Рішення
від 23.08.2019 по справі 467/434/18
АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/434/18

2/467/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Догарєвої І.О.,

при секретарі - Фесенко К.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1 , адвоката Москальчука В.І.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області -Максюткіна С.С., Недавньої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства Латій Анатолій Іванович до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

02.05.2018 ФГ Латій Анатолій Іванович звернулось до Арбузинського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування наказів.

Ухвалою від 04.05.2018 позовна заява залишена без руху. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 18.05.2018 провадження у справі відкрито, справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання .

11.09.2018 підготовче провадження у справі закінчено, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

29.10.2018 провадження у справі зупинене в порядку, передбаченому пунктом 10 ч.1 ст.252 ЦПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №922/3312/17 у правовідносинах щодо права користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства та оприлюднення рішення на веб-сайті ЄДРСР.

22.05.2019 провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ Латій Анатолій Іванович створене і зареєстроване 08.05.1997 засновником ОСОБА_7 . Для створення зазначеного фермерського господарства була виділена земельна ділянка площею 25,0 гектарів, розташована на території Новоселівської сільської ради, про що на ім`я засновника 22.04.1997 виданий державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 . При цьому позивач вказує,

що виходячи з положень ЗУ Про селянське (фермерське) господарство в редакції, діючій на момент створення фермерського господарства, право постійного користування землею з моменту його створення та реєстрації як юридичної особи перейшло до самого фермерського господарства. З тих пір і до сьогоднішнього дня вказана земельна ділянка перебуває в користуванні ФГ Латій А .І. .

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФГ Латій А.І. як цілісний майновий комплекс успадковане ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 згідно рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21.03.2012 у справі №1401/177/12.

Арбузинська районна державна адміністрація двічі приймала рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою фермерського господарства, а саме розпорядженням голови Арбузинської РДА від 13.05.2011, що було скасоване на підставі протесту прокурора Арбузинського району від 03.11.2011,та розпорядження Арбузинської РДА від 12.03.2012, що було скасоване постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі №814/1543/16.

Позивач вказує, що право користування землею на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 не припинене та підстав для його припинення немає. Проте Головним управлінням Держгеокадастру України в Миколаївській області наказами №14-13245/14-16-СГ від 20.12.2016, №14-10115/14-16-СГ від 20.10.2016, №14-13115/14-16-СГ від 17.10.2016 із земель, що перебувають в користуванні ФГ Латій А .І. надано земельні ділянки у власність громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , що порушує вимоги ч.5 ст.116 ЗК України. При цьому ФГ Латій А.І. не ліквідовано, воно існує та продовжує здійснювати господарську діяльність, державний акт на право постійного користування землею від 22.04.1997 №304 є чинним, його не скасовано та не визнано недійсним, земельна ділянка, що надана фермерському господарству продовжує оброблятися та використовуватися ФГ Латій А .І. , права і обов`язки засновника фермерського господарства успадковані ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , відтак відсутні законні підстави для відібрання земельної ділянки у позивача.

На підставі викладеного, посилаючись на положення ст.9 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство в редакції закону від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ, п. а ст.80 ЗК України, ст.ст.23,25,32 ЗУ Про фермерське господарство в чинній редакції, ст.ст.20,21,1218 ЦК України, ст.ст.141,143 ЗК України, ч.2 ст.407 ЦК України, ч.2 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивач просить визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області:

№14-13245/14-16-СГ від 20 грудня 2016 року про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства;

№14-10115/14-16-СГ від 20 жовтня 2016 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер НОМЕР_3 для ведення особистого селянського господарства;

№14-13115/14-16-СГ від 17 жовтня 2016 року про надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства.

У своєму відзиві на позовну заяву від 08 червня 2018 року відповідач ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та запереченнях на відповідь на відзив від 03 липня 2018 року посилаючись на положення ст.ст.19, 31, 32, 53 ЗК України, правові позиції Верховного суду України у справах №6-2329цс16, 6-3113цс15, Верховного суду №468/2462/14, 399/374/16-ц наполягає на тому, що право постійного користування землею на підставі державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виникло у засновника фермерського господарства ОСОБА_7 та припинилось в зв`язку з його смертю 20 жовтня 2010 року і позивачем не доведено наявності правового зв`язку між фермерським господарством та земельною ділянкою, відтак рішення про передання у власність громадян земельних ділянок є законними та не порушують прав позивача.

У відповіді від 15 червня 2018 року на зазначений відзив голова ФГ Латій А. І . не погодився з доводами представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та зазначив, що право користування земельною ділянкою площею 25,0 га на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області було отримано ФГ Латій А.І. на законних підставах і оформлене державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , зареєстрованим за №304. Щодо даного права користування землею діє механізм захисту, передбачений ст.ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Положення пункту 6 розділу 10 Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005 р. відповідно, особи, які користуються землею на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не зобов`язані вчиняти дії, пов`язані із переоформленням їх права постійного користування, а державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян, або юридичних осіб. Відтак, державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , від 22.04.1997 року, зареєстрований за №304 є чинним, його не скасовано та не визнано недійсним.

Фермерське господарство Латій А.І. не ліквідовано та продовжує здійснювати господарську діяльність на спірній земельній ділянці, законних підстав позбавляти ФГ Латій А.І. права користування спірною земельною ділянкою у ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області немає.

Посилаючись на положення ч.5 ст. 116 ЗК України, за якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, керівники ФГ Латій А.І. у своєму запереченні на відзив вказує, що на час прийняття оскаржуваних рішень право користування спірною земельною ділянкою припинено не було, а відтак оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області про передачу у власність відповідачів земельних ділянок із земельної ділянки площею 0,25 га в межах Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, що надана для ведення фермерського господарства ОСОБА_7 є незаконними.

Щодо застосування правових позицій Верховного суду України та Верховного суду з приводу того, що право користування земельними ділянками , оформлене державними актами на право постійного користування землею не входить до складу спадщини, керівник ФГ Латій А. І . заперечував, вказуючи, що дані рішення стосуються інших правовідносин, оскільки в зазначених відповідачем справах вирішувалось питання набуття фізичними особами - спадкоємцями права користування земельними ділянками в порядку спадкування, в той час як позивач звертається за захистом існуючого права юридичної особи (фермерського господарства) користування земельною ділянкою, так як дана земельна ділянка надавалась саме для ведення фермерського господарства.

В судовому засіданні керівник ФГ Латій А. І . ОСОБА_1 та представник ОСОБА_14 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та запереченні на відзив ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області. Крім того, ОСОБА_14 зазначив, що висновки, зроблені Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/3312/17 про те, що право користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею не належить юридичній особі фермерському господарству не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки різними є обставини даних справ та за обставинами справи №922/3312/17 засновник фермерського господарства відмовився від свого права користування земельною ділянкою, в той час як ОСОБА_7 від своїх прав за життя не відмовлявся.

Позицію відповідача ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, висловлену у відзиві на позовну заяву, в судовому засіданні підтримали представники відповідача ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , які заперечували проти задоволення позовних вимог ФГ Латій А. І. з тих підстав, що дане фермерське господарство не набуло права користування щодо спірної земельної ділянки, відповідно відсутнє право, яке підлягає захисту.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи присутнім в судовому засіданні 24.09.2018 року висловив позицію щодо позовних вимог ФГ Латій А.І. та поклався у вирішенні спору на суд, зазначивши про необхідність вирішення спору відповідно до закону. В подальшому ОСОБА_2 в судові засідання не з`являвся.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв по суті спору від них не надходило.

Від третьої особи Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області надійшла письмова заява про розгляд справи без участі її представника, проти позовних вимог ФГ Латій А.І. не заперечує.

З`ясувавши позиції учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Розпорядженням голови Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 30.08.1996 року №418 прийнято рішення про надання земельної ділянки площею 0,25 га орних земель із земель запасу Новоселівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_7 (а.с. 4, 186), та доручення розробки проекту відведення землевпорядній організації. 25.03.1997 року з ОСОБА_7 підписано акт встановлення меж земельної ділянки (а.с.188).

22.04.1997 року на ім`я громадянина України ОСОБА_7 видано Державний акт на право постійного користування землею ІV -МК в„–010914 , за яким ОСОБА_7 надано у постійне користування земельну ділянку площею 25,0 га в межах Новоселівської сільської ради для селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано за №304 (а.с.4).

Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 08.05.1997 року №195 (а.с.187) прийнято рішення про державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства Латій Анатолій Іванович . Свідоцтво про державну реєстрацію замінене 08.07.2008 року (а.с.5).

Відповідно до рішення Арбузинського районного суду від 21.03.2012 року у справі №1401/177/12, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємцями є ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 (позивачі у справі №1401/177/12), проте нотаріус їм відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину стосовно Фермерського господарства Латій А.І. в зв`язку з відсутністю статуту фермерського господарства, відсутністю у фермерського господарства статутного капіталу та майна. При цьому судом встановлено, що ринкова вартість корпоративних прав селянського (фермерського) господарства складає 81525 грн. Оскільки позивачі бажають продовжити діяльність фермерського господарства, підстав для його припинення немає, суд зробив висновок про задоволення позовних вимог та визнав за ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 право на успадкування в рівних долях, тобто по 1/3 частині за кожним, селянського (фермерського) господарства ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Мар`янівка Арбузинського району Миколаївської області. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 03.04.2012 року (а.с.6). Питання належності фермерському господарству права користування земельною ділянкою судом не вирішувалось.

Протоколом зборів №1 (а.с.37) від 04.07.2012 року членів фермерського господарства Латій А.І . впорядковано організаційно-правову форму з селянського (фермерського) господарства на фермерське господарство, обрано головою фермерського господарства ОСОБА_1 та затверджено Статут ФГ ОСОБА_7 , який 06.07.2012 року був у встановленому порядку зареєстрований (а.с. 27-35). Відтак, на момент створення господарства та за життя його засновника ОСОБА_7 статут ФГ Латій А.І. не затверджувався та не реєструвався.

Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області №167 від 13.05.2011 року припинене право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 25,00 га в зв`язку зі смертю голови фермерського господарства ОСОБА_7

ОСОБА_7 , земельну ділянку переведено в землі запасу Новоселівської сільської ради.

03.11.2011 року за №22-2299 вих-11 в.о. прокурора Арбузинського району зазначене розпорядження було опротестоване (а с.9).

11.11.2011 року розпорядженням №363 Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області скасувала своє розпорядження №167 від 13.05.2011 року (а.с.10).

Розпорядженням Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області Про припинення права постійного користування землею в межах території Новоселівської сільської ради №123 від 12.03.2012 року припинене право постійного користування гр. ОСОБА_7 , в зв`язку зі смертю, на земельну ділянку загальною площею 25,00 га надану для ведення селянського (фермерського) господарства згідно державного акта на право постійного користування землею ІV- МК в„– 010914 зареєстрованого за №304 від 22.04.1997 року та переведено дану земельну ділянку в землі запасу в межах території Новоселівської сільської ради. Зазначений Державний акт вирішено вважати недійсним (а.с.11).

Миколаївський окружний адміністративний суд своєю постановою від 23.08.2016 року у справі №814/1543/16 (а.с.12-13) задовольнив позов ФГ Латій А.І. та скасував розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області №123 від 12.03.2012 року Про припинення права постійного користування землею в межах території Новоселівської сільської ради . ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області до участі у справі не залучався.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.12.2016 року №14-13245/14-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, надано громадянину України ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,0000 га у тому числі ріллі площею 1,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану у межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка №143041671 від 29.10.2018, а.с.168-169) право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 зареєстроване 22.05.2017 року за ОСОБА_3 на підставі зазначеного наказу.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.10.2016 року №14-10115/14-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, надано громадянину України ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,0000 га у тому числі ріллі площею 1,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_3 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану у межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка №143042229 від 29.10.2018, а.с.172-173) право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 зареєстроване 16.12.2016 року за ОСОБА_2 на підставі зазначеного наказу.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.12.2016 року №14-13115/14-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, надано громадянину України ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 1,0000 га у тому числі ріллі площею 1,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_4 ) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану у межах території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (довідка №143042511 від 29.10.2018, а.с.170-171) право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 зареєстроване 09.02.2017 року за ОСОБА_4 на підставі зазначеного наказу.

За даними Публічної кадастрової карти та згідно плану зовнішніх меж землекористування ОСОБА_7 (а.с.4) вказані земельні ділянки відповідачам виділені в межах земельної ділянки, що належала ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_7 виданого 22.04.1997 року та зареєстрованого за №304. Даний факт сторонами не оспорювався.

Згідно довідки №186 від 17.05.2018 року (а.с.51) виданої сільським головою Новоселівської сільської ради, ФГ Латій А.І. здійснює свою господарську діяльність на земельній ділянці на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІV -МК в„–010914 виданого 22.04.1997 року. В 2017 та 2018 роках ФГ Латій А.І. земельну ділянку використовувало не повністю, так як 6 га зайняли учасники АТО.

За даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.52) ФГ Латій А.І. здійснює господарську діяльність за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підтвердження того факту, що ФГ ОСОБА_7 продовжує здійснювати господарську діяльність позивачем надано квитанції про сплату фіксованого сільськогосподарського податку у 2009, 2010, 2015, 2017, 2018 роках (а.с.93), податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік (а.с.88-92), у якій в додатку №2 задеклароване право на земельну ділянку площею 25,0000 га відповідно документа ІV-МК в„– 010914.

Члени ФГ Латій А.І. звертались до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з приводу отримання членами господарства у власність земельних ділянок із земель ФГ Латій А .І. , та у відповіді від 15.09.2015 року (а.с.53) їх прохання відхилено з тих підстав, що земельна ділянка до земель ФГ Латій А.І. не належить, а рахується в землях запасу на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області №123 від 12.03.2012 року.

Також на звернення ФГ Латій А.І. ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області своїми листами від 30.08.2016 та 12.07.2017 року неодноразово вказувало на відсутність у ФГ Латій А.І. правових підстав користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_7 виданого 22.04.1997 року (а.с.56, 57-58).

Крім того, позивачем надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію селянсько-фермерського господарства на чолі з засновником ОСОБА_18 від 12.03.1993 року та копію державного акту на постійне користування земельною ділянкою розміром 25,0 га на ім`я ОСОБА_18 , виданого на підставі рішення Новоселівської сільської ради від 23.09.1992 року (а.с. 189, 190), які не містять інформації щодо предмета доказування і не мають правового значення для вирішення спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що оспорювані накази видані ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області 20.10.2016, 17.12.2016, 20.12.2016 року, тобто після скасування Миколаївським окружним адміністративним судом постановою від 23.08.2016 року у справі №814/1543/16 розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області №123 від 12.03.2012 року Про припинення права постійного користування землею в межах території Новоселівської

сільської ради , проте, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області всупереч вимогам ч.5 ст.116 ЗК України не врахувало зазначені обставини.

Положеннями ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Частиною 1 ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п.10 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналізуючи зазначені норми суд зробив висновок, що для прийняття рішення про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, котрим являються в тому числі і оспорювані накази, суду необхідно встановити як наявність порушень законодавства при їх виданні органом державної влади, так і порушення цивільних прав або інтересів позивача, які потребують захисту.

Відповідно до частини 1 статті 50 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_7 державного акта на право постійного користування землею) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

За змістом статті 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_7 земельної ділянки у постійне користування) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно із частиною 5 цієї норми на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

За змістом статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_7 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частинами 1 і 3 статті 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

За змістом статті 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

З 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІV Про фермерське господарство , за змістом статті 2 якого відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

З 01.01.2002 набрав чинності новий Земельний кодекс України, статтею 92 якого право постійного користування земельною ділянкою було визначено як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно зі статтею 92 чинного Земельного кодексу України право постійного користування земельними ділянками можуть набувати лише державні та комунальні юридичні особи. Громадяни та приватні юридичні особи не можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування. У редакції п. 6 Перехідних положень, яка діяла з моменту набрання чинності Земельним кодексом України до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 1 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 1 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди. Проте, 22 вересня 2005 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Це положення втратило чинність 22 вересня 2005 року. Це означає, що громадяни та юридичні особи, які до 1 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, можуть використовувати ці ділянки без обов`язкового переоформлення права постійного користування у право власності на землю чи право оренди землі. Однак, за бажанням, і громадяни, і юридичні особи (крім державних і комунальних), які отримали у постійне користування земельні ділянки до 1 січня 2002 року, можуть здійснювати таке переоформлення.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина 1 статті 125 цього Кодексу).

За змістом статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні положення наведено у статті 12 Закону України Про фермерське господарство .

Відповідно до частини 3 статті 407 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

При цьому, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини (аналогічну правову позицію Верховного Суду України, викладено у постановах від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц і від 05.10.2016 у справі № 6-2329цс16).

Відтак, єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа.

Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_7 передано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 25,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_7 . ОСОБА_7 , на ім`я якого видано Державний акт на право постійного користування землею, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доказів переоформлення ОСОБА_7 за життя права постійного користування земельною ділянкою площею 25,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка перебувала в його користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_7 на право користування на умовах оренди або у власність, а також про отримання у постійне користування спірної земельної ділянки саме фермерським господарством Латій А .І . суду не надано.

Враховуючи положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд зробив висновок, що земельна ділянка площею 25,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка перебувала в користуванні ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_7 не залишилась на титулі постійного користування ФГ Латій А .І. , оскільки відповідне право користування земельною ділянкою пов`язане лише з фізичною особою, яка таке право отримала.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №922/3312/17.

При цьому суд відхиляє заперечення представника позивача щодо різних правовідносин у даній справі та у справі №922/3312/17 та вважає можливим застосування висновків, зроблених Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду лише в частині вирішення питання можливості та порядку набуття права постійного користування фермерським господарством після смерті засновника, на ім`я якого виданий державний акт про право постійного користування землею, оскільки тривалий час суди по різному застосовували норми права у подібних правовідносинах, та рішенням у справі №922/3312/17 Верховним судом забезпечено єдність відповідної практики правозастосування.

Наведене дає підстави вважати, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, тобто, без достатніх правових підстав, та у позивача ФГ Латій А.І. як юридичної особи не виникло у встановленому законом порядку право

користування земельною ділянкою площею 25,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, яка перебувала в користуванні ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_7 , відповідно, відсутні підстави для захисту цього права та задоволення позовних вимог ФГ ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Латій Анатолій Іванович до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоселівська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування наказів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 02.09.2019 року.

Суддя І.О.Догарєва

СудАрбузинський районний суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення23.08.2019
Оприлюднено04.09.2019
Номер документу83996811
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —467/434/18

Постанова від 25.10.2019

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Данилова О. О.

Постанова від 24.10.2019

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Данилова О. О.

Ухвала від 10.10.2019

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Данилова О. О.

Ухвала від 09.10.2019

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Данилова О. О.

Ухвала від 19.09.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Рішення від 23.08.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Рішення від 23.08.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 22.05.2019

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 29.10.2018

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

Ухвала від 11.09.2018

Цивільне

Арбузинський районний суд Миколаївської області

Догарєва І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні