Ухвала

від 29.10.2018 по справі 533/1196/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 533/1196/17

провадження № 51-9025 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга, окрім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Натомість, як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, тобто посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.

Також засуджений посилається на порушення апеляційним судом вимог ч. 3 ст. 404 КПК, якою регламентовано, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що суд першої інстанції дослідив їх не повністю або з порушеннями, і може дослідити докази, яких не досліджував суд першої інстанції, виключно в разі, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується, але ОСОБА_4 не вказує, в чому саме полягали неповнота чи проведення з порушенням дослідження обставин або доказів під час розгляду кримінального провадження щодо нього в суді першої інстанції.

Звертаємо увагу і на те, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Однак засуджений неправильно зазначив найменування суду касаційної інстанції, до якого він подає касаційну скаргу.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року щодо нього залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3