Постанова

від 04.02.2019 по справі 826/10955/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10955/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року позивач, Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування (далі - ПАТ Укргазвидобування ), звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Миргородської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області щодо неподання, не підготовки та не надання висновку про повернення ПАТ Укргазвидобування помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України;

- зобов'язати Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області підготувати висновок про повернення ПАТ Укргазвидобування (код ЄДРПОУ 30019775) на розрахунковий рахунок №2600202004527 в АТ Укрексімбанк , МФО 322313 помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 680708,64 грн. та надати його для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини справи.

16 січня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Акціонерного товариства Укргазвидобування), в якому відповідач повністю підтримує рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у лютому 2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ХАС" та ГПУ Полтавагазвидобування Дочірньої компанії Укргазвидобування НАК Нафтогаз України , правонаступником якого є ПАТ Укргазвидобування , укладено договір від 04.02.2004 р. № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, відповідно до якого учасники договору визначили оператором спільної діяльності ТОВ Фірма ХАС та уповноважили його вести спільні справи учасників спільної діяльності, представляти їх спільні інтереси у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, сплачувати передбачені законодавством податки і збори (обов'язкові платежі).

ТОВ Фірма ХАС (код ЄДРПОУ 21237338) перебуває на додатковому обліку в Миргородській ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області як учасник вказаного договору про спільну діяльність, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання цього договору (код ТРДПАУ 455860305).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року по справі №810/2743/16 позовні вимоги Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області - задоволено, стягнуто солідарно з ПАТ Укргазвидобування та ТОВ ХАС до Державного бюджету України податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у загальній сумі 8699643,61 грн., що виник у зв'язку із виконанням Договору №60 від 04.02.2004 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, апеляційну скаргу ПАТ Укргазвидобування залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року - без змін.

На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2016 року по справі №810/2743/16 на підставі інкасових доручень банками АБ Укргазбанк , АТ Укрексімбанк та ПАТ Альфа Банк було списано з розрахункових рахунків ПАТ Укргазвидобування кошти в розмірі 9380352,25 грн.

ПАТ Укргазвидобування 20.02.2017 року звернулось із листом №2/1-011-1500 до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, в якому просив повернути надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн.

Листом №451/10/16-20-07-40 від 03.03.2017 року Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області відмовила Позивачу у поверненні надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн. у зв'язку з наявністю податкового боргу.

Вважаючи вищевказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в повернені помилково та/або надміру сплачених коштів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до 43.1 ст. 43 ПК України зазначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

П. 43.2 ст. 43 ПК України, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно п. 43.3 ст. 43 ПК України зазначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст.43 Кодексу).

В той же час, взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентовані Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 р. №1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № № 1679/28124 (надалі - Порядок №1146).

Відповідно до пункту 3 вищевказаного Порядку, у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

З системного аналізу вищевказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що наявність у платника податкового боргу унеможливлює повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2004 року між позивачем ПАТ Укргазвидобування та ТОВ Фірма ХАС , укладено договір від 04.02.2004 р. № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Положеннями статті 1134 Цивільного кодексу України передбачено, що несене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 1138 Цивільного кодексу України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Системний аналіз вищевказаних положень у взаємозв'язку з нормами Податкового кодексу України, надає підстави для висновку, що учасники договору спільної діяльності у формі простого товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність, несуть солідарну відповідальність за спільними зобов'язаннями зі сплати податків і зборів.

Відтак, колегія суддів зазначає, що діючи спільно для досягнення певної мети сторони договору про спільну діяльність, в даному випадку позивач та ТОВ Фірма ХАС , також спільно беруть участь у зобов'язаннях перед третіми особами.

20.02.2017 року ПАТ Укргазвидобування звернулось із листом №2/1-011-1500 до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, в якому просив повернути надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн.

Листом №451/10/16-20-07-40 від 03.03.2017 року Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області відмовила позивачу у поверненні надміру сплаченої суми грошового зобов'язання в розмірі 680708,64 грн. у зв'язку з наявністю податкового боргу в цілому по платнику Договір спільної діяльності від 04.02.2004 року №60 уповноважена особа ТОВ Фірма ХАС . За даними інтегрованої автоматизованої системи ДФС України по платнику Договір спільної діяльності від 04.02.2004 року №60 станом на 28.02.2017 року рахується податковий борг в сумі 306907830,07 грн.

З вищевикладених обставин вбачається, що за платником Договір спільної діяльності від 04.02.2004 року №60 , стороною якого є позивач ПАТ Укргазвидобування , рахується податковий борг, що відповідно до вимог податкового законодаства унеможливлює повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені до повного погашення такого податкового боргу платником податків

Окрім того, відповідачем надано копію листа від 05.01.2017 року № 237/10/16-20-25-30 на адресу ПАТ Укргазвидобування (а.с. 86). З листа вбачається, що відповідач пропонував направити заяву про зарахування надміру сплачених сум в рахунок погашення податкового боргу. Відповідь позивача відсутня.

Отже, колегія суддів наголошує, що враховуючи наявність податкового боргу, відповідно до норм законодавства, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені до повного погашення такого податкового боргу платником податків, є неможливим.

Однак, судом першої інстанції, в порушення п. 43.2 ст. 43 ПК України, не взято до уваги наявність відповідного податкового боргу у позивача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 04.02.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма