Рішення

від 24.10.2018 по справі 910/9396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2018Справа № 910/9396/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост (03057, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕТАЛІСТІВ , будинок 9) до за участю проПублічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОВПАКА, будинок 29) Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача 1. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича (01001, АДРЕСА_1; 2. Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у м. Києві ((03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 76-А); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС (03058, м.Київ, ВУЛИЦЯ НІЖИНСЬКА, будинок 16) визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники:

від Позивача: Багінський А.О. (адвокат);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи - 1: не з'явились;

від Третьої особи - 2: не з'явились;

від Третьої особи - 3: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Мост (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (надалі також - Відповідач ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича №21515 від 05.10.2017 року таким, що не підлягає виконанню.

17.07.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача, разом із позовною заявою, надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 року заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2018 року відкрито провадження у справі №910/9396/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.07.2018 року, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича; Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві; Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс".

30.07.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.07.2018 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

13.08.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 20.09.2018 року.

07.09.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло повідомлення про розгляд справи без участі уповноваженого представника Третьої особи - 1.

20.09.2018 року представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано Позивачу строк до 5 днів з дня отримання ухвали для надання відповіді на відзив, надано Відповідачу строк до 3 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, відкладено підготовче судове засідання на 10.10.2018 року.

В судове засідання 10.10.2018року з'явився представник Позивача. Представники Відповідача та Третіх осіб не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник Позивача оголосив усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2018 року.

23.10.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України.

В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представники Відповідача та Третіх осіб не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 18.10.2018 р., 17.10.2018 р. уповноваженим особам Відповідача, Третіх осіб - 1, 2 ухвал суду від 10.10.2018 року та поверненням поштового конверту, надісланого на адресу Третьої особи - 3.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач та Треті особи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"), (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС (Позичальник) було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 10-29/6372, відповідно до п. 1 основних положень якого Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти в наступних валютах: гривня надалі за текстом - "Кредитні послуги", „Кредит", в межах загального ліміту, що встановлюється в базовій валюті гривня в сумі 2 764 875,00 (Два мільйони сімсот шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) гривень, надалі за текстом - "Загальний ліміт кредитування ", на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, а Позичальник зобов'язується повертати Кредит у строки та на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, надалі за текстом - Додаткові угоди, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у Додаткових угодах до цього договору, але в будь-якому разі, не більше 16,0 (шістнадцять) процентів річних в гривні, а також сплачувати комісії у розмірі та у порядку, визначеному Тарифами на Кредитні послуги, що містяться у Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною, надалі за текстом - Тарифи. (а.с.17-28)

Відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 2 до додаткової угоди № 1 від 11.04.2008 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС зобов'язалось погашати наявний кредит щомісяця рівними частинами в сумі 23 148,00 грн. з 05.05.2009 р. по10.04.2018 р. (а.с.29-31)

11.04.2008 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (назву змінено на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"), (Іпотекодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Мост (Іпотекодавець), яке є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС (Позичальник) було укладено Іпотечний договір № 02-10/1383, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим №3450. (а.с.36-39)

Відповідно до п. 1.1 Договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за основним зобов'язанням, укладеним між Іпотекодержателем та Позичальником, нерухоме майно, яким є:

- нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52 в літ. А, ) загальною площею 266,9 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта 14а (надалі предмет іпотеки - 1). Право власності на вказаний предмет іпотеки належить Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим 17.01.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шафаренко Ж. Ю., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 14, відповідно до реєстраційного напису на правоустановлювальному документі, який зроблений 27 березня 2006 року Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", право власності зареєстроване за реєстровим № 7647п у реєстровій книзі № 127п-250.

- нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А, ), загальною площею 61,4 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів 9 (надалі предмет іпотеки - 2). Право власності на вказаний предмет іпотеки належить Відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим, 21.12.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марініченко О.С., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2568, відповідно до реєстраційного напису на право установлювальному документі, який зроблений 12 квітня 2005 року Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", право власності зареєстроване за реєстровим № 1577-п у реєстровій книзі № д15п-101.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки, заставна вартість предмету іпотеки 1 за згодою сторін становить - 2 474 500,00 грн., а предмету іпотеки 2 - 1 212 000,00 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. (п.4.1 Договору)

Згідно з п.4.5 Договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

05.10.2017 року був вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за реєстровим №21515 про звернення стягнення на нежилі приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52) (в літ. А), загальною площею 266,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта, буд. № 14а та нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А, ), загальною площею 61,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 9. (а.с.16)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 встановлено, що Банком було направлено на адресу Позивача претензію № 08.4-09/67-500 від 18.02.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість за кредитом, відсоткам за користування кредитними коштами та комісії, а тому Відповідач мав право звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. з заявою про вчинення виконавчого напису не пізніше одного року з дня виникнення права вимоги, а саме не пізніше лютого 2012 року. За таких підстав, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №21515 від 05.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що вимога про усунення порушень кредитного договору була надіслана на адресу Позивача 30.08.2017 року, а тому Банком було виконано всі вимоги ст. 35 Закону України Про іпотеку .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.

Предметом доказування у господарських спорах даної категорії за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором та того, чи допускається у спірних правовідносинах застосування вказаного досудового способу вирішення спорів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору та право іпотекодержателя прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо протягом встановленого строку вказана вимога залишається без задоволення.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, зокрема, вчиняють виконавчі написи.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

Так, згідно з пунктом 1 цього Переліку нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У п.1.1 Переліку зазначено, що Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно до підпунктів 2.1 - 2.3 глави 16 Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно з підпунктами 3.1, 3.2, 3.4 пункту 3 глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

У постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 наведено правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на час вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначено виключного переліку обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц наголосила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 6-158цс15).

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення зазначеної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, наведеній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2017 року Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост , Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС вимогу №К/29.08/УСБ/ИНН/16 від 29.08.2017 року про усунення порушень шляхом сплати протягом 30-денного строку заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та нарахованої неустойки, яка виникла станом на 23.08.2017 року, а також у разі невиконання цієї вимоги Банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 30.08.2017 р., копією відправки цінних листів за списком №1009, копією списку згрупованих поштових відправлень цінних листів, копіями описів вкладення у цінні листи від 30.08.2017 р. (а.с.103-108)

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності будь-яких заперечень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост у відповідь на надіслане повідомлення від 30.08.2017 року.

Заявою б/н б/д Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. про вчинення виконавчого напису, якою просило звернути стягнення на нежилі приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52) (в літ. А), загальною площею 266,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта, буд. № 14а та нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А, ), загальною площею 61,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 9, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Мост , до якої були подані такі документи: іпотечний договір, копія кредитного договору, засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, оригінал розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, довідка фінансової установи про ненадходження платежу; інформаційна довідка №99065008 від 02.10.2017р.; інформаційна довідка №99065808 від 02.10.2017 р.; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, та документи представника стягувача за довіреністю. (а.с.109-110)

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк для вчинення виконавчого напису були подані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чуловському В.А. всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

05.10.2017 року був вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за реєстровим №21515 про звернення стягнення на нежилі приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52) (в літ. А), загальною площею 266,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта, буд. № 14а та нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А, ), загальною площею 61,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 9. Запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити частину вимог стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 01.12.2016 р. по 23.08.2017 р., а саме: за частиною кредиту 1 - 5762616 грн. 10 коп., а саме: за кредитом - 2120684,73 грн.; по відсотках - 2912981,36 грн.; за комісіями - 728950,01 грн.; за частиною кредиту 2 - 1544365 грн. 30 коп., а саме: за кредитом - 350000 грн.; по відсотках - 465415,29 грн.; за комісіями - 728950,01 грн. Сума частини боргу становить 7306981 грн. 40 коп. (а.с.16)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 встановлено, що Банком було направлено на адресу Позивача претензію № 08.4-09/67-500 від 18.02.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість за кредитом, відсоткам за користування кредитними коштами та комісії, а тому Відповідач мав право звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. з заявою про вчинення виконавчого напису не пізніше одного року з дня виникнення права вимоги, а саме не пізніше лютого 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52 в літ. А, ) загальною площею 266,9 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта 14-а, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мост"(03057, м. Київ, вул. Металістів. 9 ідентифікаційний код 32420439) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим 17.01.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шафаренко Ж.Ю., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 14, відповідно до реєстраційного напису на право установлювальному документі, який зроблений 27.03.2006 р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", право власності зареєстроване за реєстровим № 7647п у реєстровій книзі № 127п-250, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, та за рахунок вказаного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в особі Київського відділення (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, ідентифікаційний код 00039019) із заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 10-29/6372 від 11.04.2008 р. в розмірі 3 769 232,96 (три мільйони сімсот шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 96 копійок, з яких: 2 470 684,73 грн. - сума кредиту; сума заборгованості за відсотками - 859 116,49 грн.; сума заборгованості по комісії - 196 728,27 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 35 342,18 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 26 808,28 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення комісії - 8 326,21 грн.; збитки від інфляції кредитних коштів - 172 226,80 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А, ), загальною площею 61,4 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів 9, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мост"(03057, м. Київ, вул. Металістів. 9 ідентифікаційний код 32420439) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим 21.12.2004 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марініченко О.С., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 2568, відповідно до реєстраційного напису на право установлювальному документі, який зроблений 12.04.2005 р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", право власності зареєстроване за реєстровим № 1577-п у реєстровій книзі № д.15п-101, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, та за рахунок вказаного майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, ідентифікаційний код 00039019) із заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 10-29/6372 від 11.04.2008 р. в розмірі 3 769 232,96 (три мільйони сімсот шістдесят дев'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 96 копійок, з яких: 2 470 684,73 грн. - сума кредиту; сума заборгованості за відсотками - 859 116,49 грн.; сума заборгованості по комісії - 196 728,27 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 35 342,18 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 26 808,28 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення комісії - 8 326,21 грн.; збитки від інфляції кредитних коштів - 172 226,80 грн.

Встановлено початкову ціну на нежитлові приміщення з № 1 по № 19 (групи приміщень № 52 в літ. А, ) загальною площею 266,9 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Комарова Космонавта 14-а у розмірі, що передбачений договором іпотеки, а саме 2 474 500,00 грн. Встановлено початкову ціну на нежиле приміщення № 44, першого поверху (в літ. А,), загальною площею 61,4 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів 9 у розмірі, що передбачений договором іпотеки, а саме 1 212 000,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мост" з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в особі Київської міської філії суму сплаченого державного мита у розмірі 25 500,00 грн. 00 коп. та 236,00 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.40-52)

У вказаному рішенні суду зазначено, що Банком було направлено на адресу Позивача претензію № 08.4-09/67-500 від 18.02.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість за кредитом, відсоткам за користування кредитними коштами та комісії. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мост" відповіді на зазначену претензію № 08.4-09/67-499 від 18.02.2011 р. не надало, заборгованість не сплатило.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 Цивільного кодексу України)

Проте, Суд зазначає, що чинне законодавство України не відносить до підстав припинення зобов'язань наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та жодним чином не пов'язує припинення зобов'язання саме з наявністю судового рішення, оскільки зазначене не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як вбачається з інформації Діловодства спеціалізованого суду, 30.05.2013 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 Господарським судом було видано Накази зі строком пред'явлення до виконання до 22.05.2014 року. Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження пред'явлення наказу №56/80 до виконання в примусовому порядку, а також доказів добровільного виконання боржником вказаного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. (п.4.1 Договору)

Згідно з п.4.5 Договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що одночасне існування рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є допустимим доки зобов'язання між сторонами не припиниться одним із визначених законом способів, в тому числі доки кредитор не отримає задоволення своїх вимог будь-яким із передбачених засобів.

Крім того, Суд зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 було встановлено розмір заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 10-29/6372 від 11.04.2008 р. в розмірі 3 769 232 гривні 96 копійок, з яких: 2 470 684,73 грн. - сума кредиту; сума заборгованості за відсотками - 859 116,49 грн.; сума заборгованості по комісії - 196 728,27 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 35 342,18 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 26 808,28 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення комісії - 8 326,21 грн.; збитки від інфляції кредитних коштів - 172 226,80 грн. Проте, у виконавчому написі від 05.10.2017 року зазначено, що сума частини боргу становить 7 306 981 грн. 40 коп., що є значно більшою, ніж сума, визначена в рішенні суду.

Суд зазначає, що Позивачем не надано суду, а матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження сплати заборгованості, стягнутої за рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 та суми заборгованості станом на 23.08.2017 року, яка була визначена Відповідачем у вимозі від 29.08.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80 залишилось невиконаним, а звернення стягнення на предмет іпотеки є окремим способом захисту порушеного права кредитора, Суд зазначає, що в будь - який час поки зобов'язання не буде виконано боржником або майновим поручителем, банк має право пред'явити вимогу. За таких підстав, скориставшись своїм правом, 30.08.2017 року Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк направило на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост , Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ПЛЮС вимогу №К/29.08/УСБ/ИНН/16 від 29.08.2017 року про усунення порушень шляхом сплати протягом 30-денного строку заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та нарахованої неустойки, яка виникла станом на 23.08.2017 року, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 30.08.2017 р., копією відправки цінних листів за списком №1009, копією списку згрупованих поштових відправлень цінних листів, копіями описів вкладення у цінні листи від 30.08.2017 р. (а.с.103-108)

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат , нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.1 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, зокрема, що з дня права вимоги у відносинах між підприємствами минуло не більше одного року, та п. 3.4 Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Тобто, наведений у розділі 3 Порядку річний строк для вчинення виконавчого напису пов'язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з невиконанням боржником чи іпотекодателем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, про яку (вимогу) зазначено в пунктом 2.3. Порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року по справі №910/3337/17.

Суд зазначає, що право вимоги у стягувача виникає з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк. Таким чином, оскільки Відповідачем було направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 23.08.2017 року, виконавчий напис був вчинений нотаріусом протягом року з дня виникненням у стягувача права вимоги до боржника відповідно до положень статті 88 Закону України "Про нотаріат".

Таким чином, Суд не приймає до уваги доводи Позивача, що приватний нотаріус не мав права вчиняти спірний виконавчий напис 05.10.2017 року, оскільки вимога була надіслана банком у лютому 2011 року, так як Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк не отримало задоволення своїх вимог шляхом виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 року по справі №56/80, а тому в будь - який час поки зобов'язання не буде виконано боржником або майновим поручителем, банк має право пред'явити вимогу. Будь - яких інших доводів на підтвердження заявлених позовних вимог Позивачем надано не було, а тому Суд розглядає дану справу з урахуванням визначених Позивачем підстав позову.

Звертаючись з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Позивач зобов'язаний довести шляхом подання відповідних доказів відсутність заборгованості перед кредитором або інший розмір такої заборгованості за кредитним договором у разі, якщо ним оспорюється визначена у виконавчому написі нотаріуса сума боргу. Зокрема, для цього позивач був вправі надати докази погашення заборгованості за кредитним договором, зробити власний контррозрахунок належних до сплати сум тощо.

Документи, які підтверджують безспірність заборгованості і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме у такому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Позивачем у встановленому процесуальному порядку не спростовано жодними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що сума заборгованості перед банком є іншою, ніж та, що зазначена в спірному виконавчому написі з урахуванням суми боргу, визначеної у повідомленні-вимозі банку, та вартості предмета іпотеки за спірним виконавчим написом.

Відтак, враховуючи відсутність заперечень з боку Позивача стосовно розрахунків заборгованості банком було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом ініціювання вчинення виконавчого напису у порядку та спосіб, передбачений умовами іпотечного договору та чинним законодавством України.

Водночас, заявляючи даний позов, позивач повинен довести, що була відсутня правова підстава для вчинення спірного виконавчого напису, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису.

Однак, жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відсутності порушення зобов'язання за кредитним договором чи наявності спору щодо заборгованості (щодо її розміру, строків, за які вона нарахована, тощо) Позивачем не було надано суду. Більше того, представником Позивача в судовому засіданні було зазначено, що у зв'язку з розірванням договору, Банк не має права здійснювати нарахування пені та штрафу, однак, Суд не приймає до уваги вказані доводи, як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, не доведено Суду обставин на підтвердження відсутності порушення зобов'язань за кредитним договором та відсутності спірної заборгованості за вказаним договором.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мост" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито наступні заходи забезпечення позову у справі № 910/9396/18: зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №21515 від 05.10.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про звернення стягнення на нежилі приміщення з №1 по №19 (групи приміщень №52) (в літ. А), загальною площею 266,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Комарова Космонавта, буд. 14а та нежиле приміщення №44, 1 поверху (в літ. А), загальною площею 61.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Металістів, 9, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мост" (03057, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕТАЛІСТІВ , будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 32420439) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, Суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову по справі №910/9396/18, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 року у справі №910/9396/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мост до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити у повному обсязі.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 року у справі № 910/9396/18 .

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин