Рішення

від 25.10.2018 по справі 826/10616/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 жовтня 2018 року                      № 826/10616/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеппілон Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 року , Суд відповідно до вимог частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.         В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (далі – позивач) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0429140101, №0427140101, №0428140101 від 09 червня 2017 року. Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що будь-яке зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість можливе лише за умов порушення податкового законодавства саме з боку платника податків, а не його контрагентів. Якщо було зловживання з боку контрагентів, контролюючий орган зобов'язаний довести ту обставину, що платник податку був залучений безпосередньо до таких зловживань. При цьому, представник позивача стверджував, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на зловживання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна». На думку позивача, висновки акту перевірки суперечать вимогам статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, посадовими особами контролюючого органу не досліджено всіх обставин справи, грубо порушено норми чинного законодавства та безпідставно зроблено висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» вимог Податкового кодексу України, а висновки, викладені в акті перевірки, є хибними та не відповідають дійсності. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та з урахуванням всіх обставин справи, оскільки позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами. Представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. З урахуванням клопотань представників сторін, судом, відповідно до вимог частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15 квітня 2017 року по 26 квітня 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень №227/26-15-14-01-01, №228/26-15-14-01-01, №837/26-15-14-03-03, №493/26-15-14-06-04, №229/26-15-14-04-05 від 15 березня 2017 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, абзацу 1, 2, 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 82 Податкового кодексу, наказу Головного управління ДФС у м. Києві №1482 від 02 березня 2017 року та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року відповідно до затвердженого плану перевірок, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №184/26-15-14-01-01/38217009 від 05 травня 2017 року. Перевіркою встановлено порушення: - пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134, статей 138-140 Податкового кодексу України; пункту 5 П(с)БО №11, пункту 5 П(с)БО №15, пунктів 6, 7 П(с)БО 16, статті 4, статті 9 Закону України «Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності» №996-XIV, в результаті чого за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності з податку на прибуток у сумі (-)174  461 грн.; за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності з податку на прибуток у сумі (-)1  637  158 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік у сумі (-)218  917 грн., І квартал 2016 року у сумі (-)259  417 грн., І півріччя 2016 року у сумі (-)588  566 грн., 9 місяців 2016 року у сумі (-)1  072  407 грн., 2016 рік у сумі (-) 1  418  241 грн.; - пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного (звітного) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього (звітного) періоду на суму 344  558 грн., в тому числі по періодах: квітень 2014 року у розмірі 19  167 грн., травень 2014 року у розмірі 19  228 грн., червень 2014 року у розмірі 19  167 грн., липень 2014 року у розмірі 19  167 грн., серпень 2014 року у розмірі 21  066 грн., вересень 2014 року у розмірі 19  167 грн., жовтень 2014 року у розмірі 19  168 грн., листопад 2014 року у розмірі 19  167 грн., грудень 2014 року в розмірі 19  167 грн., червень 2016 року у розмірі 24  166 грн., липень 2016 року у розмірі 20  946 грн., серпень 2016 року у розмірі 12  480 грн., вересень 2016 року у розмірі 63  339 грн., жовтень 2016 року в розмірі 20  000 грн., листопад 2016 року у розмірі 9  167 грн., грудень 2016 року у розмірі 20  000,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2015 рік у сумі 16  998 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) за травень 2016 рік у сумі 42  083 грн; - пункту 201.1, пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на адресу контрагентів-покупців зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації. Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивачем не підтверджено реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дервік Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Курсверх», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва «Ісіда груп»), Приватним підприємством «Діксан Плюс». При цьому, контролюючий орган виходив з того, що у контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, персонал, а також наявні порушені кримінальні провадження. На підставі висновків акта перевірки податковим органом 09 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення: - №0428140101, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59  081 грн.; - №0429140101, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1  811 619 грн.; - №0427140101, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 406  739 грн. Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з змістом положень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. При цьому, відповідно до положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних. З наданих до суду доказів вбачається, що 01 жовтня 2016 року між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс» (виконавець) (код 39929641) укладено договір на виконання робіт №П-1016, згідно умов якого, виконавець зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування та діагностики обладнання (розважальних парків, атракціонів) замовника в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити отримані послуги, що надаються виконавцем в порядку та на умовах, визначених умовами цього договору. Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік обладнання та вартість його обслуговування вказано в додатку №1 до цього договору. Відповідно до пункту 1.3 договору технічне обслуговування та діагностика обладнання включають: виконання профілактичного огляду; діагностика можливих дефектів; технічний інструктаж при експлуатації обладнання; інспекція обладнання; постачання запасних частин для обладнання замість тих, що вийшли з ладу по заздалегідь узгодженій із замовником специфікації. Згідно з пунктом 1.6 договору, місце виконання робіт: м. Київ, вул. Горького, 176, ТЦ «Океан Плаза», сімейний розважальний центр «Хеппілон». Строк виконання робіт за цим договором з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії: платіжного доручення №146 від 25 липня 2016 року, №194 від 10 серпня 2016 року, №436 від 11 жовтня 2016 року, №437 від 12 жовтня 2016 року, податкової накладної №2 від 26 липня 2016 року, №9 від 09 серпня 2016 року, №3 від 11 жовтня 2016 року, видаткової накладної №000009 від 10 серпня 2016 року, №000002 від 26 липня 2016 року, акту прийому-передачі виконаних робіт за договором про виконання робіт №П-1016 від 01 жовтня 2016 року від 31 жовтня 2016 року, виписки з банківських рахунків. 01 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курсверх» (виконавець) укладено договір №КО516/01 про надання комплексних маркетингових послуг, згідно пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надавати замовнику за плату комплексні маркетингові, консалтингові та інші послуги за заявками замовника і які визначені у цьому договорі. Відповідно до пункту 1.2 договору, за даним договором виконавець надає замовникові, зокрема, але не обмежуючись тільки ними, послуги: проведення маркетингового консалтингу; розробка програм лояльності; підготовка та проведення івент-заходів; розробка та супроводження рекламної компанії; аналіз ефективності реалізованих заходів. Пунктом 1.3 договору визначено, що замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані виконавцем послуги. Права по володінню, використанню та розповсюдженню будь-якими результатами за цим договором належать замовнику. Виконавець не має права використовувати зазначені права сам, а також передавати їм третім особам (пункт 1.4 договору). Згідно з пунктом 1.5 договору передбачено, що матеріали замовника, необхідні для виконання договору передаються виконавцю за актом прийому-передачі. По завершенню надання послуг або додатково на вимогу замовника виконавець повертає матеріали за актом прийому-передачі. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії: додаткової угоди №1 від 04 травня 2016 року, акту наданих послуг №57 від 31 травня 2016 року, звіт з надання комплексних маркетингових послуг за період травень 2016 року, додаткової угоди №2 від 04 травня 2016 року, акту наданих послуг №12 від 30 червня 2016 року, звіт з надання комплексних маркетингових послуг за період червень 2016 року. 08 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронт» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (замовник) укладено договір №ДР12 на виконання робіт, згідно якого виконавець зобов'язується виконувати роботи з технічного обслуговування та діагностики обладнання (розважальних апаратів, атракціонів) замовника в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити отримані послуги, що надаються виконавцем, в порядку та на умовах, визначених умовами цього договору. Пунктом 1.2 договору передбачено, що перелік обладнання та вартість його обслуговування вказано в додатку №1 до цього договору. Відповідно до пункту 1.3 договору технічне обслуговування та діагностика обладнання включають: виконання профілактичного огляду; діагностика можливих дефектів; технічний інструктаж при експлуатації обладнання; інспекція обладнання; постачання запасних частин для обладнання замість тих, що вийшли з ладу по заздалегідь узгодженій із замовником специфікації. Згідно з пунктом 1.6 договору, місце виконання робіт: м. Київ, вул. Горького, 176, ТЦ «Океан Плаза», сімейний розважальний центр «Хеппілон». На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача надано до суду копії: додатку №1 до договору №ДР12 від 08 грудня 2016 року; акта прийому-передачі виконаних робіт за даним договором; платіжного доручення №34 від 10 січня 2017 року; податкової накладної №245 від 29 грудня 2016 року. 01 жовтня 2016 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен» (виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг №ДР-1016, відповідно до пункту 1.1 якого передбачено, що виконавець зобов'язаний за завданням замовника надати за плату (грошову винагороду) послуги по розміщенню рекламно-інформаційних матеріалів на сторінках веб-ресурсів, вказаних в додатках, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим договором та додатками до договору. Детальний перелік послуг, обсяг та строк (терміни) надання послуг, вартість (ціна) послуг, порядок надання виконавцем послуг замовнику узгоджується сторонами у додатках до цього договору. Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору до суду надано копію акта надання послуг №0000002 від 31 жовтня 2016 року, звіту про проведення рекламної компанії від 31 жовтня 2016 року, податкової накладної №2 від 11 жовтня 2016 року, платіжного доручення №435 від 11 жовтня 2016 року. В ході перевірки також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісіда Груп» укладено договори підряду №108 від 03 серпня 2015 року, №108/1 від 03 серпня 2015 року, №108/2 від 03 серпня 2015 року, предметом яких є підрядник зобов'язаний за завданням та за кошти замовника власними та залученими силам і засобами, на свій ризик виконати малярно-штукатурні роботи, зазначені у пункті 1,2 цього договору та кошторисів на виконання робіт щодо об'єкту: дитячий розважальний центр «Хеппілон». Згідно умов зазначених договорів підрядник виконує наступні роботи: ґрунтування поверхні; штукатурка стін; шпаклівка стін; фарбування поверхонь. На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано рахунки фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні. Суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом не заперечується наявність первинних документів по операціям між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дервік Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Курсверх», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва «Ісіда груп»), надання їх під час перевірки, їх належне складання, проведення цих операцій в бухгалтерському обліку та оплату позивачем коштів за виконані роботи, належне оформлення та реєстрацію податкових накладних, які є підставою для формування податкового кредиту, в акті перевірки не зазначено про недостатність цих документів для підтвердження господарських операцій, не зазначено які документи ще потрібно надати для підтвердження цих господарських операцій, а тому суд вважає, що позивач підтвердив первинними документами здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дервік Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Курсверх», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва «Ісіда груп»), правомірність включення сум податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом на підставі належним чином оформлених податкових накладних до податкового кредиту. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, безперечних доказів, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дервік Капітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Курсверх», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариством з обмеженою відповідальністю «Дронт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва «Ісіда груп») відповідачем до суду не надано, висновки акту перевірки ґрунтуються тільки на припущеннях щодо нереальності спірних господарських операцій враховуючи відсутність даних про наявність у контрагентів позивача управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання товарів та техніки, тощо. Разом з цим, нормами законодавства не заборонено залучати для здійснення господарських операцій третіх осіб, укладати договори оренди, або інші договори на використання обладнання, нерухомості, тощо. Відповідачем не надано доказів проведення податковими органами перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Дервік Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Калабрія Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсверх», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакстер Трен», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дронт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідмар» (колишня назва «Ісіда груп»)», притягнення цих підприємств до відповідальності, винесення щодо цих підприємств податкових повідомлень-рішень, прийняття відносно посадових осіб вироків або ухвал про закриття кримінального за нереабілітуючими підставами, які б безперечно підтверджували не виконання цими контрагентами послуг за замовленням позивача. Крім того, суд звертає увагу на те, що сам факт наявності господарських операцій з контрагентами, які порушують податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булавес» АД проти Болгарії». Навіть в разі порушення контрагентами податкового законодавства позивач не може нести відповідальність за дії цих підприємств, якщо податковий орган не доведе обізнаності позивача про такі дії контрагентів, узгодженості дій з контрагентами для отримання податкової вигоди, тощо, проте таких доказів відповідачем до суду не надано. Надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагентів у виконанні обумовлених послуг. При цьому, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Також, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Матеріали справи не містять вироків відносно посадових осіб позивача та/або його контрагента. При цьому, складання протоколів допиту не виключає можливості здійснення між позивачем та його контрагентами реальних господарських операцій. Одночасно з цим, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем в акті перевірки. Контролюючим органом фактично підтверджується реальність здійснення господарських операцій з огляду на дослідження під час перевірки всіх первинних документів і відображення такої інформації в акті перевірки, (договори, видаткові, прибуткові накладні, податкові накладні та інше) Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача, а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, недійсними. Враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у ній матеріали, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат, які були віднесені до складу витрат/податкового кредиту за перевіряємий період, та як наслідок про відсутність у відповідача правових підстав для нарахування позивачу податку на додану вартість, а відтак наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується правомірність формування податкового кредиту та, як наслідок, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконав. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0429140101, №0427140101, №0428140101 від 09 червня 2017 року. 3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 14-а, код ЄДРПОУ 38217009) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34  161,59 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят одна гривня 59 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук