Постанова

від 08.02.2007 по справі 1/313-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

08.02.07                                                                                              

Справа №1/313-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

при секретарі: Соколов А.А.

за участю представників

позивача: Кучерявий О.С., дов. б/н від 22.01.2007 р.

відповідача:ОСОБА_1, дов. НОМЕР_1

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного

підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від

15.11.2006 р.

у справі № 1/313-06               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Херсонський центр підготовки плавскладу», м. Херсон 

73000, м. Херсон, Карантинний острів, провулок Проточний,

УТС «Капітан Остапенко»

до відповідача 

Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 221.653,49 грн.

Встановив:

22.09.2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю

«Херсонський центр підготовки плавскладу», м. Херсон, (далі - позивач)

звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного

підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, (далі - відповідач) про стягнення 221.653,49

грн. основного боргу за договором поставки НОМЕР_2

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської

області своїм рішенням від 15.11.2006р. у справі № 1/313-06 (суддя Губіна І.В.)

позов задовольнив повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто

221.653,49 грн., 2.335,00 грн. судових витрат. Рішення суду мотивовано

наступним.

На підставі ст. 215 ЦК України суд першої інстанції

визнав договір поставки НОМЕР_2 нікчемним, оскільки в ньому відсутні суттєві

умови для даного виду договорів. Керуючись ст. 216 ЦК України, суд з власної

ініціативи застосував наслідки недійсності нікчемного договору.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у

поданій апеляційній скарзі відповідач просить рішення Херсонської області від

15.11.2006р. у справі № 1/313-06 скасувати, прийняти нове рішення, яким у

задоволенні позову відмовити. Свої доводи мотивує наступним.

Суд першої інстанції безпідставно застосував при

прийнятті рішення норми            ст.

ст. 215, 216 ЦК України. Судом помилково задоволені позовні вимоги, які були

обґрунтовані ст. 612 ЦК України (прострочення боржника), оскільки фактично в

оскаржуваному рішенні грошову суму стягнуто як безпідставно набуте майно.    

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення

місцевого господарського суду від 15.11.2006р. у справі № 1/313-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_2 - без задоволення, свої доводи мотивує наступним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України договір поставки

НОМЕР_2 є нікчемним, оскільки в ньому відсутні суттєві умови для даного виду

договорів. Якщо договір є нікчемним, відповідач зобов'язаний повернути

позивачеві все, що він отримав на виконання цього правочину. 

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 15.12.2006 р. у цій справі апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_2,

прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні на 25.01.2007 р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду № 148 від 25.01.2007 р. справу призначено до

розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Коробки Н.Д. (доповідача),

суддів: Кагітіної Л.П., Юхименка О.В.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали

доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.02.2007

р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду № 328 від 07.02.2007 р. справу передано до

розгляду колегії суддів у складі: головуючого -   Коробки Н.Д. (доповідача), суддів: Шевченко

Т.М., Яценко О.М.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся

без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому

засіданні 08.02.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Запорізького апеляційного господарського суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги,

взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила

наступне.

Як випливає з матеріалів справи, спірні правовідносини

сторін ґрунтуються на договорі поставки НОМЕР_2 (далі - Договір), згідно з

умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання по наданню послуг,

пов'язаних з поставкою матеріалів для будівництва і оздоблення «ХЦПП» за

адресою:АДРЕСА_2, згідно з накладними, які є невід'ємною частиною Договору, а

позивач - приймає й оплачує їх відповідно до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Умова оплати - передоплата 100% за всіма пунктами

Розділу 2 (п. 3.1 Договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору за

період: березень - серпень 2006 р. він сплатив відповідачу 255.100,00 грн., що

підтверджується відповідними квитанціями про сплату (копії містяться в

матеріалах справи, а. с. 21 - 24), які містять підписи та печатки відповідача.

Отримання відповідачем від позивача зазначеної суми коштів не заперечувалось

представником відповідача в судовому засіданні. 

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав

частково, поставив позивачу матеріали на суму 33.446,51 грн.

Відповідач стверджує, що поставив позивачу матеріали на

суму 197.646,26 грн., на доказ чого надає накладні (а.с. 30 - 48), підписані

тільки з боку відповідача, до того ж в якості підстав в цих накладних

зазначений договір № 1 від 20.03.2006 р. 

Як зазначив позивач в своїй позовні заяві, посилаючись

на ст. 612 ЦК України, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань в

установлений Договором строк, виконання яких втратило інтерес для позивача.

Отже позивач вважає, що у відповідача виникла перед ним заборгованість в сумі

221.653,49 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача 221.653,49

грн. основного боргу за Договором стало предметом спору у суді першої

інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний

господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується

правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному

обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо

сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними

умовами  договору  є 

умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні 

або  є  необхідними 

для договорів даного виду,  а

також усі ті умови,  щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічна норма міститься в

ст. 180 ГК України.

Договір, підписаний сторонами, за своєю правовою

природою є договором поставки, тому в даному випадку слід застосовувати  главу 30 Господарського кодексу України (далі

по тексту - ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за   договором  

поставки   одна  сторона 

-  постачальник зобов'язується

передати (поставити)  у  зумовлені 

строки  (строк) другій   стороні  

-   покупцеві   товар  

(товари),   а  покупець зобов'язується прийняти

вказаний  товар  (товари) 

і  сплатити  за нього певну грошову суму. До  відносин 

поставки,  не  врегульованих 

цим Кодексом,  застосовуються

відповідні положення Цивільного  кодексу

України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, істотними умовами для договорів поставки є

предмет, кількість, якість, асортимент, строк поставки, ціна, вартість.

В пункті 1.1 Договору сторони зазначили, що поставка

матеріалів для будівництва  здійснюється

згідно з накладними, які є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що накладні за Договором

сторонами не узгоджені, а отже, не визначений предмет, кількість, асортимент,

ціна, вартість. Вимоги щодо якості матеріалів, які постачаються, також не

знайшли відображення у Договорі.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не

досягли згоди з усіх істотних  умов

господарського  договору,  такий 

договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).

У зв'язку з цим, Договір є неукладеним (таким,  що не відбувся), оскільки сторонами  у належній формі не досягнуто згоди за всіма

істотними умовами.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтував ст. ст. 610, 612

ЦК України, тобто нормами, які регулюють правовідносини, які виникають у

випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань однією із сторін.

Але, враховуючи те, що Договір є неукладеним, то правові

підстави для задоволення позовних вимог, що ґрунтуються на положеннях ст. ст.

610, 612 ЦК України відсутні. Слід зазначити, що позивач не позбавлений права

стягнути з відповідача суму позовних вимог на відповідних  належних підставах позову в самостійному

позовному провадженні.

Враховуючи неправильне застосування норм матеріального

права місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія

суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування

оскаржуваного рішення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України

покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд 

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2,       м. Херсон, задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від

15.11.2006 р. у справі           № 1/313-06 скасувати й прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«Херсонський центр підготовки плавскладу», м. Херсон, на користь приватного

підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, 1.108,27 грн. державного мита за розгляд

апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів

доручити господарському суду Херсонської області.