Постанова від 24.10.2018 по справі 820/2007/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р. Справа № 820/2007/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 (суддя Бабаєв А.І., м.Харків, повний текст складено 27.08.18) по справі № 820/2007/18

за позовом Приватного підприємства "Україна"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Україна" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просить суд: скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 51/3797/0/250-17-П від 20.11.2017 року про притягнення до відповідальності в сфері містобудівної діяльності; скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 52/3798/0/250-17-П від 20.11.2017 року про притягнення до відповідальності в сфері містобудівної діяльності; скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 53/3799/0/250-17-П від 20.11.2017 року про притягнення до відповідальності в сфері містобудівної діяльності; скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 07.11.2017 року № 877/917/У-Пр-У.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про притягнення до відповідальності в сфері містобудівної діяльності та припис винесені без врахування вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 51/3797/0/250-17-П від 20.11.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 52/3798/0/250-17-П від 20.11.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 53/3799/0/250-17-П від 20.11.2017 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 07.11.2017 року № 877/917/У-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватне підприємство Україна є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №11, 16-23, 26-38, антресолі №12а в нежитловій будівлі літ. В-2 , що знаходяться за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3688-В-С від 28.07.2006 року.

Генеральним директором ТОВ ТЦ Комільфо подано заяву від 23.10.2017 року до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якій повідомлено, що у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові ведеться незаконне будівництво (встановлюється залізна конструкція для окремого входу до приміщення). Також, в заяві генеральний директор ТОВ ТЦ Комільфо просив вжити заходи відповідно до чинного законодавства.

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було складено направлення для проведення планового (позапланового) заходу №877-Н від 24.10.2017 року зі строком дії з 24.10.2017 року по 06.11.2017 року.

Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи ОСОБА_1 та завідувачем сектора інспекційної роботи ОСОБА_2 складено службову записку до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гоцуляк К.О., в якій зазначено, що відповідно до направлення Інспекції від 24.10.2017 року № 877-Н для проведення позапланової перевірки на об'єкті Об'єкт будівництва у дворі будинку по вул. Сумській, 13 у м. Харкові встановлено строк дії направлення з 24.10.2017 року до 06.11.2017 року. Також зазначено, що за вказаною адресою розташована двоповерхова будівля літ. В-2 . До приміщення № 32, яке належить ПП Україна , влаштовується окремий вхід. Крім того вказано, що суб'єктом містобудування (суб'єктом господарювання) є юридична особа - ПП Україна (код ЄДРПОУ 24341415, місце знаходження юридичної особи вул. Сумська, 13 у м. Харкові). Перевіряючі просили продовжити строк проведення позапланової перевірки на один робочий день та підготувати відповідні розпорядчі документи для проведення позапланової перевірки відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено наказ №297/1 від 06.11.2017 року, на підставі якого було складено направлення для проведення планового (позапланового) заходу №910-Н від 06.11.2017 року зі строком дії з 07.11.2017 року по 07.11.2017 року.

На підставі вказаних документів уповноваженими особами Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові, суб'єктом містобудування визначено Приватне підприємство "Україна".

За результатами перевірки об'єкта будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було складено акт № 877/910-А від 07.11.2017 року, згідно з яким виявлено факт виконання будівельних робіт з влаштування додаткового входу до нежитлових приміщень, які належать ПП УКРАЇНА за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 13 - без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), без забезпечення авторського та технічного нагляду, що, на думку відповідача, є порушенням ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність , п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкту архітектури та п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду, під час здійснення будівництва об'єкта архітектури, затверджених постановою КМУ № 903, п.1 ч. 1 ст. 34. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз. 2 п. 5. п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466.

На підставі акту перевірки № 877/910-А від 07.11.2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було винесено припис № 877/917/У-Пр-У від 07.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 51/3797/0/250-17-П від 20.11.2017 року, № 52/3798/0/250-17-П від 20.11.2017 року, № 53/3799/0/250-17-П від 20.11.2017 року.

Позивач не погодився із такими рішеннями відповідача та оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що перевірка була проведена ним відповідно до вимог законодавства, у присутності директора ПП "Україна". Також зазначає, що влаштування додаткового входу здійснено у несучій стіні, а тому застосування до спірних правовідносин постанови КМУ від 07.06.2017 року №406 не відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги та зазначає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з огляду на таке.

Так, закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Положеннями п. 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформлюється направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), що має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Судом встановлено, що уповноваженими особами Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради розпочато проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові з 24.10.2017 року лише на підставі направлення №877-Н від 24.10.2017 року без видання наказу щодо призначення такої перевірки.

Також, у направленні №877-Н від 24.10.2017 року Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не вказано найменування суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого проводиться позапланова перевірка.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку призначення та проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові з 24.10.2017 року.

Крім того, пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що позапланову перевірку об'єкті будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові було проведено за присутності директора Приватного підприємства "Україна" - Волкова Є.О., проте останній відмовився від отримання документів, складених за результатами проведення перевірки.

Проте, з матеріалів справи не вбачається та представником відповідача в судовому засіданні не доведено, що особу директора Приватного підприємства "Україна" під час проведення перевірки було встановлено належним чином та у спосіб, передбачений законом, а тому доводи апеляційної скарги про те, що перевірку було проведено у присутності директора, колегією суддів відхиляються.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач під час проведення позапланової перевірки щодо об'єкта будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові за відсутності представника Приватного підприємства "Україна", позбавив позивача прав, передбачених законодавством.

Згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами п.2, п.5, п.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч.1-3 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що Кабінетом Міністрів України винесено постанову № 406 від 7 червня 2017 року Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію , відповідно до якої не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до п.6 вказаної постанови КМУ не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема, навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Отже, не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування нежилого будинку, будівлі, споруди, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Судом встановлено, що окремий вхід до будівлі з двору зображений схематично в технічному паспорті до нежитлового приміщення 1-го поверху в літ. В-2 за адресою вул.Сумська, 13, м.Харків, виготовленому ТОВ Харківська служба - бюро технічної інвентарізації станом на 06.10.2017 року та зареєстрованому за №534.

Крім того, судом з наданих фотознімків, зроблених на місці перевірки об'єкта будівництва у дворі будинку за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові, встановлено, що до початку будівельних робіт щодо облаштування окремого входу до будівлі, яка знаходиться за адресою вул.Сумська, 13, в м.Харкові та належить Приватному підприємству "Україна", вхід вже існував, проте був закладений цеглою.

Щодо посилань відповідача на надану ним копію плана нежитлового приміщення 1-го поверху в літ. В-2 , розташованого за адресою вул.Сумська, 13, м.Харків, суд зазначає, що на даному плані разом з окремим входом та сходами, які на думку відповідача, зроблено з порушенням у сфері містобудівної діяльності, не зображено і вікно поряд із вказаним входом та вікна, що виходять на проїжджу частину по вулиці Сумській, що ставить під сумнів актуальність такого плану.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку будівельні роботи, які виконувались з облаштування окремого входу та сходів до будівлі, яка знаходиться за адресою вул.Сумська, 13, м.Харків та належить Приватному підприємству "Україна", не потребували документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Отже, відповідач прийшов до помилкового висновку про порушення законодавства в сфері регулювання містобудівної діяльності та притягнення позивача до відповідальності.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, а саме: припис № 877/917/У-Пр-У від 07.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 51/3797/0/250-17-П від 20.11.2017 року, № 52/3798/0/250-17-П від 20.11.2017 року, № 53/3799/0/250-17-П від 20.11.2017 року винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 по справі № 820/2007/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 29.10.18.