.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Кравець С.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" від 19.010.2018р про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" (м.Київ)
до: Фізичної особи-підприємця Нечипорука Петра Олександровича (м.Бердичів, Житомирська область)
про стягнення 628443,72 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Нечипорука Петра Олександровича про стягнення 628443,72грн, з яких: 358286,19грн основного боргу, 108928,76грн пені, 71657,23грн штрафу, 89571,54грн 25% річних, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №17СЛС0809 від 08.09.2017р.
Ухвалою суду від 25.10.2018р позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" від 19.10.2018р залишено без руху на підставі ст.162, 164, ст.174, ст.234 ГПК України.
Разом з позовною заявою від 19.10.2018р ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс" до суду подано заяву про забезпечення позову від 19.10.2018р, в якій ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс" просить забезпечити позов шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Нечипорука Петра Олександровича, що знаходяться на банківському рахунку №26054924418210 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478;
- накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 0521487500:02:004:0013, площею 3.3994га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с/рада, що належить на праві власності Нечипоруку Петру Олександровичу;
- заборони суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органом з належними повноваженнями, провадити будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0521487500:02:004:0013, площею 3.3994га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с/рада, що належить на праві власності Нечипоруку Петру Олександровичу.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс" про забезпечення позову від 19.10.2018р суд вважає за необхідне зазначити таке.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс" посилається на те, що ФОП Нечипорук П.О. майже рік не здійснює оплату за поставлений позивачем товар, уникає представників позивача, які неодноразово намагалися зв'язатися із відповідачем, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач не має жодного наміру виконувати своє зобов'язання за договором, в тому числі і сплачувати штрафні санкції, що нараховані у зв'язку із простроченням здійснення розрахунку за договором. Вказує, що відповідач може безперешкодно використовувати грошові кошти, що отриманні ним від підприємницької діяльності, а також відчужити земельну ділянку, що належить йому на праві власності, тобто таким чином не лише ухилятися від виконання свого зобов'язання перед позивачем, а й взагалі позбавити останнього в майбутньому відновити свої порушені майнові права.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Одночасно, чинним законодавством України передбачено, що вжиття заходів забезпечення позову можливе, якщо заявником буде доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо належного відповідачу майна, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Як зазначалось вище, позивач просить вжити одночасно декілька заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на банківському рахунку №26054924418210 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478; накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 0521487500:02:004:0013, площею 3.3994га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с/рада, що належить на праві власності відповідачу; заборонити суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органом з належними повноваженнями, провадити будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.
У даному випадку, як вбачається з позовної заяви ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс", предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки №17СЛС0809 від 08.09.2017р. Вказуючи про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку відповідача та забороною суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам та іншим органом з належними повноваженнями, провадити будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, позивачем жодним чином не обґрунтовано, а судом не встановлено обставин щодо наявності зв'язку між такими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги про стягнення коштів.
Таким чином, позивачем не доведено наявності підстав для накладення арешту на земельну ділянку відповідача та забороною іншим особам вчиняти дії щодо належної відповідачу земельної ділянки, оскільки зазначені заходи забезпечення позову ніяким чином не пов'язані з предметом позовних вимог у даній справі. При цьому, такі заходи, у разі їх вжиття, можуть призвести до порушення принципів розумності, обґрунтованості і адекватності заходів до забезпечення позову.
Крім того, стосовно вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на банківському рахунку, суд враховує вищенаведене, а також таке.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник, насамперед, повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" не подано доказів, які б свідчили що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову, у тому числі грошові кошти, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення та що відповідач вчиняє дії щодо реалізації належного йому майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо.
Наведені в заяві про забезпечення позову доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях останнього. Однак такі припущення щодо можливості вчинення дій відповідачем з метою уникнення відповідальності за невиконання договірних зобов'язань ТОВ "Смарт Лоджистікс Сервісіс" документально не підтверджені. А серед доданих до заяви про забезпечення позову документів відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства (ст. ст. 13, 74 ГПК України), обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Позивачем не доведено належними засобами доказування, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд також зауважує, що вимоги про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача не в межах суми позовних вимог, є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами та може призвести до припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання.
За наведених обставин, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про об'єктивну відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовляє.
Керуючись ст.ст.74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лоджистікс Сервісіс" від 19.10.2018р про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку ст.ст.256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано: 25.10.2018р.
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу,
1 - до матеріалів позовної заяви,
2, 3 - заявнику та представнику заявника - адвокату Голубничому О.І. (01024, АДРЕСА_1)(рек. з повід.).
4 - відповідачу (рек.з пов.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2018 |
Оприлюднено | 25.10.2018 |
Номер документу | 77363628 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кравець С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні