Ухвала

від 26.10.2018 по справі 804/4871/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 жовтня 2018 р.Справа №804/4871/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

25.10.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію постанови № ДН 559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01 червня 2018 р. та постанови № ДН 559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01 червня 2018 р. до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається;

- зупинити стягнення на підставі виконавчих документів постанови № ДН 559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01 червня 2018 р. та постанови № ДН 559/253/АВЛП/МГ-ФС/316 від 01 червня 2018 р.

- зняти арешт з майна підприємства накладеного постановою про арешт майна боржника від 17.09.2018 р. № ВП № 57220209 на виконання постанови № ДН 55/253/АВЛП/МГ- ФС/316 від 01.06.2018 р. та постановою про арешт майна боржника від 17.09.2018 р. № ВП № 57220420 на виконання постанови № ДН 55/253/АВ/ІП/МГ- ФС/315 від 01.06.2018 р.

В обґрунтування заяви зазначено, що Індустріальним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавчі провадження на виконання постанов №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року. Також державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника на виконання постанови №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року. Отже, вказані обставини свідчать про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язки відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршенні, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

З долучених до заяви документів вбачається, що 17.09.2018 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийнято:

- постанову про відкриття виконавчого провадження №57220209 про стягнення штрафу у розмірі 3723 грн. на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року;

- постанову про відкриття виконавчого провадження №57220420 про стягнення штрафу у розмірі 223380 грн. на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року.

Згідно Інформації про виконавчі провадження, 17.09.2018 року державним виконавцем Михайленком Ю.В. прийнято постанови про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження №57220420 від 17.09.2018 року та виконавчого провадження №57220209 від 17.09.2018 року.

Предметом оскарження у даній справі є постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року у розмірі 223380 грн. та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року у розмірі 3723 грн.

Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Пунктом 2 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Оскільки відкрито виконавче провадження, суд приходить до переконання, що на час судового розгляду справи існує реальна можливість початку примусового виконання постанов відповідача, оскарження яких, згідно з чинним законодавством, не зупиняє виконання таких дій.

У разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог про їх скасування, позивачу доведеться докласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення.

При цьому, суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст.1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи викладене, оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову неможливо захистити права, свободи та інтереси позивача, так як примусове виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафу може призвести до шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном.

Щодо вимоги позивача про зупинення стягнення на підставі виконавчих документів та зняття арешту з майна підприємства накладеного постановами про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №57220209 та №57220420 від 17.09.2018 року, суд зазначає настпуне.

В даному випадку належним заходом забезпечення позову є зупинення дії постанов відповідача, на підставі яких державним виконавцем прийнято постанови про арешт майна боржника, оскільки зупинення дії постанов виключає можливість будь-яких дій з примусового виконання постанов відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідності забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року та №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову частково.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАБІРОН» про забезпечення позову у справі №804/4871/18 - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/315 від 01.06.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №804/4871/18.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН559/253/АВ/ІП/МГ-ФС/316 від 01.06.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №804/4871/18.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 40072039, адреса: 4900, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 3, кім.2).

Боржник: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, адреса: 49050, м. Дніпро, вул. Казакова, 3).

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 26.10.2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2