Ухвала

від 29.10.2018 по справі 467/434/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/434/18

Провадження № 2/467/199/18

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2018 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Фермерського господарства Латій Анатолій Іванович до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада, про визнання незаконними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

02 травня 2018 року ФГ ОСОБА_4І. звернулось до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада, про визнання незаконними та скасування наказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ ОСОБА_4І. створене і зареєстроване 08 травня 1997 року засновником ОСОБА_4. Для створення зазначеного фермерського господарства була виділена земельна ділянка площею 25,0 гектарів, розташована на території Новоселівської сільської ради, про що на ім'я засновника 22 квітня 1997 року виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІУ-МК №010914. При цьому позивач вказує, що право постійного користування землею з моменту створення фермерського господарства перейшло до самого фермерського господарства.

ОСОБА_4 помер 20 жовтня 2010 року, ФГ ОСОБА_4І. як цілісний майновий комплекс успадковане ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Позивач вказує, що право користування землею на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІУ-МК №010914 не припинене та підстав для його припинення немає. Проте Головним управлінням Держгеокадастру України в Миколаївській області наказами №14-13245/14-16-СГ від 20 грудня 2016 року, №14-10115/14-16-СГ від 20 жовтня 2016 року, №14-13115/14-16-СГ від 17 жовтня 2016 року із земель, що перебувають в користуванні ФГ ОСОБА_4І. надано земельні ділянки у власність громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що порушує вимоги ч.5 ст.116 ЗК України.

На підставі викладеного, посилаючись на положення ст.9 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство в редакції закону від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ, п. а ст.80 ЗК України, ст.ст.23,25,32 ЗУ Про фермерське господарство в чинній редакції, ст.ст.20,21,1218 ЦК України, ст.ст.141,143 ЗК України, ч.2 ст.407 ЦК України, ч.2 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивач просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області:

№14-13245/14-16-СГ від 20 грудня 2016 року про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0050 для ведення особистого селянського господарства;

№14-10115/14-16-СГ від 20 жовтня 2016 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0051 для ведення особистого селянського господарства;

№14-13115/14-16-СГ від 17 жовтня 2016 року про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер 4820382600:06:000:0069 для ведення особистого селянського господарства.

У своєму відзиві на позовну заяву від 08 червня 2018 року відповідач ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та запереченнях на відповідь на відзив від 03 липня 2018 року посилаючись на положення ст.ст.19, 31, 32, 53 ЗК України, правові позиції Верховного суду України у справах №6-2329цс16, 6-3113цс15, Верховного суду №468/2462/14, 399/374/16-ц наполягає на тому, що право постійного користування землею на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІУ-МК №010914 виникло у засновника фермерського господарства - ОСОБА_4 та припинилось в зв'язку з його смертю 20 жовтня 2010 року і позивачем не доведено наявності правового зв'язку між фермерським господарством та земельною ділянкою, відтак рішення про передання у власність громадян земельних ділянок є законними та не порушують прав позивача.

Позицію відповідача ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області підтримав і представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін, які проти зупинення провадження у справі не заперечували, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі за таких підстав.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України визначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 справу №922/3312/17, про визнання права користування та визнання недійсним наказу, передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Зазначена ухвала мотивована наступним.

16.02.2018 Третя особа та 26.02.2018 Відповідач подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017. Скаржники посилаються на те, що апеляційний суд перебрав на себе повноваження законодавця попри наявність законодавчого врегулювання спірних правовідносин, неправильно застосувавши при цьому норми Закону України Про селянське (фермерське) господарство та зробивши помилковий висновок про наявність у позивача ОСОБА_9 (фермерського) господарства Відродження права користування земельною ділянкою, яка надавалась засновнику для ведення фермерського господарства.

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність передати вказану справу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини 1 статті 302 Господарського процесуального кодексу України , оскільки вважає за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати з огляду на наступне.

В пункті 19 постанови від 07.03.2018 у справі № 911/436/17 Верховний Суд у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду за результатами системного аналізу Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство вказав, що (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 Земельного кодексу України ; через що дійшов висновку, що отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті спірних правовідносин є неправильним.

В постанові від 29.02.2018 у справі № 926/590/17 Верховний Суд у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що передання засновнику позивача, фізичній особі для ведення селянського (фермерського) господарства згідно з Державним актом на право постійного користування у постійне користування земельної ділянки виключають наявність правових підстав для визнання за позивачем, як за юридичною особою, права постійного користування вказаною земельною ділянкою.

04 червня 2018 року справа прийнята до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

В судовому засіданні 11 червня 2018 року, з метою формування єдності судової практики Верховним Судом, Суд дійшов висновку про необхідність звернутися до фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у цій справі.

Ухвалою від 18 червня 2018 року провадження у справі №922/3312/17 зупинене до отримання висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Оскільки зазначена вище справа №922/3312/17 передана на розгляд однієї з палат Верховного Суду і остаточного рішення, яким має бути остаточно вирішено вищою судовою інстанцією питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, не прийнято, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до вирішення Палатою Верховного Суду касаційних скарг на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 у справі №922/3312/17 та його оприлюднення на веб-сайті ЄДРСР.

Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Зупинити провадження у справі №467/434/18 за позовом Фермерського господарства Латій Анатолій Іванович до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада, про визнання незаконними та скасування наказів до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №922/3312/17 у правовідносинах щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства та оприлюднення рішення на веб-сайті ЄДРСР.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О.Догарєва