Постанова

від 19.06.2007 по справі 13/360-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/360-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2007                                                                                   Справа № 13/360-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Чимбар Л.О., Швець В.В.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Хоменко О.Ю., довіреність №157/789  від 22.12.06          

від  відповідача :  Добровольський О.В., довіреність №2134  від 11.12.06;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова”, м.Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.01.07р.  у справі № 13/360-06

за позовом  державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова”, м.Дніпропетровськ  

до  Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 4 388 226,80грн.  

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2007р. у справі №13/360-06 (суддя І.А.Рудь) позов державного підприємства (далі-ДП) “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.Макарова” задоволено частково, з комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” стягнуто на користь позивача 3 586 981грн.99коп. основного боргу, 195 076грн.16коп. інфляційних витрат та 85955грн.99коп. 3-х процентів річних; в частині стягнення пені в сумі 520 212грн.66коп. в позові відмовлено;

- в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог господарський суд посилався на умови договору, укладеного сторонами, відповідно до яких теплова енергія, що є предметом поставки за цим договором використовується для потреб населення та на положення Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати житлово-комунальні послуги”;

- не погодившись з рішенням суду, ДП ”Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.Макарова”  подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати в частині відмови у стягненні пені, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;

- при цьому скаржник посилається на неврахування господарським судом обставин щодо використання відповідачем теплоенергії за договором №83 від 04.08.2003р. в жовтні-грудні 2005 року, отримання від неї прибутку та несплату боргу на цей період, а також на те, що теплова енергія передається підприємству відповідача, а не населенню, у зв”язку з чим, застосування господарським судом положень Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати житлово-комунальні послуги” є безпідставним;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.06.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2003р. ДП ”Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім.Макарова” (енергопостачальною організацією) та дочірнім підприємством ОКП “Дніпротеплоенерго” з транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” (споживачем) укладено договір №83, згідно з яким енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач –оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

П.п.5.1, 5.4 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Споживач щомісячно, не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним, подає до енергопостачальної організації підписаний уповноваженою особою протокол зняття показань приладів обліку та погоджує його з енергопостачальною організацією. На підставі протоколу складається акт про фактичне місячне споживання теплової енергії.

Відповідно до п.7.4 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період.

П.п.8.3.3 п.8.3 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0.5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

На виконання умов договору протягом жовтня-грудня 2005 року позивачем здійснена поставка теплової енергії на загальну суму 3 586 981грн.99коп., що підтверджується актами про місячний відпуск енергії

Зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії в установлені договором строки відповідачем не виконані.

Станом на момент звернення з позовом сума заборгованості не сплачена.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст.625 названого Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведені норми та враховуючи, що факт отримання теплової енергії на загальну суму 3 586 981грн.99 коп. відповідачем не спростовано, докази оплати даної суми останнім не надані, позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних витрат та 3-х процентів річних цілком вірно визнані господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно слід зазначити, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію господарський суд правильно встановив обставини щодо використання цієї енергії для потреб населення з огляду на п.п.6.1.1 п.6.1 договору №83 від 04.08.2003р.

При цьому відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати житлово-комунальні послуги” тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги, у тому числі, теплову енергію . Дія цього Закону поширюється на час до усунення Кабінетом Міністрів України причин, зазначених у статті 1, і прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.

Щодо досліджуваної справи, то як вбачається з довідки, наданої відповідачем до матеріалів справи (а.с.49), станом на 01.11.2006р. заборгованість населення перед підприємством за отриману теплову енергію складає 5 284 410грн.16 коп.

За таких обставин господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні відповідної частини позовних вимог.

У цьому зв”язку підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки предметом договору №83 від 04.08.2003р. була теплова енергія, яка в подальшому використовувалася для потреб населення, хоча стороною за цим договором і є юридична особа.

      Керуючись ст.ст. 101-103,105  Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.07р.  у справі № 13/360-06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

Суддя                                                                                                        Л.О.Чимбар

Суддя                                                                                                        В.В.Швець