Рішення

від 25.10.2018 по справі 1640/2877/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2877/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрбудсервіс - ДВМ" до начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5, Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дії, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2018 року позивач ОСОБА_6 підприємство "Укрбудсервіс - ДВМ" (надалі по тексту - позивач, ПП "Укрбудсервіс - ДВМ") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5, Управління Держпраці у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів щодо безпідставного не проведення розгляду питання про погодження Плану гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік, спонукання підприємства робити те, що не передбачено законом, а саме до видобування сірувато-жовтого рихлого суглинку, який не являється корисною копалиною Гадяцького-4 родовища і не придатний в якості сировини для виробництва цегли керамічної повнотілої марки "125" та зобов'язання погодити план гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до вимог чинного законодавства підприємством неодноразово направлявся відповідачу на затвердження План гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік. Однак, відповідач листами щоразу повідомляє про необхідність усунення недоліків зазначеного плану. Вказував на те, що листи відповідача не містять посилань на невідповідність Плану гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік вимогам чинного законодавства з питань правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами. Позивач вважає дії та бездіяльність відповідачів щодо не погодження плану гірничих робіт на 2018 рік протиправними, так як вбачає, що відповідачі зловживаючи своїми повноваженнями намагаються змусити позивача проводити видобування сірувато-жовтого рихлого суглинку, який не є корисною копалиною Гадяцького-4 родовища суглинків і не придатний в якості сировини для виробництва цегли керамічної повнотілої марки "125".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що у відповідності до листів у розгляді питання щодо погодження плану ПП "Укрбудсервіс - ДВМ" відмовлено не було, однак, погодити план з порушеннями діючого законодавства України управління не бачить за можливе у зв'язку з чим підприємству надіслано мотивовані відповіді із зазначенням чітких порушень, які були виявлені в ході розгляду плану.

20 вересня 2018 рок позивач надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що відповідачами у відзиві не доведено з посиланням на норми чинного законодавства того, що зауваження до плану гірничих робіт, на які відповідач посилається як на підставу неможливості його розгляду, є недоліками плану гірничих робіт і чому не повернуто підприємству план гірничих робіт разом з мотивованою відмовою у його погодженні. Зазначав про відсутність у відповідача повноважень порушувати питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, які віднесені законом до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і не стосуються правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами.

20 вересня 2018 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивачем доповнено позовні вимоги вимогою щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відповідачів при вирішенні питань погодження планів гірничих робіт порушити питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, які віднесені законом до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і не стосуються правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами.

02 жовтня 2018 року відповідачем подано до суду заперечення, у яких вказано про наявність в Управління Держпраці у Полтавській області повноважень, як органу гірничого нагляду, за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств.

В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача - Управління Держпраці у Полтавській області, в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.

Відповідач - начальник Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Укрбудсервіс - ДВМ" виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами №3866 від 09 червня 2006 /а.с. 15 т. 1/ з правом видобування суглинків, придатних в якості сировини для виробництва цегли керамічної повнотілої марки "125", має основним видом економічної діяльності виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини /а.с. 11 т. 1/.

Листом від 22.08.2017 № 09-12/4195 Управління Держпраці у Полтавській області погодило ПП "Укрбудсервіс - ДВМ" проект розробки Гадяцького-4 родовища суглинків, враховуючи позитивний висновок ДП "Полтавський ЕТЦ" від 30.06.2017 №53.-01,- 2.0047.17, за умови суворого виконання проектних рішень, дотримання нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, раціонального використання та охорони надр.

ОСОБА_6 підприємство "Укрбудсервіс - ДВМ" звернулося до Управління Держпраці у Полтавській області із листом від 06.12.2017 №76 (вх.№12191/01-12 від 08.12.2017) щодо погодження Плану гірничих робіт по Гадяцькому-4 родовищу суглинків на 2018 рік да надало на розгляд 2 примірники матеріалів /а.с. 62 т. 1/.

За результатами розгляду вказаного плану управлінням надано відповідь листом від 26.01.2018 09-12/465 /а.с. 63 т. 1/, в якому було вказано, що керуючись ст. 19 Гірничого Закону України для розгляду питання погодження Плану необхідно усунути наступні зауваження:

- зведено-сумісний план гірничих робіт на 2018 рік не затверджено директором ПП "Укрбудсервіс-ДВМ";

- не зазначена дата поповнення зведено-сумісного плану гірничих робіт на 2018 рік та геологічних розрізів;

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018 рік та геологічних -: зрізах не зазначені заплановані розкривні роботи;

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018 рік та геологічних розрізах не зазначені межі оцінених запасів та межі земельного відводу;

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018 рік не нанесена схема транспортних комунікацій;

- в Плані відсутня інформація щодо обслуговування підприємства державною воєнізованою аварійно-рятувальною службою;

- відсутня копія додаткової угоди до спеціального дозволу на користування надрами № 3866 від 09.06.2006р, що є невід'ємною частиною самого дозволу;

- відсутня копія акту гірничого відводу;

- на геологічних розрізах не нанесено межі гірничого відводу та межі спеціального дозволу на користування надрами;

- на оглядовій карті району не позначено розташування родовища;

- в Плані на стор.19 застаріла інформація щодо результатів проведення щорічного радіаційного контролю видобутої сировини та готової продукції та відсутня копія паспорту №17/1469;

- в Плані розроблено Календарний план видобувних робіт на 2017рік. На 2018 рік - відсутній;

- не проведений розрахунок експлуатаційних втрат корисної копалини на 2018 рік.

20.02.2018 підприємство повторно звернулося до Управління Держпраці у Полтавській області із листом від 20.02.2018 №7 щодо погодження Плану гірничих робіт по Гадяцькому-4 родовищу суглинків на 2018 рік /а.с. 64 т. 1/.

За результатами розгляду Плану управлінням надано відповідь листом від 12.03.2018 № 09-12/1150, в якому повторно повідомлено, що для погодження Плану необхідно усунути наступні зауваження:

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018рік та геологічних розрізах зазначені заплановані видобувні роботи не доведені по глибині до проектного контуру родовища;

- розріз ІІ-ІІ побудований не рівно;

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018рік та геологічних розрізах не зазначені межі оцінених запасів;

- не вірно нанесені межі земельного відводу на геологічних розрізах ІІ-ІІ та ІІІ-ІІІ;

- на зведено-сумісному плані гірничих робіт на 2018 рік не нанесена схема транспортних комунікацій;

- в Плані відсутня інформація щодо обслуговування підприємства державною воєнізованою аварійно-рятувальною службою;

- відсутня копія акту гірничого відводу;

- на геологічних розрізах не вірно нанесені межі гірничого відводу та межі спеціального дозволу на користування надрами;

- на оглядовій карті району не позначено розташування родовища;

- не проведений розрахунок експлуатаційних втрат корисної копалини на 2018рік.

Підприємству також повідомлено про те, що ділянка Гадяцького-4 родовища суглинків площею 9.3га в Плані характеризується як відпрацьована, а на геологічних розрізах значаться значні запаси палево-жовтих суглинків, що свідчить про вибіркову та нераціональну розробку Гадяцького-4 родовища суглинків, порушення ст.53 Кодексу України про надра та ст. 18 Гірничого Закону України.

Листом від 04.04.2018 №20 (вх. №5239/01-12 від 10.05.2018) /а.с. 66 т. 1/ підприємство звернулося до Управління Держпраці у Полтавській області з проханням погодити План гірничих робіт по Гадяцькому-4 родовищу суглинків на 2018 рік.

Крім того, листом від 04.06.2018 №51 позивачем надано заперечення щодо неправомірності зауважень означених у листі управління від 12.03.2018 № 09-12/1150.

Розглянувши вищевказані листи, відповідачем листом від 15.06.2018 № 09-12/2959 повідомлено, що ділянка Гадяцького-4 родовища суглинків площею 9,3 га в Плані характеризується як частково відпрацьована та на геологічних розрізах значаться значні запаси палево-жовтих суглинків, що свідчить про вибіркову та нераціональну розробку Гадяцького-4 родовища суглинків. Разом з тим повідомлено позивача, що у разі зміни гірничо-геологічних умов технічний проект розробки родовища корисних копалин необхідно переглядати, але кожного разу він повинен охоплювати весь період до кінця розробки родовища до проектної глибини та проектного контуру родовища, що передбачено п.1.5 розділу 4 Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.03.2010 № 61.

В подальшому, листом від 05.07.2018 №70 позивачем повідомлено, що на ділянці Гадяцького-4 родовища суглинків площею 9,3 га, яка в плані характеризується як відпрацьована, на геологічних розрізах значаться значні запаси сірувато-жовтого рихлого суглинку, який прийнято за підошву корисної копалини і який виявився не придатний для випуску цегли, а тому не свідчить про вибіркову та нераціональну розробку Гадяцького-4 родовища суглинків. Зазначено, що питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини віднесені до повноважень Державної служби гірничого нагляду на промислової безпеки України. Водночас Державна служба України з питань праці здійснює державний гірничий нагляд з питань правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами /а.с. 70 т.1/.

Управлінням позивача листом від 02.08.2018 №09-12/4041 повідомлено, що для уточнення інформації та більш детального вивчення Плану необхідно надати на розгляд протокол УкрТКЗ від 14.02.1974 №3559 з графічними додатками, а саме планом підрахунку запасів та відповідними розрізами, проект розробки родовища затверджений у відповідності до вимог діючого законодавства та сам План у двох примірниках з графічними додатками. Також було запропоновано звернутися до Державної служби України з питань праці з повним пакетом документів для погодження Плану на 2018 рік /а.с. 71 т.1/.

Листом від 13.08.23018 №82 /а.с. 72 т. 1/ позивач повідомив управління, що план гірничих робіт не було повернуто підприємству на доопрацювання та усунення недоліків, він до цього часу перебуває в управлінні, на даний час не погоджений та питання про його погодження не винесено на розгляд. Запропоновано негайно повторно розглянути або повернути План гірничих робіт по Гадяцькому-4 родовищу суглинків на 2018 рік підприємству на доопрацювання разом з мотивованим обгрунтуванням наявності тих чи інших недоліків зазначеного плану гірничих робіт та належним обгрунтуванням їх із посиланням на відповідні норми чинного законодавства, якими це передбачено.

У відповідь, листом від 17.08.2018 №09-12/4416 /а.с. 73 т. 1/ управління Держпраці у Полтавській області повідомило позивача про не можливість погодження Плану, без його фактичної наявності і фактичного розгляду, а також додаткових матеріалів (протоколу УкрТКЗ від 14.02.1974 № 3559 з графічними додатками, а саме планом підрахунку запасів та відповідними розрізами та проектом розробки родовища з графічними матеріалами).

Вважає дії та бездіяльність відповідачів щодо не погодження Плану гірничих робіт по Гадяцькому-4 родовищу суглинків на 2018 рік протиправними у зв'язку з відсутністю компетенції (повноважень) управління Держпраці у Полтавській області та начальника управління Держпраці у Полтавській області при вирішенні питань погодження планів гірничих робіт, порушення питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, які віднесені законом до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 408/2011, питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини віднесені до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Положенням Про Державну службу України з питань праці затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, передбачається, що Державна служба України з питань праці здійснює державний гірничий нагляд з питань правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами.

Виходячи з наведених положень, позивач стверджує, що порушення питання геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, які віднесені законом до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України при вирішенні питань погодження планів гірничих робіт відноситься до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, а не Державної служби України з питань праці.

Правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій врегульовані Законом України "Гірничий закон України" від 06.10.1999, № 1127-XIV (далі по тексту Гірничий закон, Закон № 1127).

Так, відповідно до ст. 10 Гірничого закону України державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах охорони праці, державного гірничого нагляду (далі - орган гірничого нагляду), та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.

Згідно статті 61 Кодексу України про надра державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Однак, суд зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Статтею 3 Конституції України встановлено принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.

Верховний суд України, у постанові від 28.10.2014 у справі №21-484а14, зазначив, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

За приписами абзацу другого частини третьої статті 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Суд зауважує, що питання припинення юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, слід розуміти не лише в контексті припинення її майнових зобов'язань, оскільки така особа створювалась для виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Відповідно, функції держави не зникають разом із ліквідацією юридичної особи публічного права, крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій, а тому в будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, повноваження Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Київ та Севастополь, які фактично не виконують свої встановлені законом функції мають перейти органу до компетенції якого належить вирішення питань з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні.

Так, у разі ліквідації органів виконавчої влади, в тому числі територіальних органів, їхні права та обов'язки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" переходять іншому органу виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема, у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, що їй підпорядковуються (пункт 7 Положення № 96).

Завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (пункт 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці шляхом реорганізації (злиття) територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Установлено, що територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються; територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної сдуя^би з питань праці.

30 вересня 2015 року прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 1021-р Питання державної служби з питань праці щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

Положення про ці територіальні органи затверджуються відповідними наказами Держпраці згідно з Положенням про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 27.03.2015 №340, зареєстрованого в Мін'юсті 20.04.2015 за № 438/26883.

У відповідності до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом від 03.08.2018 № 84 (в новій редакції), Управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, їй підпорядковується. Повноваження Управління поширюються на територію Полтавської області (далі - Положення про Управління).

У відповідності до п. 3 Положення про Управління одним із основних завдань Управління є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпунктів 17, 18, 29 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює державний гірничий нагляд з питань:

правильності розробки родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації;

додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки та експлуатації родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини; правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого спливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами;

готовність державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій;

- здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гірничих відносин на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості, під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств;

- погоджує:

проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти і щорічні плани їх видобування та переробки, а також проекти будівництва підземних споруд щодо додержання вимог Гірничого закону України, законодавства з промислової безпеки та охорони праці;

проекти планів розвитку гірничих робіт щодо їх безпечного ведення, а також норм відбору, втрат корисних копалин на підприємствах, що видобувають тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини;

проекти гірничих підприємств щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров'я населення, а також проекти захисту об'єктів, розташованих на гірничому відводі, від шкідливого впливу гірничих робіт під час підробки таких об'єктів гірничими роботами.

Вищенаведене є підставою для висновку про те, що управління Держпраці в Полтавській області є уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення надр, їх використання, а також використання і переробки мінеральної сировини.

Окремо суд звертає увагу на положення пункту 3 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Так, компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завдання суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, - розв'язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.

При цьому позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Таким чином, спори, визначені пунктом 3 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

Пунктом 5 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що адміністративний позов, відповідно до приписів пункту 5 частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, може містити вимогу про встановлення компетенції, однак, така вимога може мати місце лише у спорі між близькими за функціями суб'єктами владних повноважень, що виник з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Тобто, такі спори можливі між суб'єктами владних повноважень, з приводу реалізації їхньої компетенції у відповідній сфері управління.

За таких обставин, позовна вимога позивача про встановлення відсутності у відповідача компетенції (повноважень) порушувати питання геологічного вивчення надр, їх використання, які віднесені законом до повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і не стосуються правильності розробки родовищ корисних копалин в частині їх безпечної експлуатації, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами не відповідає завданням адміністративного судочинства, якими, згідно з приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 18 Гірничого закону України основними вимогами до проведення гірничих робіт є:

застосування прогресивних, безпечних і нешкідливих способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин;

постійне підтримання діючих гірничих виробок, видобутку та транспортування корисних копалин у стані, визначеному правилами технічної експлуатації та правилами безпеки;

створення системи заходів щодо безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт;

раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр;

дотримання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля;

забезпечення радіаційної та екологічної безпеки під час проведення гірничих робіт;

забезпечення максимально можливої виїмки корисних копалин при сучасних технологіях;

приведення земельних ділянок, що вивільняються гірничими підприємствами після їх ліквідації або консервації, у стан, придатний для використання за призначенням відповідно до Земельного кодексу України.

При проведенні гірничих робіт має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 19 Гірничого закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист".

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів.

План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.

Згідно статті 51 Кодексу України про надра правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Єдині правила охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин НПАОН 00.1-1.01-85, Правила охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом НПАОП 0.00-1.24-10 є діючими нормативними актами, що підтверджується наказом Державної служби України з питань праці №55 від 24.05.2018 року Про затвердження покажчика нормативно-правових актів з охорони праці , який розроблений відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.06.2004 № 151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 за № 778/9377 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства соціальної політики України від 20.03.2017 № 432, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2017 за № 458/30326).

У відповідності до п. 4.7 розділу 4 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин НПАОН 00.1-1.01-85 забороняється в річних планів розвитку гірничих робіт передбачати: вибіркове відпрацювання багатих ділянок родовища, що приводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин; напрямки підготовчих і очисних робіт і черговість їх здійснення, які можуть привести до зниження промислової цінності, що розробляється і сусідніх з ним ділянок родовища або ускладнення умов майбутньої їх розробки, а також до необгрунтованого збільшення консервуються запасів в надрах; залишення балансових запасів корисних копалин у кордонів кар'єрних (шахтних) полів або в контурах погашаються запасів, відпрацювання яких в майбутньому буде неможлива або утруднена.

В проекті, який наданий HB TOB Інтерагроцентр зазначено, що у результаті вивчення всього комплексу розвинених на родовищі порід, у якості корисної копалини як цегельної сировини придатними виявилися ґрунтовий шар, суглинок жовто-бурий, суглинок бурий, суглинок сірувато-жовтий щільний - всього 4 шару. Суглинок сірувато-жовтий рихлий, пісок дрібнозернистий глинистий і бурі глини віднесені до порід, що підстилають корисну копалину.

Кар'єр згідно проекту розробки родовища має розроблятися двома уступами екскаватором ЕМ-201Б, однак фактично згідно графічної документації, яка надавалась підприємством, розробка ведеться одним уступом, що суперечить проекту розробки родовища і порушує вимоги ст.51 Кодексу України про надра.

В зв'язку з небажанням підприємства видобувати сірувато-жовтий щільний суглинок та розробки родовища одним уступом це призводить до неповної відробки родовища та порушує вимоги абз.1 п. 4.7 розділу 4 НПАОН 00.1-1.01-85 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин .

Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача, в листах Управління йшлось про палево-жовті суглинки, які зазначені в Протоколі №3559 Української територіальної комісії по запасам корисних копалин при Міністерстві геології Української ССР від 14.02.1974 року, як сірувато-жовті щільні. Різниця назв йшла від умовних позначень на геологічних розрізах родовища, де самим Підприємством вони названі "Палево-жовті суглинки", що підтверджується наданою копією геологічних розрізів по лініях 1-І, ІІ-ІІ, ІІІ-ІІІ.

Проектом передбачений роздільний видобуток корисної копалини. Сірувато- жовтий та бурий суглинки через їх близькі фізико-механічні та кераміко-технологічні властивості, об'єднуються в один уступ (верхній), а жовто-бурі суглинки відпрацьовуються окремим уступом - нижнім. Таке рішення дозволить змінювати процентний вміст компонентів в складі технологічних шихт, що визначені для використання на цегельному заводі і, тим самим, повністю використовувати запаси корисних копалин

Відповідачем встановлено, що на розрізі ІІ-ІІ підприємством не в повній мірі відпрацьовані запаси корисних копалин наданих підприємству у відповідності до нанесених меж ліцензійного контуру та меж гірничого відводу, частина території взагалі значиться як відпрацьована та засаджена лісовими насадженнями.

Виходячи із зазначеного підприємством відпрацьовані більш високої якості суглинки про що можна зробити висновок про вибіркове відпрацювання більш продуктивних ділянок родовища, які призводять до втрат балансових запасів корисних копалин.

Аналогічна ситуація на розрізі ІІІ-ІІІ де підприємством вівся видобуток жовто-бурих суглинків, при цьому суглинок бурий і суглинок сірувато-жовті суглинки щільні залишені не відпрацьовані. При цьому підприємством планується ведення гірничих робіт в зовсім іншій частині родовища не допрацювавши попередню.

Відробка родовища згідно Плану запланована одним уступом, що суперечить проекту розробки родовища.

Таким чином, План гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік підприємством розроблено не відповідності до проекту розробки родовища і гірничого відводу наданого підприємству для користування надрами та в порушення ст. 19 Гірничого закону України, ст. 51 Кодексу України про надра.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

Таким чином, відповідачі, не погоджуючи План гірничих робіт Гадяцького-4 родовища суглинків в Гадяцькому районі Полтавської області на 2018 рік, діяли правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ПП "Укрбудсервіс - ДВМ" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Укрбудсервіс - ДВМ" (вул. Гагаріна, 55, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 36249683) до начальника Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_5 (вул. Пушкіна, буд.119, м. Полтава, Полтавська область, 36014), Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд.119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДПРОУ 39777136) про визнання дії, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 30 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7