Рішення

від 02.10.2018 по справі 808/2517/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2018 року Справа № 808/2517/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фо.Рум»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фо.Рум» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.07.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із висновками контролюючого органу про відсутність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Глобал ОСОБА_3 , ТОВ ОСОБА_4 Лекс , ТОВ Летек СОЮЗ , ТОВ Кернес Груп , ТОВ ТОРРІН , ТОВ Іновест Буд та як наслідок завищення податкового кредиту з ПДВ та не сплати податку на прибуток. Позивач не погоджується також і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями на підставі таких висновків акту перевірки, вважаючи їх хибними. Також вказує, що у нього наявні та до перевірки були надані усі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку. Враховуючи вищевикладене позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві. Зокрема, представник відповідача зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем ОСОБА_5 кодексу України, а саме перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами. Допущені позивачем порушення мали місце внаслідок здійснення нереальних (безтоварних ) операцій при взаємодії із вказаними контрагентами у зв'язку з відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту з ПДВ товарів (робіт, послуг), які реалізовано підприємству позивача. Крім того, посилається на наявність кримінальних проваджень №32014100110000174, №32015080000000077 від 27.11.2015, №42017080000000089 від 15.02.2017, в яких фігурують деякі контрагенти позивача за ознаками порушення ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

07.09.2017 відкрито провадження у справі.

28.09.2018 суддею Стрельніковою Н.В. прийнято справу до свого провадження.

18.01.2018 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 17.10.2017, 14.11.2017, 07.12.2017, 02.04.2018, 16.05.2018, 13.06.2018, 28.08.2018 провадження у справі зупинялося для надання додаткових доказів та для надання сторонам по справі часу на примирення.

02.10.2018 провадження у справі поновлено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Фо.Рум» (ідентифікаційний код 34640382) зареєстровано як юридичну особу 22.09.2006, місцезнаходженням підприємства є: 69037, АДРЕСА_1.

В період з 15.09.2016 по 19.09.2016 та з 30.06.2017 по 03.07.2017 (з урахуванням продовження терміну перевірки) фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ОСОБА_5 кодексу України, на підставі наказу від 15.09.2016 №965 та направлення від 15.09.2016 №417, наказу від 30.06.2017 №1641, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фо.Рум» з питань, що викладені у запереченнях (вх.№6215/10 від 08.09.2016) на акт перевірки від 19.08.2016 №79/08-01-14-01/34640382 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

Результати перевірки викладені в Акті від 10.07.2017 №384/08-01-14-01/34640382.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

- пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1.ст. 139 ОСОБА_5 кодексу України, встановлено заниження до сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 629 327 грн., у т.ч. по відповідних податкових періодах: за 2013 рік у сумі 629 327 грн., ; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у загальному розмірі 90 577 грн.;

-пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ОСОБА_5 кодексу України, занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 515134 грн.

-пп.14.1.36 пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ОСОБА_5 кодексу України внаслідок чого позивачем занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 412 231 грн., у т.ч. за відповідні податкові періоди.

На підставі висновків акту перевірки від 10.07.2017 №384/08-01-14-01/34640382 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 13.07.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 515 134 грн., у т.ч. за основним платежем 515 134 грн. та за штрафними (фінансовими ) санкціями у сумі 0 грн. (а.с.11 т.1);

-№0009461401 від 13.07.2017, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 90 577 грн. (а.с. 12 т.1)

-№0009441401 від 13.07.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 937 227 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням у сумі 749 782 грн., та за штрафними санкціями у сумі 187 445,50 грн. (а.с. 13 т.1).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Як суд вбачає зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ Глобал ОСОБА_3 , ТОВ ОСОБА_4 Лекс , ТОВ Летек СОЮЗ , ТОВ Кернс Груп , ТОВ ТОРРІН , ТОВ Іновест Буд та відповідно недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій. В обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами в акті перевірки міститься посилання на наявність кримінальних проваджень №32014100110000174, №32015080000000077 від 27.11.2015, №42017080000000089 від 15.02.2017, в яких фігурують деякі контрагенти позивача за ознаками порушення ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ Фо.Рум і ТОВ Глобал ОСОБА_3 було укладено договір підряду №07/15 від 07.07.2015. На виконання умов договору складені акти виконаних робіт форми КБ-2в за липень 2015 року за яким здійсненні відповідні платежі.

