Рішення
від 29.10.2018 по справі 614/807/18
БОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/807/18

провадження: 2/614/266/18

категорія: 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

26.10.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

позивачів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Борова цивільну справу № 614/807/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, ОСОБА_4

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до Борівського районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій вказали, що 10 серпня 2018 р. на адресу позивача ОСОБА_1 надійшов лист СТОВ Шийківське №126 від 06 серпня 2018 р. відповідно до якого повідомлялося, що в користуванні СТОВ Шийківське знаходиться земельна ділянка розміром 5.4398 га, яка належить померлій ОСОБА_7, яка є його бабою.

При цьому підприємство пропонувало вирішити питання щодо подальшого користування земельною ділянкою та виплати орендної плати.

11 серпня 2018 р. вищевказаний лист за №127 надійшов на адресу позивача ОСОБА_2, яка також є онукою померлої ОСОБА_7

В подальшому позивачі звернулися до Борівської ДНК Харківської обл. з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2018 р. державного нотаріуса Борівської ДНК ОСОБА_8 було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та роз'яснено їхнє право звернутись до суду з позовом про поновлення строку.

Крім того, позивачі зазначають, що їхня мати ОСОБА_9, яка є рідною донькою ОСОБА_7 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2., а тому вони мають право на частину спадщину, що належала їх покійній матері.

В якості обґрунтування пропуску строку вважають за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_7 ніколи не розповідала їм, що у її власності знаходяться дві земельні ділянки, розташовані на території Борівської с/ради.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_7 позивачам не було відомо про існування спірних земельних ділянок.

Окрім того, інша донька померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_4 відмовилась спілкуватись з позивачами та не повідомляла їм про наявність земельних ділянок, та те, що вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, про наявність спірних земельних ділянок позивачам стало відомо після отримання листів СТОВ Шийківське від 06 серпня 2018 р.

Просили встановити їм додатковий строк 2 місяці з дня набрання чинності судового рішення, для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті баби ОСОБА_7

12.09.2018 р. ухвалою судді Борівського районного суду Харківської обл. відкрито провадження у справі.

24.09.2018 р. до суду надано відзив на позовну заяву, в якій відповідач ОСОБА_4 просила відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтвердили вищевикладене та підтримали позовні вимоги, зазначили, що мають право на спадкування вищевказаних земельних ділянок за правом представлення, оскільки їхня матір померла раніше баби. Підтвердили, що про існування земельної ділянки їм стало відомо лише після смерті їхньої баби, після отриманих листів зі СТОВ Шийківське .

Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні позов не визнали пояснили, що онуки за життя бабусі нею не цікавилися, не підтримували родинні стосунки. Всі турботи по її догляду лежали на відповідачу. Вважає, що про наявність спадкового майна позивачі знали, оскільки відразу після похорон почали говорити щодо поділу спадкового майна між спадкоємцями.

Відповідач Борівська с/рада в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Заслухавши пояснення сторан, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В суді встановлено та підтверджується письмовими доказами, що згідно копії свідоцтв про смерть, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.10); відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2018 р. Борівської ДНК Харківської обл., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Борівської селищної ради Борівського р-ну Харківської обл., після смерті баби ОСОБА_7 (а.с.12); згідно копії листа СТОВ Шийківське від 06.08.2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в користуванні СТОВ Шийківське знаходиться земельна ділянка розміром 5.4398 га, що належала покійній ОСОБА_7; на теперішній час право власності на вищевказану земельну ділянку є не переоформленим, тому останнім як онуками померлої запропоновано прибути до СТОВ Шийківське для вирішення питання щодо подальшого користування земельною ділянкою та сплати відповідної орендної плати (а.с.13-14); згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уклали шлюб 30 вересня 1988 р. (а.с.32); згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.33); відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_7 передана у приватну власність земельна ділянка площею 5.4398 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Борівської с/ради КСП Шийківське (а.с.34), відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 5.3480 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Борівської с/ради (а.с.35), відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2010 р., спадкоємцем майна гр. ОСОБА_12 є її дочка ОСОБА_7, спадщина складається з земельної ділянки №195 площею 5.3480, яка знаходиться на території Борівської с/ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.36), згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, орендар ФГ ЗІБОГ заключив договір оренди з орендодавцем ОСОБА_7; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.37), згідно копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_11, її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_7 (а.с.38).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на те, що вони не знали про існування спадкового майна.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов'язками щодо предмета спору (стаття 13 ЦПК України ), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти учасникам процесу в реалізації таких прав та виконанню обов'язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п.24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали належних та допустимих доказів того, що вони не знали про існування спадкового майна, та що це було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для них на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивачі не виконали свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень.

Причини пропуску зазначеного строку можуть бути визнані поважними в наступних випадках: через тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Окрім того суд звертає увагу на те, що матеріали справи взагалі не містять жодного доказу поважності причин пропуску відповідного строку, встановленого законом.

При розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 серпня 2018 р. Борівської ДНК Харківської обл. вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Борівської селищної ради Борівського р-ну Харківської обл., після смерті баби ОСОБА_7

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц.

Враховуючи зазначене, встановивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, про безпідставність заявлених позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази, висновків суду не спростовують. .

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81,ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247, 264, 265, 273, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.1216,1270,1272 Цивільного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Борівської селищної ради Борівського району Харківської області, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2018 р.

Головуючий-суддя Гуляєва Г. М.

СудБорівський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення29.10.2018
Оприлюднено30.10.2018
Номер документу77452972
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —614/807/18

Постанова від 24.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 09.04.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Постанова від 20.02.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Постанова від 20.02.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Ухвала від 10.01.2019

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Ухвала від 06.12.2018

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Котелевець А. В.

Рішення від 29.10.2018

Цивільне

Борівський районний суд Харківської області

Гуляєва Г. М.

Рішення від 26.10.2018

Цивільне

Борівський районний суд Харківської області

Гуляєва Г. М.

Ухвала від 12.10.2018

Цивільне

Борівський районний суд Харківської області

Гуляєва Г. М.

Ухвала від 12.09.2018

Цивільне

Борівський районний суд Харківської області

Гуляєва Г. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні