Рішення

від 29.10.2018 по справі 815/2508/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2508/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача Гульчак О.В.

представника відповідача Щуренко Ю.С.

представника відповідача Карпець Є.Ю.

розглянувши у загальному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРА-ЛАЙТ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказів та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРА-ЛАЙТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому позивач просить:

скасувати Накази Головного управління ДФС у м. Києві щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ АСТЕРА ЛАЙТ (ЄДРПОУ 39955205) від 19 жовтня 2017 року за № 11140 та від 15 грудня 2017 року за №14721;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0852615147, №0822615147, №0812615147, №0842615147,№0832615147 від 09 лютого 2018 року, прийняті ГУ ДФС у м. Києві.

Позов вмотивовано наступним .

По-перше ТОВ АСТЕРА ЛАЙТ не отримувало Накази про призначення перевірок.

По - друге товариство не надавало жодного первинного документу.

Відповіді на адвокатський запит свідчать, що по-перше на підставі Наказу №11140 від 19.10.2017 року призначено перевірку на підставі ухвали слідчого судді, а 15.12.2017 року прийнято Наказ №14721 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Ухвала слідчого судді є строковою та надавало право співробітникам фіскальної служби провести документальну позапланову перевірки з 16 жовтня 2017 року по 27 жовтня 2017 року включно.

За таких обставин вважаємо, що своїми діями та порушенням процедури призначення та проведення документальної перевірки призвело до прийнятих протиправних податкових повідомлень - рішень.

Крім того, зазначена перевірка проведена на підставі даних систем електронного адміністрування, що по собі вважається не позаплановою невиїзною, а камеральною перевіркою.

Так, підставою для призначення та проведення зазначеної перевірки стала ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року по справі №263/12784/17, що прийнята в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42017000000001712 від 25.05.2017 року за ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст.212 КК України.

Приймаючи зазначену ухвалу слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Томілін О.М. задовольнив клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних слідчих регіональної прокуратури Донецької області Суркова А.В. про призначення документальної позапланової перевірки.

Надав дозвіл працівникам ДФС України та її територіальним підрозділам на проведення документальної позапланової перевірки TOB АВІРОН ТРЕЙД , код 39936706, ТОВ АСТЕРА - ЛАЙТ , код 39955205, ПП АГРОКОРП , код 39264107, TOB ТЕ ОМ , код 39358996, TOB CITIPOH , код 39408177, ТОВ ГЕРМЕС ЛОДЖИСТІК , код 39828075, ТОВ ПРИВАТ БІЗНЕС - ГРУП , код 40466939, ТОВ ЗЕРНОЛІДЕР , код 39406515, ТОВ ИПСИЛОН , код 37702273, ТОВ КАРГО ТІМ 20 , код 39881060, ТОВ ЛОГІССТІЛ , код 38760158, ТОВ ЛЮКС ЛОЙЄРС КОМПАНІ код 39109945, ТОВ МЕРКС СТАЙЛ , код 39276987, ТОВ ФЕРМЕРСЬКЕ ОБЄДНАННЯ ПОЧАТОК , код 38760158, ТОВ СКАЙКОНС , код 39955844, ПП СОЛИДАРНОСТЬ , код 40086717, ТОВ СТРОЙ- ГРАНІТ Г код 38351565, ТОВ СУПЕРСТРОУН , код 40097430, ТОВ ФИНАГРО , код 40172072, ТОВ АРГОН СХ , код 40305041.

Однак, працівниками фіскальної служби призначена та проведена перевірка, яка не передбачена ані Податковим кодексом України, ані ухвалою слідчого судді.

27 грудня 2017 року колегією суддів Апеляційного суду Донецької області розглянуто апеляційну скаргу TOB МЕРКС СТАЙЛ на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки в рамках кримінального провадження № 42017000000001712 від 25 травня 2017 року.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегією суддів прийнято рішення, яким скасовано ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 року , постановлено нову ухвалу, якою в задоволені клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальному провадженні слідчих регіональної прокуратури Донецької області Суркова А.В. про призначення документальної позапланової перевірки: TOB АВІРОН ТРЕЙД , код 39936706, ТОВ АСТЕРА - ЛАЙТ , код 39955205, ПП АГРОКОРП , код 39264107, TOB ТЕ ОМ , код 39358996, TOB CITIPOH , код 39408177, ТОВ ГЕРМЕС ЛОДЖИСТІК , код 39828075, ТОВ ПРИВАТ БІЗНЕС - ГРУП , код 40466939, TOB ЗЕРНОЛІДЕР , код 39406515, ТОВ ИПСИЛОН , код 37702273, ТОВ КАРГО ТІМ 20 , код 39881060, ТОВ ЛОГІССТІЛ , код 38760158, ТОВ ЛЮКС ЛОЙЄРС КОМПАНІ код 39109945, ТОВ МЕРКС СТАЙЛ , код 39276987, ТОВ ФЕРМЕРСЬКЕ ОБЄДНАННЯ ПОЧАТОК , код 38760158, ТОВ СКАЙКОНС , код 39955844, ПП СОЛИДАРНОСТЬ , код 40086717, ТОВ СТРОЙ-ГРАНІТ , код 38351565, ТОВ СУПЕРСТРОУН , код 40097430, ТОВ ФИНАГРО , код 40172072, ТОВ АРГОН СХ , код 40305041, з питань дотримання податкового законодавства - відмовлено.

Отже, співробітниками ГУ ДФС у м. Києві призначена та проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ АСТЕРА ЛАЙТ із порушенням вимог діючого законодавства, її проведення не може породжувати будь - які наслідки.

Отже, підстава для призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ АСТЕРА ЛАЙТ відсутня, а всі дії, що прийняті на виконання ухвали слідчого судді, яка скасована, не мають правових підстав.

Ухвалою суду від 20.08.2018 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження по справі отримана відповідачем (Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві) 27.08.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0411623961150.

07.09.2018 року відповідачем надано відзив за вхід. № ЕП/4966/18 засобами електронної пошти, а 11.09.2018 року за вхід.№26579/18 зареєстровано відзив та додатки до нього, які надійшли засобами поштового зв'язку.

Інших клопотань про долучення додаткових доказів у підготовчому засіданні відповідачем не заявлялось.

Відзив вмотивовано наступним.

По-перше : оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного акту, податковим органом складено акт перевірки та винесено податкові повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ та дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача з огляду на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Дії відповідача щодо прийняття наказу є правомірними, а тому наказ винесено правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства України, а отже відсутні правові підстави для його скасування та визнання протиправним, крім того, дій відповідача щодо проведення перевірки позивача також є правомірними.

По-друге , на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.10.2017, провадження № 1-кс/263/6846/2017, що внесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001712 від 25.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, контролюючим органом прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Астера Лайт на підставі чого оформлено наказ від 19.10.2017 № 11140.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

З метою виконання зазначеної ухвали, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.10.2017 № 11140 та відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ для вручення копії наказу на перевірку від 19.10.2017 № 11140 та пред'явлення направлень від 23.10.2017 № 920/26-15-14-07-02, № 33378/26- 15-14-09, № 3703/26-15-14-03-02, від 24.10.2017 № 2498/26-15-14-06-03 працівниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід на податкову адресу ТОВ Астера Лайт (код ЄДРПОУ 39955205): 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 3-в, кв. 27.

За результатами встановлено відсутність ТОВ Астера Лайт (код ЄДРПОУ 39955205) та його посадових осіб, про що складено акт від 24.10.2017 № 828/26-15-14-07-02/39955205.

Відповідно до вищевикладеного, Відповідачем до ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено запит на розшук суб'єкта господарювання та його посадових осіб.

По-третє , адвокатом Гульчак Оленою Вікторівною повторно був направлений адвокатський запит від 09.04.2018 № 75 (вх. від 16.04.2018 № 367/Адв) в якому адвокат знову просив надати інформацію, щодо виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки в рамках кримінального провадження № 42017000000001712 від 25.05.2017 та надання копій акта перевірки від 28.12.2017 № 208/26-15-14-07-02-10/39955205 та податкових повідомлень рішень.

Згідно із цим, листом від 19.04.2018 № 18691/Г/26-15-14-07-02-15 контролюючим органом надана відповідь в якій було зазначено, що: ГУ ДФС у м. Києві вже надсилало лист від 17.01.2018 р. №1276/Г/26-15-14-07-02-15, щодо виконання вищевказаної ухвали, який отримано 24.01.2018 згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення.

Щодо надання копій акта перевірки від 28.12.2017 № 208/26-15-14-07-02-10/39955205 та податкових повідомлень рішень що прийняті за наслідками позапланової невиїзної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві було направлено їх копії.

У відповідь на адвокатські запити від 09.01.2018 № 3 та від 09.04.2018 № 75, контролюючим органом, надавалась вся інформація відповідно до предмету запиту.

Разом із цим, щодо даної перевірки ТОВ Астера Лайт надсилались всі документи (запит від 02.11.2017 №34972/10/26-15-14-07-02-15, копію наказу від 15.12.2017 № 14721, виданого ГУ ДФС у м. Києві та повідомлення від 15.12.2017 № 41979, акт з додатками від 28.12.2017 № 208/26-15-14-07-02-10/39955205, податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 № 0812615147, №0822615147, № 0832615147, № 0842615147, № 0852615147) на податкову адресу: 01010, вул. Аніщенка, буд. 3- в, кв.27.

Проаналізувавши все вищевикладене, можна дійти висновку, що контролюючим органом було прийнято рішення про призначення двох різних перевірок:

Документальної позапланової виїзної перевірки, що була прийнята на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.10.2017, яка оформлена наказом від 19.10.2017 № 11140.

Документальної позапланової невиїзної перевірки яка була прийнята на підставі наказу від 15.12.2017 №14721 та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 пп. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПКУ, та у зв'язку з ненаданням ТОВ Астера-Лайт документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу від 02.11.2017 № 34972/10/26-15-14-07-02-15.

Стосовно правомірності винесення податкових повідомлень - рішень від 09.02.2018 № 0812615147, №0822615147 , № 0832615147 , № 0842615147, № 0852615147.

При аналізі даних, що містяться в інформаційних базах ГУ ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність показників, що містяться у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2016 року ТОВ Астера-Лайт (код 39955205), а саме - фактурна вартість експортованих товарів згідно вантажно-митних декларацій не відображена в деклараціях з податку на прибуток (за 2016 рік та 1 квартал 2017 року декларація з податку на прибуток ТОВ Астера-Лайт не подано).

Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пп. 73.3, 73.5 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ на адресу ТОВ Астера-Лайт направлено запит від 02.11.2017 №34972/10/26-15-14-07-02-15 про надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що засвідчують фінансово-господарські операції за 2016 та 2017 роки засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення за податковою адресою: 01010, вул. Аніщенка, буд. 3-В, кв. 27, але запит було повернуто на адресу відправника ГУ ДФС у м. Києві з відміткою відділення Укрпошти за закінченням строку зберігання , про що складено довідку про ненадання документів на письмовий запит контролюючого органу від 07.12.2017 №987/26-15-14-07-02/39358996. Таким чином, запитувані документи до перевірки не надано.

Станом на дату закінчення перевірки, в порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України відповідні документи первинного бухгалтерського обліку ТОВ Астера-Лайт , що підтверджують своєчасність, достовірність, повноту нарахування, сплату податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2016 по 31.03.2017 до перевірки не надано.

Відповідно до цього, при проведенні перевірки ТОВ Астера-Лайт використано податкову звітність, подану ТОВ Астера-Лайт до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (за 2016 рік та квартал 2017 р.декларація з податку на прибуток ТОВ Астера-Лайт не подано), інформацію, що міститься в базах даних ІС Податковий блок . Архів електронної звітності . Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор та АІС Податки бази Єдиний реєстр податкових накладних та даних, відображених в деклараціях, наданих підприємством до фіскального органу за період з 01.01.2016 по 31.03.2017.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 ТОВ Астера-Лайт задекларовано в рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показники у загальній сумі 7 503 701 грн. (І півріччя 2016 року).

За перевіряємий період ТОВ Астера-Лайт відповідно до АС Податковий Блок не подано декларації з податку на прибуток до контролюючого органу, крім півріччя 2016 року.

Разом з цим, ТОВ Астера-Лайт надано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість підприємств за період з 01.01.2016 по 31.03.2017, в яких задекларовано р.1 колонка А (обсяг постачання без ПДВ) - Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України, а саме: за 2016 - 4 426 839 грн., за І квартал 2017 - 200 грн.

Декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року має статус не визнано як податкова звітність .

Згідно бази даних ЄРПН та декларацій з податку на додану вартість обсяг постачання за 2016 рік складає 11 929 540 грн., а за 2017 рік складає 200 грн., підприємством не подано та не задекларовано зазначену суму в деклараціях з податку на прибуток чим, занижено дохід від будь - якої діяльності за 2016 рік у сумі 11 929 540 грн. та за 2017 рік 200 грн.

Заниження відбулося за рахунок не відображення доходів отриманих по придбаним та реалізованим товарам на території України та за її межами.

За перевіряємий період ТОВ Астера-Лайт придбано на території України товари (роботи/послуги), а саме: штукатурка гіпсова, скретч карта, послуги перевезення, зберігання зерна, транспортно-експедиційні послуги, послуги по відвантаженню зерна на ж/д вагони та інше згідно даних ЄРПН (придбання).

Відповідно до ІС Податковий Блок та даних, отриманих з ІС Інспектор від Митних органів у періоді, який перевірявся, ТОВ Астера -Лайт здійснювало експортні операції згідно ВМД (за виключенням внутрішніх контрактів по договорам комісії, по яким за умов відсутності первинних документів немає можливості визначити суму отриманої/нарахованої комісійної винагороди) на загальну суму 630 380 189 грн.

Оскільки, підприємством не надано до перевірки жодних документів бухгалтерського та податкового обліків та враховуючи неподання декларацій підприємством з податку на прибуток за 2016 рік та 1 квартал 2017 року, в тому числі відсутність декларування експортних операцій в частині віднесення експортних сум до статей доходу - перевіркою повноти декларування ТОВ Астера-Лайт показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено їх заниження всього у сумі 630 380 189 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 613 503 411 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 16 876 778 грн.

Згідно інформаційних баз даних ГУ ДФС у м. Києві - Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор , АІС Податки , за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 року встановлено здійснення ТОВ Астера-Лайт імпортних операцій - ввезення на митну територію України товару - трактори для сільськогосподарських робіт, нові, обладнання сільськогосподарське, садове для підготовки та оброблення грунту, шини пневматичні гумові, іграшки дитячі: машинки металеві, іграшкова зброя, іграшки дитячі пластикові: машинка пластикова, іграшки,які зображують людей, ляльки одягнені, інструменти та пристрої музичні іграшкові пластмаса, іграшки дитячі у наборах, згідно МД на загальну суму 6 091 332 грн. (фактурна вартість).

В результаті придбаний товар по імпортним угодам на загальну суму 6 091 332 грн. реалізований в 2016 році.

Згідно даних ЄРПН (реалізація) ТОВ Астера-Лайт в 2016 році виписано податкові накладні з наступною номенклатурою: іграшки дитячі у наборах, іграшки для конструювання, пластикові (товарні позиції містять коди УКТ ЗЕД) та послуги по очистці та зберіганні експедирування зерна (пшениці, кукурудзи, ячменю) на загальну суму 14 315 448 грн. в т .ч. ПДВ 2 385 908 гривень.

При проведені перевірки та аналізі даних, що містяться в інформаційних базах ГУ ДФС у м. Києві виявлено, що підприємством ТОВ Астера-Лайт експортовано, (за виключенням внутрішніх контрактів по договорам комісії):

- в 2016 році за прямими контрактами з нерезидентами продукцію відповідно до митних декларацій загальною фактурною вартістю 613 503 411 грн.,

- за 1 квартал 2017 року за прямими контрактами з нерезидентами продукцію відповідно до митних декларацій загальною фактурною вартістю 16 876 778 грн.

Крім того, у зв'язку з невключениям до декларації з податку на прибуток операцій з постачання товарів (робіт, послуг) на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України чим, занижено дохід від будь - якої діяльності за 2016 рік у сумі 11 929 540 грн. та за 1 квартал 2017 року 200 гривень.

Перевіркою достовірності задекларованих показників не підтверджено достовірність задекларованих показників, в зв'язку з ненаданням первинних документів, що підтверджують формування даних сум та встановлено їх заниження на загальну суму 642 309 929 грн., в тому числі по періодах: 2016 рік - 625 432 951 грн., І квартал 2017 року - 16 876 978 гривень.

Відповідно до 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Згідно з п. 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1.ст. 134 ПК України ТОВ Астера-Лайт встановлено заниження показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено їх заниження всього на загальну суму 642 309 929 грн., в тому числі по періодах: 2016 рік - 625 432 951 грн., І квартал 2017 року - 16 876 978 гривень.

За період 2016 рік, 1 квартал 2017 року ТОВ Астера-Лайт не подавало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. Відповідно до п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 пункту 49.5 ст.49 ПК України - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 року встановлено його заниження на загальну суму 115 615 787 грн., в тому числі по періодах: 2016 рік 12 577 931 грн., за 1 квартал 2017 року - 3 037 856 гривень.

За період з 01.01.2016 по 31.03.2017 ТОВ Астера-Лайт задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 885 407 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань, достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1 - 8) за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 встановлено їх заниження на суму 1 500 660 грн. в т. ч. за лютий 2016 року на суму 1 500 660 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 р. рядку 1.1 Декларації Операції, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ у сумі 885 407 грн. на підставі даних інформаційних баз даних ГУ ДФС у м. Києві, Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор , АІС Податки , бази даних ЄРПН (продаж) відображено невідповідність нарахування податкового зобов'язання по реалізованому імпортованому товару за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 року в результаті чого встановлено його заниження всього на суму 1 500 660 грн., в т. ч. за лютий 2016 року на суму 1 500 660 грн.

На порушення вимог ст.185 п. 185.1 ПК України підприємством здійснено заниження податкового зобов'язання з ПДВ в результаті того, що до складу податкового зобов'язання у рядку 1 податкових декларацій з податку на додану вартість за перевіряємий період не віднесена сума ПДВ - 1 500 660 грн. за вищевказаними операціями.

В результаті ТОВ Астера-Лайт занижено податкове зобов'язання за перевіряємий період на загальну суму-1 500 660 грн. в тому числі за лютий 2016 року на суму 1 500 660 гривень.

За період з 01.01.2016 по 31.03.2017 ТОВ Астера-Лайт задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 885 113 гривень.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 встановлено його завищення на загальну суму 885 113 грн., у тому числі за липень 2016 в сумі 342 438 грн., за серпень 2016 в сумі 113 819 грн., за вересень 2016 в сумі 49 267 грн., за жовтень 2016 в сумі 176 590 грн., за листопад 2016 в сумі 202 999 гривень.

При проведенні невиїзної документальної перевірки відсутні документи податкового та бухгалтерського обліку, що б підтверджувало достовірність отриманого податкового кредиту від постачальників.

Перевіркою достовірності відображених показників податкового кредиту з податку на додану вартість (рядки 10.1) за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 встановлено відображення ТОВ Астера - Лайт у рядку 17 Декларацій Усього податкового кредиту показників за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 у загальній сумі 885 113 грн. не підтверджено в зв'язку з ненаданням первинних, бухгалтерських документів до перевірки, що підтверджують формування даної суми.

Дані показники прийнято до уваги на підставі інформаційних баз даних ГУ ДФС в м. Києві, Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор , АІС Податки , згідно бази даних ЄРПН (придбання) за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 року.

Таким чином, при проведенні невиїзної документальної перевірки відсутні документи податкового та бухгалтерського обліку, перевіркою не підтверджується формування податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 у сумі 885 113 гривень.

В порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 204.10 ст.201 ПК України ТОВ Астера-Лайт безпідставно віднесено до податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 суми податку на додану вартість в сумі 885 113 грн., у тому числі за липень 2016 в сумі 342 438 грн., за серпень 2016 в сумі 113 819 грн., за вересень 2016 в сумі 49 267 грн., за жовтень 2016 в сумі 176 590 грн., за листопад 2016 в сумі 202 999 гривень.

Таким чином, ТОВ Астера-Лайт було порушено вимоги п.49.2, п п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено несвоєчасне подання ТОВ Астера-Лайт податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016, термін подання до 20.03.2016, фактично подано 25.04.2016 № 1600036300, також в порушення вимог п.49.2 ст. 49 ПК України ТОВ Астера- Лайт не подано звітність з податку на додану вартість за лютий 2016 року та березень 2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З 20 грудня 2017 року по 27 грудня 2017 року співробітниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі Наказу ГУ ДФС у м. Києві за №14721 від 15 грудня 2017 року проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРА - ЛАЙТ (код ЄДРПОУ 39955205) з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України нарахування та сплати до бюджету України податку на прибуток та податок на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року.

ГУ ДФС у м. Києві відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ, надісланий запит від 02.11.2017 №34972/10/26-15-14-07-02-15 на адресу ТОВ Астера - Лайт про надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що засвідчують фінансово-господарські операції за 2016 та 2017 рік засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення за податковою адресою: 01010, вул. Аніщенка, буд. 3- В, кв.27, але запит було повернуто на адресу відправника - ГУ ДФС у м. Києві; з відміткою відділення Укрпошти за закінченням строку зберігання .

Згідно із цим, складено довідку від 07.12.2017 № 987/26-15-14-07-02/39955205 про неможливість вручення запиту платнику ТОВ Астера Лайт про надання інформації (пояснень та. їх документальних підтверджень).

Відповідно до вищевикладеного, контролюючим органом на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПКУ, у зв'язку з ненаданням ТОВ Астера-Лайт (код 39955205) документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу від 02.11.2017 №34972/10/26-15-14-07-02-15, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Астера-Лайт (код 39955205) з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.03.2017.

Разом з цим, копію наказу від 15.12.2017 № 14721, виданого ГУ ДФС у м. Києві та повідомлення від 15.12.2017 № 41979 щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ Астера - Лайт 15.12.2017 року направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення за № 0101121656087 на податкову адресу: 01010 м. Київ вул. Аніщенка буд. 3- в, кв. 27.

Відповідно до п. 44.6. ст.44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Станом на дату закінчення перевірки, в порушення п. 85.2 ст. 85 ПКУ відповідні документи первинного бухгалтерського обліку ТОВ Астера-Лайт , що підтверджують своєчасність, достовірність, повноту нарахування, сплату податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.03.2017 до перевірки не надано.

За результатами перевірки складено акт від 28.12.2017 № 208/26-15-14-07-02-10/39955205, та встановлено порушення:

1). п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 44.1, п. 44.2 п. 44.6 ст. 44, ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, за період що перевіряється, на загальну суму 115 615 787 грн., в тому числі по періодах:

- 2016 рік 112 577 931 грн.,

- За 1 квартал 2017 року - 3 037 856 гривень.

2) . п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 п.201.1, 201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 385 773 грн., в тому числі:

- за лютий 2016 року в сумі 1 500 660 грн.;

- - за липень 2016 року в сумі 342 438 грн.;

- за серпень 2016 року в сумі 113 819 грн.;

- за вересень 2016 року в сумі 49 267 грн.;

- за жовтень 2016 року в сумі 176 590 грн.;

- за листопад 2016 року в сумі 202 999 грн.

3) п.49.2, ст. 49, та п п. 49.18.1 п. 49.18, ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПКУ, в частині ненадання додаткової декларації з податку на прибуток за 2016 рік, за 1 квартал 2017 року та з податку на додану вартість за лютий 2016, березень 2016 року та березень 2017 року.

Акт з додатками направлено на податкову адресу підприємства засобами поштового зв'язку від 29.12.2017 № 0411619594177 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуте ГУ ДФС у м. Києві з відміткою - за закінченням строку зберігання.

Згідно із цим, складено довідку від 06.02.2018 106/26-15-14-07-02/39955205 про неможливість вручення акту перевірки ТОВ Астера Лайт .

На підставі акту перевірки від 28.12.2017 № 208/26-15-14-07-02-10/39955205 прийняті податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018:

1) № 0812615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 144 519 733, 75 грн. (у т.ч. 115 615 787 грн. - за податковими зобов'язаннями та 28 903 946, 75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

2) №0822615147, яким визначено суму штрафні санкції за платежем податок на прибуток приватних на суму 2040 грн.

3) № 0832615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 982 216, 25 грн. (у т.ч. 2 385 773 грн. - за податковими зобов'язаннями та 596 443, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

4) № 0842615147, яким застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на суму 1020 грн.

5) № 0852615147, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення направлено на податкову адресу підприємства засобами поштового зв'язку від 09.02.2018 № 0411620997218 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернуте ГУ ДФС у м. Києві з відміткою - за закінченням строку зберігання.

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.10.2017, провадження № 1-кс/263/6846/2017, що внесена під час здійснення досудового розслідування у , кримінальному провадженні № 42017000000001712 від 25.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, контролюючим . Органом прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Астера Лайт ЄДРПОУ 39955205), у зв'язку із цим оформлено наказ від 19.10.2017 № 11140.

З метою виконання зазначеної ухвали, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.10.2017 № 11140 та відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ для вручення копії наказу на перевірку від 19.10.2017 № 11140 та пред'явлення направлень від 23.10.2017 № 920/26-15-14-07-02, № 33378/26- 15-14-09, № 3703/26-15-14-03-02, від 24.10.2017 № 2498/26-15-14-06-03 працівниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід на податкову адресу ТОВ Астера Лайт (код ЄДРПОУ 39955205): 01010, м. Київ, вул. Аніщенка, 3-в, кв. 27.

За результатами встановлено відсутність ТОВ Астера Лайт (код ЄДРПОУ 39955205) та його посадових осіб, про що складено акт від 24.10.2017 № 828/26-15-14-07-02/39955205.

Відповідно до вищевикладеного, відповідачем до ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено запит на розшук суб'єкта господарювання та його посадових

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що 15 грудня 2017 року Головне управління ДФС у м. Києві видало наказ №14721, яким на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Астера-Лайт з питань правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 31.03.2017 року тривалістю 5 робочих днів з 20.12.2017 року.

Підставою для перевірки стала доповідна записка Департаменту аудиту від 11.12.2017 року №3044/26-15-14-07-02-16.

Вирішуючи питання правомірності наказу суд зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Із копії наказу №14721 від 15.12.2017 року вбачається, що жодних підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки він взагалі не містить, оскільки у його вступній частині відсутнє навіть посилання на статтю 78 ПКУ: Відповідно до п.п. 20.1.4 пункту 20.1 ст.20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями…

Разом цим, п. 78.1 ст. 78 ПКУ визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

78.1.6. виключено;

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу:

про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

або

про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

78.1.10. виключено;

78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону;

78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

78.1.14. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;

78.1.16. отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;

78.1.17. платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

78.1.18. виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне;

78.1.19. платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Законодавцем визначено виключний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, жодна з яких не вказана у наказі №14721 від 15.12.2017 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 вказано:

У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини .

Отже, на думку суду спірний наказ податкового органу прийнято з порушенням принципу юридичної визначеності щодо підстав проведення перевірки.

Відтак, суд критично ставиться до пояснень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, та оголошених в судовому засіданні по суті щодо проведення перевірки за спірним наказом у зв'язку з ненаданням платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту з огляду на наступне.

Запит податкового органу від 02.11.2017 року №34972/10/26-15-14-07-02-15 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) містить 2 підстави для його направлення, а саме:

виявлено факти, що свідчать про недостовірність показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ Астера-Лайт за 2016-2017 року та ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.10.2017 року, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 року.

Разом з цим, вказаний запит не містить жодної ідентифікованої інформації про виявлені факти, що є підставою для ненадання відповіді.

Вказана правова позиція послідовно застосовується Верховним Судом, практика якого підлягає застосуванню на підставі ч.5 ст. 242 КАСУ.

Зокрема Верховний Суд у Постанові від 20.02.2018 року по справі №826/12244/14 вказав наступне.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання) , платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано .

Крім того, законодавцем визначено послідовність дій податкового органу, яка надає право на проведення перевірки та гарантує дотримання принципу верховенства права.

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

А тому застосування практики Верховного суду сприятиме правовій визначеності та домінуванню верховенства права.

Верховний Суд у Постанові від 02.05.2018 року по справі №804/3006/17 висловив наступну правову позицію, підтримавши і позицію Верховного Суду України, яка була сформована у 2015-2016 роках, і на сьогодення є сталою.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14) .

Як встановлено судом, спірний наказ № 14721 від 15.12.2017 року направлений платнику податків 15.12.2017 року, про що свідчить квитанція з трек-номером 01011216560087. Вказане поштове направлення повернуто на адресу відправника (податкового органу) 17.01.2018 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Отже, за позицією Верховного Суду, право на проведення перевірки могло виникнути у податкового органу тільки після отримання поштового відправлення - 17.01.2018 року.

Окремо слід звернути увагу на підставу проведення перевірки - ухвалу слідчого судді про проведення перевірки в світлі позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, яка знайшла своє відображення в Ухвалі від 06.03.2018 року по справі №243/6674/17-к:

Варто зазначити, що позапланові перевірки можуть потенційно призвести до порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) і статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

72. В судовій практиці зустрічається довід, з посиланням на частину третю статті 109 КПК, що питання законності рішень слідчого судді може бути вирішеним під час підготовчого провадження в суді. Однак, зазначене провадження не буде ефективним засобом захисту від можливого порушення.

73. По-перше, не у всіх випадках кримінальні справи, в яких були здійснені позапланові перевірки, будуть передані до суду з обвинувальним актом. По-друге, підготовче засідання у суді першої інстанції, навіть якщо обвинувальний акт переданий до суду, може відбутися запізно для того, щоб бути здатним виправити порушення. По-третє, під час підготовчого судового засідання суддя не має повноважень вчиняти дії і приймати рішення, які можуть призвести до виправлення порушення Конвенції, спричиненого таким втручанням з боку держави.

74. Тут доречно згадати рішення ЄСПЛ у справі Котія проти України (5 березня 2015 року, заява № 28718/09), у якому йшлося про тривале застосування підписки про невиїзд, що призвело до порушення права заявника, гарантованого статтею 8 Конвенції. Суд зазначив (параграфи 69-70):

… зазначене втручання мало місце у зв'язку з відібранням від заявника підписки про невиїзд та вилученням його закордонних паспортів. Цих заходів було вжито слідчим під час кримінального провадження щодо заявника. Відповідно до положень статті 234 КПК дії слідчого можуть бути оскаржені прокурору або до суду. Суд не вважає, що скарга прокурору може забезпечити адекватні гарантії належного розгляду питання. Щодо судового засобу правового захисту, зазначеного у статті 234 КПК, дії слідчого можуть бути оскаржені до суду лише на етапі попереднього розгляду кримінальної справи або розгляду її по суті. Такий судовий розгляд був недоступним під час розслідування, а тому не міг забезпечити вчасне вирішення порушеного питання. Більше того, не видається, що під час розслідування, яке тривало понад три роки та сім місяців, заявникові було забезпечено інший судовий засіб правового захисту, за допомогою якого він міг би звернутися до суду за розглядом питання щодо законності та пропорційності оскаржуваного заходу або його скасування.

Тому Суд доходить висновку, що національне законодавство не забезпечило при застосуванні вищезазначених заходів достатніх гарантій від свавілля і воно не відповідає вимогам щодо якості законодавства у розумінні Конвенції. За цих обставин не можна стверджувати, що зазначене втручання здійснювалося згідно із законом , як цього вимагає пункт 2 статті 8 Конвенції .

75. Аналогічні висновки щодо ефективності підготовчого засідання висловлені у справах Zosymov v. Ukraine, 7 July 2016, no. 4322/06[9] та Kuzmenko v. Ukraine, 9 March 2017, no. 49526/07.

76. Хоча у цьому рішенні йде мова про слідчого, а у ситуації, що розглядається цим судом, - про слідчого суддю, це не впливає на застосовність такого підходу ЄСПЛ до цієї справи, зважаючи на подібність ситуації. Ще більшої схожості ситуаціям надає та обставина, що надаючи дозвіл на проведення позапланової перевірки, слідчий суддя діє не як судовий орган, що запобігає можливим порушенням з боку органів розслідування, а як орган розслідування, оскільки фактично ініціює цю перевірку, надаючи слідчому або прокурору повноваження, яких вони за законом позбавлені.

77. Ще одна риса, яка свідчить про подібність цих ситуацій: у значній кількості випадків, як і у справі, що розглядається цим судом, дозвіл на позапланову перевірку надається слідчим суддею за відсутності зацікавленої особи без змагальної процедури. Таким чином, особа, в права якої відбувається втручання держави за допомогою слідчого судді, не має жодних шансів навіть бути вислуханою. Це також мало нагадує панування права в державі.

78. Крім того, перевірка на підставі ухвали слідчого судді не може бути оскаржена в порядку адміністративної юрисдикції в силу пункту 2 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на відміну від інших перевірок з боку контролюючих органів. Таким чином, особа, чиї права та інтереси зазнають втручання за допомогою ухвали слідчого судді, повністю позбавляється ефективних засобів захисту від порушеного права.

4.4. Роль судової системи у забезпеченні прав і свобод

79. Стаття 36 Закону Про судоустрій та статус суддів передбачає, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом та 6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом .

80. Колегія суддів вважає, що процесуальне законодавство надає можливість Верховному Суду і апеляційним судам виконувати ці завдання із забезпечення цілісності та інтегрованості судової системи.

81. У своїй постанові від 12 жовтня 2017 року Верховний Суд України (див. пункт 66 вище), сформулював процесуальні підстави для перегляду рішень слідчого судді, постановлених поза межами його повноважень, ґрунтуючи свої висновки на праві на оскарження.

82. Однак право апеляційного та касаційного судів здійснити повноваження з перегляду рішень, постановлених за межами повноважень відповідних суб'єктів кримінального процесу, випливають із самої ролі вищих судів в системі судочинства.

83. Стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України .

84. Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

85. Саме Конституція і закони визначають ту межу, за яку держава не має переступати, і умови, за яких держава може втручатися у автономію особи і суспільства. Однак, найдосконаліша система законодавства залишиться без жодного впливу на суспільне життя, якщо судова система не забезпечує дієвість цього законодавства. Якщо судова система в цілому не виявляє такої здатності, то виконання завдань судочинства в кожному окремому випадку стає проблематичним.

86. Одне з основних завдань судової системи в демократичному суспільстві полягає у практичному забезпеченні гарантій автономії суспільства у найширшому розумінні цього слова: автономії думки, автономії громадської активності, приватних справ, автономії науки і бізнесу. Якщо судова система не забезпечує захист суспільства від втручання держави, суспільство залишається беззахисним, і межі його свободи залежать лише від бажання і здатності уряду їх порушувати.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність наказу Головного управління ДФС у м. Києві №14721 від 15.12.2017 року і, як наслідок, його скасування.

В 1976 році у справі Енгель та інші проти Нідерландів Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, поняття кримінальне обвинувачення має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією криміналу згідно з національним законодавством.

ЄСПЛ встановив свої критерії для визначення поняття кримінальне обвинувачення , а саме:

критерій національного права. Тобто, чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами відповідної держави. Цей критерій є не більше ніж відправною точкою , а отримані таким чином відомості мають лише формальну цінність;

критерій кола адресатів. Якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне;

критерій мети та тяжкості наслідків. У випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину.

Такі критерії отримали назву Критерії Енгеля і наразі широко застосовуються в практиці ЄСПЛ. Фактично, з огляду на Критерії Енгеля значна частина податкових нарахувань та штрафів в Україні кваліфікується як кримінальне обвинувачення проти платника.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції, тому на юридичних осіб розповсюджуються гарантії кримінального аспекту ст.6 Конвенції, а саме презумпція невинуватості та належності доказів.

В сукупності з правової позицією Верховного Суду щодо відсутності правових наслідків перевірки у вигляді винесення податкових повідомлень-рішень в результаті скасування наказу на проведення перевірки та позиції ЄСПЛ щодо належності доказів, суд приходить до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень №0852615147, №0822615147, №0812615147, №0842615147, №0832615147 від 09.02.2018 року.

Крім цього, суд критично оцінює посилання відповідача на Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.03.2014 року у справі №1570/7142/2012, якою з посиланням на ч.2 ст. 124 Конституції України та ст. 17 ПКУ встановлено, що оспорюваний наказ вичерпав свою дію фактом своєї реалізації.

З цього приводу суд звертає увагу відповідача на наступне.

Стаття 124 Конституції України (в попередній редакції) встановлювала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 …Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. , яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.

Ознака адміністративно-правового спору - він існує у зв'язку з виникненням між суб'єктами адміністративних правовідносин як конфліктних, так і безконфліктних ситуацій, зумовлених різним розумінням цими суб'єктами своїх прав і обов'язків.

У справі, що розглядається існує юридичний спір щодо правомірності прийняття спірних наказів на проведення податкових перевірок.

Між тим, як неодноразово встановлено Верховним судом України та підтверджено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема від 21 березня 2018 року по справі № 812/602/17, адміністративне провадження №К/9901/5128/17 (ЄДРСРУ № 72965595), а саме: посилання у касаційні скарзі на те, що у зв'язку із проведенням перевірки оскаржуваний наказ вичерпав свою дію та, як вважає відповідач, не може бути скасовано є також безпідставними, оскільки згідно наведених норм податкового законодавства та Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 .

Щодо наказу №11140 від 19.10.2017 року .

Як вказано у відзиві на адміністративний позов, наказ ГУ ДФС у м. Києві №11140 від 19.10.2017 року контролюючим органом прийнято на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.10.2017 року.

При цьому, слід вказати, що спірний наказ відповідачем до суду не надано, не зважаючи на обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доведення правомірності прийнятих рішень, передбачений ст.77 КАСУ.

Надаючи оцінку доводам відповідача, вказаним у відзиві та оголошених в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Як вбачається з резолютивної частини ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 №263/12784/17, вказаним процесуальним документом задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області Суркова А.В. про призначення документальної позапланової перевірки шляхом надання дозволу працівникам ДФС України на проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, і ТОВ Астера-Лайт .

Отже, цим рішенням суду не було призначено перевірку платника податків, як це передбачено нормами ПК України, а було лише надано дозвіл на її проведення відповідним податковим органом.

Поняття надати дозвіл на проведення перевірки податковим органом, про що й клопотав слідчий перед судом і, що було судами задоволено, не є тотожним поняттю призначити перевірку судом.

Таким чином, за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.

Крім того, суд зазначає, що вирішення слідчим суддею вказаного вище клопотання не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.

Так, в редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачав повноваження прокурора і слідчого призначати ревізії і перевірки .

Однак, підпунктом 12 пункту 5 Розділу XII Прикінцеві положення Закону України Про прокуратуру з переліку повноважень прокурора і слідчого воно було виключено.

Крім того, у тому ж пункті Закон України Про прокуратуру передбачив:

Недопустимими є також докази, що були отримані… 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень .

Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження призначати ревізії та перевірки , але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої не передбаченої цим Кодексом перевірки чи ревізії, є недопустимим.

Крім того, як вбачається з ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.10.2017 №263/12784/17, в ній є посилання на ст. 93 Кримінально процесуального кодексу України.

Так, частина друга статті 93 КПК передбачає, серед іншого, що збирання доказів можливе за допомогою витребування та отримання висновків ревізій та актів перевірок, а частина друга статті 89 визначає як джерело доказів, серед іншого, акти перевірок.

Ці положення процесуального закону також не дають повноважень слідчому судді надавати дозвіл на призначення перевірки. Використання виразу витребування та отримання передбачає повноваження використовувати у якості доказів висновки ревізій і актів перевірок (як і будь-які інші документи), що існують незалежно від кримінального розслідування. Процесуальний закон чітко відрізняє документи, створені в межах кримінального провадження, від документів, походження яких не залежить від кримінального провадження, і підпорядковує ці два типи документів різному правовому режиму. Тому помилково виводити з повноваження витребувати повноваження призначити перевірку.

При цьому, пункт 18 частини першої статті 3 КПК визначає, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом , судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні… .

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Задовольнивши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області Суркова А.В. про призначення документальної позапланової перевірки та надавши дозвіл на проведення позапланового контрольного заходу, суддя прийняв рішення, яке має зовсім протилежний ефект: він надав слідчому повноваження, яких той був позбавлений законом.

Тобто, слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідний висновок був викладений в ухвалі Верховного Суду (касаційний кримінальний суд від 06.03.2018, №243/6674/17-к/51-499км17).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у межах спірних правовідносин відсутні обставини, з якими положення пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України пов'язують можливість призначення та проведення перевірки, а тому наказ відповідача від 19.10.2017 року №11140 про проведення позапланової перевірки позивача суперечить нормам ПК України, є протиправним.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. керуючись ст. ст. 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРА-ЛАЙТ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказів та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ АСТЕРА-ЛАЙТ від 19.10.2017 р. № 11140

Скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ АСТЕРА-ЛАЙТ від 15 грудня 2017 року за № 14721.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0852615147, №0822615147, №0812615147, №0842615147, №0832615147 від 09.02.2018 року, прийняті ГУ ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕРА-ЛАЙТ" - код ЄДРПОУ 39955205, вул. Транспортна, 14-а, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, телефон: (НОМЕР_1, e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві - адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, телефон: (044) 461-77-87, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.