На сторінці 18 акту перевірки від 10.07.2017 №384/08-01-14-01/34640382 податковим органом зазначено, що в ході перевірки не зафіксовано факт відсутності первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Глобал ОСОБА_3 .

Однак, зазначено, що згідно оперативних даних та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ Глобал ОСОБА_3 є фігурантом у кримінальному провадженні №32014100110000174, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 та ч.1 ст. 205 КК України, у зв'язку з чим контролюючим органом зроблений висновок про заниження податку на прибуток у сумі 215625 грн.

Взаємовідносини між ТОВ Фо.Рум та ТОВ ОСОБА_4 Лекс виникли на підставі договору поставки №00117/15 від 25.09.2015. На виконання договору вкладені видаткові накладні №ВН-1020-08 від 20.10.2015, №ВН-1021-07 від 21.10.2015, товарно-транспортні накладні № 1020-08 від 20.10.2015, №1021-07 від 21.10.2015.

Висновок податкового органу про заниження податку на прибуток в сумі 44730 грн. та заниження податок на додану вартість в сумі 49700 грн., ґрунтується серед іншого на наявності в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області кримінального провадження, внесеного 15.02.2017 до ЄДР за №42017080000000089 за фактом здійснення службовими особами ТОВ Олімп Металл в період з січня 2016 року фінансово-господарської діяльності із підприємствами, які мають ознаки фіктивності зокрема з ТОВ ОСОБА_4 Лекс .

Між ТОВ Фо.Рум та ТОВ Летекс союз взаємовідносини виникли на підставі договору підряду №2/2015 від 27.04.2015, на виконання якого складені акти приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2015 року.

В ході перевірки перевіряючими зроблені висновки про не можливість виконати обсяг робіт за вказаним договором зважаючи на відсутність транспортних засобів, спецтехніки та достатнього людського ресурсу.

Крім того, зазначено про наявність у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області кримінального провадження, внесеного 15.02.2017 до ЄДР за №42017080000000089 за фактом здійснення службовими особами ТОВ Олімп Металл в період з січня 2016 року фінансово-господарської діяльності із підприємствами, які мають ознаки фіктивності зокрема з ТОВ Летекс союз .

У зв'язку з чим відповідач стверджує, що ТОВ Летекс союз занижено податок на прибуток в сумі 69233 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 76925 грн.

Взаємовідносини ТОВ Фо.Рум з ТОВ Кернс Груп т виникли на підстав договору поставки №348 від 26.11.2015, на виконання якого складені рахунки на оплату №10172 від 25.12.2015, №10173 від 25.12.2015, №10174 від 25.12.2015, №10175 від 25.12.2015, видаткових накладних №969 від 25.12.2015, №970 від 25.12.2015, №971 від 25.12.2015, №972 від 25.12.2015, товарно-транспортні накладні №969 від 25.12.2015, №972 від 25.12.2015.

На сторінці 31 акту від 10.07.2017 №384/08-01-14-01/34640382 вказано, що в ході перевірки не зафіксовано факт відсутності первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Кернс Груп . Також, зазначено, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із постачальником ТОВ ОСОБА_6 на суму 940 233 грн. без ПДВ., та як наслідок встановлено відсутність права на формування позивачем витрат по операціях з вказаним підприємством.

На підставі вказаного відповідачем зроблений висновок про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 169242 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 188047 грн.

Взаємовідносини між ТОВ Фо.Рум та ТОВ Торрін відбувалися на підставі договору підряду №20/10-13 від 20.10.2014, договору підряду №1/12 від 01.12.2014, на виконання яких виписані акти приймання виконаних робіт за грудень 2014 року, в яких зазначено наступні роботи: будівельні ремонтні роботи на ВП ЮУАЕС .

Висновок перевіряючих щодо нереальності господарських операцій між вказаними підприємствами ґрунтується на наявності кримінального провадження №32015080000000077 від 27.11.2015 про обвинувачення гр. ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

Взаємовідносини між ТОВ Фо.Рум та ТОВ Іновест Буд відбувалися на підставі договору поставки №1708 від 16.08.2014, на виконання якого виписано накладні на придбання будівельних матеріалів за періоди: серпень, вересень, жовтень та листопад 2014 р.

Висновок перевіряючих щодо нереальності господарських операцій між вказаними підприємствами ґрунтується аналогічно вищевказаному вище, на наявності кримінального провадження №32015080000000077 від 27.11.2015 про обвинувачення гр. ОСОБА_7

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ОСОБА_5 кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом п.135.2 ст.135, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат та отримання ним доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 138.1 ст.138 ПК України визначає витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. У п.138.1.1 цієї ж статті визначено, що такі витрати включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 ст.140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення.

Щодо тверджень позивача про наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження №42017080000000089 за фактом здійснення службовими особами ТОВ Олімп Металл в період з січня 2016 року фінансово-господарської діяльності із підприємствами, які мають ознаки фіктивності зокрема з ТОВ Летекс союз , №32014100110000174 в якому ТОВ Глобал ОСОБА_3 є фігурантом, суд вважає їх безпідставними та не бере їх до уваги, оскільки вироків суду по вказаним провадженням відповідачем не надано, а тому таке посилання не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

А відтак, отримана у ході досудового слідства про кримінальній справі інформація, на яку посилається податковий орган в якості обґрунтування своїх доводів про недобросовісність учасників спірних правочинів, не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки.

Аналогічна позиція міститься в Ухвалі ВАСУ від 30 листопада 2015 у справі №К/800/5195/14.

Водночас, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Матеріали справи містять вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя:

- від 13.09.2017 у справі №761/22397/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2016 між ОСОБА_8 та прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_9 та визнано ОСОБА_8 винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст. 205 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. За змістом вироку, винна особа діючи умисно, з корисливих мотивів, створив та придбав суб'єкт господарської діяльності - ТОВ Кернс Груп ) з метою прикриття незаконної діяльності.

Також матеріали справи містять вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 228-251 т.2) від 20.02.2017 у справі №335/13457/16-к провадження 1-кп/335/152/2017, яким визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 205, ч. 3 ст.27 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 4700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 79 900 грн.

-за змістом вироку, винна особа діючи умисно, з корисливих мотивів, 18.08.2014 придбав суб'єкт господарської діяльності - ТОВ Іновест Буд ) з метою прикриття незаконної діяльності. Після внесення змін до відомостей про керівника юридичної особи, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про призначення директором ТОВ Іновест Буд ОСОБА_7 останній отримавши печатку та реєстраційні документи придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, відкрив поточні рахунки які почав використовувати для проведення конвертації безготівкових коштів у готівку з рахунків підприємства та транзитних операцій між рахунками інших підконтрольних суб'єктів господарювання. Печатка ТОВ Іновест Буд , реєстраційні документи та банківські рахунки в подальшому використовувалися ОСОБА_7 для здійснення незаконної фіктивної діяльності та для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року іншим підприємствам.

-за змістом вироку, винна особа діючи умисно, з корисливих мотивів, 18.11.2014 придбав суб'єкт господарської діяльності - ТОВ Торрін ) з метою прикриття незаконної діяльності. Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ Торін на нового власника, ОСОБА_7, заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні намір, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість та складання податкової звітності з податку на додану вартість, у якій відображено завищені податкові зобов'язання.

Отже, всі первинні документи контрагентів позивача - ТОВ Іновест Буд -та ТОВ Торрін є неналежними, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 16 січня 2018 у справі №2а-7075/12/2670.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: №0009461401 від 13.07.2017, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 90 577 грн. (за господарськими операціями ТОВ Торрін , ТОВ Іновест Буд ), №0009451404 від 13.07.2017, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 169 242 грн. (за господарськими операціями з ТОВ Кернс Груп ), та №0009441401 від 13.07.2017, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 479467,50 грн. (за господарськими операціями з ТОВ Торрін , ТОВ Іновест Буд ТОВ Кернс Груп ).

В частині ж прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в частині визначення грошових зобов'язань ТОВ Глобал ОСОБА_3 , ТОВ ОСОБА_4 Лекс , ТОВ Летек СОЮЗ відповідачем не спростовано доводів позивача та не доведено правомірність висновків акту перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, адміністративний позов є частково необґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області: № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 345892,00 грн.; № НОМЕР_3 від 13 липня 2017 року в частині визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 457760,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 366208 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 91552 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 345892,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № НОМЕР_3 від 13 липня 2017 року в частині визначення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 457760,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 366208 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 91552 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фо.Рум» (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34630382) судові витрати у розмірі 12034,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 16.10.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова