Рішення

від 24.10.2018 по справі 136/272/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/272/18

провадження № 2/136/273/18

РІШЕННЯ

іменем України

"24" жовтня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенко Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_3

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке"

представник відповідача Бурятинський Вадим Олегович,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що він, ОСОБА_1, є власником земельної ділянки НОМЕР_3 площею 3,6033 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, з цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області. В травні 2017 року позивачу стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки від 10.01.2014, строк користування яким визначено5 років.

Позивач у позові вказує, що вказаний правочин ним не підписувався, що вказує на відсутність його волевиявлення на настання правових наслідків за правочином, доручень з даного приводу нікому він не давав, тому просить суд визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки укладений 10.01.2014 між ним, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуцьке та вирішити питання судових витрат.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем не було подано.

Ухвалою суду від 19.03.2018 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено, у зв'язку із призначенням судово - почеркознавчої експертизи.

26.04.2018 поновлено провадження у справі з метою вирішення клопотання експерта для надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи та забезпечення оплати експертних послуг стороною, на яку їх покладено, яке було задоволено, а матеріали справи спрямовано до експертної установи для проведення дослідження.

12.07.2018 ухвалою суду провадження у справі поновлено, у зв'язку із надходженням висновку експерта до суду.

У судове засіданні позивач та його представник не з'явились, однак останній надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, вирішити питання судових витрат, а розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заяву про застосування строків позовної давності до позову ОСОБА_1, яку обгрунтував тим, що ТОВ Прилуцьке з 2014 року обробляє належну позивачу земельну ділянку, позивач в свою чергу отримував орендну плату, а відтак саме з того часу йому було відомо, що земельна ділянка орендується та використовується відповідачем. Також позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження того, що про існування оспорюваного договору він дізнався саме у травні 2017 року, як він зазначає в позові. Таким чином, позивачем, на момент звернення до суду, пропущено строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 (а.с.9), ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 3,6033 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.

Із матеріалів справи встановлено, що 10.01.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуцьке було укладено Договір оренди землі, предметом якого є вищевказана земельна ділянка належна позивачеві.

Як убачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди вищевказаної земельної ділянки зареєстроване 12.04.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції за №20417194.

Позивач стверджує у позові, що про існування Договору оренди належної йому земельної ділянки він дізнався в травні 2017, оскільки вказаний правочин не підписував, тобто було відсутнє її волевиявлення на укладення такого правочину, а також настання юридичних наслідків обумовлених ним.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст..4 ЦПК України).

За клопотанням представника позивача судом було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Прилуцьке , в графі Орендодавець підпис ОСОБА_1?; чи виконано в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Прилуцьке , в графі Орендодавець підпис з наслідуванням почерку ОСОБА_1?

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.07.2018 встановлено, що в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Прилуцьке , в графі Орендодавець підпис виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою; в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Прилуцьке , в графі Орендодавець підпис виконано з наслідуванням почерку ОСОБА_1.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Ураховуючи те, що спірний договір укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою, тобто був укладений без волевиявлення позивача, тому суд вважає, що наявні правові підстави для визнання договору оренди землі недійсним на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, наявність його порушених прав встановлена судом, отож вони підлягають захисту у спосіб, що обраний позивачем, а позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності до вказаних вимог, на яких наполягав представник відповідача у письмовій заяві, що додана до матеріалів цивільної справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

В судовому засіданні судом було встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою, тобто спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_1, а тому суд дійшов висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору, лише після того, як отримав від відповідача матеріали відповідної реєстраційної справи, тобто в травні 2017 року, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строків позовної давності.

Посилання представника відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з 2014 року, тобто з моменту отримання позивачем плати за користування відповідачем землею, суд вважає необґрунтованими, так як вони суперечать нормам статті 261 ЦК України.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду України наведеною у постанові від 22.04.2015 року №6-48цс15).

За таких обставин, суд не знаходить підстав для застосування до вимог позивача строків позовної давності, отож приходить до виваженого висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до статті Глави 8 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 10,13,141,206,258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце проживання: поштовий індекс АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" (код ЄДРПОУ: 36522672; місце знаходження: поштовий індекс 22512, с. Нова Прилука, вул. Аграрна, 1, Липовецького району Вінницької області) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі укладений 10.01.2014 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуцьке , предметом якого є земельна ділянка, площею 3,6033 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуцьке , право оренди за яким зареєстроване реєстраційною службою Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, номер запису 5331713.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн., а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 2860,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 31.10.2018.

Суддя Д.Т. Кривенко