Ухвала
Іменем України
7 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 533/1196/17
провадження № 51-9025 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року щодо ОСОБА_4 ,
в с т а н о в и в:
За вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2018 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кременчук Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі КК) такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 121 ККдо покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вирішено питання речових доказів кримінальному провадженні та витрат на лікування потерпілого.
За вироком суду, ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 10 вересня 2017 року о 21 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у першому вагоні приміського поїзду №6536 сполученням Кременчук-Полтава на станції «Козельщина», на ґрунті неприязних відносин, ножем, який мав при собі, умисно наніс удар потерпілому ОСОБА_6 в область черевної порожнини, внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 19 травня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 залишив без зміни.
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_4 через безпідставність його засудження. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Твердить, що вирок суду першої інстанції постановлено з порушеннями вимог ст.ст. 23, 89, 94, п. 1 ч. 2 ст. 284, 370, 404, ст. 413 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК). Просить кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрити.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають.
Свій висновок суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до ст. 94 КПК, та в їх сукупності правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК є правильною.
Такі висновки відповідають наданим у судовому засіданні показанням потерпілого ОСОБА_6 про обставини події та свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що узгоджуються між собою та підтверджуються даними протоколу слідчого експерименту від 2 жовтня 2017 року, даними висновків судово-медичних експертиз №870 та №880, з яких вбачається, що тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням сальника утворилося від дії колючо-ріжучого предмету. При цьому, враховуючи характер і розташування пошкодження, ОСОБА_6 не міг нанести його собі сам, а його показання щодо локалізації, механізму, кількості нанесених йому тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи.
Суд належним чином дослідив ці та інші докази у справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх належності, допустимості, достовірності, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення засудженому, визнавши його винуватим та вірно кваліфікував його дії.
Крім того, доводи касаційної скарги є аналогічними за змістом доводам, наведеним в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 , які перевірив суд апеляційної інстанції та визнав безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необгрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 404, 419 КПК.
Касаційна скарга не містить переконливих доводів щодо обставин у справі, які слід було б перевірити за матеріалами кримінального провадження. Із поданих до неї копій судових рішень видно, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог
п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 серпня 2018 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 77720748 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стороженко Сергій Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні