Ухвала

від 25.10.2018 по справі 388/1872/13-ц

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №388/1872/13-ц провадження № 2-з/403/22/18

У Х В А Л А

25 жовтня 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Гарбар С.І.,

з участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт.Устинівка заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків Дружба до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області , ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державне підприємство Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд , про визнання недійсними розпоряджень, визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків Дружба до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області , ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державне підприємство Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд про: 1) визнання недійсними розпоряджень голови ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.11.2012 року №786-р про надання дозволу гр-нці ОСОБА_7 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та від 28.12.2012 року №994-р про затвердження проекту земелеустрою про передачу гр-нці ОСОБА_7 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; 2) визнання права власності позивача на нерухоме майно, а саме: 4 жижезбірники місткістю 25 куб.метрів, 3 жижезбірники місткістю 35 куб.метрів та резервуар для води місткістю 100 куб.метрів, що розташовані по вул.Заводська, 1 "в" в с.Писанка Долинського району Кіровоградської області; 3) усунення перешкод у користуванні та розпорядженні вказаним майном шляхом зобов"язання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу у володінні та користуванні зазначеним майном.

Під час підготовчого засідання представником позивача ОСОБА_2 в порядку ст.ст.150, 151, 183 ЦПК України подано заяву про забезпечення позову КСПП "Дружба", згідно резолютивної частини вказаної заяви, "...до ОСОБА_5 районної державної адміністрації, ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи: Державне підприємство Дирекція "Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", Головне управління Держземагенства в Кіровоградській області про визнання недійсними розпоряджень, визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном по справі №388/1872/13-ц шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3521984900:02:000:5065, площею 1,7979 га, що на поточний момент належить на праві власності ТОВ "Агроактив" (код 37297544)...".

На обгрунтування підстав забезпечення позову представником позивача ОСОБА_2 зазначено про те, що під час перебування цивільної справи на розгляді в суді, земельна ділянка (кадастровий номер 3521984900:02:000:5065, площа 1,7979 га), на якій розташовано, в тому числі нерухоме майно позивача, а саме: 4 жижезбірники місткістю 25 куб.метрів, 3 жижезбірники місткістю 35 куб.метрів та резервуар для води місткістю 100 куб.метрів, розташованих по вул.Заводська, 1 "В" в с.Писанка Долинського району Кіровоградської області, була передана відповідачем ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ "Агроактив". Відповідач ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ "Агроактив", може впливати на прийняття рішень загальними зборами даного товариства, а також безпосередньо на його керівників, у зв"язку з чим земельна ділянка може бути відчужена і наступним власникам саме з тією метою, щоб унеможливити належний розгляд справи та виконання рішення суду. З огляду на викладене, представник позивача ОСОБА_2 вважає, що накладення арешту на вказану земельну ділянку забезпечить розгляд справи у строки, передбачені процесуальним законом, унеможливить штучне затягування процесу, а також виконання в майбутньому рішення суду та відновлення порушених прав позивача. Крім того, в підготовчому засіданні додатково пояснив, що позовною вимогою з декількох наявних, про забезпечення якої була подана до суду відповідна заява, є вимога про визнання недійсним розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації, що, на його думку, матиме наслідком відновлення первинного стану земельної ділянки. При цьому також зазначив про те, що не вжиття судом заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, може ускладнити користування позивачем, як власником, нерухомим майном, що на ній знаходиться, у випадку задоволення судом однієї із позовних вимог про визнання права власності позивача на нього. Прохав суд прийняти до уваги і надані ним в підготовчому засіданні усні пояснення з приводу вже постановленої судом 22.05.2013 року ухвали про забезпечення позову у даній цивільній справі, згідно якої відповідачу ОСОБА_3 було заборонено користуватись та розпоряджатись об"єктами нерухомості, розташованими на вказаній вище земельній ділянці, на підтвердження недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_3. Представник позивача ОСОБА_2О в підготовчому засіданні також пояснив, що заява про забезпечення позову подавалась до суду з розрахунку того, що до суду була подана також і заява про зміну предмета позову та клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроактив". При цьому зазначив, що законом допускається подання заяви про забезпечення позову як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду заяви, а тому дану правову норму можна застосувати і до подання ним заяви про зміну позову разом із заявою про забезпечення позову у даній цивільній справі.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав заяву про забезпечення позову та вважав наявними підстави для її задоволення судом.

Представник ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області заперечила проти задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, виходячи з того, що відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Разом з тим, позивач прохаючи визнати за ним право власності лише на частину об"єктів, що знаходяться на земельній ділянці, належної на даний час ТОВ "Агроактив", прохає накласти арешт на всю земельну ділянку, не враховуючи при цьому, що на ній знаходиться також і майно, безпосередньо належне відповідачу ОСОБА_3. При цьому заборона відчуження об"єктів нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, та про визнання права власності на які позивачем була подана до суду позовна вимога, вже встановлена ухвалою суду від 22.05.2013 року.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 вважав заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає до задоволення. На обгрунтування своїх заперечень надав суду пояснення про те, що представником позивача жодним чином не було доведено з посиланням на відповідні докази необхідність застосування судом саме такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку, а не іншого, передбаченого законом; на даний час представником позивача не доведено, яким чином ТОВ "Агроактив" може перешкодити володінню і користуванню позивачем майном, розташованим на земельній ділянці, у випадку задоволення судом його позовної вимоги про визнання права власності не це майно, оскільки наявність самого права власності на землю не перешкоджає користуванню об"єктами, що на ній знаходяться. Крім того, представником позивача не доведено, яким саме чином не вжиття судом заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку унеможливить виконання рішення суду та в якій саме частині. Натомість вжиття судом подібного заходу забезпечення позову обмежить в правах користування даною земельною ділянкою ТОВ "Агроактив", як законного власника. Доповнюючи свої заперечення, вказав про неможливість забезпечення позову з урахуванням можливих намірів позивача набути право власності на вказану земельну ділянку, оскільки забезпечення позову здійснюється для пред"явлених та вже існуючих позовних вимог, а не виходячи з тих, що можуть мати місце в майбутньому.

Заслухавши пояснення представників позивача, які прохали заяву про забезпечення позову задоволити; пояснення представника відповідача ОСОБА_5 РДА Кіровоградської області та представника відповідача ОСОБА_3, які заперечили проти задоволення вказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом з урахуванням системного аналізу положень ч.1 ст.153 ЦПК України та п.9 ч.2 ст.197 ЦПК України, виходячи з того, що розгляд судом питання про забезпечення позову має бути здійснений не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, що відповідно виключає як підставу для відкладення судового засідання, відсутність належного повідомлення учасника справи про його дату, час і місце.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз"ясненнями, що містяться в п.4 вказаної Постанови, суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до наданої представником позивача інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна, сформованої 24.10.2018 року за №142470605, власником земельної ділянки площею 1,7979 га, кадастровий номер 3521984900:02:000:5065 є ТОВ "Агроактив", державна реєстрація права власності проведена державним реєстратором 15.12.2016 року, номер запису про право власності: 18080301. При цьому зі змісту вказаної інформаційної довідки, вбачається розташування на вказаній земельній ділянці також і об"єктів нерухомого майна - будівлі корівника загальною площею 3494,1 кв.м..

Інших відомостей про власника земельної ділянки та (або) розташованій на ній будівлі корівника, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При цьому власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.ч.5, 7 ст.319 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно положень ч.1 ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності, ТОВ "Агроактив" набуло права здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою вільно та на власний розсуд, в тому числі, для здійснення підприємницької діяльності, як юридична особа.

На дату розгляду судом заяви про забезпечення позову з наведених представником позивача доводів та наданих ним доказів на їх підтвердження, судом не було встановлено підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України, оскільки представником позивача не було доведено, яким чином не забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку юридичної особи, яка ще не є учасником справи, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з урахуванням того, що подана ним до суду позовна заява, що є предметом розгляду під час підготовчого провадження у справі, не містить вимоги про визнання за позивачем права власності на вказану вище земельну ділянку чи її частину, а виконання рішення суду у випадку задоволення судом зазначеної в позовній заяві вимоги про визнання за позивачем права власності лише на частину майна, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці - 4 жижезбірники місткістю 25 куб.метрів, 3 жижезбірники місткістю 35 куб.метрів та резервуар для води місткістю 100 куб.метрів, жодним чином не може бути ускладеним чи унеможливленим наявністю зареєстрованого права власності на вказану земельну ділянку, на якій вони розташовані, виходячи з того, що законом передбачена можливість власника користуватися об"єктами, що знаходяться на чужій земельній ділянці, в тому числі, шляхом встановлення сервітуту.

Крім того, достатності та обгрунтованості забезпечення позову саме шляхом вжиття передбаченого п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову - накладенням арешту на земельну ділянку, виходячи з принципу співмірності позовних вимог та обраного виду забезпечення позову, представниками позивача в підготовчому засіданні також доведені не були.

Виходячи з викладеного, при вирішенні питання про обрання заходу забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв"язку із застосуванням відповідних заходів; враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб; здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку, належну ТОВ "Агроактив", передбачає не тільки позбавлення останнього на весь час вирішення спору у суді можливості здійснювати правомочності власника, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичній особі, що за відсутності підстав, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК Украни, є обмеженням, що не відповідає вимогам закону за наявності яких воно допускається та є доцільним.

За змістом ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі, його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів, крім іншого, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Разом з тим, представником позивача не було доведено, яким чином забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ТОВ "Агроактив" земельну ділянку відповідатиме можливих способам захисту права позивача, для ефективного захисту яких законом і передбачений інститут забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Зміна предмета позову допускається до закінчення підготовчого засідання (ч.3 ст.49 ЦПК України). Підготовче провадження розпочинається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч.ч.2 ст.189 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги надані представником позивача усні пояснення про те, що подання до суду заяви про зміну предмета позову з одночасним поданням заяви про забезпечення позову можна порівняти з поданням до суду позову та заяви про його забезпечення, оскільки в другому випадку позов та заява про його забезпечення подаються до відкриття провадження у справі, а у випадку забезпечення позову з одночасною зміною предмету позову - до закінчення підготовчого засідання, проведення якого означає наявність вже відкритого провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Таким чином, виходячи із підстав забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України, враховуючи зміст позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову зазначеним позовним вимогам, суд приходить до висновку, що обраний представником позивача вид забезпечення позову, жодним чином не може вплинути на виконання майбутнього рішення суду та забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, виходячи із визначених цивільним законодавством способів захисту цивільних прав судом, а зазначені представником позивача твердження про необхідність вжиття судом вказаного ним в заяві про забезпечення позову заходу з метою забезпечення розгляду справи у передбачені процесуальним законом строки та унеможливлення штучного затягування процесу, не віднесені згідно положень ч.2 ст.149 ЦПК України до підстав забезпечення позову.

Інші твердження представників позивача щодо порушення відповідачем ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 22.05.2013 року, якою було забезпечено позов у даній справі, а також можливість впливу відповідача, як одного із засновників на прийняття рішень загальними зборами ТОВ "Агроактив" та (або) безпосередньо на його керівників щодо можливого подальшого відчуження вказаної вище земельної ділянки, не спростовують висновку суду про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ТОВ "Агроактив" земельну ділянку, оскільки при відчуженні останньої відповідачем ОСОБА_3 не було порушено вимог щодо забезпечення позову за ухвалою суду від 22.05.2013 року шляхом заборонити користуватись та розпоряджатись (відчужувати, демонтаж та переобладнання) об"єктів нерухомості, що на ній знаходяться, а не забороною відчуження земельної ділянки, а згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що, як зазначено представником позивача, є у відкритому доступі, відповідач ОСОБА_3 не є єдиним засновником ТОВ "Агроактив" і доказів можливого впливу ним на прийняття рішень уповноваженими органами даної юридичної особи суду представником позивача надано не було.

З огляду на викладене, накладення арешту на земельну ділянку, належну на праві власності ТОВ "Агроактив", жодним чином не утруднює виконання в майбутньому рішення суду, постановленого за результатами розгляду цивільної справи.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про недоведеність представником позивача наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України та того, що обраний ним захід забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку, належну на праві власності ТОВ "Агроактив", знаходиться у необхідному (обов"язковому) правовому зв"язку із позовними вимогами, їх предметом та відповідними положеннями ЦК України та ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3521984900:02:000:5065, площею 1,7979 га, що належить на праві власності ТОВ "Агроактив", поданій в цивільній справі за позовом колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків Дружба до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Кіровоградської області , ОСОБА_7, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державне підприємство Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд , про визнання недійсними розпоряджень, визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_8