Рішення

від 16.10.2018 по справі 920/410/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2018 Справа № 920/410/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/410/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивачів:

1) ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 37508596),

2) Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 23823253),

до відповідачів: 1) Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (вул. Петропавлівська, буд. 91, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 00433331),

2) Приватного виробничо-комерційного підприємства Авангард-Н (вул. Курська, буд. 18а, м. Суми, 40020, ідентифікаційний код 30759920),

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю на підставі статей 20, 207, 208 Господарського кодексу України та статей 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України,

представники сторін:

прокурор - Чепурна С.М. (посвідчення від 16.02.2018 № 049352)

першого позивача: не з'явився,

другого позивача - не з'явився,

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - ПВКП Авангард-Н - ОСОБА_2 (довіреність від 18.06.2018 № 42)

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою № 112-7042вих-18 від 01.06.2018 (вх. № 1210 від 04.06.2018), в якій просить суд: визнати недійсними результати державної закупівлі, проведеної Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, що оформлені протоколом засідання тендерного комітету від 03.01.2018, згідно якого переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі будівельних робіт Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 визнано Приватне виробничо-комерційне підприємство Авангард-Н з ціною 11000000,00 грн.; визнати недійсним договір про закупівлю робіт за державні кошти № 4/18 від 22.01.2018 на Реконструкцію операційного блоку КУ СМКЛ № 5 на суму 11000000,00 грн., укладений між відповідачами; а також прокурор просить суд стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,00 грн. на користь Прокуратури Сумської області.

Ухвалою суду від 06.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 03.07.2018.

Ухвалою суду від 25.06.2018 провадження у справі № 920/410/18 зупинено до повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.08.2018 провадження у справі № 920/410/18 поновлено та призначено підготовче засідання на 01.10.2018.

02.07.2018 до господарського суду Сумської області надійшла заява заступника керівника Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 № 112-8201 вих-18 від 27.06.2018 про зміну предмету позову у справі № 920/410/18, в якій просить суд визнати недійсними (незаконними) результати державної закупівлі, проведеної управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, що оформлені протоколом засідання тендерного комітету від 03.01.2018, згідно якого переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі будівельних робіт Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 визнано приватне виробничо-комерційне підприємство Авангард-Н з ціною 11000000 грн.; визнати недійсним договір на Реконструкцію операційного блоку КУ СМКЛ № 5 від 22.01.2018 № 4/18 на суму 11 000 000 грн., укладений між управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та приватним виробничо-комерційним підприємством Авангард-Н та стягнути судові витрати в сумі 3524,00 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2018 прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2018.

25.06.2018 до суду надійшов відзив б/н від 25.06.2018 другого відповідача, в якому у задоволенні позову просить відмовити повністю, зазначивши, що вважає позовну заяву необґрунтованою і незаконною, оскільки процедуру закупівлі було проведено у відповідності до вимог закону України Про державні закупівлі , переможця торгів було визначено за сукупністю критеріїв оцінки, визначених у тендерній документації, договір про закупівлю робіт був укладений у встановленому порядку та строки, в учасників торгів будь-які претензії до замовника відсутні, процедура закупівлі і договір про закупівлю № 4/18 не оскаржувались і на даний час є дійсними; необґрунтованим і незаконним є твердження прокурора про те, що Законом не передбачено можливості відхилення тендерних пропозицій на підставі проведення власної оцінки; у позовній заяві взагалі не вказано, які саме умови договору № 4/18 можуть призвести до неправомірного витрачання бюджетних коштів, до перевищення бюджетних асигнувань і у чому саме полягає перевищення повноважень першого відповідача; строк виконання робіт у 180 днів, встановлений п. 5.1. договору № 4/18 ніяким чином не може стати причиною перевищення бюджетних асигнувань.

02.07.2018 до суду надійшов відзив № 1095/0901 від 27.06.2018 першого відповідача, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначивши про те, що у позовній заяві не надано жодних доказів на підтвердження того, що замовником порушено порядок оцінки тендерних пропозицій, що договір № 4/18 про закупівлю суперечить вимогам Закону України Про публічні закупівлі , не наведено жодних доказів на підтвердження порушень першим відповідачем вимог Бюджетного кодексу України, оскільки по-перше: виконання робіт по договору № 4/18 було розпочато виключно у межах фінансування та у обсягах, встановлених на 2018 рік, за умови дійсності як процедури закупівлі, так і договору № 4/18, які є дійсними і на даний час; по-друге: замовник діяв виключно в порядку та у межах, встановлених Законом і жодного порушення під час проведення процедури закупівлі замовником допущено не було; по-третє: першим відповідачем не було взято жодного зобов'язання без відповідних асигнувань або із перевищенням повноважень.

Другий відповідач подав додаткові пояснення від 08.10.2018, в яких зазначив, що позовні вимоги відхиляє у повному обсязі, просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки будь-які законні і обґрунтовані підстави для звернення до господарського суду із даним позовом у прокуратури відсутні.

Представники позивачів та першого відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник другого відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні.

Статтею 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу наданого учасникам судового процесу для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України.

Звернення до суду прокурор обґрунтовує необхідністю вирішення суспільно значимого питання законності прийняття рішення комітету конкурсних торгів, на підставі якого витрачаються бюджетні кошти.

Підставою подання позову прокурор зазначає необхідність захисту інтересів держави, в основі яких завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих у даному випадку на раціональне та ефективне використання державних коштів у сфері державних закупівель

У рішенні Трегубенко проти України від 02.11.2004 Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес . Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 січня 1986 року).

Відповідно до Положення про ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення. Одним з основних завдань Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, а саме щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель, є ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, яким до цього часу не вжито заходів щодо оскарження результатів вищезгаданої закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення, в судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання щодо затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Отже, ще одним органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, в частині ризику збільшення видатків з державного бюджету за оспорюваним договором, є Сумська міська рада, якою не вжито заходів щодо оскарження результатів вищезгаданої закупівлі та договору, укладеного за наслідками її проведення, в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 22.05.2018 № 112-6508вих-18 заступник керівника прокурора повідомив позивачів про звернення до суду з позовом.

При зверненні з позовом до суду прокурор зазначив в чому на його думку полягає порушення інтересів держави, зокрема прокурор вважає, що виконання зобов'язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, може призвести до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, адже замовником надано перевагу учаснику пропозиція якого дорожча на 348,3 тис. грн., що не відповідає меті Закону України Про публічні закупівлі та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленим в статті 3 даного Закону. Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, зокрема коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення комітету з відкритих торгів, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що вимоги Закону України Про прокуратуру , Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурором дотримані.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник керівника Сумської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Сумської області із позовом в інтересах держави в особі позивачів ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України, Сумської міської ради до відповідачів: Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради; Приватного виробничо-комерційного підприємства Авангард-Н про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору про закупівлю.

В обґрунтування підстав позову, заступник керівника прокурора послався на те, що під час проведення аналізу закупівлі робіт по об'єкту Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 , замовником якої є Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, переможцем яких стало ПВКП Авангард-Н , було виявлено, що Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради допущено ряд порушень вимог Закону України Про публічні закупівлі та бюджетного законодавства.

Закон України Про публічні закупівлі установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі одним із принципів здійснення державних закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав (п. 29 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі ).

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 29 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі ).

Згідно з п. 12 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , найбільш економічно вигідна пропозиція - це пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач 12.12.2017 опублікував на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro за № UA-2017-12-12-001021-с оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі будівельних робіт Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 ; ДК 021:2015:45215141-7 - Будівництво операційних блоків; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: від 01.01.2018 - 31.12.2018; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 15634747,20 грн.; кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 27.12.2017 12:30; розмір забезпечення тендерних пропозицій - 78000,00 грн.; вид забезпечення тендерних пропозицій: електронна гарантія; дата та час розкриття тендерних пропозицій: 28.12.2017 12:35, після завершення електронного аукціону; дата та час проведення електронного аукціону: 28.12.2017 12:08.

У п. 1 розділу Оцінка тендерної пропозиції тендерної документації визначено, що перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозицій наведені у додатку 10 до тендерної документації.

Відповідно додатку 10 до тендерної документації оцінка тендерних пропозицій здійснюється виходячи з таких критеріїв: 1. Ціна тендерної пропозиції (питома вага критерію - 80 балів); 2. Умови розрахунків (питома вага критерію - 10 балів); 3. Строк виконання робіт (питома вага критерію - 10 балів); Кількість балів кожної тендерної пропозиції визначається сумарно. Тендерна пропозиція учасника може набрати максимум 100 балів. Усі тендерні пропозиції, оцінені за вказаними критеріями, визначаються по мірі зростання значень сумарного показника. Найбільш економічно вигідною є пропозиція, яка в ході оцінювання набрала найбільшу кількість балів. Переможець визначається рішенням тендерного комітету, яке оформлюється протоколом (т. 1, а.с. 175).

Статтею 28 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Критеріями оцінки у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, є - ціна разом з іншими критеріями оцінки. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Посилання відповідачів на відсутність у діях замовника порушень під час проведення процедури закупівлі, за висновками суду є необґрунтованими, оскільки додаток 10 до тендерної документації Критерії та методика оцінки тендерних пропозицій не відповідає вимогами статті 28 Закону України Про публічні закупівлі , у зв'язку з тим, що передбачає здійснення оцінки тендерних пропозицій тендерним комітетом, а не електронною системою закупівель автоматично.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про публічні закупівлі звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

Частиною 1 статті 25 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічний опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про публічні закупівлі розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.

Під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом.

Частиною 3 статті 28 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України Про публічні закупівлі до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.

Електронна система автоматично визначає учасників процедури закупівлі, формує реєстр учасників та оприлюднює його лише після проведення аукціону. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників і не передбачає можливості замовника здійснювати вплив на учасників процедури закупівлі та будь-яким чином відсіювати їх до проведення аукціону.

Відповідно до Реєстру отриманих тендерних пропозицій та протоколу розкриття тендерних пропозицій від 28.12.2017 на участь в торгах подано пропозиції трьох учасників: Приватного виробничо-комерційного підприємства Авангард-Н (остаточна пропозиція - 11000000,00 грн.); ТОВ Універсалбуд-В (остаточна пропозиція - 10807998,75 грн.) та Приватного підприємства Приватбудсервіс (остаточна пропозиція - 10651700,00 грн.).

За результатами автоматичної оцінки тендерних пропозицій електронною системою найбільш економічно вигідною визначена пропозиція ПП Приватбудсервіс .

Відповідно до протоколу оцінки тендерних пропозицій від 03.01.2018 замовником пропозиція ПП Приватбудсервіс та наступна пропозиція ТОВ Універсалбуд-В були відхилені, оскільки пропозиції цих учасників набрали меншу кількість балів, ніж ПВКП Авангард-Н . Переможцем торгів визначено ПВКП Авангард-Н з ціновою пропозицією 11 000 000,00 грн. (дорожче від пропозиції ПП Приватбудсервіс на 348,3 тис. грн.) .

Статтею 30 Закону України Про публічні закупівлі визначені виключні підстави відхилення тендерних пропозицій.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Аналогічні підстави відхилення тендерної пропозиції передбачені першим відповідачем як замовником в пункті 3 розділу Оцінка тендерної пропозиції тендерної документації.

Отже відхилення тендерних пропозицій на підставі проведення власної оцінки Законом не передбачено.

Таким чином, тендерним комітетом замовника безпідставно відхилено тендерні пропозиції учасників ПП Приватбудсервіс та ТОВ Універсалбуд-В з найменшою ціною, чим не дотримано вимоги п.1 ч.І ст. 30 Закону України Про публічні закупівлі , а також порушено основні принципи здійснення закупівель такі, як об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій та максимальна економія, які встановлені ч. 1 ст. 3 вказаного Закону.

Посилання відповідачів на відсутність скарг щодо тендерної документації, рішень, дій чи бездіяльності замовника до органу оскарження, за висновком суду є необґрунтованими, оскільки неподання скарги до органу оскарження не позбавляє позивача права на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, які на його думку, були порушені, що також встановлено судом під час розгляду даної справи.

За результатами проведеної у формі відкритих торгів закупівлі між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та ПВКП Авангард-Н 22.01.2018 укладено договір № 4/18 про закупівлю робіт за державні кошти, в якому зазначена ціна договору (визначена на основі тендерної пропозиції) - 11000000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна робіт запланованих на 2018 рік становить 1957800,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1. договору строк виконання робіт становить 180 календарних днів.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку заступника керівника прокурора, для визнання недійсним рішення комітету Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради з відкритих торгів, оформленим протоколом від 03.01.2018, що має наслідком визнання недійсним Договору.

При цьому прокурор вказує на порушення інтересів держави тим, що виконання договору, укладеного між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та Приватним виробничо-комерційним підприємством Авангард-Н за результатами закупівлі, призведе до неефективного витрачання державних коштів, порушення принципу максимальної економії та ефективності, передбаченого частиною 1 статті 3 Закону України Про публічні закупівлі .

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень (частина 3 статті 22 Кодексу). Згідно з частиною 5 цієї статті головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Статтею 23 Кодексу унормовано, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Частиною 3 статті 48 Кодексу встановлено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Відповідно до частини 4 цієї статті зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Статтею 116 Бюджетного кодексу України також унормовано, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 2909-МР від 21.12.2017 граничним обсягом фінансування заходу - Реконструкція операційного блоку СМКЛ № 5 , було визначено 2000000,00 грн.

Однак, як установлено, що між відповідачами було укладено договір на загальну суму 11000000,00 грн., з яких ціна робіт, запланованих на 2018 рік становить 1957800,00 грн., тобто на суму, що перевищує обсяг бюджетних асигнувань за рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 2909-МР від 21.12.2017.

Таким чином, розпорядник бюджетних коштів не може вийти за межі виділених бюджетних коштів на відповідні витрати, а отже взяття відповідних зобов'язань Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради у даному випадку слід вважати такими, що здійснені без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.

Твердження відповідачів, що умови договору повністю виключають можливість перевищення витрат бюджетних коштів, спростовуються матеріалами справи, оскільки договір укладений на суму остаточної пропозиції, запропонованої переможцем 11000000 грн., строком дії - до повного виконання, строком виконання робіт - 180 днів, тобто виконання зобов'язань за договором та дія договору загалом передбачена виключно на 2018 рік, проте бюджетне фінансування цього договору на 2018 рік передбачено лише на суму 1975800 грн.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про публічні закупівлі рішення замовника про намір укласти договір про закупівлю, яке приймається у день визначення переможця, є підставою для укладення договору про закупівлю.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі , договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що договір про закупівлю є наслідком процедури закупівлі та укладається за її результатами.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними та достатніми у розумінні ст. ст. 76, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

У відповідності до положень ч.ч.1-2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи, що договір про закупівлю робіт за державні кошти від 22.01.2018 № 4/18 укладено усупереч вимогам Закону України Про публічні закупівлі та на підставі незаконного рішення тендерного комітету першого відповідача, прокурор подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України; Сумської міської ради визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, результати державної закупівлі, оформлені протоколом засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради від 03.01.2018 та договір № 4/18 від 22.01.2018 підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь прокуратури Сумської області.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними (незаконними) результати державної закупівлі, проведеної управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, що оформлені протоколом засідання тендерного комітету від 03.01.2018, згідно якого переможцем відкритих торгів по предмету закупівлі будівельних робіт Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 визнано приватне виробничо-комерційне підприємство Авангард-Н з ціною 11000000 грн.

3. Визнати недійсним договір на Реконструкція операційного блоку КУ СМКЛ № 5 від 22.01.2018 № 4/18 на суму 11000000 грн., укладений між управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та приватним виробничо-комернційним підприємством Авангард-Н .

4. Стягнути з Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91, код ЄДРПОУ 00433331) на користь прокуратури Сумської області (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1762 грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства Авангард-Н (40020, м. Суми, вул. Курська, 18а, код 30759920) на користь прокуратури Сумської області (код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 1762 грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25.10.2018.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя Н.О. СПИРИДОНОВА