Постанова

від 24.10.2018 по справі 804/12772/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/12772/13-а

адміністративне провадження №К/9901/28378/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми Топстар на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року (колегія у складі суддів: О.М. Лукманова, Л.А. Божко, Т.С. Прокопчук) у справі№ 804/12772/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми Топстар доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області провизнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми Топстар (далі - ТОВ Науково-виробничої фірми Топстар ) звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001992204 від 11 вересня 2013 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування у акті від 28 вересня 2013 року № 239/2204/33183798 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПНВ Фірма Леан за березень, квітень 2012 року, ТОВ Авіс-Фарм за вересень 2012 року, ТОВ Поліметал-Торг за вересень 2012 року, ТОВ Експо-Центр Метеор за вересень 2012 року висновків про визнання нереальності здійснення господарських операцій ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар з ПНВ Фірма Леан за березень, квітень 2012 року, ТОВ Авіс-Фарм за вересень 2012 року, ТОВ Поліметал-Торг за вересень 2012 року, ТОВ Експо-Центр Метеор за вересень 2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар , яке відбулось на підставі акту від від 28 вересня 2013 року № 239/2204/33183798 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПНВ Фірма Леан за березень, квітень 2012 року, ТОВ Авіс-Фарм за вересень 2012 року, ТОВ Поліметал-Торг (38113463) за вересень 2012 року, ТОВ Експо-Центр Метеор за вересень 2012 року , в тому числі дії з виключення з електронної бази даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар у податкових деклараціях;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар , у тому числі зобов'язати відобразити у електронній базі даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар включило до податкових декларацій з податку на додану вартість;

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках. Також, відповідачем було неправомірно здійснено на підставі висновків акту перевірки коригування показників податкової звітності ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001992204 від 11 вересня 2013 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та прийнято нове рішення, яким також позов задоволено частково. Однак податкове повідомлення-рішення № 0001992204 від 11 вересня 2013 року визнано протиправним та скасовано у частині 90975,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 60650 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 30325 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині, суд першої інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами - ПНВ фірма Леан , ТОВ Авіс-Фарм , ТОВ Поліметал-Торг , ТОВ Експо-Центр Метеор , підтверджується первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого суду, окрім правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій позивача з ТОВ Авіс-Фарма та ТОВ Поліметал-Торг у зв'язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій, оскільки позивачем не підтверджено використання у своїй власній господарській діяльності послуг, отриманих від цих контрагентів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки позивача, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в тій частині, якою було визнано законним донарахування з ПДВ, визначене податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням в сумі 48140,00 грн., за наслідками проведення господарських операцій з контрагентами - ТОВ Авіс-Фарма та ТОВ Поліметал-Торг , та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що використання у власній господарській діяльності послуг замовлених у ТОВ Авіс-Фарма та ТОВ Поліметал-Торг підтверджується первинними документами наявними в матеріалах адміністративної справи.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем з 21 серпня 2013 року по 28 серпня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Науково-виробнича фірма Топстар з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПНВ фірма Леан за березень, квітень 2012 року, ТОВ Авіс-Фарм за вересень 2012 року, ТОВ Поліметал-Торг за вересень 2012 року, ТОВ Експо-Центр Метеор за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2013 року № 239/2204/33183798, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 108790 грн.

Підставою для таких висновків податкового органу стала встановлена нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Науково - виробнича фірма Топстар з контрагентами - ПНВ фірма Леан , ТОВ Авіс-Фарм , ТОВ Поліметал-Торг , ТОВ Експо-Центр Метеор , їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

На підставі акта перевірки від 28 серпня 2013 року № 239/2204/33183798 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001992204 від 11 вересня 2013 року, яким ТОВ Науково - виробнича фірма Топстар збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 163185 грн., з яких за основним платежем - 108790 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 54395 грн.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ Науково - виробнича фірма Топстар та з ПНВ фірма Леан укладено договори поставки №37/1 від 19 березня 2012 року, №37/2 від 16 квітня 2012 року; з ТОВ Авіас-Фарм укладено договір надання інжинірингових послуг №020712/7 від 02 липня 2012 року; з ТОВ ПоліметалТорг укладено договір надання інжинірингових послуг №071214-И від 02 липня 2012 року; з ТОВ Експо-Центр Метеор укладено договір постановки №ЭЦ0010/11 від 17 серпня 2011 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій, проведених на підставі укладених договорів, позивачем були надані податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, договори оренди, договір купівлі-продажу, транспортні заявки, акти виконаних робіт, вантажно-митні декларації, листи про згоду на переведення боргу та договори переведення боргу, фото-докази, які підтверджують виготовлення виставкового стенду.

Судами також встановлено, що відповідно до довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, надання інших допоміжних комерційних послуг, роздрібна торгівля, іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у ТОВ Авіас-Фарм та ТОВ ПоліметалТорг інжинірингових послуг по виготовленню технічної документації для механічної обробки, а також по впровадженню на машинобудівних підприємствах України металоріжущого інструмента корпорації ZCCCT, ZCC (Китай), PRAMET (Чехія), обґрунтовано звернув увагу на недостатність доказів, підтверджуючих їх використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. При цьому вчинені господарські операції також мають бути пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. В тому числі, з обов'язковим врахуванням того, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, з ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди підлягає встановленню їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншою економічною діяльністю, а також з фактом їх використання в господарській діяльності суб'єкта для здійснення ним господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

З цього приводу також звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається саме на платника-покупця товарів/робіт/послуг, позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Відтак, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагентів - ТОВ Авіас-Фарм і ТОВ ПоліметалТорг інжинірингових послуг, правомірно здійснив ретельне дослідження усіх первинних документів, складених на реалізацію спірних договорів та дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання послуг, використання яких у господарській діяльності позивача не підтверджено.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованим доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині, яка є предметом касаційного перегляду, є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми Топстар залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду