Рішення

від 29.10.2018 по справі 826/10955/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 жовтня 2018 року                      № 826/10955/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И: Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо неподання, не підготовки та не надання висновку про повернення ПАТ «Укргазвидобування» помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України; зобов'язати Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області підготувати висновок про повернення ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) на розрахунковий рахунок №2600202004527 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 11.09.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 29.01.2018 р. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач протиправно не розглянув та не задовольнив заяву Товариства від 20.02.2017 року №2/1-011-1500 про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання у розмірі 680708,64 грн. В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник Відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомило ПАТ «Укргазвидобування» про неможливість повернення надміру сплачених сум по рентній платі за користування надрами для видобування нафти в сумі 633203,50 грн. на поточний рахунок Позивача оскілки по платнику «Договір спільної діяльності від 04.02.2004 року №60 – уповноважена особа ТОВ фірма «ХАС» (455860305) наявний податковий борг, а дана вимога суперечить вимогам п.43.2 ст. 43 Податкового кодексу України. В судовому засіданні 29.01.2018 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в спрощеному провадженні у відповідності до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. ). Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне. В С Т А Н О В И В: Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (код ЄДРПОУ - 30019775) є юридичною особою - правонаступником Дочірньої компанії "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", що зареєстрована 28.08.1998 р., (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10741450000044263 від 27.12.2012 р.), як платник податків перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС. У лютому 2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС" та ГПУ «Полтавагазвидобування» Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", укладено договір від 04.02.2004 р. № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, відповідно до якого учасники договору визначили оператором спільної діяльності ТОВ Фірма «ХАС» та уповноважили його вести спільні справи учасників спільної діяльності, представляти їх спільні інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, сплачувати передбачені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі). ТОВ Фірма «ХАС» (код ЄДРПОУ 21237338) перебуває на додатковому обліку в Миргородській ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області як учасник вказаного договору про спільну діяльність, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання цього договору (код ТРДПАУ 455860305). Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року по справі №810/2743/16 позовні вимоги Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області – задоволено, стягнуто солідарно з ПАТ «Укргазвидобування» та ТОВ «ХАС» до Державного бюджету України податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 8699643,61 грн., що виник у зв'язку із виконанням Договору №60 від 04.02.2004 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, апеляційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування» залишено без задоволення, а постанову  Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року – без змін. На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року по справі №810/2743/16 на підставі інкасових доручень банками АБ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк» та ПАТ «Альфа Банк» було списано з розрахункових рахунків ПАТ «Укргазвидобування» кошти в розмірі 9380352,25 грн. ПАТ «Укргазвидобування» 20.02.2017 року звернулось із листом №2/1-011-1500 до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, в якому просив повернути надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн. Листом №451/10/16-20-07-40 від  03.03.2017 року Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області відмовила Позивачу у поверненні надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн. Позивач не погоджуючись із діями Відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав, з даним позовом. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України). Згідно пп. 17.1.10 п 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків є сумою коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України). Платник податків, в контексті приписів п. 43.4 ст. 43 ПК України подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. В той же час, згідно п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. В той же час, взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентовані Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 р. №1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № № 1679/28124 (надалі – Порядок №1146). Згідно п. 4, 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або відповідного місцевого бюджету, але згідно із законодавством не передбачений серед джерел формування відповідного бюджету, повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів), в розрізі приписів 7 Порядку №1146, передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку. З аналізу вищезазначених норм права Суду приходить до висновку, що повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків здійснюється виключно на підставі подачі ним відповідної заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. При цьому, повернення помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання платнику податків здійснюються шляхом подання контролюючим органом висновку про повернення відповідних сум коштів до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви шляхом підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Згідно листа Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 03.03.2017 року №451/10/16-20-07-40 вбачається, що засобами інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДФС України сформовано інформацію про наявність податкового боргу по Україні в цілому по платнику «Договір спільної діяльності від 04.02.2004 року №60 уповноважена особа ТОВ фірма «ХАС», по платнику станом на 28.02.2017 року рахується податковий борг в сумі 306907830,07 грн. Повернення платнику надміру сплачених сум грошових зобов'язань на поточний рахунок можливе після погашення податкового боргую. Суд звертає увагу, що Відповідачем не заперечується наявність переплати у Позивача в сумі 633203,50 грн., яка обліковувалася по рентній платі за користування надрами для видобування нафти (13030700), а посилання Відповідача на наявність станом на час розгляду справи боргу в сумі 545218,64 за ТОВ фірма «ХАС» є безпідставними та не беруться судом до уваги. Враховуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем порушено п. 43.5 ст. 43 ПК України, оскільки вказані дії вчинено не у строки встановлені законом. З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо неподання, не підготовки та не надання висновку про повернення ПАТ «Укргазвидобування» помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо зобов'язати Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області підготувати висновок про повернення ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) на розрахунковий рахунок №2600202004527 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, Суд зазначає наступне. Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Обрана Судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження Відповідача. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права. Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії», відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем безпідставно відмовлено Позивачу в повернені помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн., при цьому не враховано всіх обставин справи та для уникнення в майбутньому вчинення протиправних дій, Суд вважає, що в даному випадку Суд наділений право зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому Суд враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 (справа №21-1465а15), згідно якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Враховуючи, що Відповідачем не доведено правомірність вчинення своїх дій, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо зобов'язати Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області підготувати висновок про повернення ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) на розрахунковий рахунок №2600202004527 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною бездіяльність Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо неподання, не підготовки та не надання висновку про повернення ПАТ «Укргазвидобування» помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України. 3. Зобов'язати Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області підготувати висновок про повернення ПАТ «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) на розрахунковий рахунок №2600202004527 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України. 4. Стягнути з Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області за рахунок державних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, б. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) судові витрати у сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.). Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук