Рішення

від 24.10.2018 по справі 810/1998/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року № 810/1998/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М. розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 20.12.2017 № 32856-17 та зобов'язати видалити з інтегрованої картки завищену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод" з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області , Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 20.12.2017 № 32856-17 та зобов'язати видалити з інтегрованої картки завищену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.01.2018 року на адресу позивача надійшла податкова вимога від 20.12.2017 № 32856-17, якою визначена сума податкового боргу з податку на додану вартість, у тому числі: основний платіж - 1944448,81 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 283326,00 грн. та пеня - 669362,84 грн.

Позивач вважає податковий борг таким, що нарахований безпідставно, оскільки такий борг частково складається з суми податку на додану вартість у розмірі 1133304,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 283326,00 грн. визначених у податковому повідомленні-рішенні від 22.11.2016 № НОМЕР_1, яке має статус неузгодженого у зв'язку з оскарженням до Київського окружного адміністративного суду та податкового зобов'язання у сумі 728226,06 грн., визначеного у податковій вимозі Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 № 2334-23 та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату такого податкового зобов'язання, що сформована помилково у зв'язку з несвоєчасним проведенням податкового компромісу.

Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 закрито підготовче провадження та прийнято рішення про розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі Акту № 268/10-06-14-01/31936646 від 07. 10. 2016 року Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій ТОВ Смартсістем групп (код ЄДРПОУ 39407917) та ТОВ Фоксюніті (код ЄДРПОУ 39667346) за період з 01. 05. 2015 року по 31. 05. 2015 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р ) від 22.11.2016 № НОМЕР_1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (код податку 14010100) у сумі 1133304,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 283326,00 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 24.05.2017 № 11058/6/99-99-11-01-02- Державною фіскальною службою України відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач скористався правом на оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 22. 11. 2016 року № НОМЕР_1, звернувшись 03. 07. 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №810/2220/17 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод до Броварської ОДПІ ГУ ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволений.

Отже, станом на 20.12.2017 - дату формування оскаржуваної податкової вимоги № 32856-17, Постанова Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №810/2220/17 не скасована, тому грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 22.11.2016 № НОМЕР_1, не набуло статусу узгодженого.

Згідно п. 1 підрозділу 9 2 розділу XX Податкового кодексу податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 підрозділу 9 2 розділу XX Податкового кодексу України платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 5 % від суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість для застосування податкового компромісу.

Позивач 17.02.2015 звернувся до Бориспільської ОДПІ ДФС Київської області з заявою про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 27709590,00 грн.; в тому числі основний платіж - 18473060,00 грн., штрафна санкція - 9236530,00 грн., визначеному у податковому повідомленні-рішенні (форма Р ) від 20.10.2014 № НОМЕР_2.

Позивачем 25.02.2015 на рахунок у Державному казначействі, визначений у податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2014, сплачено 9236530,00 грн., що дорівнює 5% суми неузгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених податковим органом.

Позивачу 25.02.2015 погоджено податковий компроміс по податкових зобов'язаннях, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2014 на загальну суму податку на додану вартість 27709590,00 грн., у тому числі основний платіж - 18473060,00 грн.; штрафна санкція - 9236530,00 грн., що підтверджується рішенням № 867/10/10-04-22-03.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Наказ № 765) (чинний на час погодження податкового компромісу), нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

-проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Згідно пункту 4 розділу ІІІ Наказу № 765 нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Частиною 5 підрозділу 9 2 розділуXX Податкового кодексу України визначено: платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Таким чином, враховуючи дату погодження процедури застосування податкового компромісу позивачу 25.02.2015, операцію щодо зарахування сплачених позивачем коштів у сумі 9236530,00 грн. як податковий компроміс, Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зобов'язана була провести в термін до 09.03.2015.

З 25.02.2015 до 01.07.2015 кошти в сумі 923653,00 грн., сплачені позивачем при погодженні процедури застосування податкового компромісу з податку на додану вартість, обліковувалась в інтегрованій картці платника податків як помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Отже, у термін, встановлений законодавством, податковий орган не зарахував дану оплату як податковий компроміс. Роздруківкою Інтегрованої картки платника податків- Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод за 2015 рік, а також листом Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.11.2015 № 6051/10/04-28-23-40 підтверджується, що14 вересня 2015 року в інтегрованій картці платника податків проведено операцію: Донарахування основного платежу за актом перевірки. Рішення про застосування податкового компромісу № 3922/10/10-28-25-36-40 від 06.08. 2015 (сума 923653,00 грн.).

Згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суми помилково та/або надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ станом на 01. 07. 2015 року автоматично збільшують суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки корегування до податкових накладних, визначену п. 2011.3 ст. 2011 цього кодексу.

На суму такого збільшення:

- зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному періоді.

- помилково та/або надміру сплачені податкові зобов'язання з ПДВ вважаються погашеними.

Тобто, зареєстрованим станом на 01 липня 2015 року платникам ПДВ одноразово автоматично збільшено реєстраційну суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, наявних у таких платників станом на 01.07.2015.

Аналогічні норми містить пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 р. Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість , де зазначено:

Зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС:

1) на суму залишків коштів на електронних рахунках платників станом на початок дня 3 серпня 2015 р. (третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» ) за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період (червень 2015 р.) до перерахування з електронного рахунка до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу. Сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Реєстрі, зменшується на суму податкових зобов'язань з податку, задекларовану за звітний (податковий) період (червень 2015р./II квартал 2015р.);

2) на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку, що обліковувалась в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС станом на 1 липня 2015 року.

На суму такого збільшення одноразово:

якщо за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.) платником податку задекларовано суми податку до сплати до бюджету, - зменшується ДФС в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази ДФС така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.), з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з електронного рахунка платника до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого Казначейство здійснює таке перерахування;

якщо за результатами звітного (податкового) періоду (червень 2015 р./II квартал 2015 р.) платником податку задекларовано суми податку до сплати до бюджету у розмірі, що є меншим, ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку станом на 1 липня 2015 р., або задекларовано від'ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від'ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду (липень 2015 р./III квартал 2015 р.), яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду (серпень 2015 р./IV квартал 2015 р.).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Реєстрі, визначену пунктом 9 цього Порядку.

Слід зазначити, що в силу положень абзацу 8 пункту 1 підрозділу 9 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання.

Таким чином, несвоєчасне проведення в Інтегрованій картці платника податків - позивача у справі операції із зарахування переплати з податку на додану вартість як сплату податкового компромісу призвело до помилкового відображення в інтегрованій картці платника податків позивача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 9236530,00 грн. та подальшого нарахування штрафних (фінансових) санкцій за прострочення сплати такої не існуючої фактично заборгованості.

Крім того, листом від 11.11.2015 № 6051/10/04-28-23-40 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомляла позивача, що податкова вимога сформована помилково внаслідок зарахування сплаченої Товариством суми податкового компромісу у заборгованість з ПДВ.

Листом від 11.11.2015 № 6051/10/04-28-23-40 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зазначила, що після вирішення технічного питання щодо виведення з КОР ПрАТ Бориспільський автозавод сум заборгованості податкова вимога буде автоматично відкликана.

Також лист Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 06.04.2016 № 1389/10/10-04-28-23-40 містить детальний опис причин виникнення податкового боргу та інформацію про звернення до ГУ ДФС у Київській області про допомогу у вирішенні питання щодо зміни даних ІС Податковий блок .

У листі від 20.02.2018 № 3001/10/10-3617-0013 ГУ ДФС у Київській області підтвердило, що податковий борг позивача виник у 2015 р. у зв'язку з невчасним проведенням 14.09.2015 податкового компромісу в сумі 923653,00 грн.

Згідно частини 1 ст. 78 КАС України визнання обставин учасниками справи є однією з підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до п. 42 1.1. ст. 42. 1 Податкового кодексу України, електронний кабінет платника податків створюється та функціонує зокрема за принципами своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок - забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі.

Згідно п. 42 1 .7. ст. 42 Податкового кодексу України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Відповідно до п. 14.1.242. ст. 14 Податкового кодексу України, технічний адміністратор електронного кабінету (далі - технічний адміністратор) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Згідно пункту 14.1.110. ст. 14 Податкового кодексу України методолог електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21. 05.2014 №236 Про державну фіскальну службу України Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно ч. 4 п. 5 Наказу Міністерства Фінансів України від 07.04.2016 № 422 Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Згідно ч. 5 п. 5 зазначеного Наказу у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Листом від 10.03.2017 № 65 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням виправити методологічну помилку в роботі електронного кабінету платника податків, але зазначене звернення було залишено без задоволення, а відповідь переадресовано ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується листом від 05. 04. 2017 № 8486/7/99-99-17-01-17.

ГУ ДФС у Київській області також не вчинило жодних дій для виключення з інтегрованої картки платника податків недостовірної інформації щодо наявності не існуючого податкового боргу.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п.п.57.2-57.3 ст.57 Податкового кодексу України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцяти денного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п.56.17 цієї статті (п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як слідує з матеріалів справи, у позивача станом на 20.12.2017 (дата формування податкової вимоги № 32856-17) відсутній податковий борг.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, якими мотивовано відзив на позовну заяву, і не довів правомірності оскаржуваного рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа .

Згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 ЗУ Про судовий збір встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першої цієї статті, - повністю.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 88 614, 12 грн. (платіжне доручення від 18.04.2018 № 74).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань:

Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягає 1762, 00 грн.,

ГУ ДФС у Київській області - 43457, 06 грн.,

ДФС України -13854, 80 грн.

Повернути позивачу з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 29 504, 26 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо несвоєчасного проведення 14.09.2015 року в інтегрованій картці платника податків - Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) операції Донарахування основного платежу за актом перевірки. Рішення про застосування податкового компромісу № 3922/10/10-28-25-36-40 від 06.08.2015 (сума 923653,00 грн.) .

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.12.2017 № 32856-17.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України видалити з інтегрованої картки платника податків - Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 923653 (дев'ятсот двадцять три гривні шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. та нараховані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 43 457 (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 06 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 13 854 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 80 коп.

Повернути Приватному акціонерному товариству Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 29 540 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 26 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.