Рішення

від 29.10.2018 по справі 927/635/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Іменем України 29 жовтня 2018 року м. Чернігів   справа № 927/635/18 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №927/635/18 за позовом Приватного підприємства “АВАЛЬ”, код ЄДРПОУ 32601619 вул. Бєлова, 7, офіс 84, м. Чернігів, 14032 до Дочірнього підприємства “Чернігівський хлібокомбінат “Коровай” Товариства з обмеженою відповідальністю “Іюнь”, код ЄДРПОУ 32194615 вул. Інструментальна, 9, м. Чернігів, 14037 про стягнення заборгованості у сумі 23802,84грн Учасники справи не викликались. Приватним підприємством “АВАЛЬ” подано позов до  Дочірнього підприємства “Чернігівський хлібокомбінат “Коровай” Товариства з обмеженою відповідальністю “Іюнь” про стягнення заборгованості по сплаті вартості товару у сумі 19073,80грн, пені за прострочку оплати товару у сумі 2523,57грн, 30% річних за прострочку оплати товару у сумі 2205,47грн, всього 23802,84грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання №16  від 15.08.2017.   Ухвалою від 30.08.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.            Ухвалою суду від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Позивач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Ухвала про відкриття провадження у справі від 13.09.2018, направлена на адресу  відповідача, повернулась неврученою з відміткою поштового зв'язку "інші причини". Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.10.2018 місцезнаходження відповідача – Дочірнього підприємства “Чернігівський хлібокомбінат “Коровай” Товариства з обмеженою відповідальністю “Іюнь”, код ЄДРПОУ 32194615, вул. Інструментальна, 9, м.Чернігів, 14037. Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що  учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Оскільки ухвала суду від 13.09.2018 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "інші причини", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву. Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило. 19.09.2018 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач з посиланням на норми ст. 526 Цивільного кодексу України та умови договору просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті вартості товару у сумі 19073,80грн, пеню за прострочку оплати товару у сумі 2913,41грн, 30% річних за прострочку оплати товару у сумі 2534,69грн, всього 24521,90грн. В поданій заяві позивачем збільшено період нарахування пені та відсотків річних по 17.10.2018 у зв'язку з простроченням виконання відповідачем основного зобов'язання по оплаті вартості товару. Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає положенням п. 2 ч. 2, ч.5 ст. 46 та ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийнята судом до розгляду. Справа розглядається з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Також ухвалою від 13.09.2018 встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини – до 02.10.2018. Відзиву на позов у встановлений строк суду не надходило. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. 15.08.2017 між Приватним підприємством “Аваль” (надалі – постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством “Чернігівський хлібокомбінат “Коровай” товариства з обмеженою відповідальністю “Іюнь”  (надалі – покупець, відповідач) укладено договір постачання №16 (далі – договір) (а.с. 9). За умовами п. 1.1, 12 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві продукцію (надалі – товар) в кількості, асортименті та по ціні, узгоджених сторонами, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та вчасно оплатити його вартість. Загальна вартість договору визначається як сума вартості фактично поставленого товару в партіях згідно накладних на товар протягом терміну дії договору. Згідно з п. 3.1, 3.2 договору поставка товару за даним договором здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2000 на підставі поданого покупцем замовлення, в якому вказується кількість та асортимент товару, якій необхідно поставити. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника до місця, що вказане у замовленні. Поставка товару покупцю здійснюється постачальником у відповідності з замовленням покупця, на протязі 2-х календарних днів з моменту отримання замовлення постачальником. Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору оплата партії поставленого товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі наданих при поставці товару накладних, що підписані уповноваженими представниками сторін. Оплата за поставлений товар проводиться покупцем на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.  Датою оплати товару в безготівковому порядку вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.   Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині невиконаних зобов'язань – до повного виконання їх сторонами. У випадку, якщо за двадцять календарних днів до моменту закінчення дії цього договору жодна із сторін не заявить іншій стороні про своє бажання розірвати договір, то він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 7.1 договору). Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 36826,80грн, що підтверджується видатковими накладними: №287 від 30.03.2018 на суму 20724,00грн, №355 від 25.04.2018 на суму 8178,00грн та №412 від 14.05.2018 на суму 7924,80 (а.с. 10-11). Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та печатка відповідача, але взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу 17753,00грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 12-14). Станом на 27.08.2018 заборгованість відповідача становить 19073,80грн, з яких 2971,00грн – залишок заборгованості за видатковою накладною від 30.03.2018 №287, 8178,00грн – заборгованість за видатковою накладною від 25.04.2018 №355 та 7924,80грн – заборгованість за видатковою накладною від 14.05.2018 №412. Позивач вручив відповідачу претензію від 06.08.2018 №18 з вимогою оплатити заборгованість та акт звірки взаєморозрахунків за період з 30.03.20 по 06.08.2018 (а.с.15,16). Відповідач підписав акт звірки, але заборгованість станом на день подання позову не оплатив. Позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 2913,41грн та 30% річних у сумі 2534,69грн за період прострочення оплати товару з 13.04.2018 по 17.10.2018. Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Станом на день прийняття рішення доказів розірвання договору або визнання його недійсним суду не надано. За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.          Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином  відповідно до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату вартості поставленого товару у визначений договором строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у сумі 19073,80грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові   наслідки,   встановлені договором,   або законом,  у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та  відшкодування збитків. Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 218 Господарського кодексу  України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником   господарських  відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України. За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. За приписами статті 550 Цивільного  кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Пунктом 5.1 договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, що передбачені цим договором, покупець сплачує постачальнику, за його вимогою пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати, за кожен день прострочення, а також 30% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від обов'язку повного виконання грошових зобов'язань. Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені та процентів річних, дійшов висновку, що позивачем розрахунки виконано не правильно з огляду на наступне. Так, відповідно до умов п.2.1 договору прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною від 30.03.2018 на суму 20724,00грн – почалось з 14.04.2018, за видатковою накладною від 25.04.2018 на суму 8178,00грн – з 10.05.2018, за видатковою накладною від 14.05.2018 на суму 7924,80грн – з 29.05.2018. Отже, позивачем невірно визначений період прострочення виконання зобов'язання за видатковими накладними від 30.04.2018 та від 14.05.2018. Крім того, з розрахунку позивача вбачається, що ним нараховувались пеня та річні за період з 13.04.2018 по 04.07.2018 на суми оплат, а не на прострочені суми боргу та невірно враховані суми проведених відповідачем оплат за накладною від 30.03.2018 і визначені періоди з їх урахуванням. За перерахунком суду: -          за прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною від 30.03.2018 за період з 14.04.2018 по 17.10.2018 пеня становить 1284,32грн, відсотки річних – 1186,31грн; -          за прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною від 25.04.2018 за період з 10.05.2018 по 17.10.2018 пеня становить 1257,40грн, відсотки річних – 1082,18грн; -          за прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною від 14.05.2018 за період з 29.05.2018 по 17.10.2018 пеня становить 1078,21грн, відсотки річних – 924,92грн. Отже, за прострочення виконання зобов'язання за період з 14.04.2018 по 17.10.2018 загальна сума пені становить 3619,93грн, річних – 3193,41грн. Таким чином, суд, не виходячи за межі заявлених позивачем сум, дійшов висновку задовольнити вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 2913,41грн та в частині стягнення відсотків річних у сумі 2534,69грн.   Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 24521,90грн. Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача. Керуючись ст. 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 170, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ: 1.Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Чернігівський хлібокомбінат “Коровай” Товариства з обмеженою відповідальністю “Іюнь” (вул. Інструментальна, 9, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 32194615) на користь Приватного підприємства “АВАЛЬ” (вул. Бєлова, 7, офіс 84, м. Чернігів, 14032, код ЄДРПОУ 32601619) 19073,80грн боргу, 2913,41грн пені, 2534,69грн відсотків річних та 1762,00грн судового збору. 3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу. Суддя                                                                                                         С.В. Белов Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/