8.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
24 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2257/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Басової Н.М.
при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,
за участю:
представника позивача: Купчик Г.С.,
представника відповідача: Кочеткової А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Східно-промисловий комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "СП Банк" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
30 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк (далі - АТ СП БАНК , позивач) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ СП Банк до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати вчинити певні дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк із вилученням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 10.06.2015 №15382691.
Свої вимог обґрунтовував тим, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.09.2015 №595 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 10.09.2015 № 166 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк та делегування повноважень ліквідатора банку , яким зі змінами, внесеними Рішенням Фонду від 30.12.2015 №284, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано усі повноваження ліквідатора Банку визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, на строк з 11.09.2015 по 10.09.2017 включно. Рішенням Фонду гарантування від 28.08.2017 № 3790 строки здійснення ліквідації продовжено до 10.09.2018.
Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації регулюються нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон), який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 46 Закону, з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
У відповідності до ст. 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
Під час реалізації наданих Законом повноважень, Уповноваженою особою Фонду встановлений факт накладення публічного обтяження на майно АТ СП БАНК .
Так, на підставі рішення заступника начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ МД у Луганській області від 17.03.2015 № 70/12-14-25-69 складено Акт № 81/12-14-25- 71 опису майна від 05.06.2015. При цьому вказаний Акт не містить підписів представників Банку чи залучених осіб. У подальшому, а саме 10.06.2015, відомості щодо обтяження майна АТ СП БАНК за № 15382691 внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку процедури ліквідації банку, тобто у даному випадку з 14.09.2015, втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Про факт проведення ліквідаційної процедури, а також необхідність зняття обтяження та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 10.06.2015 за № 15382691 повідомлено відповідача листом від 06.06.2018 №64/18-Л.
У відповідь на вказаний лист, 09.07.2018 до АТ СП БАНК надійшов лист ГУ ДФС у Луганській області від 05.07.2018 за № 4298/10/12-32-17-03-11, згідно з яким відповідач відмовився виконати законні вимоги позивача.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача суперечить вимогам п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв'язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.1а-4).
Відповідач позов не визнав, 17.08.2018 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
ПАТ Східно-промисловий комерційний банк відповідно до ідентифікаційних даних платника податків перебуває на обліку в Офісі великих платників ДФС, в ДПІ у м. Сєвєродонецьку перебуває на обліку за неосновним місцем. Згідно даних ITC Податковий блок станом на теперішній час по платнику ПАТ СП БАНК (код ЄДРПОУ 23478833) обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 766,74 грн. Зазначений борг виник на підставі поданої податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 31.01.2014 р. №9003485585 та складається з несплачених щомісячних нарахувань в сумі 4127, 79 грн. за період липень-грудень 2015 р.
Статтею 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації. - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Відповідно до п. 89.3 цієї статті, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
За таких обставин, заступником начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області було прийнято рішення від 17.03.2015р. №70/12-14-25-69 про опис майна АТ СП БАНК у податкову заставу. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, було складено податковим керуючим 05.06.2015 р. за №81/12-14-25-71. Зазначене рішення та дії контролюючого органу ПАТ Східно-промисловий комерційний банк не оскаржувались.
Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.09.2015 р. №166, як сам позивач зазначає у адміністративному позові, було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк . 11.06.2018 року, тобто після спливу 3 років з дня внесення запису №15382691 від 10.06.2015 щодо публічного обтяження, позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області щодо здійснення дій зі зняття обтяження - податкової застави. В той час, податковий борг сплачено не було.
Пунктом 93.1 статті 93 ПКУ чітко визначено підстави для припинення податкової застави, а саме, з дня:
93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податково боргу в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнані протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошової зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедур адміністративного або судового оскарження.
Відповідно до п. 93.2 цієї статті, підставою для звільнення майна платника податків з-пі податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93. цієї статті.
Жодна з подій, визначена підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 статті 93 ПКУ не відбулась, у зв'язку з чим, відсутні підстави для звільнення майна позивача з-під податкової застави та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 10.06.2015 за №15382691.
На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову ПАТ Східно-промисловий комерційний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ СП Банк відмовити у повному обсязі (а.с.35).
18.10.2018 до суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких він зазначив, про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.08.2018 № 2337 строки здійснення процедури ліквідації АТ СП БАНК продовжено на один рік з 11.09.2018 по 10.09.2019 включно.
Крім того зазначив про те, що на адресу АТ СП Банк 15.10.2015 надійшла заява СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС від 08.10.2015 № 1747/10/28-05-23 про задоволення кредиторських вимог на суму податкового боргу в розмірі 93 663,37 грн. з додатками. Відповідно до змісту заяви та долучених до неї документів сума податкового боргу складається з наступних сум: 507,90 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами; 27 607,89 грн. земельного податку з юридичних осіб: 1 393,67 грн. орендної плати з юридичних осіб; 64 153,91 грн. авансових внесків з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України.
За результатами розгляду цієї заяви уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ СП Банк заявнику надано відповідь від 24.12.2015 № 251/15-Л.
Щодо особливостей здійснення платежів, задоволення вимог до неплатоспроможного банку позивач зазначив, що з 11.09.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ СП Банк .
На виконання вимог ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон), відповідну інформацію розміщено на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет, а також в газеті Голос України від 16.09.2015 № 171 (6175).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
У свою чергу, у ч. 6 ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність прямо вказано, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Таким чином Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним по відношенню до інших Законів України, у зв'язку з чим до даних правовідносин слід застосовувати насамперед норми вказаного Закону. Саме Законом передбачені, зокрема, порядок визнання осіб кредиторами Банку, черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.
Ліквідація АТ СП Банк відбувається також відповідно до Положення про порядок здійснення процедури ліквідації банків, зареєстрованих на території проведення антитерористичної операції або Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.11.2015 №213, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.12.2015 за № 1630/28075 (далі - Положення № 213).
Частиною п'ятою статті 45 Закону встановлено строк, протягом якого кредитори мають право заявити Фонду гарантування про свої вимоги до банку. Цей строк складає 30 днів з дня опублікування відомостей в одному із зазначеному засобу масової інформації про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.
Оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ СП Банк опубліковано 16 вересня 2015 року. Отже строк, протягом якого кредитори АТ СП Банк мали право заявити Фонду гарантування (уповноваженій особі Фонду гарантування на ліквідацію АТ СП Банк ) про свої вимоги до АТ СП Банк , закінчився 16 жовтня 2015 року (включно).
У передбачений Законом строк до АТ СП Банк органами ДФС України надіслана лише одна заява вимог кредитора: заява СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС від 08.10.2015 № 1747/10/28-05-23 про задоволення кредиторських вимог на суму податкового боргу в розмірі 93 663,37 грн.
Із відповідною вимогою до АТ СП Банк ГУ ДФС у Луганській області (ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області), як у передбачений Законом строк, так і після його закінчення, не зверталось. Відповідно, відповідач не є кредитором АТ СП Банк .
Відповідно до ст. 49 Закону Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана здійснити звірку заявлених вимог до Банку із фактичними даними банку, визначити суму заборгованості кожному кредитору та віднести вимоги до певної черги погашення.
З дня запровадження процедури ліквідації банку, а також і на теперішній час фактичного доступу до головного офісу АТ СП Банк , який розташований у місті Луганськ, вул. 26 Бакинських Комісарів, 155, у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ СП Банк немає. Місцезнаходження первинних бухгалтерських документів АТ СП Банк , а також серверів (із встановленою базою даних Банку) автоматизованої банківської системи, інших документів та технічних засобів Банку, не встановлено.
Відсутність законних підстав для включення вимог СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ СП БАНК , зокрема - відсутність доступу до відповідних баз даних, інформації, яка забезпечить звірку заявлених вимог кредиторів з фактичними даними АТ СП БАНК , як наслідок стало підставою для відхилення кредиторської вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального ГУ ДФС від 08.10.2015 № 1747/10/28-05-23.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів визначена ст. 52 Закону.
Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відносяться до восьмої черги (Порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затверджений Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів 21.08.2017 №3711, зареєстрований в МЮУ 07.09.2017 за №1104/30972).
Щодо публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП БАНК , що наявне у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, запис від 10.06.2015 за № 15382691, то Рішення заступника начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ МД у Луганській області від 17.03.2015 № 70/12-14-25-69 про опис майна у податкову заставу та Акт № 81/12-14-25-71 опису майна від 05.06.2015, що складений податковим керуючим Кравченко Г.В., АТ СП Банк отримало у відповідь на власне звернення 09.07.2018 року у вигляді копій.
Відповідно п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Під час винесення зазначених документів представники банку залучені не були. Ані Рішення, ані Акт не містять переліку майна банку, на яке накладено арешт, а також зазначення суми податкового боргу.
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження - податкову заставу майна АТ СП БАНК за № 15382691 внесений 10.06.2015.
Як було зазначено у позовній заяві, п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку, тобто у даному випадку з 11.09.2015, втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Названі норми Закону спрямовані на забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. За таких обставин позивач вважає, що вони є обов'язковими для виконання і органами ДФС України.
Однією зі складових процедури ліквідації банку є продаж майна (активів) банку. Наявність арешту на майно - є прямою та суттєвою перешкодою у виконанні завдань з реалізації майна банку, що ліквідується, як наслідок - унеможливлення процесу накопичення ліквідної маси банку, здійснення виплат у передбаченій ст. 52 Закону черговості, тощо.
Позивач вважає, що всупереч зазначеній нормі, ГУ ДФС у Луганській області (ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області) не вчиняє дій із виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження майна АТ СП Банк (а.с.95-99).
Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання (а.с.1).
Ухвалою суду від 17.08.2018 підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.49).
Розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції - ухвали суду від 02.10.2018 та від 04.10.2018 (а.с.69,81).
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Надав суду пояснення аналогічні позову та письмовим поясненням.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, надав суду пояснення аналогічні відзиву. Щодо переліку майна банку, на яке було накладено податкову заставу, пояснив, що прийняття рішення та складання акту опису відбувались в той час, коли м.Луганськ вже був на непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим, доступу до майна не було, а тому рішення та акт опису не містять в собі конкретний перелік майна, на яке накладено податкову заставу.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Східно-промисловий комерційний банк" - код ЄДРПОУ: 23478833, місцезнаходження: 91047, Луганська область, м.Луганськ, Ленінський район, вул.26 Бакінскіх комісарів, будинок 155 - перебуває в стані ліквідації (а.с.21-26).
Так, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.09.2015 №595 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 10.09.2015 № 166 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Східно-промисловий комерційний банк та делегування повноважень ліквідатора банку , яким зі змінами, внесеними Рішенням Фонду від 30.12.2015 №284, розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано усі повноваження ліквідатора Банку визначені Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, на строк з 11.09.2015 по 10.09.2017 включно. Рішенням Фонду гарантування від 28.08.2017 № 3790 строки здійснення ліквідації продовжено до 10.09.2018. В подальшому, рішенням Фонду від 23.08.2018 № 2337 строки здійснення процедури ліквідації АТ СП БАНК продовжено на один рік з 11.09.2018 по 10.09.2019 включно (а.с.6,7,8,9,100).
Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку в Офісі великих платників ДФС, в ДПІ у м. Сєвєродонецьку перебуває на обліку за неосновним місцем (а.с.38-40). Згідно даних ITC Податковий блок станом на теперішній час по платнику ПАТ СП Банк (код ЄДРПОУ 23478833) обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 766,74 грн. Зазначений борг виник на підставі поданої податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 31.01.2014 р. №9003485585 та складається з несплачених щомісячних нарахувань в сумі 4127, 79 грн. за період липень-грудень 2015 р. (а.с.36-37,43,44).
Заступником начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області було прийнято рішення від 17.03.2015р. №70/12-14-25-69 про опис майна АТ СП Банк у податкову заставу (а.с.41).
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, було складено податковим керуючим 05.06.2015 р. за №81/12-14-25-71 (а.с.42).
Зазначене рішення та дії контролюючого органу ПАТ Східно-промисловий комерційний банк не оскаржувались.
10.06.2015 відомості щодо обтяження майна АТ СП БАНК за № 15382691 внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом від 09.03.2017 (а.с.13-16).
Позивач листом від 06.06.2018 №64/18-Л звернувся до відповідача з вимогою здійснити дії зі зняття обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк , вилучивши з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №15382691 від 10.06.2015 (а.с.17).
У відповідь на вказаний лист, ГУ ДФС у Луганській області листом від 05.07.2018 за № 4298/10/12-32-17-03-11 повідомив позивача про те, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп.93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 ст.93 ПК України (а.с.18).
Таким чином, відповідач обтяження не зняв.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав.
Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 №4452-VІІ (з відповідними змінами та доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №4452-VІІ), Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 №1255-ІV (з відповідними змінами та доповненнями в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1255-ІV), Податковим Кодексом України та Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі- Порядок №830).
Так, згідно п.4.1.155 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Зміст податкової застави зазначений в статті 88 ПК України, відповідно до якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. (п.88.1-88.2).
Процедурні питання податкової застави регулюються ст.89 ПК України.
Так, право податкової застави виникає серед іншого у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1.).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.89.3.).
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8).
Статтею 93 ПК України передбачена процедура припинення податкової застави.
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 №1255-ІV податкова застава належить до публічних обтяжень.
При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа) (частина 1 статті 38 Закону №1255-ІV).
Публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу (частина 1 ст.39 Закону №1255-ІV).
Публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу (особи) з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.
Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження (стаття 41 Закону №1255-ІV).
Згідно пункту 4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.
Державна реєстрація податкової застави, предметом якої є рухоме майно, проводиться податковим керуючим, яким складено акт опису (абзац 4 пункту 5 Порядку №830).
Пунктом 24 Порядку №830 передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.
Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років.
Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.
Судом також встановлено, що з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, Верховною Радою України 23.02.2012 був прийнятий Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб №4452-VІІ.
Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №4452-VІІ з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (в тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Аналізуючи у сукупності вказані вище норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що податкова застава, застосована до позивача згідно рішення заступника начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області від 17.03.2015 №70/12-14-25-69 про опис майна, відноситься до видів публічного обтяження, а тому в силу приписів пункту 7 частини 2 статті 46 Закону №4452-VІІ з дня початку процедури ліквідації банку втратила свою чинність.
Суд вважає, що пріоритетним в застосуванні норм права до правовідносин, що виникли між сторонами, є саме Закон №4452-VІІ, а не Податковий Кодекс України, оскільки він є спеціальним та прийнятий пізніше у часі ані ж ПКУ. Податкові органи в своїй діяльності керуються не лише нормами Податкового Кодексу, а й іншими нормативно-правовими актами.
Оскільки відповідач, дізнавшись про процедуру ліквідації АТ "СП Банк", не здійснив дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк , тим самим допустив протиправну бездіяльність, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Правильним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 10.06.2015 №15382691.
Доводи відповідача з приводу прерогативи Податкового Кодексу України над іншими нормативно-правовими актами є незмістовними по вище викладеним мотивам.
Посилання відповідача про те, що позивачем не оскаржувалось саме рішення про опис майна у податкову заставу є неприйнятними з огляду на те, що в даному випадку у зв'язку з розпочатою процедурою ліквідації банку, податкова застава втрачає чинність в силу Закону №4452- VІІ і не має правового значення, чи оскаржувалось саме рішення про опис майна, чи ні.
Інших правових доводів відзив не містить.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим їх слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн. (а.с.5). Оскільки рішення прийнято на користь позивача, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Східно-промисловий комерційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "СП Банк" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області щодо не зняття публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк .
Зобов'язати Головне управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445) вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна АТ СП Банк із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 10.06.2015 №15382691.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Східно-промисловий комерційний банк" (код ЄДРПОУ: 23478833) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 26 жовтня 2018 року.
Суддя Н.М. Басова
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2018 |
Оприлюднено | 28.10.2018 |
Номер документу | 77410807 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні