Рішення

від 03.07.2007 по справі 32/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/407

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.07.07 р.                                                                               Справа № 32/407                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді                           О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Борозенцев С.В. довіреність від04.05.07р.

від відповідача за первісним позовом: Анікіна І.О. довіреність від 06.11.06р.

за позовом: Приватного підприємства “Натан” м. Слов'янськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж”

м. Слов'янськ

про стягнення заборгованості, пені в сумі 80352, 59 грн.

та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж” м. Слов'янськ

до відповідача: Приватного підприємства “Натан” м. Слов'янськ

про визнання недійсними договорів оренди

                                                                                          В судовому засіданні оголошена

                                                                                        перерва з 17.05.-30.05.07р.,

                                                                                                19.06.-03.07.07р.

Позивач, Приватне підприємство “Натан” м. Слов'янськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж” м. Слов'янськ про стягнення заборгованості, пені в сумі 80352,59грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач неналежно виконував зобов'язання за договорами оренди (укладеними між позивачем  і відповідачем), внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 40536,63грн. Цю суму заборгованості він просить стягнути з відповідача. Крім того, наполягав на стягненні пені в загальній в сумі 39815,96 грн., яка нарахована за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати орендної плати.

15.05.2007р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подана заява про зменшення позовних вимог, в якій відповідач визначає суму основного  боргу в розмірі 38866,10грн. та пеню в сумі 4607,22грн., розмір якої нарахований за приписами закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Крім того, в заяві про зменшення позовних вимог позивач відмовився від стягнення основного боргу в сумі 1670,53грн.

Відповідач проти позову заперечував та подав зустрічну позовну заяву, в якій вказував на те, що договори оренди є недійсними, оскільки відповідач (позивач за первісним позовом) не був власником об'єктів оренди, і тому в нього були відсутні повноваження щодо укладання цих договорів, також в зустрічній позовній заяві має місце посилання на вимоги статті 230 ЦК України щодо укладання спірних договорів під впливом оману.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Між відповідачем і позивачем 12.05.2005р. був укладений договір оренди частини приміщення, за яким орендодавець передає, а орендатор приймає у тимчасове користування частину нежитлового приміщення за плату. Об'єкт оренди  розташований на другому поверсі будівлі по вул. Чубаря, 4 в м. Слов'янськ та складається з тридцяти кімнат, позначених на поверховому плані за номерами: 2-48 – 2-54; 2-56 – 2-77; 2-78 – 2-83. Загальна площа об'єкта оренди складає 634,7 кв. м. (п 1.1 – 1.3. договору).

Відповідно до розділу 4 договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 4,7грн. за один кв. м. (без ПДВ) щомісячно, без урахування комунальних платежів. Орендна плата повинна була сплачуватися орендарем  (відповідачем) на умовах 100% передоплати.

Строк оренди, відповідно до п.10.1 договору складає сім місяців з моменту прийняття об'єкта оренди за актом прийому-передачі. На виконання умов договору між сторонами був складений акт прийому-передачі частини нежитлового приміщення.

По закінчені строку договору між сторонами був укладений  аналогічний договір оренди від 12.12.2005р.

На підтвердження існування договірних відносин за договорами позивачем надані акти здачі - приймання послуг оренди, які підписані та скріплені печатками обох сторін (арк. справи  16, 18, 20, 23, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 43).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договорами оренди щодо оплати орендної плати, в порушення ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України ст. ст. 193, 198 ГК України належним чином не виконував, в наслідок чого утворилась заборгованість станом на 17.11.2006р. в сумі 38866,10грн.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 38866,10грн. підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1670,53грн. підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 4607,22грн., суд виходить наступного.

Відповідно до п. 8.1 договорів відповідач несе відповідальність у випадку прострочки оплати орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочки.

Позивачем нарахована пеня на суму спірної заборгованості, в тому числі згідно з приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Суд приймає до уваги, як обґрунтуванні заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування пені на відповідні суми прострочки орендної плати, які перебільшують 6- місячній строк, встановлений статтею 232 ГК України.

При цьому, суд критично оцінює пояснення позивача щодо нібито встановлення умовами договору домовленості про нарахування пені до моменту повного погашення заборгованості з орендної плати, оскільки змістом договору цього не передбачено.

Також відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності щодо  стягнення пені нарахованої до 08.12.2006р.

Поважних причин строку позовної давності позивачем суду не доведено.

Враховуючи викладене, застосовуючи приписи ст. ст. 267,610,611 ЦК України, 232 ГК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3637,10грн.

Оцінюючи вимоги заявлені за зустрічним позовом суд виходить з наступного.

Між позивачем та відповідачем 10.07.2002р. був укладений договір купівлі продажу приміщень, які в подальшому були об'єктами оренди за спірними договорами.

В рішенні господарського суду Донецької області від 20.12.2006р. (справа № 44/370пд, прийняте за участю тих самих сторін), вказано, що договір купівлі – продажу приміщень від 10.07.2002р. припинився як юридичний факт 17.11.2006р., коли продавець надіслав листа за № 785 про відмову договору купівлі – продажу приміщень на адресу покупця.

Також, в рішенні суду зазначено про те, що через відмову продавця (позивача за зустрічним позовом) від договору купівлі-продажу, відпала і правова підстава для набуття покупцем (відповідачем за зустрічним позовом) права власності на майно.

Таким чином, право власності на частку приміщень, які станом на 17.11.2006р. перебували у володінні покупця, знов виникає у продавця.

Тобто, рішенням суду встановлений преюдіційним факт правомірності володіння, розпорядження, користування майном відповідачем за зустрічним позовом до 17.11.2006р.

Як слід, відповідач був вправі до 17.11.2006р. укладати договори щодо цього майна, в тому числі і договори оренди.

Твердження позивача за зустрічним позовом, про те, що відповідач за зустрічним позовом ввів його в оману є безпідставним, з огляду на таке.

Позивач за зустрічним позовом є і продавцем приміщень, і в подальшому орендарем цих приміщень. Тому, вводити його в оману щодо істотних умов договору купівлі – продажу у покупця і орендодавця в особі відповідача за зустрічним позовом не було ніякої можливості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не навів суду наявності підстав, визначених ст.ст.203, 215, 216, 230 ЦК України, за якими договори оренди 12.05.2005р., 12.05.2007р. мають бути визнані недійсними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню за первісним позовом на відповідача, за зустрічним позовом – на позивача за зустрічним позовом, в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 193, 198, 232 ГК України, ст. ст. 203, 215, 216, 230, 267, 525, 526, 530, 610, 611  ЦК України,  керуючись п. 4 ст. 80, ст. ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Натан” м. Слов'янськ до Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж”  м. Слов'янськ про стягнення заборгованості, пені в сумі 43473,32грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1670,53грн. у зв'язку з відмовою позивача.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж” м. Слов'янськ (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 4, ЄДРПОУ 01414672, п/р 26002274620012 в ФКБ „Приватбанк”, код банку 335548) на користь Приватного підприємства “Натан” м. Слов'янськ (84100, Донецька область,  м. Слов'янськ, вул. Калініна, 66, ЄДРПОУ 31349277, п/р 26005329107001 в ФКБ „Приватбанк”, код банку 335548) заборгованість в сумі 38866,10грн., пеню в сумі 3637,10грн., витрати з державного мита в сумі 425,03грн., та 115,35грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісних вимог – відмовити.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Донбаспромхіммонтаж” м. Слов'янськ до Приватного підприємства “Натан”  м. Слов'янськ про визнання недійсними договорів оренди від 12.05.05р., від 12.12.05р.

Повний текст рішення підписаний 06.07.07р.

Рішення набирає законної сили 17.07.2007р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.      

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя