Ухвала

від 26.10.2018 по справі 910/10945/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 26.10.2018Справа №  910/10945/18 За заявою          товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал» про                    забезпечення позову у справі  № 910/10945/18 позовну заяву          товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал» до                              товариства з обмеженою відповідальністю «Лінік-Україна» про                              стягнення 5 183 991,42 грн. Суддя Удалова О.Г. без повідомлення учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10945/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал» (далі – ТОВ «Інтер Глобал», позивач, заявник) до товариства з обмеженою відповідальністю «Лінік-Україна» (далі – ТОВ «Лінік-Україна», відповідач) про стягнення 5 183 991,42 грн. 22.10.2018 позивачем – ТОВ «Інтер Глобал» була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідач – ТОВ «Лінік-Україна» в межах заявлених позовних вимог та понесених судових витрат у розмірі 5 215 332,29 грн. В обґрунтування вказаної заяви позивач вказав, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на затягування судового процесу. Так, 20.09.2018 представник відповідача просив суд оголосити перерву для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на позов; стверджував, що між сторонами ведуться перемовини щодо укладення мирової угоди, у зв'язку з чим судом була оголошена перерва в підготовчому засіданні; 09.10.2018 подав необґрунтоване клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з наявністю кримінального провадження та начебто наявністю в даних бухгалтерії відповідача розбіжностей щодо бухгалтерського обліку, що виникли через вірус «Petya», при цьому жодних доказів таких розбіжностей надано не було, як і не було надано жодних доказів пошкодження баз даних вірусом «Petya», що також мало наслідком оголошення перерви у наступному підготовчому засіданні. Поряд з наведеним, дії відповідача, які полягають у несплаті боргу, що виник ще у грудні 2017 року, свідчать, на думку позивача, про його ухилення від виконання свого обов'язку, відповідно не вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача в подальшому унеможливить виконання рішення суду Позивач вказує, що за відповідачем не зареєстровано будь-якого майна, ані рухомого,ані нерухомого, а розмір статутного капіталу товариства-відповідача становить всього 4 000,00 грн., що також підтверджує той факт, що у випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову, виконання рішення суду у випадку задоволення позову буде не можливим. Крім того, позивач вказує на те, що у відповідача на сьогодні не існує будь-яких виконавчих проваджень, що свідчить про те, що наявні у нього кошти, направляються не на погашення боргу перед позивачем, а на оплату всіх інших рахунків, тобто відповідачем вчиняються умисні дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду. Розглянувши вищевказану заяву позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав. Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що  господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У порушення наведених вимог закону позивачем в обґрунтування поданої ним заяви не наведено фактичних обставин, які б свідчили про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить позивач, а також не надано відповідних доказів на підтвердження наявності таких обставин. Суд зазначає, що відсутність рухомого або нерухомого майна не свідчить про відсутність можливості у відповідача виконати рішення суду, а позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у відповідача грошових коштів у необхідному розмірі для задоволення вимог позивача у разі прийняття судом рішення на користь останнього. Крім того, позивачем не доведено, що відповідач здійснює дії, спрямовані на витрачання ним грошових коштів з іншою метою, ніж оплата заборгованості перед позивачем, та умисно спрямовує їх на користь інших фізичних або юридичних осіб. За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення. Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Глобал» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Лінік-Україна» в межах заявлених позовних вимог та понесених судових витрат у розмірі 5 215 332,29 грн. Ухвала підписана та набрала законної сили 26.10.2018. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним законодавством України. Суддя                                                                                                    О.Г. Удалова