Постанова

від 18.10.2018 по справі 820/437/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/437/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника відповідача Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізоляційні матеріали" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018р., головуючий суддя І інстанції Супрун Ю.О., повне рішення складено 31.05.2018 року по справі № 820/437/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізоляційні матеріали"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізоляційні матеріали" (надалі за текстом - ТОВ "Ізоляційні матеріали") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення наказу ГУ ДФС у Харківській області від 19.10.2017 року № 5864 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізоляційні матеріали";

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області від 19.10.2017 року № 5864 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізоляційні матеріали".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування наказу залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.208 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 5864 від 19.10.2017 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізоляційні матеріали", на думку позивача, є протиправним, оскільки винесений внаслідок направлення на адресу ТОВ "Ізоляційні матеріали" запиту від 22.08.2017 року, який за переконаннями позивача складений з порушеннями Податкового кодексу України, оскільки містив посилання на норми Податкового кодексу України, які відсутні у зазначеному кодексі, а саме на п.1 абз.3 пп.73.3 ПК України, що не давало позивачу змоги зрозуміти нормативно-правове обгрунтування запиту, правові підстави його надіслання, не містив конкретний перелік документів, що необхідно було надати, а також містив посилання на норми Податкового кодексу України, що не стосуються підстав та порядку направлення запитів.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що оскаржуваний наказ виданий у відповідності до норм чинного законодавства, оскільки позивач не надав у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2017 року № 14458/10/20-40-14-12-18.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області направлено до ТОВ "Ізоляційні матеріали" запит від 22.08.2017 року № 14458/10/20-40-14-12-18 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), з посиланням на виявлені факти, що свідчать про можливо допущене позивачем порушення норм п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, шляхом завищення податкового кредиту ТОВ "Ізоляційні матеріали" у розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порівняно з даними його постачальників: ТОВ "Кернел Пром" (код ЄДРПОУ 40597382) за листопад 2016 року; ТОВ "Делфи Плюс" (код ЄДРПОУ 40711471) за листопад 2016 року; ОВ "Бізнес Страйк" (код ЄДРПОУ 40396301) за жовтень 2016 року; ТОВ "Мерідіан Пром" (код ЄДРПОУ 40700407) за жовтень 2016 року; ТОВ "Інтер Трейд Агро" (код ЄДРПОУ 40470285) за грудень 2016 року; ТОВ "Палі Трейд" (код ЄДРПОУ 40470327) за грудень 2016 року.

У запиті контролюючий орган зазначає, що про порушення вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 ПК України, що згідно з пунктом 74.3 статті 74 цього Кодексу використовується для виконання покладених на контролюючи органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних; інформаційних баз даних ДФС України та податкової інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2017 року № 2336/7/26-59-12-06-21 щодо ТОВ "Еко-Клін" (податковий номер 38519001); податкової інформації ГУ ДФС у Харківській області від 12.02.2015 року № 44/20-40-22-09-12 від 01.04.2016 року № 187/20-4014-08-12 від 04.03.2016 року № 116/20-40-14-08-12 щодо ТОВ "Укртранс Компані" (податковий номер 39900821); податкової інформації Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.09.2016 №260/10-13-14-04/40171681, від 08.06.2016 №413/10-13-22-04/40171681 щодо ТОВ "ПЕТРА ТРАНС ГРУП" (податковий номер 40171681); податкової інформації від 22.06.2016 №37/10-13-14-04 щодо ТОВ "ТРЕВІЧ ГРУПП" (податковий номер 40173872); податкової інформації ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.07.2016 №310/7/08-29-14-02-04/386, від 16.08.2016 №1084/8/08-29-14-00 щодо ТОВ "ВОРКХОРС" (податковий номер 40255902); податкової інформації Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.09.2016 №5717/7/10-06-12-01/2850 щодо ТОВ "Бізнес Страйк" (податковий номер 40396301); податкової інформації Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.08.2016 №2074/7/10-06-12-01-17/2694 щодо ТОВ "ПРОМОУШН ТРЕЙД" (податковий номер 40396816); податкової інформації Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.02.2017 №61/10-13-14-04/40597382 щодо ТОВ "КЕРНЕЛ ПРОМ" (податковий номер 40597382); податкової інформації Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.01.2017 №504/7/10-06-12-01-17 щодо ТОВ "МЕРІДІАН ПРОМ" (податковий номер 40700407); податкової інформації Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 29.12.2016 №1186/10-13-14-04/40711471 щодо ТОВ "ДЕЛФИ ПЛЮС" (податковий номер 40711471); податкової інформації ГУ ДФС у м. Києві від 25.04.2017 №142/26-15-14-04-04 щодо ТОВ "ТК Прод-Маркет" (податковий номер 40714048); податкової інформації ГУ ДФС у м. Києві від 07.07.2017 №327/26-15-14-04-03 щодо ТОВ "АЛВАР ГРУП" (податковий номер 40771515); податкової інформації ГУ ДФС у Миколаївській області від 09.06.2017 №53/14-29-14-08/40821886 щодо ТОВ "ТРЕЙД-ГРАНТ" (податковий номер 40821886); податкової інформації ГУ ДФС у м. Києві від 13.03.2017 №48/26-15-14-04-05 щодо ТОВ "ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ" (податковий номер 40821979).

На підставі зазначеної інформації контролюючим органом з'ясоване оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських відносин.

22 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Харківській області направлено до позивача запит № 14458/10/20-40-14-12-18 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), з посиланням на виявлені факти, що свідчать про можливо допущене позивачем порушення норм п. 198.1 ст. 198 ПК України внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Кернел Пром" (код ЄДРПОУ 40597382) за листопад 2016 року у розмірі 31629,82 грн.; ТОВ "Делфи Плюс" (код ЄДРПОУ 40711471) за листопад 2016 року у розмірі 16686,40 грн.; ОВ "Бізнес Страйк" (код ЄДРПОУ 40396301) за жовтень 2016 року у розмірі 49795,66 грн.; ТОВ "Мерідіан Пром" (код ЄДРПОУ 40700407) за жовтень 2016 року у розмірі 40897,56 грн.; ТОВ "Інтер Трейд Агро" (код ЄДРПОУ 40470285) за грудень 2016 року у розмірі 51191,08 грн.; ТОВ "Палі Трейд" (код ЄДРПОУ 40470327) за грудень 2016 року у розмірі 22250,20 грн..

У зв'язку з викладеним, відповідачем запропоновано позивачу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запитів, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) та належним чином завірені документи, що стосуються господарських відносин з вищезазначеними товариствами за вказані періоди.

Позивачем надано відповідь від 14.09.2017 року за вих. № 7 на письмовий запит податкового органу, в яких зазначено про відсутність у запиті інформації, яка підтверджує підстави для його надіслання всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

У зв'язку з ненаданням ТОВ "Ізоляційні матеріали" у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області від 22.08.2017 року № 14458/10/20-40-14-12-18 відповідачем відповідно до п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України видано наказ від 19.10.2017 року № 5864 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ізоляційні матеріали" (податковий номер 39489104).

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з його необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої передбачалось, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який дослідив запит на його відповідність вимогам статті 73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 та встановив, що він підписаний керівником контролюючого органу, містить перелік запитуваної інформації та документів на її підтвердження та підстави для його надіслання.

Таким чином, запит контролюючого органу є обґрунтованим та відповідає усім вищевказаним приписам законодавства.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 року по справі №820/3038/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивачем листом від 14.09.2017 року № 7 неправомірно відмовлено відповідачу в наданні інформації, у зв'язку з невідповідністю, на його думку, цього запиту положенням Податкового кодексу України.

Враховуючи, що позивачем на обґрунтований запит податкового органу не надано пояснення та документальне підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами, зазначеними в запиті, у відповідача виникли підстави для проведення позапланової виїзної перевірки Товариства у відповідності із підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Правовими підставами для призначення вказаної перевірки в наказі від 19.10.2017 року № 5864 визначено п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган прийняв правомірне рішення про призначення перевірки позивача на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим доводи Товариства про протиправність наказу є необґрунтованими.

Аргумент позивача наведені в апеляційній скарзі про те, що запит контролюючого органу містив посилання на норми Податкового кодексу України, які відсутні у зазначеному кодексі, а саме на п.1 абз.3 пп.73.3 ПК України, що не давало позивачу змоги зрозуміти нормативно-правове обгрунтування запиту, правові підстави його надіслання колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки зміст запиту містить підставу його надіслання, а саме: результати аналізу податкової інформації, яка використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань та згідно яких виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства, що відповідає приписам абз. 3 пп. 73.3 ст. 73 ПК України.

Також, аргумент позивача про те, що запит не містив конкретний перелік документів, що необхідно було надати колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки зі змісту запиту слідує, що контролюючим органом було запропоновано позивачу надати належним чином засвідчені копії первинних документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин з наведеними у запиті контрагентами з зазначенням назв таких документів.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14, згідно яких суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обгрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обгрунтування, а відповідачем по справі не було доведено безпідставності та необгрунтованості відмови позивача у наданні пояснень та їх документальних підтверджень на запит відповідача, також на неврахування судом першої інстанції практики Верховного Суду, наведену у постановах від 06.02.2018 року №2а-10864/11/2070, від 07.02.2018 року №821/1562/16, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки предметом спору у справах №21-425а14, №2а-10864/11/2070, №821/1562/16 було визнання незаконними наказу, дій щодо проведення перевірки, податкових повідомлень-рішень, а висновки Верховного суду, наведені у вказаних постановах, стосувалися дій щодо проведення перевірки та грунтувалися на тому, що неознайомлення платника з наказом про перевіку, відомостями про дату та час проведення перевірки у встановлений законом спосіб до її початку призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, тоді як у даній справі предметом спору є не дії контролюючого органу щодо проведення перевірки, а дії щодо винесення наказу про проведення перевірки та визнання такого наказу протиправним з підстав необгрунтованості письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Також, посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги практику Верховного Суду, наведену у постанові від 14.03.2018 року №808/1084/16, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у справі №808/1084/16 пояснення та документальні підтвердження на запит контролюючого органу були надані, тоді як у даній справі позивачем пояснення та документальне підтвердження надано не було, а висновки Верховного суду, наведені у вказаній постанові, стосувалися дій контролюючого органу щодо проведення перевірки та грунтувалися на тому, що неознайомлення платника з наказом про перевіку, відомостями про дату та час проведення перевірки у встановлений законом спосіб до її початку призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а у даній справі дії контролюючого органу щодо проведення перевірки не є предметом спору.

Також, посилання позивача в апеляційній скарзі на помилковість висновків суду першої інстанції щодо вручення позивачу до початку проведення перевірки копії наказу та направлень на проведення перевірки, а також на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що 23.10.2017 позивач за місцем розташування Товариства був відсутній, що підтверджується актом від 23.10.2017 року, колегія суддів вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки предметом спору у даній справі є не дії відповідача щодо проведення перевірки, а дії щодо винесення наказу та визнання самого наказу протиправним.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції наявності існування мораторію на проведення перевірок до 31.12.2017 року підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, тоді як у позивача обсяг доходу за попередній календарний рік склав до 20 мільйонів гривень, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Пунктом 3 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, вказаний закон стосується питання проведення перевірок у 2015 та у 2016 роках.

Спірний наказ про проведення перевірки позивача винесено 19.10.2017 року, а отже приписи наведеного вище закону на спірні правовідносини не поширюються.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 року N 1728-VIII встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України.

Отже, дія цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальними органами.

Таким чином, мораторій на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальними органами не поширюється.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізоляційні матеріали" залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі № 820/437/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 29.10.2018.