Рішення

від 26.10.2018 по справі 0940/1786/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2018 р. справа № 0940/1786/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_3

до відповідача: Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області

про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57155233, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57155233.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 22703,51 долари США (644287,00 грн.) згідно оскаржуваної постанови, оскільки державним виконавцем не вжито жодних заходів примусового виконання рішення, які б забезпечили фактичне виконання боржником виконавчого документа майнового характеру, в той час як виконавче провадження на підставі якого здійснюється стягнення виконавчого збору є закінченим відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (а.с.18-19).

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано суду заяву разом з додатками (а.с.21-25).

У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-2).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, що поданий в судовому засіданні. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

06.09.2018 року старшим державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57155233 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 43840268, виданої 14.08.2015 року Богородчанським РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 22703,51 долари США (644287,00 грн.) виконавчого збору (а.с.9).

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору № 43840268 від 14.08.2015 року прийнята головним державним виконавцем Богородчанським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 в рамках виконавчого провадження ВП № 43840268, відкритого 03.07.2014 року з примусового виконання виконавчого листа № 901/2374/12, виданого 10.06.2013 року Богородчанським районним судом Івано-Франківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Банк Форум" 227035,12 доларів США боргу за кредитним договором № 0005/07/14-КЕ від 03.05.2007 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, зазначений виконавчий лист звертався до виконання неодноразово. В той же час, постанова про стягнення виконавчого збору № 43840268, видана 14.08.2015 року Богородчанським РВ ДВС про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 22703,51 долари США (644287,00 грн.) виконавчого збору, винесена у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" при первинному зверненні виконавчого документу до виконання.

З матеріалів справи слідує, що 05.09.2018 року старшим державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 закінчено виконавче провадження ВП № 50909252 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України "Про виконавче провадження" за № 606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон № 606-XIV) (у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження).

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Частиною 3 коментованої статті передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю.

В рамках реформування системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження, 02.06.2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1404-VIII "Про виконавче провадження", що набрав чинності 05.10.2016 року (надалі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно частини 2 коментованої статті виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону № 1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Згідно частини 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вже встановлено судом, постанова про закінчення виконавчого провадження від 05.09.2018 року ВП № 50909252 прийнята саме на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В свою чергу, виконавче провадження ВП № 57155233 відкрито з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 43840268, виданої Богородчанським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 14.08.2015 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

Судом встановлено, що на дату винесення Богородчанським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області вищевказаної постанови та станом на момент розгляду справи, постанова про стягнення виконавчого збору № 43840268 від 14.08.2015 року не оскаржена, не скасована, а відтак в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню, що відповідає принципу правової визначеності шляхом забезпечення обов'язковості виконання судового рішення.

В той же час, суд звертає увагу, що правомірність винесення постанови про стягнення виконавчого збору не є предметом розгляду даного спору.

Таким чином, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року. Вчинення аналогічних дій передбачав і Закону України "Про виконавче провадження" за № 606-XIV від 21.04.1999 року.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № 816/823/17.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд звертає увагу, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність свого рішення від 06.09.2018 року ВП № 57155233.

Твердження позивача про те, що в оскаржуваній постанові сума стягнення зазначена в іноземній валюті, а також те, що державним виконавцем вказано невірний офіційний курс НБУ щодо долара США, спростовуються наявною в матеріалах справи копією рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2013 року, в резолютивній частині якого вказано суму заборгованості виключно в іноземній валюті та довідкою Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" № 228 від 04.09.2018 року (а.с.11-12, 33).

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57155233, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Лесі Українки, 9, с. Космач, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77731) до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 35037846, вул. Шевченка, 69, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2018 року ВП № 57155233- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Матуляк Я.П.