Постанова

від 24.10.2018 по справі 910/24402/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/24402/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, В.І. Студенець, Л. В. Стратієнко

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018р.

у складі колегії суддів: В.О. Зеленін - головуючий, Л.В. Кропивна, Б.О. Ткаченко

та на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2018р.

суддя: Ю.О. Підченко

за позовом публічного акціонерного товариства "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"

до

1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" В.І. Славінського;

2. Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік";

3. ОСОБА_7;

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу О.В. Верповська;

5. Національний банк України;

6. Публічне акціонерне товариство "Запорізький втормет"

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача-1: Пугач С.В.- адвокат,

від відповідача-2: Пугач С.В.- адвокат,

від третьої особи-1: Сотнікова І.В. -адвокат,

від третьої особи-2: не з'явилися,

від третьої особи-3: ОСОБА_11-адвокат,

від третьої особи-4: не з'явилися,

від третьої особи-5: Звада Р.В. - головний юрисконсульт,

від третьої особи-6: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ПАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" звернулося до господарського суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І., з урахуванням заяви про уточнення, про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22.12.2014р., укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за №10183, та скасування протиправного рішення уповноваженої особи Фонду в формі повідомлення про нікчемність №1140 від 23.05.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноважена особа Фонду визнала договір відступлення права вимоги від 22.12.2014 р. нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", однак, на думку позивача, спірний правочин не містить передбачених вказаною нормою Закону ознак нікчемності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2017р. до участі у справі в якості іншого відповідача залучено ПАТ "Златобанк".

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

За результатами нового розгляду даної справи, рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2018р. у справі №910/24402/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018р., позов задоволено повністю, визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги б/н від 22.12.2014р., укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ПАТ "Златобанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 10183 та скасовано протиправне рішення в формі повідомлення про нікчемність №1140 від 23.05.2016р.

Судові рішення мотивовані тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення перевірки на нікчемність договору в період дії саме тимчасової адміністрації, в той час як відповідне повідомлення про нікчемність спірного договору було направлено під час ліквідації ПАТ "Златобанк".

Також суди зазначили, що підстави, якими уповноважена особа обґрунтовувала нікчемність договору відступлення права вимоги від 22.12.2014р., не відповідають дійсності та вимогам, встановленим п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суди вказали, що для віднесення правочинів до нікчемних з підстав, визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є необхідним як віднесення банку до категорії неплатоспроможних, так і виявлення таких правочинів уповноваженою особою Фонду і направлення цією особою відповідного повідомлення сторонам такого правочину, тобто без вчинення таких дій у встановлені цим законом строки неможливо віднесення відповідного правочину до нікчемних, в той час як суд, при вирішенні спорів з таких правовідносин, перевіряє, чи правомірно уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб віднесла відповідний правочини до нікчемних.

Крім того суди зазначили про необхідність захисту прав позивача у обраний ним спосіб.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк", не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги того, що укладенням договору відступлення права вимоги від 22.12.2014р. ТОВ "ФК "Домініон" отримало можливість протягом року з грудня 2014 року по кінець грудня 2015 року не здійснювати оплату банку процентів за користування ТОВ "Атлантік" кредитними коштами, чим були понесені збитки АТ "Златобанк".

Також зазначає, що умови договору відступлення прав вимоги передбачають часткове відстрочення платежу та звертає увагу, що ТОВ "ФК "Домініон" виявилось недобросовісним контрагентом, оскільки 47 793 988, 64 грн. не повернуло та на загальних зборах учасників 10.07.2015р. вирішило ліквідуватись в добровільному порядку.

Скаржник вважає помилковим висновок судів про те, що в матеріалах справи відсутні докази перевірки на нікчемність договору, оскільки безпосереднім доказом такої перевірки вважає повідомлення №1140. Та звертає увагу на внесені в ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зміни, якими передбачено можливість повідомлення про нікчемність договорів у період ліквідації банку.

4. Позиції інших учасників справи

Національний банк України в поясненнях на касаційну скаргу вважає її обґрунтованою та просить задовольнити. Посилається, зокрема на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 11.04.2018р. у справі №910/12294/16, та стверджує, що нікчемний правочин є недійсним не в силу рішення уповноваженої особи Фонду, а є нікчемним в силу Закону з моменту його вчинення та за фактом наявності певної умови.

Крім того, на думку НБУ, договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014р. відповідає ознакам нікчемності правочину, передбаченим в п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки укладаючи даний правочин банк відмовився від власних майнових вимог.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у поясненнях на касаційну також підтримує її доводи та просить її задовольнити. Викладені в поясненнях Фонду мотиви є ідентичними поясненням Національного банку України.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

13 лютого 2013р. між ПАТ "Златобанк" як кредитодавцем та ТОВ "Атлантік" як позичальником було укладено кредитний договір №33/1/13-KLMV, зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

22 грудня 2014 року між ПАТ "Златобанк" як первісним кредитором та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" як новим кредитором було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим №10183, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором №33/1/13-KLMV від 13.02.2013р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Атлантік".

Згідно п. 1.2 договору відступлення права вимоги №10183 у зв'язку з відступленням прав за договором №33/1/13-KLMV на підставі цього договору здійснюється відступлення прав за договорами забезпечення, а саме за: договором іпотеки, посвідченим нотаріально та зареєстрованим в реєстрі 15.02.2013 р. за №701 (зі змінами); договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-1 від 13.02.2013 р. та договором поруки № 33/1/13-KLMV/Р-3 від 28.07.2014 р.

25 грудня 2014 р. ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" відступило право вимоги за договором №33/1/13-KLMV, разом із змінами до нього, та за договорами забезпечення ТОВ "Фактор Консалтс", що підтверджується договором відступлення права вимоги від 25.12.2014р., посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим №10293.

В подальшому, 25.06.2015 р. між ТОВ "Фактор Консалтс" та позивачем - ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" було укладено договір відступлення права вимоги, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 3527, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "Фактор Консалтс" відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором №33/1/13-KLMV від 13.02.2013 р., зі змінами до нього, а також право вимоги за договорами забезпечення.

На виконання умов договору № 3527 між ТОВ "Фактор Консалтс" та ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" 25.06.2015 р. було підписано акт приймання-передачі документів.

Платіжними дорученнями № 4445 від 25.06.2015 р., № 4446 від 25.06.2015 р., № 4448 від 25.06.2015 р. і № 4456 від 26.06.2015 р. ПАТ "ВЗНКІФ "Унібудінвест" сплатило ТОВ "Фактор Консалтс" грошові кошти за відступлене право вимоги.

На підставі постанови Правління НБУ від 13.02.2015 р. № 105 "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду було запроваджено у ПАТ "Златобанк" з 14.02.2015 р. тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015р. № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду розпочато процедуру ліквідації АБ "Златобанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "Златобанк" Славінського В.І.

Наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" №36 від 23.05.2016 р. до переліку нікчемних правочинів було віднесено договір №10183 від 22.12.2014 р., який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон".

23 травня 2016 р. уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" направила ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" повідомлення №1140 від 23.05.2016р. про нікчемність договору №10183 від 22.12.2014р., укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "ФК "Домініон".

Судами встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" припинено 05.10.2015р.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Предметом даного спору є визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору відступлення права вимоги та скасування протиправного рішення в формі повідомлення про нікчемність №1140 від 23.05.2016р.

Як встановлено судами, наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" №36 від 23.05.2016 р. було віднесено до переліку нікчемних правочинів договір №10183 від 22.12.2014 р., який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон".

23 травня 2016 р. уповноважена особа Фонду направила ТОВ "Фінансова компанія "Домініон" та ТОВ "Атлантік" повідомлення № 1140 про нікчемність договору №10183 від 22.12.2014р.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій вказали, що для віднесення правочинів до нікчемних з підстав, визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", необхідним є як віднесення банку до категорії неплатоспроможних, так і виявлення таких правочинів уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і направлення цією особою відповідного повідомлення сторонам такого правочину.

Верховний Суд констатує, що даний висновок місцевого та апеляційного господарських судів є помилковим, прийнятим за неправильного застосування норм права, зокрема, ч. 2 ст. 215 ЦК України, згідно з якою недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Верховний Суд звертає увагу, що за результатами цієї перевірки виявляються правочини, які вже є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, як помилково зазначено судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд констатує, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення Фонду у формі наказу банку чи повідомлення, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірка правочинів банку, виданий наказ чи надіслано повідомлення.

Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону, і дії уповноваженої особи щодо виявлення нікчемності правочину та повідомлення про це сторін не є підставою для застосування таких наслідків чи для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема у іншої сторони правочину, віднесеного Фондом до нікчемних. Повідомлення Фонду є інформативним документом, а наказ - внутрішнім розпорядчим документом банку як суб'єкта господарювання, виданим керівником банку в межах своїх повноважень.

Таким чином, права позивача не можуть бути порушені внаслідок прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про віднесення правочину до нікчемних та надсилання повідомлення про це, оскільки таке рішення не підлягає примусовому виконанню та не створює для позивача ніяких наслідків.

Посилання позивача на те, що такі дії уповноваженої особи Фонду призведуть до позбавлення його набутого права вимоги є помилковими з огляду на викладене вище.

Відповідно до ст. 55 Конституції України і ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав і законних інтересів може бути, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Втім, цю норму слід застосовувати з урахуванням положень п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, яким до способів захисту віднесено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Банк у спірних правовідносинах не діє в якості суб'єкта владних повноважень і не здійснює жодних управлінських функцій щодо позивача.

Верховний Суд звертає увагу, що наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №910/24198/16 зі спору, що виник з подібних правовідносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд дійшов висновку, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень у даній справі допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про те, що прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про виявлення нікчемних правочинів порушує права позивача.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова винесені з порушенням норм матеріального права, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2018р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2018р. у справі №910/24402/16 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ПАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 11, ідентифікаційний код 32589576 ) на користь ПАТ "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495) 5 512 грн. судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду, 4 134 грн. за подання апеляційної скарги, 3 307,20 грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, та 6 063,20 грн. за подання апеляційних скарг.

Стягнути з ПАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 11, ідентифікаційний код 32589576) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) 4 134 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді В. І. Студенець

Л. В. Стратієнко