Постанова

від 25.06.2007 по справі 8/646-13/262

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/646-13/262

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2007                                                                                           № 8/646-13/262

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Григоровича О.М.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -Вакуленко Є.В.(дов. від 10.04.07 б/н);

відповідача: не з'явились - про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (ст.98 ГПК України);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржові технології"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2005

 у справі № 8/646-13/262  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржові технології"

 про                                                  стягнення 7250301,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.05 у справі № 8/646-13/262 (суддя Євдокімов О.В.) позов задоволено частково.          

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біржові технології” на користь Відкритого  акціонерного товариства “Виробничо-будівельний комбінат „КІБЕР” 2181200,72 грн. збитків, 1700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Біржові технології” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.

          Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно послався на справу №19/651, в якій встановлено факт відсутності у відповідача будь-яких документів, що підтверджують наявність права власності на спірний гаражний комплекс, який розташований на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а.

          На думку заявника, постанова Вищого господарського суду України у справі №19/651 не є преюдиційним рішенням для розгляду цієї справи, оскільки у справі №19/651 брали участь інші сторони, а згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

          Також, відповідач посилається на те, що обставини, які зазначені в постанові ВГСУ від 22.04.05 у справі №8/525, суперечать обставинам, раніше встановленим у постанові цього ж суду від 25.03.04 у справі №7/322.

          Крім того, оскаржуване рішення не містить належного правового обґрунтування стягнення збитків, яке базується на нормах матеріального права.

          ВАТ “Виробничо-будівельний комбінат “Кібер” не погоджується з апеляційною скаргою і просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          В процесі розгляду апеляційної скарги представником ВАТ “Виробничо-будівельний комбінат “Кібер” (далі ВАТ “ВБК “Кібер”) було подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

          Ухвалою від 07.12.05 у справі №8/646-13/262 Київський апеляційний господарський суд зупинив апеляційне провадження у даній справі та призначив судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

          На адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи №1557/1558.

          Ухвалою від 13.06.06 у справі №8/646-13/262 Київський апеляційний господарський суд поновив провадження у даній справі та призначив розгляд апеляційної скарги на 17.07.06.

          17.07.06 в судовому засіданні, від ТОВ “Біржові технології” надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №8/646-13/262.

          Ухвалою від 17.07.06 Київський апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі №8/646-13/262 до розгляду справ №30/195 та №21/403-А.

          15.05.07 представник позивача звернувся з клопотанням про поновлення провадження у даній справі, оскільки 12.04.07 Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова у справі №21/403-А, якою ТОВ “Біржові технології” в позові відмовлено повністю.

          Ухвалою від 16.05.07 Київський апеляційний господарський суд поновив апеляційне провадження у справі та призначив розгляд апеляційної скарги на 06.06.07.

          В судовому засіданні 06.06.07 представник ТОВ “Біржові технології” звернувся з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у даній справі, мотивуючи тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.04.07 у справі №21/403-А оскаржена до касаційної інстанції.

          Порадившись колегія суддів прийшла до висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.06 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмолено. У відповідності до ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття, а звернення з касаційною скаргою не є підставою для зупинення провадження у справі.

          25.06.07 через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з відрядженням представника Овчиннікової В.В. та черговою відпусткою іншого представника Тихоню М.А.

          Розглянувши клопотання колегія суддів прийшла до висновку про його відхилення, оскільки справа розглядається досить тривалий час і в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті.

          Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          Позивач є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а загальною площею 4,7668 (чотири цілих і сім тисяч шістсот шістдесят вісім десятинних) га. Дане право землекористування належить позивачу на підставі рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів трудящих від 15.10.1957 №1731, яким Управлінню по капітальному ремонту виділена земельна ділянка під будівництво комбінату виробничих підприємств площею 4,0 га. Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 27.10.1959 №1736 Управлінню по капітальному ремонту додатково виділена земельна ділянка площею біля 2,0 га по вул. Новокостянтинівська, 4а для будівництва комбінату виробничих підприємств.

          16 липня 2003 Київська міська рада уклала з ВАТ ВБК “Кібер” договір оренди земельної ділянки строком на 24 роки. На підставі договору оренди ВАТ “ВБК “Кібер” є орендарем земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, площею 4,7668 га.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач вчасно та в повному обсязі сплачував до державного бюджету земельний податок за земельну ділянку, площею 4,7668 га, а після укладення договору оренди з Київською міською Радою – орендну плату.

          Двадцять сьомого грудня 1995 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди земельної ділянки. Згідно з умовами даного Договору позивач на правах власника передав відповідачу, а відповідач прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 3700 кв. м., розташовану по вул. Новокостянтинівська, 4-а в м. Києві. В зв'язку з тим, що позивач не є власником земельної ділянки загальною площею 3700 кв. м., розташованої по вул. Новокостянтинівська, 4-а в м. Києві, повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою належить Київській міській Раді.

          Таким чином, позивач не мав повноважень необхідних для укладення договору оренди від 27.12.1995.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.04 у справі №8/247 договір оренди земельної ділянки від 27.12.95 визнано недійсним з моменту укладення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

          Матеріали справи свідчать, що відповідач продовжував користуватись земельною ділянкою.

          В постанові Вищого господарського суду України від 22.04.05 у справі №8/525 зазначено, що позивач є власником майна, що розташовано на земельній ділянці.

          Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.05 у справі №19/651 встановлено, що у ТОВ “Біржові технології” відсутні будь-які документи, що підтверджують право власності на спірне майно, яке розташовано на земельній ділянці.

          23 березня 2006 року на підставі наказу від 20.03.06 №512-С/ЮН, було оформлено право власності ВАТ ВБК “Кібер” на гаражний комплекс (постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.07 у справі № 21/403-А цей наказ визнано чинним).

          Таким чином, позивач як землекористувач та власник розташованого на земельній ділянці майна має право вимагати відшкодування збитків, завданих порушенням його права.

          Для з'ясування розміру завданих позивачу збитків, колегією суддів було призначено судово-економічну експертизу.

          Оцінюючи висновки, які викладені в судовій експертизі, сукупно з іншими доказами суд приходить до думки що вони є обґрунтованими.

           Позивач просить стягнути з відповідача збитки за порушення його права користування частиною земельної ділянки, на якій розташовано спірне майно (на час звернення до суду з позовом). Сума збитків складає 7250301, 47 грн., а саме: 411674,27 – прямі збитки (сума фактично стягненого земельного податку та орендної плати за землю і непрямих збитків (втраченої вигоди) у сумі 6838627,20 грн. та зносу на майно на суму 154454, 03 грн.

          Як вбачається з висновку №1557/1558 судово-бухгалтерської експертизи від 19.05.06, документально підтверджена сума прямих збитків ТОВ “ВБК “Кібер” за період з листопада 2001 року по червень 2005 року в розмірі 265246,13 грн. Сума нарахованих непрямих збитків (втраченої вигоди) за період з листопада 2001 року по червень 2005 року становить 3134370,80 грн. Нарахована сума зносу на основні фонди ВАТ “ВБК “Кібер” за період 01.07.02 по 30.06.05 в розмірі 95117,92 грн.

          Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

          Таким чином матеріальні збитки позивача підтверджуються експертним висновком від 19.05.06 №1557/1558.

          В зв'язку з цим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума прямих збитків не підлягає задоволенню.

          Але, відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України строк загальної позовної давності, що застосовується для захисту всіх цивільних прав незалежно від статусу уповноваженого суб'єкта та характеру спірних правовідносин встановлений тривалістю у три роки.

          За таких обставин, в частині стягнення суми непрямих збитків та суми зносу майна колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Щодо стягнення суми прямих збитків, то в цій частині рішення підлягає зміні з урахуванням строків позовної давності.

           Таким чином сума прямих збитків складає 121649грн. 29 коп.

 За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.05 у справі № 8/646-13/262 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.05 у справі № 8/646-13/262 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

          “Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біржові технології” (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а; код ЄДРПОУ 24257656) на користь Відкритого  акціонерного товариства “Виробничо-будівельний    комбінат „КІБЕР” (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а; код ЄДРПОУ 05445400) 2 302 850,01 грн. – збитків, 1400 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.  

Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати наказ.  

2. Матеріали справи № 8/646-13/262 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 02.07.07 (відправлено)