Постанова

від 24.10.2018 по справі 816/2137/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2137/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018, суддя С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.08.18 по справі № 816/2137/18

за позовом ОСОБА_2

до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області треті особи ОСОБА_3 , Теплівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації №190 від 03 травня 2018 року "Про внесення змін до Розпорядження голови райдержадміністрації від 01 грудня 2015 року №342".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваним Розпорядженням голови Пирятинської РДА №190 від 03 травня 2018 року незаконно зменшено площу наданої в оренду земельної ділянки з 8,64 га до 4,31 га, збільшено розмір орендної плати з 1800 гривень за 1 га в рік до 4324,45 гривень за 1 га в рік, фактично внесено зміни до договору оренди землі в односторонньому порядку за відсутності підстав, встановлених договором та законом. Стверджував, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 040507497, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 42, м.Пирятин, Полтавська область, 37000), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Теплівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження - закрито.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01 грудня 2015 року головою Пирятинської РДА О.Куча винесено Розпорядження №342 "Про продовження гр. ОСОБА_2 оренди земельних ділянок" (а.с. 47).

10 грудня 2015 року між Пирятинською РДА та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі 8,64 га (невитребувані земельні частки (паї)) (а.с. 48-49).

13 березня 2017 року між Пирятинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року. За умовами якого пункт 31 договору доповнено підпунктом 2: "У разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай" (а.с. 51).

Доказів оскарження чи скасування вищевказаної додаткової угоди сторонами суду не надано.

26 квітня 2016 року головою Пирятинської РДА прийнято Розпорядження №127 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатну передачу її у власність гр. ОСОБА_3" (а.с. 56).

Відповідно до вищевказаного розпорядження гр. ОСОБА_3 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 4,3144 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27 квітня 2016 року державним реєстратором Пирятинської державної нотаріальної контори внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис 14386657 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 4,3144 га, кадастровий номер НОМЕР_2, село Теплівка, Пирятинський район, Полтавська область (а.с. 53).

19 квітня 2017 року представник ОСОБА_3 звернувся до голови Пирятинської РДА Кучі О.Є. з листом, в якому зазначив, що у 2016 році гр. ОСОБА_3 заключила договір на оренду земельної ділянки з ПСП "Степ" та просив внести зміни до договору оренди землі на невитребувані паї з ОСОБА_2, зменшивши площу орендованої землі на 4,3144 га (а.с. 57).

Листом від 25 квітня 2017 року №72 Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_2, що на адресу райдержадміністрації надійшов лист громадянки ОСОБА_3 щодо посвідчення нею права власності на земельну частку у розмірі 4,3144 га, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Теплівської сільської ради (27 квітня 2016 року проведена державна реєстрація права власності на дану земельну ділянку). Підпунктом 2 пункту 31 договору оренди землі від 10 грудня 2015 року (внесені зміни додатковою угодою від 13 березня 2017 року) зазначено, що у разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай (а.с. 58).

12 травня 2017 року на адресу Пирятинської РДА надійшов лист ОСОБА_2 в якому зазначено, що відповідно до додаткової угоди, укладеної 13 березня 2017 року, до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року розмір земельної ділянки не змінювався і становить 8,64 га. Частиною 5 пункту 2 передбачено, що у разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай. Такого документа ніхто не показував, не надавав і не ознайомлював до цього часу (а.с. 93).

В свою чергу 04 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до голови Пирятинської РДА Кучі О.Є. із заявою в якій зазначив, що "є орендарем земельної ділянки (невитребуваних паїв), загальною площею 8,64 га, розташованої за межами населених пунктів в адміністративнних межах Теплівської сільської ради, згідно договору оренди землі від 10 грудня 2015 року та розпорядження голови РДА №342 від 01 грудня 2015 року. 13 березня 2017 року до даного договору оренди землі оформлена та підписана додаткова угода про зміну орендної плати на ту ж саму ділянку 8,64 га. Ніхто, ні Кучеренко , ні Лимар, ні РДА не повідомляли про витребування даного паю. Пункт 5 додаткової угоди до даного договору передбачає "У разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного паю з відповідним посвідченням права власності на нього. Ніякого посвідченн, ніяких документів ніхто на комісії не надав та в інший спосіб ніхто не надав, протокол ніхто не вів і пояснення не записував" (а.с. 91).

Листом №В-01-20/2 від 24 травня 2017 року Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_2, що листом від 25 квітня 2017 року повідомила про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 4,3144 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Теплівської сільської ради на ім'я ОСОБА_3. 04 травня 2017 року районна комісія з питань обстеження, використання та надання в оренду земельної ділянки та земель водного фонду, на підставі поданих документів, вирішила внести зміни до діючого договору оренди землі від 10 грудня 2015 року шляхом укладення додаткової угоди на земельну ділянку площею 4,3256 га (невитребуваний пай), розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради. Відповідно до пункту 5 додаткової угоди від 13 березня 2017 року до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки, у разі звернення власника витребуваного паю з відповідним посвідченням права власності на нього. Таким чином, договірні відносини між райдержадміністрацією та громадянином ОСОБА_2 припиняються шляхом розірвання договору оренди землі від 10 грудня 2015 року в частині витребуваного паю із моменту встановлення права власності на земельну ділянку (а.с. 92).

20 липня 2017 року на адресу Пирятинської РДА надійшов лист-звернення ОСОБА_2 в якому зазначено, що копії посвідчення права власності громадянки ОСОБА_3, копії договору про спадщину, копії доручення на ОСОБА_8, рішення голови райдержадміністрації на зменшення орендованої земельної ділянки в межах Теплівської сільської ради, згідно договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, на засіданні комісії 04 травня 2017 року не надавалися для ознайомлення і до того ж рішення комісії носить лише рекомендаційний характер, а відповідно до частини 5 пункту 2 додаткової угоди від 13 березня 2017 року не вказано конкретно "у разі звернення ..." до кого саме повинен звернутися власник чи спадкоємець витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього (а.с. 95).

Пирятинська РДА листом від 27 липня 2017 року вих. №145 повідомила ОСОБА_2, що згідно статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с. 96).

Листом від 28 лютого 2018 року вих. №01-44/131 Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_2, що з 19 лютого 2017 року змінені істотні умови договору оренди землі від 03 січня 2017 року, запропоновано підписати додаткові угоди (а.с. 94).

На вищевказаний лист ОСОБА_2 12 березня 2018 року повідомив Пирятинську РДА, що для розгляду повідомлення та вивчення питанння про підписання чи не підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 03 січня 2017 року необхідно надати документи, що стали підставою для внесення змін до істотних умов договору оренди від 10 грудня 2015 року (а.с. 97).

03 травня 2018 року Розпорядженням голови Пирятинської РДА №190 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 01 грудня 2015 року №342", яким продовжено громадянину ОСОБА_2, до 09 грудня 2020 року оренди земельної ділянки (невитребувані паї) загальною площею 4,3100 га, розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, встановлено орендну плату в розмірі 4324,45 грн. за 1 га в рік протягом вказаного терміну за умови її перегляду в кінці кожного року. Рекомендовано орендарю укласти додаткову угоду до договору оренди землі та зареєструвати її згідно з чинним законодавством України" (а.с. 16).

18 травня 2018 року від ОСОБА_2 надійшов до Пирятинської РДА лист в якому зазначено, що Розпорядження голови райдержадміністрації №190 від 03 травня 2018 року про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації №342 від 01 грудня 2015 року не обгрунтовує необхідність внесення змін в умови надання в оренду земельних ділянок, які були узгоджені сторонами при укладенні договору, а тому є незаконними, а отже розпорядження №190 від 03 травня 2018 року не може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року (а.с. 99).

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Так, з матеріалів справи встановлено, ОСОБА_2 висловлює свою незгоду фактичною зміною в односторонньому порядку умов договору оренди від 10 грудня 2015 року оскаржуваним розпорядженням, вказуючи на відсутність у суб'єкта винесення такого розпорядження таких повноважень.

Так, Розпорядженням голови Пирятинської РДА від 26 квітня 2016 року №127 передано гр. ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 4,3144 га розташовану за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради (а.с. 56).

При цьому, як випливає з листа представника ОСОБА_3 від 19 квітня 2017 року в 2016 році гр. ОСОБА_3 заключила договір на оренду земельної ділянки (пай) з ПСП "Степ" та просила голову Пирятинської РДА внести зміни до договору оренди землі на невитребувані паї з ОСОБА_2, зменшивши площу орендованої землі на 4,3144 га.

Земельна ділянка площею 4,3144 га, входила в загальний масив невитребуваних паїв площею 8,64 га, які за договором оренди від 10 грудня 2015 року передані у користування ОСОБА_2

Додатковою угодою від 13 березня 2017 року, до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, пункт 31 доповнено підпунктом 2: "У разі звернення власника (власників) чи спадкоємця (спадкоємців) витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай".

Колегія суддів зауважує, що вжитий у ст. 19 КАС України термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.

Аналогічна правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 р. по справі №607/10615/15-а, яка, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, повинна враховуватись судом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, позивач оскаржує зокрема Розпорядження голови Пирятинської РДА №190 від 03 травня 2018 року про надання в оренду земельної ділянки, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі № 816/2137/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 по справі № 816/2137/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 29.10.2018.