Постанова

від 06.03.2007 по справі 16/63-пн-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

06.03.07                                                                                      

Справа №16/63-пн-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача за первісним позовом:        ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1;

відповідача за первісним позовом:     Кучерявий О.С., довіреність від

22.01.2007р.;

третіх осіб:           

не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу     

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

на рішення                   господарського суду

Херсонської області від 10.11.2006 року

у справі                         № 16/63-ПН-06

за первісним позовом 

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до відповідача             Товариства з обмеженою

відповідальністю

                                      «Ринок

непродовольчих товарів «Кристал», м. Херсон

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог

на предмет спору:

                                       1.

Управління будівництва та архітектури Херсонської обласної

державної адміністрації, м. Херсон

                                       2. Управління будівництва та архітектури

виконавчого комітету

Херсонської міської ради, м. Херсон

                                       3.

Приватні підприємці:

1) ОСОБА_3, м. Херсон; 2) ОСОБА_4, м. Херсон; 3)ОСОБА_5,

м. Херсон; 4) ОСОБА_6, м. Херсон; 5) ОСОБА_7, м. Херсон; 6) ОСОБА_8, м. Херсон;

7) ОСОБА_9, м. Херсон; 8) ОСОБА_10, м. Херсон; 9) ОСОБА_11, м. Херсон; 10)

ОСОБА_12, м. Херсон; 11) ОСОБА_13, м. Херсон; 12) ОСОБА_14, м. Херсон; 13)

ОСОБА_15, м. Херсон; 14) ОСОБА_16, м. Херсон; 15)ОСОБА_17, м. Херсон; 16)

ОСОБА_18, м. Херсон

про                                 усунення

перешкод у користуванні майном

за зустрічним позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        «Ринок

непродовольчих товарів «Кристал», м. Херсон

до                                    Приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про                                  усунення

перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Херсон було подано

позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок непродовольчих товарів

«Кристал», м. Херсон про усунення перешкод в користуванні магазином поАДРЕСА_1

шляхом знесення збудованих кіосків та малих архітектурних форм відповідача, а

також про заборону проведення будівельних робіт на земельній ділянці

(дорозі)ІНФОРМАЦІЯ_1.

В ході судового розгляду справи ТОВ «Ринок

непродовольчих товарів «Кристал» було подано зустрічний позов до ПП ОСОБА_1 про

усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою  з боку ПП ОСОБА_1 шляхом зобов'язання

останнього знести частину будівлі магазину, що розташована за адресою:АДРЕСА_1.

Розглянувши справу по суті, господарський суд

Херсонської області своїм рішенням від 10.11.2006р. у справі № 16/63-ПН-06

(суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позовних вимог за первісним позовом

відмовив. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнив: зобов'язав ПП

ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою ТОВ «Ринок

непродовольчих товарів «Кристал» шляхом знесення частини будівлі магазину, що

розташована поАДРЕСА_1 та розміщена на земельній ділянці, яка перебуває у

користуванні ТОВ «Ринок непродовольчих товарів «Кристал».

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у

поданій апеляційній скарзі ПП ОСОБА_1, позивач за первісним позовом, вказує

зокрема на те, що при прийнятті рішення судом порушені норми матеріального і

процесуального права. Зазначає, що зобов'язуючи знести частину магазину площею

16 м2, а враховуючи 2 поверхи - це 32 м2 приміщення, судом фактично позбавлено

права власності позивача на магазин, оскільки вказані істотні перебудови

призведуть до неможливості використовувати магазин за призначенням.

Відповідачем використовується спірна земельна ділянка не за призначенням.

Висновки суду щодо відсутності права використовувати земельну ділянку ПП

ОСОБА_1 виходять за рамки заявлених позовних вимог. Право власності на магазин

поАДРЕСА_1належить не приватному підприємцю, а громадянину ОСОБА_1, у зв'язку з

чим, на думку скаржника, даний спір не підлягає вирішенню в господарському

суді. Також скаржник посилається на невірну оцінку судом обставин справи,

невідповідність висновків суду обставинам справи, односторонність та неповноту

з'ясування судом обставин справи.

Просить рішення господарського суду Херсонської області

від 10.11.2006р. у справі № 16/63-ПН-06 скасувати та прийняти нове рішення,

яким позовні вимоги за первісним позовом задовольнити, а у задоволенні позовних

вимог за зустрічним позовом відмовити.

ТОВ «Ринок непродовольчих товарів «Кристал», відповідач

за первісним позовом, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що

оскаржуване рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим

з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначає зокрема, що

судом зроблений правильний висновок про відсутність у позивача прав

користування земельною ділянкою, на якій розташований магазин ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач не має змоги користуватися частиною орендованої ним земельної

ділянки, на якій розташована частина магазину позивача.

Просить рішення господарського суду Херсонської області

від 10.11.2006р. у справі № 16/63-ПН-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу

- без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали

доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Треті особи законним правом на участь своїх

представників в судових засіданнях не скористались. Про час та місце розгляду

справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Колегія суддів на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути

апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності третіх осіб,

оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Розпорядженням заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду № 258 від 01.02.2007р. справу призначено до

розгляду у складі колегії - Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко

Т.В., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 02.02.2007р. розгляд апеляційної

скарги на підставі ст.77 ГПК України було відкладено до 06.03.2007р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького

апеляційного господарського суду № 683 від 05.03.2007р. справу призначено до

розгляду у складі колегії - Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Коробки

Н.Д., Мойсеєнко Т.В.

В судовому засіданні 06.03.2007р. за згодою присутніх

представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду

апеляційної інстанції.

За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся

без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при

винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню, з наступних підстав.

          В

обґрунтування позовних вимог за первісним позовом ПП ОСОБА_1 посилається на те,

що відповідач створює перешкоди у здійсненні позивачем права користування та

розпорядження своїм майном шляхом будівництва кіосків та малих архітектурних

форм на земельній ділянці, яка відповідачу не належить. Як вказує позивач, у

відповідача відсутні необхідні документи для здійснення будівництва.

Перешкоджання у користуванні майном полягає в неможливості під'їзду до

нерухомого майна - магазину, який належить позивачу (суб'єкту підприємницької

діяльності) на праві власності, через самовільне будівництво, яке проводить

відповідач. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про усунення перешкод в

користуванні магазином поАДРЕСА_1шляхом знесення збудованих кіосків та малих

архітектурних форм відповідача, а також заборону відповідачу проведення

будівельних робіт на земельній ділянці (дорозі)ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги

ґрунтуються на приписах ст.ст. 319, 321, 376, 386, 391 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ

«Ринок непродовольчих товарів «Кристал» посилається на те, що магазин,

власником якого є ПП ОСОБА_1, частково розташований на земельній ділянці, що

виділена в оренду Ринку. ПП ОСОБА_1 неправомірно займає вказану частину

земельної ділянки та перешкоджає товариству (Ринку) використовувати вказану

земельну ділянку за її цільовим призначенням відповідно до підприємницьких

потреб. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про усунення перешкод у

користуванні земельною ділянкою з боку ПП ОСОБА_1 шляхом зобов'язання останнього

знести частину будівлі магазину, що розташована за адресою:АДРЕСА_1. Зустрічні

позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 3, 15, 16, 181, 413 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2004р. між

гр.ОСОБА_19 (продавець) і гр. ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір

купівлі-продажу частини будівлі магазину, згідно з п.п. 1.1 і 1.2 якого

продавець передає майно у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує

за нього обумовлену грошову суму. За даним договором відчужується частина із належної

продавцю будівлі магазину літ. «Г», а саме: 1 поверх - приміщення № 16, 2

поверх - приміщення № 23, ганок розміром 10,01 х 2,70 м, загальною площею 227,6

кв.м., що розташовано вАДРЕСА_1.

23.01.2004р. вказаний договір посвідчений нотаріально і

зареєстрований в Херсонському МБТІ 27.01.2004р.

З викладеного вбачається, що ПП ОСОБА_1 є власником

частини будівлі магазину, придбаної за вищевказаним договором від 23.01.2004р.

За змістом ст.50 Закону України «Про власність» та

ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном

на власний розсуд.

Обставини справи свідчать про те, що придбана позивачем

за вищевказаним договором купівлі-продажу від 23.01.2004р. частина будівлі

магазину використовується останнім у власній підприємницькій діяльності.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має

право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та

розпоряджання своїм майном.

Доводи позивача з приводу створення відповідачем

перешкод у користуванні майном позивача зводяться фактично до того, що ТОВ «РНТ

«Кристал» розпочато реконструкцію своєї будівлі та забудову дороги (поблизу з

об'єктом нерухомості позивача) без погодження з відповідними службами, без

додержання будівельних норм та правил і без отримання відповідного дозволу на

будівництво об'єктів. На думку позивача, відповідачем порушуються приписи ст.24

Закону України «Про планування та забудову територій» і ст.5 Закону України

«Про основи містобудування». На підтвердження викладених позивачем доводів,

суду надані зокрема приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного

контролю № 25 від 05.07.2005р. та № 27 від 06.07.2005р.

Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що

відстань між його магазином та малими архітектурними формами, будівництво яких

веде відповідач, складає 1,5 м; відповідачем забудований під'їзд до магазину

позивача, що унеможливлює використання проїзду та ускладнює експлуатацію

магазину, вимагає додаткових фінансових витрат, що в свою чергу, збільшує

собівартість та знижує конкурентоспроможність продукції.

Суд не знаходить факту порушення прав та охоронюваних

законом інтересів позивача з боку відповідача в контексті ст.1 ГПК України із

зазначених позивачем підстав, з огляду на наступне.

Як обґрунтовано вказано судом першої інстанції, сам лише

факт будівництва об'єктів відповідачем (на власній земельній ділянці) з

порушенням приписів нормативно-правових актів не може бути беззаперечним

доказом порушення права власності позивача. Законом України «Про планування та

забудову територій», на приписи якого посилається позивач, а саме, статтею 31

передбачено, що державний контроль за плануванням, забудовою та іншим

використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним

органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними

спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх

інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими

спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення

державного контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій

визначається законодавством.

Статтею 32 Закону України «Про планування та забудову

територій» встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства під час

планування, забудови та іншого використання територій несуть відповідальність,

встановлену законом.

Законом України «Про основи містобудування», на приписи

якого також посилається позивач, а саме - статтею 24, встановлено, що державний

контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади,

органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це

державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері

містобудування визначається законодавством.

Статтею 25 названого Закону закріплено, що особи, винні

у порушенні містобудівного законодавства несуть відповідальність, передбачену

чинним законодавством.

Отже, наявність будь-яких порушень з боку відповідача у

спірних правовідносинах положень Закону України «Про планування та забудову

територій» та Закону України «Про основи містобудування» може бути підставою

для притягнення його до встановленої законом відповідальності і не може бути

належним доказом порушення права та охоронюваного законом інтересу позивача. Не

надано до суду будь-яких доказів того, будівництво відповідачем малих

архітектурних форм спричинює позивачу додаткові фінансові витрати по

експлуатації магазину, та має наслідком збільшення собівартості і зниження

конкурентоспроможності продукції.

Як вказувалось вище, позивач набув право власності на

частину будівлі магазину літ. «Г», а саме: 1 поверх - приміщення № 16, 2 поверх

- приміщення № 23, ганок розміром 10,01 х 2,70 м, загальною площею 227,6 кв.м.,

що розташована вАДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України, при переході права

власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її

частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право

користування - на підставі договору оренди.

Згідно зі ст.125 ЗК України, право власності та право

постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її

власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до

встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності

на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою

посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом

Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється

відповідно до закону.

Обставини справи свідчать про те, що ПП ОСОБА_1 не є ані

власником, ані користувачем земельної ділянки, на якій розташований його

магазин ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з відсутністю у останнього документа, який би

посвідчував відповідне право власності чи право постійного користування

земельною ділянкою. Відсутній у позивача також і державний акт на право

власності на вищевказану земельну ділянку або право постійного користування

земельною ділянкою. Тобто, позивач на час звернення із позовом до суду та

розгляду спору в суді не здійснював оформлення землекористування тієї земельної

ділянки, на якій розташований його магазин та в якому позивач здійснює свою

підприємницьку діяльність.

Згідно висновку № 142 судової будівельно-технічної експертизи

від 14.08.2006р., земельна ділянка, на якій розміщено майно, що належить

позивачу, відведена ППОСОБА_19 (площею 1308 кв.м) з урахуванням торгівельної

підприємницької діяльності. При цьому, згідно технічної документації проїзд

через земельну ділянку, що виділена ТОВ «РНТ «Кристал», не передбачений.

З викладеного вбачається, що позивачем не доведено

наявності охоронюваних законом інтересів, які могли би порушуватися

відповідачем. Наявність будь-яких додаткових фінансових витрат у позивача під

час здійснення підприємницької діяльності через відсутність під'їзду з пер.

Спартаківський до власного магазину, на чому ґрунтуються його позовні вимоги,

може бути наслідком бездіяльності самого позивача, що виразилось в неоформлені

у встановленому законом порядку права на земельну ділянку, на якій розташований

магазин, та прилеглу до магазинку земельну ділянку.

У вищевказаному висновку експерта № 142 від 14.08.2006р.

зазначено, що встановлені на земельній ділянці, яка відведена в користування

ТОВ «РНТ «Кристал», малі архітектурні форми для здійснення торгової

підприємницької діяльності, не створюють перешкод для здійснення торгової

підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2 поАДРЕСА_1.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський

суд дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог за

первісним позовом та відмову у задоволенні таких вимог.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом, то слід

зазначити наступне.

Земельна ділянка площею 0,3454 га вАДРЕСА_1 знаходилась

в орендному користуванні ТОВ «Ринок непродовольчих товарів «Кристал», про що

свідчать договори оренди земельної ділянки від 06.12.2001р., 01.12.2003р.,

укладені між ТОВ «РНТ «Кристал» та, відповідно, Херсонським міськвиконкомом і

Херсонською міською радою. За вказаними договорами земельна ділянка

передавалась відповідачу в тимчасове користування під діюче тимчасове

торгівельне містечко.

В подальшому, 29.06.2004р. між Херсонською міською радою

(орендодавець) і ТОВ «Ринок непродовольчих товарів «Кристал» (орендар) був

укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з п.1 якого орендодавець на

підставі рішення міської ради від 28.05.2004р. № 577 надає, а орендар приймає в

строкове платне користування земельну ділянку під будівництво

торгово-сервісного центру, яка знаходитьсяІНФОРМАЦІЯ_3.

В оренду передається земельна ділянка

несільськогосподарського призначення, загальною площею 4035 кв.м., у т.ч.:

- ділянка площею 3454 кв.м. із землекористування ТОВ

«Ринок непродовольчих товарів «Кристал»;

- ділянка площею 581 кв.м. із земель запасу, яка

знаходиться уІНФОРМАЦІЯ_3.

На земельній ділянці не знаходяться об'єкти нерухомого

майна, а також інші об'єкти інфраструктури (п.2 договору оренди).

Договір оренди від 29.06.2004р. зареєстрований у

Херсонській міській філії ДП «Херсонський регіональний центр державного

земельного кадастру», про що в книзі записів державної реєстрації договорів

оренди вчинено запис від 06.07.2004р. № 040471300168.

Тобто, ТОВ «РНТ «Кристал» був користувачем земельної

ділянки по вул. Белінського в м. Херсоні ще з 2001р., в той час, коли ПП

ОСОБА_1 придбав об'єкт нерухомості по АДРЕСА_1 в 2004р.

Згідно до акту державної приймальної комісії про

прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.05.2005р.,

було прийнято в експлуатацію прибудову до власного магазину під розширення

торгівельного залу на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 ППОСОБА_19,

тобто після отримання ТОВ «РНТ «Кристал» права землекористування.

Згідно до висновків судово-будівельної експертизи від

14.08.2006р., прибудова до магазину «Арка» виконана з відхиленнями від

проектної документації в частині розміщення частини прибудови на земельній

ділянці площею 16 м2, яка виділена в користування ТОВ «РНТ «Кристал». Будівля

магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 порушує права землекористувача ТОВ «РНТ «Кристал» в

частині: 1) розташування частини прибудови до магазину «Арка» (ОСОБА_1) на

частині земельної ділянки площею 16 м2, яка виділена в користування ТОВ «РНТ

«Кристал»; 2) розташування водостічних труб і рекламних споруд прибудови до магазину

«Арка» над земельною ділянкою землекористувача ТОВ «РНТ «Кристал»; 3)

розташування дверних полотен у відкритому стані магазину «Арка» на земельній

ділянці ТОВ «РНТ «Кристал», що створює перешкоди в безпечному переміщенні

покупців.

Фактично частина прибудови до магазину «Арка»

розташована на земельній ділянці, що виділена в користування ТОВ «РНТ

«Кристал». Згідно до кадастрового плану взаємного розташування земельних

ділянок, виділених в користування ТОВ «РНТ «Кристал» і ППОСОБА_19, частина

прибудови до магазину «Арка» площею 16 м2 з боку лівого бокового фасаду

розташована на земельній ділянці ТОВ «РНТ «Кристал».

Статтею 48 Закону України «Про власність» встановлено,

що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці

порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих

цим збитків.

Положення щодо захисту права власності поширюються також

на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного

господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного

володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної

ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав

на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння

земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні

ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який

існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або

створюють небезпеку порушення прав.

Згідно зі ст.27 Закону України «Про оренду землі»,

орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку

нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право

витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та

користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди,

заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України,

іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому

числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Обставини справи свідчать про те, що ПП ОСОБА_1 здійснює

перешкоди ТОВ «РНТ «Кристал» у користуванні земельною ділянкою, що виразилось у

будівництві прибудови до магазину «Арка» поАДРЕСА_1частково (на площі 16 м2) на

території земельної ділянки, яка перебуває у ТОВ «РНТ «Кристал» в орендному

користуванні. Вказані дії ПП ОСОБА_1 порушують права та охоронювані законом

інтереси відповідача - як законного землекористувача.

Статтею 376 ЦК України закріплено, що житловий будинок,

будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо

вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для

цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з

істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або

здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на

нього.

З матеріалів справи вбачається, що будівництво частини

прибудови до магазину «Арка» по АДРЕСА_1на площі 16 м2 здійснювалось на

земельній ділянці ТОВ «РНТ «Кристал», що не була відведена для цієї мети, у

зв'язку з чим прибудову до магазину на вказаній площі слід вважати - як

самочинне будівництво. Відповідно, ПП ОСОБА_1 не набув право власності на

вказану частину прибудови.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до

обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом,

зобов'язавши ПП ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «РНТ «Кристал» у користуванні

земельною ділянкою шляхом знесення частини будівлі магазинку, що розташована

поАДРЕСА_1та розміщена на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТОВ

«РНТ «Кристал».

Доводи скаржника про те, що даний спір не підлягає

вирішенню в господарському суді, оскільки право власності на магазин

поАДРЕСА_1належить не приватному підприємцю, а громадянину ОСОБА_1 (як фізичній

особі), є необґрунтованими і не приймаються до уваги судом внаслідок наступного.

Згідно зі ст.52 ЦК України, фізична особа - підприємець

відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім

своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено

стягнення.

Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі,

відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім

своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя,

яка належатиме їй при поділі цього майна.

Зі змісту наведеної норми слід дійти до висновку про те,

що законодавством не передбачено можливість та підстави переходу прав власності

від фізичної особи до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного

підприємця. Діючим законодавством України не передбачено відокремлення майна,

яке використовується фізичною особою - підприємцем для здійснення

підприємницької діяльності, із загального обсягу майна, належного цій особі на

праві приватної власності. До того ж, як свідчать матеріали справи та згідно

змісту позовних вимог за первісним позовом, частина будівлі магазину, придбана

гр. ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 23.01.2004р., використовується

позивачем саме в підприємницькій діяльності. Про це свідчить і зміст первісної

позовної заяви, поданої ОСОБА_1 - у якості суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво -

це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська

діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою

досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Спірні

правовідносини сторін виникли саме під час здійснення ними господарської

діяльності. Отже, такий спір має розглядатися в господарському суді.

Доводи скаржника з посиланням на ст.321 ЦК України про

те, що судовим рішенням його фактично позбавлено права власності на магазин,

оскільки суттєві перебудови приведуть до неможливості використовувати магазин

за призначенням, колегією суддів до уваги не приймаються, як необґрунтовані з

зазначених вище підстав , а також внаслідок наступного.

Як на наявність оформленого права власності на нежилі

приміщення магазину, розташованого поАДРЕСА_1, позивач посилається на свідоцтво

про право власності на нерухоме майно, видане Херсонською міською радою

18.08.2005р., згідно рішення виконкому Херсонської міськради НОМЕР_2, а також

на Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Херсонським

ДБТІ 08.09.2005р. Згідно вказаних документів, право власності позивача

оформлено на нежилі приміщення магазину (літ. Г), загальною площею 256,6 кв.м,

а саме: І поверх - приміщення № 27, 28, 29, Ѕ частина приміщення № І; ІІ поверх

- приміщення № 40, 41, Ѕ частина приміщення № ІІ.

В той же час, як вказувалось вище, за договором

купівлі-продажу від 23.01.2004р. позивачем придбана частина будівлі магазину

літ. «Г», а саме: І поверх - приміщення № 16; ІІ поверх - приміщення № 23,

ганок розміром 10,01 х 2,70 м, загальною площею 227,6 кв.м., що розташована

вАДРЕСА_1. Тобто, приміщення, придбані позивачем за договором від 23.01.2004р.

є іншими від приміщень, на які позивачем надані докази по оформленню права

власності. Доказів оформлення права власності саме на ті приміщення, які

придбані позивачем за договором купівлі-продажу від 23.01.2004р., а також на

частину прибудови, яка розташована на земельній ділянці (площею 16 м2), яка

знаходиться у користуванні  ТОВ «РНТ

«Кристал», позивачем до суду не надано.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої

інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення

або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не

вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського

суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального

кодексу України,  Запорізький апеляційний

господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської

області від 10.11.2006р. у справі № 16/63-ПН-06 - без змін.