Рішення
від 24.10.2018 по справі 924/268/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2018 р. Справа № 924/268/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.А., розглянувши справу у залі судового засідання № 204

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький

про стягнення 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький

до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р.

Представники сторін:

позивача (за первісним позовом): Романов М.І. - довіреність № 17 від 10.05.18р.;

відповідача (за первісним позовом): Оніщук Є.О. - за довіреністю.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.04.2018р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.05.2018р. відкрито провадження у справі № 924/268/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.06.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/268/18 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2018 року прийнято зустрічний позов Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/268/18 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось з позовом до суду про стягнення з Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних на підставі договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує, що за умовами п. 1.1. договору замовник доручив виконавцю провести сільськогосподарські роботи технікою виконавця на полях замовника, а замовник зобов'язався оплатити фактично виконані та прийняті за актами роботи. Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом у позовній заяві, між замовником та виконавцем було підписано акти виконаних робіт на суму 4226049,50 грн. Однак, станом на 08.02.2018р. замовник зобов'язання по договору виконав частково та сплатив 1800000,00 грн. Таким чином, позивач за первісним позовом просить суд стягнути заборгованість в розмірі 2426049,50 грн. Разом з тим, також просить суд стягнути пеню в розмірі 168189,23 грн. та 3% річних в сумі 17854,12, нараховані на суму основного бору.

У поданому відзиві від 08.06.2018р. відповідач за первісним позовом зазначає, зокрема, що він не міг бути замовником, оскільки за умовами Статуту предметом діяльності Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" є виконання робіт, надання послуг, здійснення виробничої та будь-якої іншої господарської діяльності. Також відповідач не володіє речовими правами на жодну земельну ділянку, на яких могли виконуватись роботи. Крім того, звертає увагу на те, що замовником не надсилались, передбачені умовами договору, заявки на роботи та не приймались роботи у виконавця з огляду на відсутність шляхових та обліково-дорожніх листів. Вказує про відсутність підписів і печаток сторін у акті № 47 від 23.11.2017р., а у актах № 16 від 31.07.2017р. та № 17 від 16.08.2017р. не чітко видно відбитки печатки замовника. Дочірнім підприємством "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у відзиві вказано, що директор підприємства не мав необхідних повноважень укладати договір та підписувати будь-які інші документи з позивачем без рішення загальних зборів засновника підприємства, оскільки орієнтована вартість робіт за весь строк дії спірного договору становить 12600000,00 грн., а пп. 3 п. 7.5.1. Статуту відповідача за первісним позовом передбачено, що засновник реалізує свої права щодо управління підприємством через рішення вищого органу (загальних зборів) з питань вчинення значного правочину підприємством у разі, якщо ринкова вартість робіт, послуг або грошових коштів, що є предметом такого правочину перевищує 100000,00 грн.

Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" у поясненні на відзив від 17.07.2018р. вказано з-поміж іншого, що відповідно до п. 4.2. Статуту відповідача та п. 1.6. КВЕД відповідач має законне право виступати замовником сільськогосподарських робіт. Також зазначає, що відповідач фактично підтвердив своє рішення із замовлення сільськогосподарських послуг та виконав договір частково, але після завершення виконання сільськогосподарських робіт та прийняття їх за актами відмовився оплачувати фактично виконані роботи.

До суду відповідачем за первісним позовом подано заперечення на відповідь, де відзначено, зокрема, що відсутні підписи і печатки сторін у акті № 47 від 23.11.2017р., а копія акту № 49 від 18.12.2017р. взагалі відсутня. Також з огляду на зміст ст. 125 Земельного кодексу України позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, які би підтверджували, що земельні ділянки можуть знаходитись у останнього в оренді або суборенді, на правах спільного користування.

Відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. Свою позицію обґрунтовує тим, що в момент вчинення даного правочину сторонами не додержано вимог, які встановлені ч. 2 та ч. 5 ст. 203 ЦК України. Зазначає, зокрема, що у відповідності до п. 1.2. договору виконавець виконує роботу власними екіпажами та власною технікою. Місцезнаходження полів, на яких мають виконуватися роботи, повідомляються виконавцю замовником додатково в заявках на роботи. У виконавця були відсутні шляхові та обліково-дорожні листи, які заповнюються виконавцем під час виконання робіт та підписуються відповідальною особою замовника для прийняття робіт. Саме на підставі даних листів формуються акти виконаних робіт. На думку відповідача за первісним позовом, укладаючи даний договір, сторони мали на увазі настання правових наслідків, що породжуються договором про надання послуг, а мали на меті приховати укладення договору оренди майна. Дану обставину обґрунтовує тим, що майно (техніка) також перебуває в заставі ПАТ КБ „Приватбанк", тому позивач за первісним позовом не мав права передавати майно, що перебуває в заставі, без дозволу банку в оренду третім особам.

Таким чином, вважає відповідач за первісним позовом, оскільки укладений між сторонами 02.03.2017р. договір № 1 на проведення сільськогосподарських робіт не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а керівник Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору оренди, даний договір суперечить закону та має бути визнаний судом недійсним.

Окрім того, у зустрічному позові зазначено, що директор підприємства не мав необхідних повноважень укладати договір з відповідачем, оскільки вартість робіт за спірним договором становить 12600000,00 грн. 02.03.2017р. на загальних зборах членів кооперативу вирішено уповноважити директора підприємства підписати договір на проведення сільськогосподарських робіт після затвердження умов договору рішенням загальних зборів членів кооперативу (протокол № 76), однак зборами членів кооперативу вирішено, зокрема, відхилити проект договору на проведення сільськогосподарських робіт.

Позивачем за первісним позовом надано суду заперечення від 17.07.2018р., у яких зазначає, що наявність чи відсутність у відповідача власних земельних ділянок не може бути підставою для можливості чи неможливості укладення договору на виконання сільськогосподарських робіт. Окрім того, 24.05.2017р. від замовника на рахунок виконавця надійшов аванс в розмірі 1500000,00 грн., які, на думку позивача за первісним позовом, підтверджують, що Дочірнє підприємство "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу замовив виконання робіт на умовах, встановлених договором та прийняв договір до фактичного виконання. Підписані акти виконаних робіт свідчать про те, що роботи були виконанні в повному об'ємі, своєчасно та у якості, що задовольнила замовника повністю. Разом з тим, відмічено, що відповідно до п. 9.2. договору замовник та виконавець заявляють, що на момент підписання даного договору вони володіють достатньою правосуб'єктністю для підписання даного договору і додаткові дозволи і документи отримувати не треба. Також у відкритому реєстрі реєстрації підприємств України не зазначено жодних обмежень щодо підписання угод.

У відповіді на відзив від 01.08.2018р. відповідачем за первісним позовом відмічено, зокрема, щодо твердження Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", що позивач міг виступати, як посередник у сільськогосподарській діяльності між позивачем і володільцем земельних ділянок, що у разі підтвердження вказаної обставини, правовідносини за участі сторін та третіх осіб, в яких позивач виступав посередником, не виникають з договору надання послуг, а містять ознаки договорів комісії, доручення, які не є предметом доказування, що в свою чергу підтверджує удаваність правочину.

У відзиві на зустрічний позов (вх. № 05-22/7126/18 від 04.09.2018р.) Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. Звертає увагу на те, що позивач фактично підтвердив своє рішення із замовлення сільськогосподарських послуг та виконав договір частково, але після завершення виконання сільськогосподарських робіт та прийняття їх після завершення виконання сільськогосподарських робіт та прийняття їх за актами відмовляється оплачувати фактично виконані роботи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.03.2017р. між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (замовник) укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Перелік робіт на кожен рік дії даного договору: посів, проведений трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300186, причіпна техніка - сівалка Great Plains YP1630F-1670WS, на площі 2000 га, 550 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 1100000,00 грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - зернова жниварка С750, с.н. 71504991, на площі 1000 га, 950 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 950000, грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - жниварка Class Sunspeed с.н. 44300922, на площі 1000 га, 750 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 750000,00 грн.; культивація (перша), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; культивація (друга), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; внесення гербіцидів, проведених обприскувачем самохідним AS720, на площі 4000 га, 200 грн./га вартість робіт на пальному замовника на суму 800000,00 грн. Всього вартість робіт складає 4200000,00 грн.

Назва, етапи робіт, розмір площ можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець виконує роботу власними екіпажами та власною технікою. Місцезнаходження полів, на яких мають виконуватися роботи, повідомляються виконавцю замовником додатково в заявках на роботи.

Підпунктами 2.1.2, 2.1.3., 2.1.5. договору передбачено, що замовник зобов'язується надавати інформацію про місцезнаходження та площі полів, при цьому розміщення полів повинне бути в межах однієї та/або двох (трьох) сусідніх областей протягом одного робочого року. Замовник зобов'язується забезпечити щоденний контроль за якістю та кількістю виконання робіт. Своєчасно та в повному обсязі оплатити виконану виконавцем роботу у відповідності до цього договору.

Відповідно до пп. 3.1.1. договору виконавець зобов'язується здійснити власною технікою обсяг робіт, передбачений в п. 1.1. даного договору власними силами та засобами. Провести передбачені даним договором роботи на площах замовника у відповідності з агротехнічними умовами та дотримуючись технологічних вимог.

Виконавець зобов'язується розпочати роботи протягом 5-ти робочих днів моменту отримання письмової заявки від замовника (пп. 3.1.2. договору).

Згідно пп. 3.1.4. договору виконавець зобов'язується проводити виконання робіт власною технікою, зазначеною в п. 1.1. даного договору.

Як передбачено умовами п. 4.1. договору, орієнтована вартість робіт за весь строк дії цього договору становить 12600000,00 грн. з ПДВ. Остаточна вартість робіт фактично виконаних робіт визначається сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт.

В п. 4.2. договору сторони передбачили, що після виконання кожного етапу робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору за 7 робочих днів до моменту подання першої заявки на початок робіт, замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 100000,00 грн. з ПДВ, який в подальшому зараховується як оплата за роботи, які будуть надані виконавцем.

Послідуюча оплата проводиться на підставі акту виконаних робіт поетапно два рази на місяць (не пізніше 15 числа кожного місяця та не пізніше 30 числа кожного місяця) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунків, підтверджених актами приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору, сторони несуть матеріальну і майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Як передбачено п. 5.2. договору в разі порушення замовником строків розрахунків з виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що всі факти порушень зобов'язань сторін, що призводять до матеріальної відповідальності, письмово засвідчуються в актах приймання-передачі етапів виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.5. договору даний договір сторони склали у письмовій формі та скріпили підписами у двох примірниках, кожен з яких містить автентичний текст українською мовою і має рівну з іншим юридичну силу.

Згідно п. 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін і діє до 20.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії договору не є підставою для відмови сторін договору від виконання в повному обсязі зобов'язань, що виникли під час дії даного договору, чи будь-яким чином пов'язані або витікають з умов договору.

Як встановлено п. 9.2. договору, замовник та виконавець цим заявляють, що на момент підписання даного договору вони володіють достатньою правосуб'єктністю для підписання даного договору і додаткові дозволи і документи отримувати не треба.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.07.2017р. № 337 затверджено Статут держаного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України" у новій редакції, згідно якого предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво, закупівля, переробка, зберігання, реалізація насіння зернових, технічних, овочевих, баштанних, лікарських ефіроолійних, квіткових та інших рослин, трав, картоплі, а також сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки.

Представниками Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (виконавець) та Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (замовник) на підставі договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. складено акти надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. Всього на суму 4226049,50 грн. Вищевказані акти засвідчені підписами виконавця (інженером Олехом О.Л.) та замовника (директором Грабчаком І.А.) та затверджені директором Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Волосянко М.І. та директором Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу Грабчаком І.А.

Відповідачем за первісним позовом частково проведено оплату за наданні послуги по виконанню сільськогосподарських робіт в сумі 1800000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 24.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., від 01.12.2017р. на суму 100000,00 грн., від 10.08.2017р. на суму 100000,00 грн., від 30.08.2017р. на суму 100000,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.04.2018р. Дочірнє підприємство "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу зареєстроване за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 412, ідентифікаційний код 40399103.

Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив", оформлені протоколом № 74 від 20.12.2016р., затверджено Статут дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у новій редакції.

Згідно п. 1.7. Статуту у відповідності до Господарського кодексу України підприємство є унітарним. Єдиним засновником та власником підприємства є сільськогосподарський обслуговуючий кооператив „Перший Національний аграрний кооператив".

Як передбачено п. 7.3. Статуту, керівник підприємства приймає рішення про вчинення підприємством правочину в ході поточної господарської діяльності, а саме: укладення господарських договорів (правочинів), договорів отримання банківської гарантії, якщо вартість робіт, послуг, матеріальних ресурсів, розмір банківської гарантії за окремим договором, що є предметом такого правочину, становить не більше 100000,00 грн., вчиняє інші правочини, підписує юридичні акти, що стосуються діяльності підприємства, з урахуванням обмежень, визначених п. 8.5. цього Статуту.

Відповідно до п. 7.5. Статуту засновник реалізує свої права щодо управління підприємством через рішення вищого органу (Загальних зборів) з питань вчинення значного правочину підприємством у разі, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг) або грошових коштів, що є предметом такого правочину перевищує 100000,00 грн.

Як вбачається з протоколу № 76 від 02.03.2017р., Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив" вирішено: надати згоду на укладення договору на проведення сільськогосподарських робіт з державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України"; уповноважити директора підприємства Грабчака І.А. підписати договір на проведення сільськогосподарських робіт з державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України", а також всі інші необхідні документи на виконання вищевказаного договору.

Згідно протоколу № 76/1 від 02.03.2017р., Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив" вирішено: відхилити проект договору на проведення сільськогосподарських робіт в редакції запропонованій державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України"; директору дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу Грабчаку І.А. до 06.03.2017р. подати на розгляд загальним зборам в письмовому вигляді перелік населених пунктів з вказанням площ, на яких будуть проводитися сільськогосподарські роботи.

До матеріалів справи також долучено копії: довідок про доходи за цивільно-правовим договором: № 0022 від 16.07.2018р., № 0023 від 16.07.2018р., № 0021 від 16.07.2018р., № 0020 від 16.07.2018р., № 0019 від 16.07.2018р., № 0018 від 16.07.2018р., № 0017 від 16.07.2018р., № 0016 від 16.07.2018р., № 0024 від 16.07.2018р., договору фінансового лізингу № DNH2LNI05206 від 12.03.2014р., договору фінансового лізингу № DNH2LNI05624 від 28.04.2014р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що 02.03.2017р. між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (замовник) укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.

Так, обґрунтовуючи недійсність договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р., позивач за зустрічним позовом наголошує, що замовником не надавались, як того вимагає п. 1.2. договору, заявки на роботи. Крім того, у виконавця були відсутні шляхові та обліково-дорожні листи, які заповнюються виконавцем під час виконання робіт та підписуються відповідальною особою замовника для прийняття робіт. Саме на підставі даних листів формуються акти виконаних робіт. На думку відповідача за первісним позовом, укладаючи даний договір, сторони мали на увазі настання правових наслідків, що породжуються договором про надання послуг, а мали на меті приховати укладення договору оренди майна. Дану обставину обґрунтовує тим, що майно (техніка) також перебуває в заставі ПАТ КБ „Приватбанк", тому позивач за первісним позовом не мав права передавати майно, що перебуває в заставі, без дозволу банку в оренду третім особам. Разом з тим, позивач за зустрічним позовом вважає, що директор підприємства не мав необхідних повноважень укладати договір з відповідачем, оскільки статутом зазначено про наявність обмежень у керівника.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, за змістом п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У сенсі положень статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату .

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Одночасно суд зауважує, що питання дійсності договору або певної його частини підлягає встановленню на момент укладення такого договору.

Суд зазначає, що зі змісту спірного договору випливає, що сторонами погоджено, в тому числі, предмет договору, вартість робіт, умови виконання робіт, обов'язки сторін, порядок проведення взаєморозрахунків, відповідальність сторін, термін дії договору, інші.

Відповідно до положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено, з однієї сторони, директором Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" Волосянко Миколою Івановичем, що діє на підставі Статуту, та, з другої сторони, директором дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу Грабчаком Ігорем Андрійовичем, який діяв на підставі Статуту.

Відповідно до Статуту дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у новій редакції, затвердженого Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив", оформленого протоколом № 74 від 20.12.2016р., керівник підприємства приймає рішення про вчинення підприємством правочину в ході поточної господарської діяльності, а саме: укладення господарських договорів (правочинів), договорів отримання банківської гарантії, якщо вартість робіт, послуг, матеріальних ресурсів, розмір банківської гарантії за окремим договором, що є предметом такого правочину, становить не більше 100000,00 грн., вчиняє інші правочини, підписує юридичні акти, що стосуються діяльності підприємства, з урахуванням обмежень, визначених п. 8.5. цього Статуту (п. 7.3. Статуту).

Окрім того, відповідно до п. 7.5. Статуту засновник реалізує свої права щодо управління підприємством через рішення вищого органу (Загальних зборів) з питань, зокрема, вчинення значного правочину підприємством у разі, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг) або грошових коштів, що є предметом такого правочину перевищує 100000,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що на момент укладання договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р., директор дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу Грабчак Ігор Андрійович не мав необхідного обсягу повноважень на вчинення даного правочину від імені замовника, оскільки вартість сільськогосподарських робіт, передбачена договором, складала 4200000,00 грн.

Проте, правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 ЦК України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Суд зазначає, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (така позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у відповідності до актів надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. позивачем за первісним позовом були проведені роботи на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою на загальну суму 4226049,50 грн. та частково оплачені відповідачем за первісним позовом в сумі 1800000,00 грн., що підтверджує на момент виконання дійсність усіх умов договору, підтверджує їх схвалення.

Стосовно доводів позивача за зустрічним позовом про те, що замовником не надсилались заявки на роботи та відсутність у виконавця шляхових та обліково-дорожніх листів суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В процесі розгляду спору судом установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що акти надання послуг, згідно яких проводилися сільськогосподарські роботи, підписані обома сторонами, вони містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам закону. Щодо відсутності проставлення печатки відповідача за зустрічним позовом на певних актах надання послуг суд зазначає, що відбиток печатки суб'єкта господарювання на первинному документі в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є обов'язковим реквізитом первинного документа.

Вищевказані акти надання послуг мають посилання на договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. Таким чином, на виконання умов договору від 02.03.2017р. позивачем за первісним позовом були надані послуги (виконані роботи) для відповідача за первісним позовом на загальну суму 4226049,50 грн.

Отже, як установив господарський суд, акти надання послуг є документами, що засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а тому у відповідача за первісним позовом виник обов'язок з проведення розрахунку за виконані роботи.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. укладено без необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.

Таким чином, у задоволені зустрічного позову Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. слід відмовити.

Щодо вимог за первісним позовом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів про надання послуг. Так, відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони у п. 4.2. договору погодили, що після виконання кожного етапу робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1. даного договору. Крім того, відповідно до п. 4.4. договору послідуюча оплата проводиться на підставі акту виконаних робіт поетапно два рази на місяць (не пізніше 15 числа кожного місяця та не пізніше 30 числа кожного місяця) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунків, підтверджених актами приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. виконав роботи (надав послуги) щодо зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а саме: посів, проведений трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300186, причіпна техніка - сівалка Great Plains YP1630F-1670WS, на площі 2000 га, 550 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 1100000,00 грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - зернова жниварка С750, с.н. 71504991, на площі 1000 га, 950 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 950000, грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - жниварка Class Sunspeed с.н. 44300922, на площі 1000 га, 750 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 750000,00 грн.; культивація (перша), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; культивація (друга), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; внесення гербіцидів, проведених обприскувачем самохідним AS720, на площі 4000 га, 200 грн./га вартість робіт на пальному замовника на суму 800000,00 грн. Всього вартість робіт складає 4200000,00 грн.

Проведення сільськогосподарських робіт власною технікою на загальну суму 4226049,50 грн. підтверджуються підписаними сторонами актами надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн.

Позивачем за первісним позовом надано докази щодо часткової оплати виконання сільськогосподарських робіт на суму 1800000,00 грн. та підтверджується банківськими виписками: від 24.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., від 01.12.2017р. на суму 100000,00 грн., від 10.08.2017р. на суму 100000,00 грн., від 30.08.2017р. на суму 100000,00 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не виконано свої зобов'язання з оплати послуг з виконання сільськогосподарських робіт по актах надання послуг № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017 на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн. та № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. Доказів оплати 2426049,50 грн. матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв'язку з чим підлягає стягненню основна заборгованість за договором від 02.03.2017р. в сумі 2426049,50 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 168189,23 грн. пені за період з 06.08.2017р. по 29.01.2018р., 17854,12 грн. 3% річних за період з 06.08.2017р. по 29.01.2018р.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони у п. 5.2. договору погодили, що в разі порушення замовником строків розрахунків з виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Відтак, суд, здійснивши перерахунок пені у системі „Законодавство", вважає підставним стягнення 55580,09 грн. пені (по акту № 16 від 31.07.2017р. на суму 389446,50 грн. (з урахуванням проплат від 10.08.2017р., від 30.08.2017р. на загальну суму 200000,00 грн.) з огляду на строки оплати, визначені п. 4.4. договору, строк виконання зобов'язання настав 31.08.2017р. Тому, враховуючи період нарахування пені за актом № 16 згідно поданого позивачем за первісним позовом розрахунку (з 06.08.2017р. по 21.08.2017р.) строк виконання зобов'язання не розпочався і судом не враховується. По акту № 17 від 16.08.2017р. з урахуванням періоду, визначеного позивачем за первісним позовом, сума пені за період з 31.08.2017. по 27.11.2017р. на суму боргу 340473,00 грн. складатиме 21351,86 грн. По акту № 47 від 23.11.2017р. (з урахуванням проплати у розмірі 100000,00 грн. від 01.12.2017р.) розмір пені на суму боргу 906825,00 грн. за період з 01.12.2017р. по 22.12.2017р. складатиме 15155,16 грн. По акту № 49 від 18.12.2017р. розмір пені на суму боргу в розмірі 789305,00 грн. за період з 31.12.2017р. по 29.01.2018р. становитиме 19073,07 грн.). В стягненні 112609,14 грн. пені необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних в системі „Законодавство", вважає, що правомірною до стягнення буде сума у розмірі 6076,55 грн. (з урахуванням проплат від 10.08.2017р., від 30.08.2017р. на загальну суму 200000,00 грн.) з огляду на строки оплати, визначені п. 4.4. договору, строк виконання зобов'язання настав 31.08.2017р. Тому, враховуючи період нарахування 3% річних за актом № 16 згідно поданого позивачем за первісним позовом розрахунку (з 06.08.2017р. по 21.08.2017р.) строк виконання зобов'язання не розпочався і судом не враховується. По акту № 17 від 16.08.2017р. з урахуванням періоду, визначеного позивачем за первісним позовом, сума 3% річних за період з 31.08.2017. по 27.11.2017р. на суму боргу 340473,00 грн. складатиме 2490,58 грн. По акту № 47 від 23.11.2017р. (з урахуванням проплати у розмірі 100000,00 грн. від 01.12.2017р.) розмір 3% річних на суму боргу 906825,00 грн. за період з 01.12.2017р. по 22.12.2017р. (що визначений позивачем за первісним позовом) складатиме 1639,74 грн. По акту № 49 від 18.12.2017р. розмір пені на суму боргу в розмірі 789305,00 грн. за період з 31.12.2017р. по 29.01.2018р. (згідно розрахунку) становитиме 1946,23 грн. В стягненні 11777,57 грн. 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 2426049,50 грн. основного боргу, 55580,09 грн. пені, 6076,55 грн. 3% річних. В задоволенні стягненні 112609,14 грн. пені, 11777,57 грн. 3% річних суд відмовляє.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, положення ст. 74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а за подання зустрічного позову - на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький про стягнення 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5/3, офіс 412, ідентифікаційний код 40399103) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (м. Київ, вул. Ямська, 32, ідентифікаційний код 30518866) 2426049,50 грн. (два мільйони чотириста двадцять шість тисяч сорок дев'ять гривень 50 коп.) основного боргу, 55580,09 грн. п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 09 коп.) пені, 6076,55 грн. (шість тисяч сімдесят шість гривень 55 коп.) 3% річних, 37315,59 грн. (тридцять сім тисяч триста п'ятнадцять гривень 59 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні стягненні 112609,14 грн. пені, 11777,57 грн. 3% річних відмовити.

У зустрічному позові Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. відмовити.

Повне рішення складено 29.10.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (03038, м. Київ, вул. Ямська, 32);

3 - відповідачу (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд 5/3, оф 412).

Всім рекомендованим із повідомленням

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення24.10.2018
Оприлюднено29.10.2018
Номер документу77431783
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/268/18

Ухвала від 19.03.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 15.02.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Постанова від 29.01.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 14.01.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 22.12.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 10.12.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Рішення від 24.10.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Грамчук І.В.

Рішення від 24.10.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Грамчук І.В.

Ухвала від 26.09.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Грамчук І.В.

Ухвала від 12.09.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Грамчук І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні